Культура мовлення

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Культура мовлення

· що вивчає фонетика, основні фонетичні одиниці, процеси творення і взаємодії звуків у мовному потоці, класифікацію голосних і приголосних фонем, чергування при словотворенні та словозміні, особливості українського складоподілу та наголосу, стилістичні можливості фонетичних засобів української мови;

· поняття " орфофон", основні правила вимови, значення орфоепічних норм та причини відхилень від них

· характеризувати фонетичні одиниці, транскрибувати, робити фонетичний аналіз слів, виявляти та пояснювати фонетичні процеси у контексті, користуватися фонетичними засобами мови під час складання текстів;

· правильно наголошувати слова, дотримуватись орфоепічних норм, виявляти і виправляти орфоепічні помилки і пояснювати їх причину, користуватися орфоепічним словником, здійснювати орфоепічний аналіз; добирати мовні засоби відповідно до предмета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації; правильно витримувати темп, тон мовлення, інтонацію бесіди.

Головащук С.І. Складні випадки наголошування: Словник-довідник. – К.: Либідь, 1995.

Зубков М. Т. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД “Школа”, 2004.

Новий словник української мови: В 4 т./Укл. В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 2001.

Новий тлумачний словник української мови. Т.І-4. – К.: Аконіт, 2001.

Орфографічний словник /Укл. А.А. Бурячок. – К., 2002.

Орфоепічний словник української мови /Укл. М.І.Погрібний. – К., 1984.

Орфоепічний словник української мови: У 2 т. /Укл. М.М.Пещак та ін. – К.: Довіра, 2003.

Погрібний М.І. Словник наголосів української літературної мови. – К., 1969.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За редакцією А. П. Грищенка. – 2 видання. – К.: Вища школа, 1997.

Українська мова. Підручник: Частина перша / За ред. П. С. Дудика – К.: Вища школа, 1993.

Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993.

Чукіна В. Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Чукіна В. Ф. Український правопис в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Шевченко Л. Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. –К.: Либідь, 1996.

Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Літера, 2002.

1. Що є предметом вивчення фонетики як розділу мовознавства?

2. З якими розділами науки про мову пов’язана фонетика, у чому виявляється цей зв’язок?

3. На які частини членується потік мовлення? Навести визначення і приклади фрази, такту, складу, звука.

5. У яких аспектах вивчається звук мовлення? У чому сутність вивчення його в акустичному аспекті? Анатомо-фізіологічному? Лінгвістичному?

6. Розповісти про будову і роботу мовного апарату.

7. Що покладено в основу поділу звуків на голосні і приголосні?

8. Чим зумовлюється класифікація голосних звуків? Які групи їх і за якими ознаками виділяються, які звуки належать до кожної з груп?

9. Як поділяються приголосні звуки? Розповісти про поділ приголосних звуків за місцем творення, способом творення, участю голосу і шуму, твердістю/м’якістю?

10. Назвати співвідносні приголосні дзвінкі – глухі, свистячі – шиплячі, тверді – м’які.

11. Які звукові явища властиві українському мовленню?

12. У чому сутність асиміляції приголосних звуків? Які різновиди асиміляції за напрямом, характером висловлення, за місцем розташування звуків? За якими ознаками відбувається уподібнення?

14. Як розуміти спрощення у групах приголосних?

16. Дати визначення фонеми, розповісти про звукове виявлення її, співвідношення між звуком і фонемою. Як розуміти терміни “головний вияв фонеми”, “варіант фонеми”? Які є варіанти фонеми?

19. Розповісти про найдавніші за походженням чергування голосних фонем. Яка функція їх?

20. Чим зумовлене чергування голосних /о/, /е/ з нулем фонеми?

21. За яких умов відбувається чергування голосних /о/, /е/ з /і/? Назвати випадки, коли чергування не відбувається?

22. За яких умов після шиплячих та /й/ вживаються голосні /е/, /о/?

23. Розповісти про чергування приголосних /г/, /к/, /х/, із /ж/, /ч/, /ш/ та /з´ /, /ц´ /, /с´ /, про чергування, зумовлені давньою суфіксальною фонемою /й/?

24. Чим відрізняється фонетичний запис тексту, мовлення від орфографічного? Фонетичний від фонематичного? З якою метою вживається фонетичний запис?

Завдання 1. Запишіть текст фонетичною транскрипцією.

б) Цвіла яблуня, та, що поблизу колодязя, цвіло зілля романець на моріжку, а в долині, де зеленіє густа трава, навіть здаля виднілися жовті кульбаби, синюваті сокирки і фіалкові медуниці, сонце сміялося в височині, розсіваючи навколо себе золоті бризки, пташки без угаву щебетали собі всі разом, і я літав над землею, як голуб.

Завдання 2. Назвіть спільні ознаки для /Ж/ і /З/, /Д/ і /Л/, /Ч/ і /Ш/, /Й/ і /Р/, /Т/ і /Ж/, відмінні для /З/ і /З′ /, /К/ і /Х/

Завдання 3. Назвіть слова за поданою характеристикою звуків.

голосний заднього ряду, високого піднесення, лабіалізований, ненаголошений;

приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий;

приголосний сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;

голосний заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений;

приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий;

приголосний шумний, глухий, передньоязиковий, африката свистяча, пом’якшений.

Завдання 4. Виконайте фонетичний розбір таких слів:

Явище, півонія, м’який, дзенькіт, заїжджати, підживиться, щавель, надія, міжгір’я, возз’єднання, віддзеркалює, єдність, дріжджі.

Завдання 5. Запишіть фонетичною транскрипцією виділені слова у поданих нижче реченнях і словосполученнях / Повторіть тему " Орфоепічні норми сучасної української літературної мови " /.

І. Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим Цей білий світ - березова кора, по чорних днях побілена десь звідтам. /Л.Кост./

2. Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться.

З. Нині вишня бризнула суцвіттям – в пляшці тепла гілочка жива... /І.Драч/

4. І повірте мені: найдорожча - вона, перемога, яку я дістав над собою. Хто це

звідав хоч раз, той навіки пізна: не існує у Всесвіті важчого бою. /М.Руд. /

5. Складна вудка, важка каска, ложка дьогтю в діжці меду, цікава казка, принісшиголубкумолодичці, розкішне видання, солодка ягідка, швидкий поїзд, сережки на берізці, гострі кігті, весело сміються, ідемо стежкою, починається молотьба, невістчина хустка, нелюдський крик, відцвіли вишні, відціджувати молоко, у воді віддзеркалюється небо, гренландський холод.

6. Радій комашці, сонцю і стеблинці, ти світ пізнав, ясне твоє буття, і ти, з природою побувши наодинці поринеш знову в круговерть життя. /О.Дон./

Бюлетень, валовий, випадок, перекладач, діалог, дефіс, диспансер, каталог, експерт, кілометр, предмет, перепустка, урочистий, цемент, центнер, бородавка, верба, веретено, вільха, вітчим, дочка, злегка, кидати, колесо, коромисло, кропива, кухонний, літопис, чорнослив, ненависть, обруч, олень, осока, параліч, приятель, решето, рукопис, вимова, столяр, вимога, договір, громадянин, гуртожиток, видання, водночас, щавель, автори, босоніж, обіцянка, незліченний, незлічений, голіруч, добуток, ринковий, кулінарія, індустрія, заняття (навчання), заняття (захоплення), у віршах, оцет, руно, течія, квартал, живопис, щипці, середина, ясний, весняний, літопис, перепис, уродженець, айва, новий, дрова, злодій, тятива, партер, хоругва, хутро, цямрина, чужина, фартух, тіснява, провина, фольга, кошторис, коледж, колеж, каталог, іврит, зосліпу, добуток, ейфорія, уроздріб, умовчати, поспіль, безмір, розбрат, перипетія, вибоїна, показник, форзац, феєрія, горілиць, поклеп, затишно, русло, ажуровий, супник, сьорбати, статуя, диптих, триптих, щілина, тиранія, іконопис, ідиш, печена з часником свинина, печена картопля, ветеринарія, визначник телефонних номерів, злодійка, вірменин, вірмен.

Завдання 7. Замініть форму поданих нижче слів так, щоб у них відбулося чергування о, е з і чи з нулем звука /напр.: струмінь -- струменя, день – дня/;

Січень, корінь, вершок, пень, посол, будень, вересень, ремінь, гребінь, велетень, кремінь, рів, хребет, рівень, вогонь, віз, ячмінь, напір, важіль, джміль, коло, бджоляр, зберегти, зір, біль, верболіз, явір, дзвін, вона, гора, беру, стерегти, червень, вощина, перець, сім, промінь, дріт.

Завдання 8. Підкресліть у поданих нижче реченнях слова, де відбулося чи можливе чергування приголосних при словозміні чи словотворенні.

1. Ой не шуми, луже, зелений байраче, не плач, не журися, молодий козаче. /Нар.тв./ 2. Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги, переплелись, як мамине шиття, мої сумні і радісні дороги. /Д. Павл./ З. Коли потяг у даль загуркоче.../В.Сос./
4. Ой не світи, місяченьку, не світи нікому. /Нар.тв./ 5. В мені блукають дивні струми, і вічність блискавкою б'є у серце збуджене моє, і палить мозок болі-думи. /М. Руд./ 6. Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала. /Газ./ 7. На грядці огірочки і кавуни в рябій сорочці. /З.тв./ 8. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи. /З тв./

Завдання 9. Від поданих слів утворіть нові слова

Львів, Прилуки, Кременчук, Запоріжжя, Поділля, Одеса, Нью-Йорк, Сиваш, Ірпінь, Херсонес, Черемош, Кавказ, Петербург, Карабах, Гаага, Париж, Овруч, Великі Луки, Мекка, Гринвіч, Дамаск, Ясси, Ніцца, Тбілісі, Льєж, козак, убогий, птах, студент, боягуз, співробітник, ткач, казах, таджик, декадент, інтелігент.

Одеса, Вінниця, Полтава, Донецьк, Галич, Черкаси, Івано-Франківськ.

Лупати, лупати; дяка, дяка; бережина, бережина; басма, басма; атлас, атлас; барда, барда.

Завдання 11. Відредагуйте словосполучення.

Приймати участь, зустрінемось у п’ять годин, гарна прихожа, воплощати в життя, слідуючий урок, виписка із протоколу, притормозіть, одобрити пропозицію, відкрийте очі, відкрийте книги.

· поняття " орфограма", типи орфограм; принципи правопису: правила вживання великої літери, переносу частин слова з рядка в рядок, графічного скорочення слів, правопису слів іншомовного походження, префіксів та деяких суфіксів, слів разом, окремо і через дефіс, частки не і ні з різними частинами мови.

· знаходити орфограму в словах, самостійно визначати її тип та принцип, на якому базується написання.

Зубков М. Т. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД “Школа”, 2004.

Новий словник української мови: В 4 т./Укл. В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 2001.

Новий тлумачний словник української мови. Т.І-4. – К.: Аконіт, 2001.

Орфографічний словни української мови /Укл. І Головащук. – К., 2000.

Орфографічний словник /Укл. А.А. Бурячок. – К., 2002.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За редакцією А. П. Грищенка. – 2 видання. – К.: Вища школа, 1997.

Українська мова. Підручник: Частина перша / За ред. П. С. Дудика – К.: Вища школа, 1993.

Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993.

Чукіна В. Ф. Український правопис в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Шевченко Л. Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. –К.: Либідь, 1996.

Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Літера, 2002.

2. Назвіть принципи українського правопису і схарактеризуйте їх.

Завдання 1. Поясніть правопис таких слів:

г) обласний, тижневий, доблесний — зап’ястний, кістлявий

д) історичний музей — Дніпропетровський історичний музей

місто Біла Церква, вулиця Лейтенанта Шмідта

Київська область — Організація Об’єднаних Націй

Завдання 2. Вставте пропущені –ЙО, -ЬО. Визначіть принцип правопису цих слів.

Андрі..вич, Солов..в, Мурав..в, Новос..лов,..лкіна,..го, ра..н, ма..р, сл..зи, крайн..му, бо..вий, бад..рий, ранн..го, син..го, зна..мий, сер..зний, во..вничий, с..рбання, дз..бання, т..хкання, з..мка, ст..жка, міль..н, павіль..н, мал..к, кур..з, розку..вджений, гранул..ваний, граві..ваний, вантажопід..мний, с..мий, чотир..х, пол..вий,..дований, па..вий, син..окий

Завдання 3. Поставте, де потрібно, апостроф. Визначіть принцип правопису цих слів.

З..юрмилися, з..економити, з..агітувати, бр..яжчати, возз..єднання, цв..яшок, реп..ях, п..єдестал, різьб..ярство, солов..їний, об..єктивний, зім..ятий, полум..яний, медв..яний, зор..яний, верхів..я, в..ється, повітр..я, сузір..я, духм..яний, прив..ялий, моркв..яний, торф..яний, арф..яр, рутв..яний, розм..як, переджнив..я, без..ядерний, Жанна д..Арк, О..Генрі, пів..Європи, пів..Києва, пів..Одеси, пів..ясена, пів..верби, дит..ясла, перед ювілейний, після..ювілейний, з..їсти, по..їсти, В..ячеслав, Лук..ян, Б..єлов, Григор..є.в, трьох.. актний

Завдання 4. Вставте, де потрібно, м’який знак. Визначіть принцип правопису підкреслених слів.

Т..мяний, блис..кучий, гірс..кий, сіл..ський, селян..ський, громадян..ський, учител..ський, уман..ський, Хар..ків, М. Гор..кий, медал.., кіл..це, їдал..ня, читал..ня, пис..мо, бат..ко, піс..ня, близ..ко, дз..об, куз..ня, різ..бяр, коб..зар, стан..те, сяд..мо, секретар.., п’ят..десят, шіст..сот, дев’ят..сот, дон..чин, Натал..чин, їж..те, мен..ше, біл..ше, тон..ше, ін..ший, снігурон..ці, стеблин..ці, жін..ці, у авос..ці, астрахан..ці, вишен..ці, у жмен..ці, ремін..чик, камін..чик, промін..чик, нян..чити, брин..чати, цвірін..чати, Ман..чжурія, жен..шень, барел..єф, фел...д...єгер, монпас..є, лос..йон, Уман..щина, кіл..кісний, н..юанс.

Завдання 5. Вставте, де потрібно, подвоєння букв.

Тума..ий, пісе..ий, врожай..ий, тьмя..ий, буде..ий, вір..ий, замрія..ий, відда..ий, шабло..ий, обмеже..ий, електрон..ий, умотивован..ий, умотивован..ість, незнищен..ість, бездоган..ість, освітлен..ість, скаже..ий, леви..ий, лави..ий, ешелон..ий, єди..ий, орли..ий, качи..ий, юн..ат, Ган..а, л..яний (льняний), бов..аніти, ов..а, незрівнян..ий, несказá н..ий, нескá зан..ий, старан..ий, старан..ість, страшен..ий, священ..ий, благословен..ий, божествен..ий, шален..ий, неждан..ий, перел..ється, займен..ик, олов’я..ий, Запоріж..я, передміст..я, пів..ікна, без..емельний, насін..я, сторіч..я, мід..ю, велич..ю, вічніст..ю, папорот..ю, юністю, річ..ю, розкіш..ю, піч..ю, повіст..ю, кров..ю, жовч..ю, гран..ю, стат..я, стат..ей, священ..ик, вихован..й, вихован..ість.

Завдання 6. Вставте, де потрібно, пропущені букви /повторіть тему “Спрощення приголосних звуків”/

Проїз..ний, піз..но, реміс..ник, щас..ливий, тиж..невий, шіс..надцять, студен..ський, турис..ський, хорис..ці, у поїз..ці, пес..ливий, кіс..лявий, ціліс..ний, ненавис..ний, гіган..ський, корис..ний, швидкіс..ний, перехрес..ни, свис..нути, у звіс..ці, форпос..ни, кореспонден..ський, влас..ний, захис..ний, студен..ство, інтеліген..ський, артис..ці, зліс..ний, облас..ний, пристрас..ний, жаліс..ний, контрас..ний, невіс..ці, балас..ний, хвас..ливий, шіс..десят, шіс..сот, чес..ний, совіс..ний, президен..ський, доблес..ний, ус..ний, ях..смен.

Завдання 7. Запишіть слова, знімаючи риску. Поясніть правопис підкреслених слів.

· а) Глухо/німий, суспільно/корисний, десяти/поверховий, густо/листий, темно/синій, густо/синій, ячмінно/житній, сніжно/білий, біло/сніжний, блок/схема, смагляво/лиций, легко/крилий, зменшено/пестливий, лісо/смуга, бібліотека/музей, громо/відвід, азбесто/цемент, газо/сигналізатор, гідро/вузол, енерго/носій, гідро/біологія, джаз/оркестр, експерт/криміналіст, дієслово/зв’язка, правдо/подібний, вело/мото/спорт, світло/водо/лікарня, соціально/свідомий, житлово/кооперативний, давно/минулий,

· б) Чар/зілля, зовнішньо/політичний, науково/популярний, соціально/економічний, хитро/мудрий, електро/сталь, стале/вар, земле/упорядник, екс/чемпіон, генерал/полковник, радіо/зв’язок, сон/трава, далеко/східний, південно/західний, західно/поліський, навчально/виховний, жовто/зелений, жовто/гарячий, вище/зазначений, екс/тер’єр, аварійно/ремонтний, горі/лиць, коли/небудь, з/посеред, вугле/видобуток, озерно/болотний, всесвітньо/відомий, червоно/гарячий, вакуум/камера, російсько/український, перекоти /поле, штабс/капітан,

· в)тьмяно/жовтий, всесвітньо/історичний, овоче/сховище, м’ясо/молочний, вічно/зелений, пап’є/маше, яхт/клуб, авіа/база, фото/елемент, Західно/Сибірська низовина, блакитно/водний, пишно/зелений, мерехтливо /червоний, старий/престарий, мовно/стильовий, мовно/стилістичний, кисло/солодкий, кисло/молочний, жар/птиця, євшан/зілля, свят/вечір, народно/поетичний, народно/визвольний, військово/зобов’язаний, військово/полонений, військово/спортивний, хлібо/булочний, хлібно/булочний, плодово/овочевий, плодо/овочевий, сліпо/глухо/німий, люби/мене, мати/й/мачуха, тридцяти/семи/річний, спільно/східно/слов’янський, Алма/Ата, алма/атинський, супер/приз, лже/пророк, Чингіс/хан, компакт/диск.

Завдання 8. Від поданих слів утворити слова за допомогою суфіксів –ечк, -ечок, -ичк, -ичок.

Дощик, гачок, кутик, пензлик, книга, круг, вулиця, рукавиця, таблиця, вершник, полковник, чорнильниця, суниця, племінниця, племінник, молодиця, черевик, батько, подушка, котушка, петрушка, копійка, пташка, ложка.

Завдання 9. Вставте пропущені букви у суфіксах –ев, -ов, єв;. –ичк, -ичок; -ечк, -ечок; - ин, -ен; -ищ.

Попередж..ння, зверн..ння, ім..на, плем..на, письм..на, мереж..во, плет..во, пал..во, печ..во, мар..во, груш..вий, ситц..вий, кварц..вий, палац..вий, святк..вий, алюміні..вий, емал..вий, дощ..вий, збор..ще, оранж..вий, промен..вий, черепах..вий, алич..вий, марганц..вий, свинц..вий, кош..к, стріч..а, дон..а, смуж..а, вул..а, подуш..а, дяд..о, вікон..о, стеж..а, намист..о, дал..на, чуж..на, город..на, бувальщ..на, харків’ян..н, мам..н, сестр..н, свекруш..н, невістч..н, утвор..ний, зробл..ний, вивч..ний, залиш..ний, зайч..ня, кош..ня, пташ..ня.

Завдання 10. Перепишіть, вставляючи на місці крапок /-н-/ або /-нн-/. Позначте місце наголосу в словах.

Важе..і персні, спасе..ий монастир, страше..ий галас, незрівня..а краса, несказа..а радість, незаверше..а повість, незбагне..а вірність, незапрограмова..а перерва, непрочита..а книжка, блаже..ий погляд, незчисле..і скарби.

Завдання 11. Вставте пропущені букви у префіксах.

Бе..корисливий, ві..криття, о..’їхати, пі..тримка, бе..принципний, ро..тлумачити, ро..сипаний, пр..гарний, пр..завзятий, пр..добрий, пр..зирство, пр..стол, пр..подобний, пр..освященний, пр..бігти, пр..будувати, пр..крутити, пр..швидшити, пр..гірок, пр..кордонний, пр..звище, пр..звисько, пр..рва, пр..зентація, пр..тендент, пр..тензія, пр..цедент, пр..вілей, пр..зер,..кипіти,..виснути,..шити,..садити,..фотографувати,..чепити,..економити,..ігнорувати,..мазати, п..р..метр, п..р..ферія, п..р..фраза, п..р..скоп, п..р...плата.

Завдання 12. З’ясуйте значення, вимову і правопис префіксів у поданих словах.

Предобрий — придобрити, претихий — притихлий, прехороший — прихорошений, прегіркий — пригірклий, премалий — применшений.

Завдання 13. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові. Запишіть в алфавітному порядку.

Гордій, Лук’ян, Лев, Микола, Анатолій, Захар, Кость, Яків, Кузьма, Василь, Ілля, Іван, Валентин, Валерій, Валер’ян, Валеріян, Веніамін, Віталій, Влас, Всеволод, В’ячеслав, Геннадій, Юрій.

Завдання 14. Запишіть слова іншомовного походження. З’ясуйте в них правопис і, и, ї.

Рад…ст, д…лема, тр…котаж, пенальт…, прелюд…я, д…алект…ка, ав…ац…я, дез…нтеграц…я, по…нформувати, ате…ст, моза…ка, сю…та, рад…й, х…м…к, г…рлянда, тр…буна, ц…тата, башк…р, к…рг…з, к…сет, …нкогн…то, індуз…м, інвест…ц…я, С…р…я, к…нофест…валь, бадм…нтон, ф…аско, серт…ф…кат, Ч…лі, В…рдж…н…я, глосар…й, с…мб…оз, к…пар…с, лаб…р…нт, ор…єнт…р, єп…скоп, цез…й, фак…р, ф…н…ш, Вав…лон, …мпров…зац…я, р…тор…ка, бенеф…с, ауд…єнц…я, д…ференц…ал, Г…малаї.

Завдання 15. Запишіть слова іншомовного походження. З’ясуйте наявність або відсутність подвоєння в них приголосних.

Пан…о, тон…а, гол…андський, Міс…урі, Шіл…ер, Рус…о, груп…а, мас..а, кас…а, кол…ектив, кор…еспондент, телеграм…а, трол…ейбус, лібрет…о, барок…о, віл…а, брут…о, нет…о, ван…а, ір…аціональний, конр…еволюція, ім…іграція, Бон…, бон…ський, фін…, іл…юзія, суф…ікс, піц…а, спагет…і, інтел…ігенція, Тал…ін…, тал..інець, конфет…і, прогрес…, еф…ект, антен…а, міс...ія, іп…одром.

Завдання 16. Наведені слова іншомовного походження замініть власне українськими. З п’ятьома на вибір складіть речення.

Анархія, дебати, дефект, домінувати, екстраординарний, конвенція, координувати, лімітувати, прерогатива, пріоритет, симптом, бізнес, дискусія, антракт, кемпінг, хобі, педагог, імпорт, контроль, бар’єр.

Завдання 17. Знайдіть іншомовні відповідники.

Значна частина народу, що проживає за межами країни.

Завдання 18. Перепишіть російські власні назви українською мовою. Поясніть їх написання.

Авдеенко, Достоевский, Афанасьев, Песков, Зверев, Серов, Алексеев, Лермонтов, Писарев, Белгород, Орехово, Евдокимов, Медведев, Хрущов, Жигунов, Борисов, Резников, Маликов, Шапошников, Репин, Рощин, Кислов, Филиппов, Данилов, Кириллов, Водопьянов, Игнатьев, Ильин, Ветров.

Завдання 19. Перепишіть, вставляючи велику чи малу літеру; поясніть написання.

Виступає П(п)резидент України, Г(г)олова Верховної Р(р)ади, Г(г)енеральий П(п)рокурор України, Л(л)ауреат Д(д)ержавної П(п)ремії ім. Тараса Шевченка, Н(н)ародний А(а)ртистУкраїни Н(н)аціональний Б(б)анк України, К(к)абінет М(м)ністрів України, К(к)онституційний С(с)уд України, Д(д)ень Н(н)езалежності України, М(м)айдан Н(н)езалежності, Е(е)поха В(в)ідродження, Ч(ч)умацький Ш(ш)лях (астр.), вул. Я(я)рославів В(в)ал, Л(л)ьвівський Д(д)ержавний У(у)ніверситет імені І.Я.Франка, К(к)арпати, А(а)сканія-Н(н)ова, К(к)иївські вулиці, А(а)ндріївська Ц(ц)ерква, С(с)офійський С(с)обор, П(п)оштова П(п)лоща, З(з)емля, З(З)ахідне П(п)олісся, З(з)ахідний вітер, Н(н)аукова бібліотека, Ц(ц)ентральна Н(н)аукова бібліотека АН України ім. В.І.Вернадського, К(к)онгрес, народи З(з)ахідної Є(є)вропи, П(п)івденний берег К(к)риму, П(п)івдень, Р(р)усалка, Б(б)отанічний сад АН України, Д(д)ень С(с)тудента, П(п)олтавщина, К(к)олізей, Н(н)обелівська П(п)ремія, П(п)ечерська Л(л)авра, Р(р)ада Б(б)езпеки.

Завдання 20. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання не-, ні- зі словами.

1. Богдан (ні) де (не) бачив стільки соняшників і чорнобривців (М.С.). 2. Мудрим (ні) хто (не) вродився, а навчився (Н.тв.). 3. Без хазяйки хата (не) метена (Н.тв.). 4. Прийшов (не) проханий, піде (не) дякуваний (Н.тв.). 5. Шумить у долині одвіку (не) кошена трава (Приг.). 6. І раптом оленятко побачило щось (не) зрозуміле (В.І.).7. За (не) вмінням деруть реміння (Н.тв.). 8. Купами йти було зовсім (не) можливо (І. Ф.). 9. Уранці повернулись мисливці і теж (ні) з чим (І.Б.). 10. (Ні) хто мене (не) питає, що я за чоловік (П.К.). 11. Щиглик (не) зчувся, як настала зима. (В. І.). 12. У (не) вмілого руки болять (Н.тв). 13. Зосталась сама-самісінька, (не) сумуючи (М. В.). 14. Дід мовчить, (не) наче (не) до нього говорять (Н.-Л.). 15. Гурту і вовк (не) страшний (Н.тв.). 16. (Ні) що (не) зворушувало його і (ні) що (не) лякало (І.Б.). 17. Хоч (не) рано почали, так багато узяли! (Н.тв.).
18. Де (не) згода, там часто шкода (Н.тв.). 19 Ні (з) ким не говорив, ні (до) кого (не) ходив (Гр. Т.). 20. Плаче жінка з діточками в (не) топленій хаті (Т.Ш.).

1. Підписку на газети і журнали можна оформити на протязі двох місяців.

2. На слідуючій неділі по телевізору буде продовження цікавого серіалу.

3. Київський університет ім. Т.Г.Шевченка – найбільш відоміший вуз України.

4. На протязі зовсім короткого часу Василь Іванчук став відомішим шахматистом України.

5. Я рахую, що екзамени по математиці мені вдасться здати на відмінно.

6. Опрацьовуючи тему “Окисно-відновні реакції”, у мене виникли питання.

7. Є всі признаки того, що деякі сили любим способом хочуть повернути нас назад.

Щелкунчик, язвительное замечание, срочное дело, пирожное, принимать во внимание, на следующий день, урок по теме, пропустил по болезни, принимать участие, приступить к обсуждению, объявить благодарность, оставить в покое, назначить к рассмотрению, на прошлой неделе, на худой конец, поставить на вид, предоставить возможность, прийти в себя, без зазрения совести.

· суть лексикологічних понять і термінів /значення слова; однозначність і багатозначність; основні типи перенесень; омоніми, синоніми, антоніми, пароніми; походження слів, запозичення з інших мов/.

· визначати лексичне значення слова, робити лексичний, лексико-стилістичний розбір, розуміти найтонші відтінки слова; використовувати у своєму мовленні засоби образності, користуватися словниками - синонімів, антонімів, паронімів, іншомовних слів, тлумачним і перекладним.

Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання. – К.: Наукова думка, 1989.

Зубков М. Т. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД “Школа”, 2004.

Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2001.

Новий словник української мови: В 4 т./Укл. В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 2001.

Полюга Л.М. Словник синонімів української мови. – К.: Довіра, 2001.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За редакцією А. П. Грищенка. – 2 видання. – К.: Вища школа, 1997.

Українська мова. Підручник: Частина перша / За ред. П. С. Дудика – К.: Вища школа, 1993.

Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993.

Шевченко Л. Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. –К.: Либідь, 1996.

Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Літера, 2002.

2. Як розуміти вислів “словниковий склад мови”? Чи тотожні поняття “словниковий склад української національної мови” і “словниковий склад української літературної мови”?

3. Як визначається слово як основна лексична одиниця? Які ознаки його характеризують? Які функції виконує слово?

4. Як розуміти лексичне значення слова? Які типи лексичних значень розрізняють?

5. Які слова мають конкретне значення, які – абстрактне?

6. Як поділяються слова за наявністю або відсутністю лексичного значення?

7. Які слова називаються однозначними, які – багатозначними? Як розуміти однозначність? багатозначність?

8. Яке значення слова називається прямим? переносним?

9. Які слова називаються омонімами? У чому полягає відмінність між омонімами і багатозначними словами: як поділяються омоніми? Чим відрізняються від омонімів пароніми?

10. Які слова називаються синонімами? Як розуміти синонімічний ряд (синонімічне гніздо)? Як поділяються синоніми? З якою метою вони вживаються у мовленні?

11. Які слова називаються антонімами? На якій основі будуються антонімічні відношення? Чим зумовлене вживання антонімів?

12. На якій основі сформувався словниковий склад сучасної української літературної мови?

13. Які групи лексики з погляду походження виділяються?

14. Охарактеризувати корінну українську лексику, власне українську лексику як її складову частину.

15. Які історичні передумови іншомовних словесних запозичень: якими шляхами вони відбувались?

16. Охарактеризувати іншомовну лексику; визначити особливості семантичного, фонетичного та граматичного освоєння іншомовних слів.

17. Як поділяється лексика сучасної української літературної мови з погляду стилістичного вживання її? Охарактеризувати кожну стилістичну групу.

18. Які шари української національної мови вживаються в літературному мовленні, зокрема у художньому стилі, зі стилістичною метою?

19. Розкажіть про діалектизми, жаргонізми, вульгаризми.

20. Що є основою виділення активної і пасивної лексики? Назвати сферу поширення активної лексики, дати визначення її.

21. Які групи слів належать до пасивної лексики? Охарактеризувати неологізми (загальномовні, індивідуально-авторські), історизми, власне архаїзми.

Завдання 1. Назвіть тип переносного значення (метафора, метонімія, синекдоха) у виділених словосполученнях.

1. Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся вересневий. І пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під дерева. 2. Спить озеро, дрімає сон-вода. Про що їй очерет шепоче тихо, де жолудь золотий додолу опада і ходить по гриби старенька лісничиха? 3.Щось марить дуб, вклоняючись землі. 4.За Богами панства, панства в серебрі та златі. 5. Борода стоїть біля воріт готелю. 6. Свитки й кожухи обдурили пана. 7. А на Січі мудрий німець картопельку садить. 8.Весь автобус заговорив одночасно. 9 .Випив чарочку, не більш. 10.За вишкою, що на каплицю схожа, вечірнє сонце стомлено сідає. 11.І над медовим подихом галявин сміється сонце усміхом білявим. 12. Ей, борода, у тебе мій диск? /О. Гонч./. 13. Громада – великий чоловік. /Прислів”я/. 14. Оксана була гостра на язик. 15. В садах ніжно бриніли обволожені яблука, і від легкого приторку вітру, злітаючи з дерев, щебетала роса. /М. Стельм./. 16. Лети, наша пісне, лети над полями, шуми золотими крильми. /В. Сос./. 17. В вікно лилась пахуча темрява. /М. Рил./.

Завдання 2. Підкресліть у поданих реченнях омоніми, визначте їх тип (омофони, омографи, омоформи).

1.В Україну ідіть, діти. Де ж мені вас діти? 2.Попід горою гай. Не гай даремно часу. Гай, гай, не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина. 3.Будеш, моя мати, скоро зятя мати. 4.Ходить по гриби старенька лісничиха. Греби швидше до берега. 5.Бридкого бруду із холодних душ не змиє навіть і холодний душ. 6.До хати зайшов коваль. Читаємо книгу Алли Коваль. 7.Гори, гори ясно. Гори мої високії. 8.Хто се, хто се по сім боці чеше косу, хто се? Десь перед Петром і Павлом починав наш батько клепати косу під хатою в саду. 9. Корінь слова – одна із структурних морфем його.
10. Дніпро берег риє-риє, яворові корінь миє. /Т. Шевч./. 11. Сіли гуси на став – білим-білим він став. /М. Рил./.

Завдання 3. Утворіть з кожним словом по два словосполучення, використавши подані слова як омоніми.

Рись, гриф, бал, радій, доривати, халатний, кадри, склянки, на березі, балка, туш, погас.

Завдання 4. Підберіть синоніми до слова світлий у словосполученнях:

світлий розум, світлий одяг, світлі надії, світле волосся, світлий день.

Завдання 5. Серед поданих прикметників знайдіть синоніми, об’єднайте їх у дев’ять синонімічних рядів (гнізд).

Невідомий, занедбаний, закурений, неважливий, рябий, закостенілий, правильний, надзвичайний, нерушимий, незнайомий, задимлений, перистий, небувалий, незначний, незнаний, запущений, строкатий, закляклий, вірний, нечуваний, непорушний, закопчений, небачений, неважний, занехаяний, задубілий, слушний, незламний.

Завдання 6. Визначіть, чи є синонімами слова поданих груп.

Перерва, канікули, антракт, тайм-аут; сеанс, сет, тайм, гейм, період, партія; перукар, цирюльник; кінець, фінал, фініш, епілог; вступ, передмова, увертюра; картуз, кашкет, кепі, кепка, бриль, капелюх; пальто, манто, макінтош.

Завдання 7. Доберіть синоніми до слова-домінанти говорити (не менше 20-ти слів), утворивши синонімічний ряд. Наведіть 5-6 прикладів уживання цих слів у художній літературі (напр. Гомоніла Україна, довго гомоніла. /Т.Шевч./ Мені ніколи з вами патякати. /М.Кроп./)

Завдання 8. Розкрийте значення поданих паронімів шляхом утворення словосполучень з ними.

Абонент - абонемент, адресат - адресант, дружний - дружній, завдання - задача, мимохіть – мимохідь, дипломант – дипломат, адрес – адреса, уява – уявлення, музичний – музикальний, приводити – призводити, ожеледь – ожеледиця, міфічний – міфологічний, декваліфікація – дискваліфікація, іммігрант – емігрант, дерен – терен, повінь – повідь, компанія – кампанія.

Завдання 9. Запишіть наведені нижче приклади, поділивши їх на дві групи (перифрази; евфемізми).

Той, що в скалі сидить; говорити неправду; топтати ряст; геніальний Кобзар; не хапає зірок з неба; цар звірів; стати на рушник; літа на осінь повернули, пливуть в осінній хмурості; біле золото; хитрюща згубниця курей; і ось він, Київ, за валами, він! – той стольний град, золотоверхе диво, душі моєї малиновий дзвін!; чого, чого вдягла земля осіннє золото?

Завдання 10. а) До поданих слів дібрати слова з протилежним значенням, визначити, яке значення покладене в основу антонімії.

Смачний, любий, делікатний, одноманітний, буденний, боязкий, оптимістичний, відвертий, всюди, мілко, важко, темно, далеко, спочатку, несподівано, аналіз, альтруїст, добро, ствердження, чистота, спокій, різниця, віддаляти, захищати, опускати, навмання.

б) пригадайте і запишіть прислів’я з антонімами.

Завдання 11. а) До наведених нижче слів доберіть іншомовні відповідники, подані в дужках.

Промисловість, рішення, всесвіт, відсоток, краєвид, кіннота, лаштунки, льотчик, водій, воротар, кріпость, уподібнення, півники, чиряк, сухоти, обрій, недокрів’я, розумовий (космос, ландшафт, пілот, ірис, асиміляція, резолюція, фортеця, голкіпер, шофер, анемія, процент, індустрія, кавалерія, фурункул, куліси, туберкульоз, інтелектуальний, горизонт).

б) Підберіть українські відповідники-синоніми до слів іншомовного походження, що даються нижче.

Амортизація, банкноти, бізнес, гонорар, клерк, дефіцит, дивіденди, дублікат, інфляція, комерсант, компенсація, кредит, паритет, бартер, емісія.

в) Згрупуйте подані нижче слова за такою ознакою: архаїзми, історизми, неологізми.

Пря, зіниці, спонсор, боярин, перст, ланіти, осавула, Біблія, гординя, князь, возвеличити, воєвода, піїт, чадо, саміт, брокер, війт, достойний, храм, предтеча, жупан, благо, єдиний, вождь, злато, бартер, патрицій, плебей, феодал, шолом, кольчуга, плахта, кожум’яка, очіпок, зигзиця.

Завдання 12. Визначте функціональний стиль кожного з поданих текстів, обґрунтуйте свою думку.

1.Акт проголошення незалежності України. Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, … здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто ПРОГОЛОШУЄ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави – УКРАЇНИ. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно конституція і закони України.

2.Живий світ землі, її біосфера, складається з організмів трьох таких основних типів. Продуценти, або автотрофи – це організми, що створюють органічну речовину за рахунок утилізації сонячної енергії, води, вуглекислого газу та мінеральних солей. Консументи, або гетеротрофи – організми, що одержують енергію за рахунок харчування автотрофами чи іншими консументами. Редуценти – мікроорганізми, що розкладають органічну речовину продуцентів і консументів до простих сполук – води, вуглекислого газу й мінеральних солей.

· знаходити в текстах фразеологізми, виконувати фразеологічний аналіз, користуватися фразеологічним словником, вміло використовувати фразеологічне багатство рідної мови у мовленнєвій практиці.

Білоноженко В.М., Гнатюк С.І. та ін. Словник фразеологізмів української мови. – К.: Наукова думка, 2003.

Зубков М. Т. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД “Школа”, 2004.

Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2001.

Новий словник української мови: В 4 т./Укл. В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 2001.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За редакцією А. П. Грищенка. – 2 видання. – К.: Вища школа, 1997.

Українська мова. Підручник: Частина перша / За ред. П. С. Дудика – К.: Вища школа, 1993.

Чукіна В. Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Шевченко Л. Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. –К.: Либідь, 1996.

Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Літера, 2002.

1. Що вивчає розділ мовознавства “фразеологія”?

2. Що таке фразеологізм (фразеологічна одиниця)?

3. Що спільне і відмінне між словом і фразеологізмом?

5. Які фразеологізми належать до фразеологічних зрощень? фразеологічних єдностей? фразеологічних сполучень? прислів’їв? приказок? крилатих висловів? складених термінів?

6. Які зміни відбуваються у формі фразеологізмів?

7. Які за походженням фразеологізми наявні в українській літературній мові?

8. Які джерела вживаних у сучасній літературній мові фразеологізмів?

9. З якою метою вживаються фразеологізми у мовленні?

Завдання 1. а) Поясніть значення таких фразеологізмів:

Виводити на чисту воду; бісики пускати; ні богу свічка ні чорту кочерга; підбивати клинки; потерпіти фіаско; тертий калач; п’ятами накивати; сьома вода на киселі; як риба з водою; жити на широку ногу;

б) До поданих слів доберіть антоніми-фразеологізми:

Працювати, далеко, говорити, близько, багато, хвалити, лінуватися, давно, рідний.

в) Серед ряду фразеологізмів виділіть зайвий за значенням – підкресліть його (він не може бути в одному синонімічному ряду з іншими фразеологізмами).

Сидіти склавши руки; ні за холодну воду не братися; ні в тин ні в ворота; палець об палець не вдарити; бити байдики.

Співати дифірамби; курити фіміам; підносити до небес; грати першу скрипку; носитися як дурень зі ступою; підносити на щит.

Доливати оливи до вогню; підкласти дров у жар; показувати пазурі.

в) Доберіть фразеологізми, до складу яких входять числівники;

г)Подані фразеологізми згрупуйте у синонімічні гнізда:

Як на долоні волосся виросте. Їй кажи овес, а вона скаже гречка. Тоді буде, як рак свисне. На Миколи, та й ніколи. Яке коріння, таке й насіння. Ти йому стрижене, а він тобі смалене. Тоді буде, як дві неділі разом зійдуться. Я йому про індики, а він мені про кури дикі. Яка щепа, така й яблуня. Ти йому образи, а він тобі луб’я.

Завдання 2. Підібрати фразеологізми із словом рука, які б передавали такі значення:

Бути поряд, гарний майстер, битися, дуже любить когось, оволодіти собою, не працюється, нечесний, найближчий помічник, близько, взаємне вихваляння, працювати невтомно, нічого не робити, рішуче відмовлятися, Ішли з себе відповідальність, розчарування (зневіра), стало легше.

Зразок: нема часу щось робити - руки не доходять.

Завдання 3. Що означають наведені нижче фразеологізми? Дайте коротку відповідь одним словосполученням чи реченням.

Авгієві стайні, ахіллесова п’ята, дамоклів меч, гордіїв вузол, олімпійський спокій.

· поняття " морфема", типи морфем - корінь, префікс, суфікс вид основ; морфемний словник.

· основні відомості про український словотвір, словотвірний та етимологічний словники; способи творення слів.

· робити морфемний розбір слова, користуватися морфемним словником, правильно і доцільно вживати слова із суфіксами емоційної оцінки у власному мовленні.

· виконувати словотвірний аналіз. Користуватися словотвірним та етимологічним словниками, дотримуватися норм словотворення, добирати слова з різними словотворчими чи формотворчими функціями.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За редакцією А. П. Грищенка. – 2 видання. – К.: Вища школа, 1997.

Шевченко Л. Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. –К.: Либідь, 1996.

Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Літера, 2002.

Українська мова. Підручник: Частина перша / За ред. П. С. Дудика – К.: Вища школа, 1993.

Зубков М. Т. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД “Школа”, 2004.

Волох О. Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989.

Чукіна В. Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Полюга Л. М. Словник українських морфем. – Львів: Світ, 2001.

Сікорська З. С. Українсько-російський словотворчий словник. – К.: Рад. шк., 1985.

1. Як розуміти поняття “морфемна будова слова”?

2. Як поділяються слова за здатністю змінювати свою форму?

3. Яка спільна частина, яка відмінна у словах змінних і незмінних?

4. Якими ознаками характеризується основа? Яка основа є похідною і непохідною? вільною і зв’язаною?

5. Чи завжди непохідна основа складається з однієї морфеми?

7. Чим відрізняється коренева морфема від афіксальних?

8. Що є спільним у визначенні префікса та суфікса? Що їх розрізняє?

9. Розповісти про кожну морфему, її роль у структурі слова як понятійної, словотвірної чи формотворчої морфеми.

11. Як розуміти поняття “твірна основа”? чи збігаються твірне слово і твірна основа?

12. Що таке словотвірний засіб? Як розуміти поняття “словотвірний ланцюжок”?

13. Чи завжди наявність у слові афіксальної морфеми визначає її як словотвірний засіб? Навести приклади, коли афікс є словотвірним і коли не виконує словотвірної функції у слові.

14. Які морфеми виступають у ролі словотвірного засобу?

15. На основі яких способів словотвору виникають похідні слова?

16. Схарактеризувати морфологічний і неморфологічний способи словотвору.

17. Як розрізнити слова, утворені основоскладанням морфологічного способу та на основі лексико-синтаксичного способу словотворення?

18. Розкрити сутність лексико-синтаксичного, морфолого-синтаксичного, лексико-семантичного способів словотворення; навести приклади.

19. На основі яких способів словотвору найпродуктивніше збагачується словниковий склад української мови?

Завдання 1. а ) Визначіть морфемну будову слів. Зразок: при-мор-ськ-ий.

Прикріплювати, вирощувати, пролісок, неозорий, умиватися. Найпотужніший, перемагати, замок (іменник), необ’їжджений, перейти, співдружність, перекотиполе, Нечуйвітер, прізвище, проголошення.

б) Визначте твірну основу кожного слова. Зразок: приморський – морський.

Придніпровський, найпотужніший, подорожник, переливатися, позалекційний, передчасний, умитися, зволожений.

Завдання 2. Згрупуйте спільнокореневі слова, позначте в них корінь.

Брат, подруга, зоряний, їздити, здруженість, брататися, зіронька, дружба, по-братньому, озорений, приїжджий, подружитися, братерство, зорекрилий, збратати, здружити, невиїзний, вода, привід, водянистий, водити, заводь, підводник, підводити, водиця, зводити, хор, прихорошений, хоровий, хороше.

Завдання 3. Виділіть префікси. Слова, у яких префіксів немає, підкресліть.

І. Правнук, правити, прадід, пращур, підозра, підошва, підохотити, піднебесний, піднебіння, підлість, піднатужити, підпільник, підпілля, підпадьомкати, підприємство, підпорка;

ІІ. Посада, посаг, поручик, порядок, порядний, популярний, попрацювати, по-узбецьки, потрошити, почити, почитати, почин, почивати, пошляк, пошліфувати, поштовий, поштопаний, предок, предовгий, превалювати.

Завдання 4. Виділіть суфікси. Визначіть, до яких частин мови належать наведені слова.

Зима, зимний, зимувати, зимівник, зимовий, зимно, сонливий, сонний, приснитися, засинати, вгору, гірський, горець, горище, золото, позолотити, золотенький, тітуся, тітка, тітчин, прочитати, прочитаний, читання, читанка, читка, читець, читецький, читач, читачка, читальний, читальник, читалка, читальня, читака.

Завдання 5. Випишіть окремо відмінювані і невідмінювані слова. У змінних частинах мови виділіть закінчення.

Пальто, сальто, вночі, великий, писати, по-нашому, рік, говорила, вверх, посміхаються, вчитися, добре, йдучи, бордо, сказавши, зірвані, жити, життя, жив, зірвати, радіо, юний, юність, живи, хакі.

Завдання 6. Доберіть і запишіть по три слова за такими схемами:

Префікс + корінь + суфікс + закінчення. Корінь + інтерфікс + корінь.

Корінь + суфікс + суфікс + закінчення. Префікс + корінь + суфікс + суфікс.

Корінь + інтерфікс + корінь + суфікс + закінчення.

Завдання 7. З’ясуйте морфемну будову слів за схемою:

Розум, розумний, нерозумно, зрозуміти, розумітиму, зрозумій, порозумілася, порозумітися, розумака, зрозумійте.

Двобічний, літописець, ліворуч, увіковічувати, білорус, жайворонок, облагороджувати, виноградник.

Завдання 8. Укладіть із наведених слів словотвірне гніздо.

І. Безмежжя, межа, межувати, безмежно, безмежний, безмежність, відмежуватися, розмежування, розмежуватися, розмежувати, відмежувати.

ІІ. Ковзани, ковзанка, ковзати, ковзаняр, ковзання, ковзатися, ковзкий, ковзнути, ковзанярський.

Навчитися чистій мові можна лише шляхом наполегливої праці. Читаючи книгу, на думку спадало несподіване. Потрібно заключити договір, який би співпадав з бажанням виборців. На наступний день з’їхалися гості.

Завдання 10. Перекладіть українською мовою:

Камень преткновения, выпал удобный случай, депутаты подняли вопрос, сочли целесообразным, нанести урон, подавляющее большинство, бросаться в глаза, мне пришло в голову, терпенье лопнуло, краеугольный камень.

· принципи виділення та характеристики повнозначних частин мови, їх лексичні та граматичні ознаки, групи за значенням, відмінювання (для змінних частин мови); неповнозначні частини мови та вигуки, їх розряди, будову, правопис; суть явищ взаємопереходу частин мови; стилістичні функції частин мови.

· розпізнавати частини мови, виконувати морфологічний аналіз кожної з них, утворювати форми, визначати їх функції і стилістичну забарвленість, правильно вживати в усному і писемному мовленні.

Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За редакцією А. П. Грищенка. – 2 видання. – К.: Вища школа, 1997.

Шевченко Л. Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. –К.: Либідь, 1996.

Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Літера, 2002.

Брицина О. І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1997.

Українська мова. Підручник: Частина перша / За ред. П. С. Дудика – К.: Вища школа, 1993.

Зубков М. Т. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД “Школа”, 2004.

Волох О. Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989.

Чукіна В. Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Чукіна В. Ф. Український правопис в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Новий словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 2001.