Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні формули. 1. Диполь – це система двох однакових за модулем і протилежних за знаком зарядів, які розміщені на деякій відстані один від одного.
1. Диполь – це система двох однакових за модулем і протилежних за знаком зарядів, які розміщені на деякій відстані один від одного. Електричний момент р диполя це вектор, який напрямлений від негативного заряду до позитивного і який дорівнює добутку заряду | q| на вектор , що проведений від негативного заряду до позитивного та називається плечем диполя, тобто .
Диполь має назву точкового, якщо плече l диполя значно менше відстані r від центра диполя до точки, у якій визначається дія диполя (). 2. Напруженість поля точкового диполя визначається за формулою: ,
де – електричний момент диполя; r – абсолютне значення радіуса вектора, який проведений від центра диполя до точки, напруженість поля в якій визначається; – кут між радіусом-вектором r та плечем l диполя. Напруженість поля точкового диполя у точці, яка лежить на осі диполя ( = 0) ,
і в точці, яка лежить на перпендикулярі до плеча диполя, що проведений із його середини (а = /2) .
3. Потенціал поля точкового диполя на відстані r від диполя: .
4. Потенціал поля точкового диполя у точці, яка лежить на осі диполя ( = 0) ,
і в точці, яка лежить на перпендикулярі до плеча диполя, який проведений із його середини ( = / 2)
.
Напруженість і потенціал неточкового диполя визначаються як для системи зарядів. Механічний момент, який діє на диполь з електричним моментом , розміщеним в однорідному електричному полі з напруженістю Е, визначається співвідношенням: або ,
де а – кут між напрямками векторів та . У неоднорідному електричному полі, окрім механічного моменту (пари сил), на диполь діє ще деяка сила. У випадку поля, яке має симетрію відносно осі х, ця сила виражається співвідношенням:
, де – частинна похідна напруженості поля, яка характеризує ступінь неоднорідності поля у напрямку осі х. При а > сила Fх позитивна. Це означає, що під її дією диполь втягується в область сильного поля. 5. Електричне зміщення D пов’язане з напруженістю Е електричного поля таким співвідношенням: .
Це співвідношення може бути застосованим лише для ізотропних діелектриків. 6. Потік вектора електричного зміщення визначається аналогічно потоку вектора напруженості електричного поля: – у випадку однорідного поля:
;
– у випадку неоднорідного поля:
,
де Dn – проекція вектора на напрямок нормалі до елемента поверхні, площа якої дорівнює dS. 7. Теорема Гаусса для поля в діелектриках. Потік вектора електричного зміщення через будь-яку замкнену поверхню дорівнює алгебраїчній сумі сторонніх зарядів, що охоплені цією поверхнею: , де п – кількість сторонніх зарядів, що охоплені замкнутою поверхнею.
|