Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Мішане сполучення приймачів
Класичний метод розрахунку кіл змінного струму при мішаному сполученні приймачів полягає в тому, що паралельне з'єднання замінюємо еквівалентним послідовним сполученням, а відтак розглядаємо повну схему вже як послідовне з'єднання. Спочатку визначаємо провідності віток, з'єднаних паралельно (рис. 4.16, а): Потім знаходимо еквівалентні провідності паралельно з'єднаних віток: Далі знаходимо опори r Еі x Eсхеми (рис. 4.16, б): Рис. 4.16. Мішане сполучення приймачів у колі змінного струму Надалі схему розглядаємо як послідовну і за законом Ома визначаємо струм: Напруга між точками В і С:
Струми паралельних віток дорівнюватимуть: Коефіцієнт потужності: . Потужності: . Побудову векторної діаграми для схеми мішаного сполучення бажано починати з напруги на паралельній ділянці, для схеми (рис. 4.16, а) з напруги (рис 4.17). Відтак рисуємо вектори струмів І 1 та І 2 відповідно під кутами φ 1 і φ 2 до напруги . Знаходимо сумарний струм . Далі рисуємо вектори напруг Сума цих напруг дає напругу , прикладену до кола. Послідовність векторів напруг на діаграмі має бути такою самою, що й на схемі. 4.8. Резонанс в електричних колах Внаслідок того, що індуктивні й ємнісні опори, а також індуктивні й ємнісні провідності можуть взаємно компенсуватись, можливі випадки, коли в колі, яке має реактивні елементи, еквівалентний реактивний опір, і відповідно еквівалентна реактивна провідність дорівнюватимуть нулеві, й тоді струм в такому колі збігається за фазою з напругою, прикладеною до клем цього кола, тобто коло загалом веде себе як активний опір. Явище, при якому струм у колі (рис. 4.18), за наявності у ньому реактивних опорів (індуктивностей та ємностей), збігається за фазою з напругою, прикладеною до цього кола, називають резонансом. При резонансі електричного кола із мережі надходить тільки активна енергія (потужність Р), а реактивна енергія (потужність q) циркулює (коливається) всередині схеми між котушкою індуктивності та конденсатором. 4.8.1. Резонанс у колі з послідовним сполученням елементів r, L, С (резонанс напруг) Повний опір такого кола (рис. 4.19, а) виражається як: Згідно з визначенням при резонансі виконується умова:
Як випливає з (4.44), резонансу в колі можна досягти, змінюючи частоту, індуктивність чи ємність. Значення кутової частоти, індуктивності й ємності, за яких настає резонанс, визначаються з (4.44):
Частоту ω 0, називають резонансною, вона є власною частотою контуру. З такою частотою в замкненому контурі r – L – С при вимкненні и і закороченні клем а – d схеми (рис. 4.19) енергія вільно коливається між індуктивністю та ємністю. Тому, що при резонансі повний опір z досягає найменшого значення z = r, то струм при цьому буде мати має найбільше значення. Оскільки вектори і спрямовані протилежно один до одного й при резонансі однакові за величиною, то вектор прикладеної до кола напруги дорівнює за величиною й напрямом вектору = r = r . Може виявитися (при великих xL і хС), що значення напруг UL і UС будуть значно більшими, ніж значення прикладеної напруги U. Отже, при резонансі або в режимах, наближених до резонансу, напруги на котушці та конденсаторі можуть значно перевищувати прикладену до схеми напругу з мережі, що може призвести до аварійних режимів роботи (пошкодження ізоляції, нещасні випадки тощо). Тому при проектуванні й налагодженні електричних схем останні перевіряються на можливість виникнення в них резонансу напруг. Підвищення напруг UL та UС і взаємна їх компенсація при резонансі зумовило назву цього явища – резонанс напруг. На рис. 4.20 наведені графіки залежностей Ur, Ul, UС, I, r, xС, хL, φ від частоти ƒ для схеми (рис. 4.19) при незмінній напрузі мережі. Якщо Якщо . Якщо опір , струм . В інтервалі частот від ƒ = 0 до ƒ рез навантаження має ємнісний характер, струм випереджає за фазою напругу мережі (φ < 0). В інтервалі частот від ƒ рез до ƒ = ∞ навантаження має індуктивний характер, струм відстає за фазою від напруги (φ > 0). Найбільше значення напруги на ємності одержується, якщо частота дещо менша за резонансну, а на індуктивності – дещо більша за резонансну. Явище резонансу широко використовують в радіоелектронних пристроях та в заводських промислових установках.
4.8.2. Резонанс у колі з паралельним сполученням елементів r, L, С (резонанс струмів) Спочатку розглянемо паралельне сполучення ідеальних елементів r, L, C (рис. 4.21, а). Із умови резонансу маємо:
З останнього виразу резонансна частота визначається так само, як і при резонансі напруг. Досягти умови резонансу можна зміною значень ω, L чи С. При резонансі струмів загальна провідність схеми у дорівнює активній провідності g, отже, досягає найменшого значення: . Загальний струм І = yU = gU теж буде мати найменше значення, а струми , залежно від значень bL та bC, можуть досягти як завгодно великих значень, що набагато перевищують значення струму в нерозгалуженій частині кола. Збільшення діючих значень струмів у схемі при резонансі в паралельно сполучених вітках зумовило назву – резонанс струмів.
На рис. 4.22 наведені графіки залежностей Ir, IL, ІC, І, φ від частоти ƒ для схеми (рис. 4.21, а). Струм в індуктивності зворотно пропорційний частоті IL = U/(2π fL), а струм в конденсаторі прямо пропорційний частоті Іс= U∙ 2π fC. Струм в колі з активним опором не залежить від частоти Ir=U/r. Значення загального струму, як видно із векторної діаграми, дорівнює . Якщо Якщо . Якщо . Резонанс струмів у колі з реальними елементами (рис. 4.23, a). Із визначення маємо: b = 0, b = bL – bС = 0 чи bL = bc, або з урахуванням (4.40), одержимо:
За цієї умови (4.47) в схемі (рис. 4.23, а) настає резонанс струмів. На рис. 4.23, б зображена векторна діаграма, що відповідає цьому режиму роботи. Реактивні складові струмів обох віток однакові (), а загальний струм збігається за фазою з напругою. Явище резонансу струмів або близьке до цього режиму широко використовується в силових електроенергетичних установках для підвищення коефіцієнта потужності cos φ промислових підприємств.
|