Засоби та механізми соціалізації.

Соціалізація людини здійснюється широким набором універсальних засобів у зміст яких специфічний для того чи іншого суспільства, тієї або іншої верстви населення. того або іншого віку людини. Кожне суспільство, кожна держава, кожна соціальна група (велика чи мала) створюють у своїй історії набір позитивних і негативних формальних і неформальні санкцій - способів навіювання та переконання, розпоряджень і заборон засобів примусу і тиску аж до застосування фізичного насилля, спосо­бів визнання, відзначення, нагород. Саме за допомогою цих способів поведінка людини й, певна річ, цілих груп людей приводиться у відпо­відність з прийнятними в даній культурі зразками, нормами, цінностями.

До психологічних та соціально-психологічних механізмів соціалізації відносять такі:

Імпрінтінг -(збереженая в пам'яті) - фіксування людиною на рецепторному та підсвідомому рівнях особливостей впливу на неї певних життєво важливих об'єктів. Імпрінтінг відбувається головним чином у малечому віці. Однак і на більш пізніх вікових етапах можливо зберегти в пам'яті будь-які образи, відчуття.

Екзистенціальний натиск - оволодіння мовою і неусвідомлене засвоєння норм соціальної поведінки обов'язкових в процесі взаємодії із значимими особами.

Наслідування - наслідування якого-небудь прикладу, зразка поведінки, Ідентифікація (ототожнення) - процес неусвідомленого ототожнення людиною себе з іншою людиною, групою, зразком.

Рефлексія - внутрішній діалог, в якому людина розглядає, оцінює, приймає чи відкидає ті або інші цінності, які властиві тим або іншим інститутам суспільства, сім'ї, суспільству ровесників, значимим осо­бам та ін. Рефлексія може являти собою внутрішній діалог кількох видів: між різними Я людини, з реальними чи вигадами особами та ін., За допомогою рефлексії людина може формуватися та змінюватися в нас­лідок усвідомлення та переживання нею тієї реальності, в якій вона живе, свого місця в цій реальності і себе самої.

До соціально-педагогічних механізмів соціалізації насамперед від­носять традиційний механізм (стихійний), який являє собою засвоєння людиною норм, еталонів поведінки, поглядів, стереотипів, які характерні для її сім'ї та найближчого оточення. Це засвоєння відбувається, як правило, на неусвідомленому рівні за допомогою збереження в пам'яті, некритичного сприймання пануючих стереотипів. Ефективність традиційного механізму цілком рельєфно проявляється тоді, коли людина знав, " як потрібно", " що потрібно", але це її знання суперечить традиціям найближчого оточення.

До механізмів соціально-педагогічної соціалізації відносять також інституційний механізм, який, як свідчить сама назва, функціонує в процесі взаємодії людини з інститутами суспільства та різними організаціями, як спеціально створеними для її соціалізації, так і такими, які виконують соціолізуючі функції попутно, паралельно з своїми основними функціями.

Є ще й стилізований механізм соціалізації, який функціонує в рамках певної субкультури. Під субкультурою в даному випадку розуміється комплекс морально-психологічних рис та поведінських проявів, типових для людей певного віку чи професійної або культурної верстви населення, яке в цілому створює певний стиль життя тієї або іншої соціальної групи.

Міжособовий механізм соціалізації функціонує в процесі взаємодії людини з суб'єктивно значимими для неї особами. В його основі лежить меха­нізм безособового переносу завдяки емпатії, ідентифікації і т.п.

Певна річ, що співвідношення вище перерахованих механізмів соціалізації в різних соціально-культурних груп різне.