Тема 1. Характеристика заняттєвої терапії як здоров’єзбережувальної технології

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Сьогодні про розвиток людини відомо більше, ніж в будь-який інший період історії людства. Дослідження мозку і людського генотипу розширює знання про біологічні сили, що формують людський досвід. Однак біологія сама по собі не може пояснити, як і чому людина змінюється протягом життя. Розвиток людини як соціальної істоти вимагає виховання з боку батьків і суспільства. Крім того, діяльність протягом усього життя призводить до досягнення мудрості старшого віку. Виконання дій та емоції найчастіше супроводжують людину в контексті щоденних занять, у тих видах діяльності, завданнях або функціях, які пов'язані із самообслуговуванням, грою або відпочинком, роботою та іншими виробничими цілями (напр., освіта), що становлять основу повсякденного життя [4]. Отже, занятість складає досвід, через який навчання відбувається або безпосередньо, або опосередковано, а вивчення занятості допомагає зрозуміти чинники, що впливають на розвиток людини.

Для розуміння заняттєвої терапії як здоров’єзбережувальної технології зупинимося докладніше на питаннях сутності поняття «occupational therapy» як «заняттєвої терапії», висвітленні «занятості» як центральної діяльності (активності), що лежить в основі заняттєвої терапії та забезпечує її функціонування як сфери професійної діяльності, а також на описі ролі занятості у процесі розвитку людини.

Заняттєва терапія (англ., occupational therapy) – це професія, яка спрямована на повернення людини до повсякденної діяльності та суспільного життя із врахуванням при цьому її особистих потреб та бажань [1]. Слово «occupation», яке використовується в англійській мові, походить від латинського «occupatio», що в перекладі означає «занятість» та передає спрямованість на те, щоб людину «зайняти або захопити» [3]. Повсякденна людська занятість позначена певними формами, сенсом, метою, стилем культури та соціальним і/або економічним змістом. Бути занятим означає використовувати та навіть контролювати свій час і/або простір. Заняття – це сукупність усього того, що людина робить. Воно забезпечує основу самоусвідомлення, залучає до навколишнього світу, дозволяючи при цьому вижити і зберегти себе. Заняття розвиває здібності та навички, сприяючи задоволенню інтересів, вираженню цінностей людини [4]. З цього випливає, що якщо діяльність є занятістю, то вона повинна бути пізнавальною, оскільки пізнаючи явище людина може описати його і, отже, повідомити про нього.

Заняттєва форма стосується контексту «створювати ситуацію», що забезпечує її метою і сенсом (Рис. 1). Заняття містить завдання, які взаємопов'язані певними характеристиками і, найголовніше, щоб вони мали сенс для особи, яка виконує їх.

[Канадська асоціація заняттєвих терапевтів].

Поняття «занятість» містить декілька елементів, починаючи від спрямованої мети та використання часу і закінчуючи впливом культури і навколишнього середовища на людину. У сукупності, вони підкреслюють складність так званої «психології» занятості. Заняттєва форма передбачає виконання певних дій у певному місці і в певний час, що наділяє це виконання конкретним змістом [4].

Заняттєва терапія розглядає «занятість» як засіб і як результат. Працюючи з клієнтами, заняттєві терапевти спрямовують свої зусилля на надання допомоги клієнту в тому, щоб діяти. Зміна діяльності спрямована на підтримку залучення до значимої занятості, що, відповідно, впливає на здоров’я, благополуччя та життєве задоволення. Занятість розглядається як діяльність, що має унікальне значення і мету в житті особистості та вважається центральним моментом для самовизначення людини, її компетентностей, впливаючи на те, як кожен проводить час і приймає рішення. Заняття має свої певні межі, пов’язані з тим, де воно відбувається і за яких обставин, тим самим утворюючи важливу частину людського досвіду і життя. Воно формує ідентичність людини та робить внесок у її самоусвідомлення. Зміст та значення заняття часто залежaть від оточення людини і впливають на соціальний аспект саме в тому, як людина описує заняття та як вона його оцінює.

Заняттєві терапевти сприяють залученню до занятості і повсякденної життєвої діяльності (активності), враховуючи різноманітні види діяльності/зайнятості, до яких людина, група людей чи населення можуть бути залученні, та використовують свій досвід для вирішення питань ефективності в усіх сферах, що впливають на людську здатність брати участь у занятті та різноманітних заходах важливих для неї [2; 5]. Зазначена людська діяльність сортується за категоріями, які називають «сферами занятості» – це повсякденна діяльність, інструментальна діяльність, освіта, робота, ігри, дозвілля, відпочинок, сон та участь y житті суспільства.

Термін «діяльність» описує загальний клас дій людини, тобто процес, завдяки якому людина досягає поставленої мети, що виникла внаслідок появи потреби, але самі по собі дії не є такими важливими і значимими для неї, як «занятість». Людська діяльність займає центральне місце в житті людини та формується під впливом вроджених пізнавальних, емоційних та фізичних здібностей, а також середовища, в якому людина живе та працює. Вибір, до якої діяльності залучитися, залежить від здібностей, уподобань, цінностей, обов'язків та очікувань кожної людини.

В основі занятості лежать навички, від яких залежить продуктивність тієї чи іншої діяльності. Заняттєві терапевти, використовуючи кваліфіковане спостереження, конкретно визначають, які навички є ефективними або неефективними під час виконання занятості, а саме:

- моторні навички – це спостереження за тим, як клієнт рухається і взаємодіє із об’єктивними завданнями та середовищем;

- процес реалізації навичок – це спостереження за тим, наскільки вміло клієнт управляє діями і змінює їх під час виконання завдання. Аспекти процесу застосування навичок включають енергію, знання, тимчасову організацію, організацію простору і об’єктів, a також адаптацію;

- зв'язок/взаємодія навичок – це спостереження за тим, як вправно клієнт передає свої або чиїсь наміри, потреби і координати соціальної поведінки, взаємодіючи з іншими людьми. Аспекти зв’язку/взаємодії навичок включають тілесність, обмін інформацією і відносини з людьми [Американська асоціація заняттєвих терапевтів].

Коли людина бере участь у занятості, вона вчиться діяльності в результаті самостійного вибору та мотивації. Залучення до занятості включає в себе як суб'єктивні (емоційні або психологічні) аспекти, так і об'єктивні (фізичні) аспекти діяльності [5]. У розумінні заняттєвої терапії, здоров’я підтримується тоді, коли людина бере участь у занятті і заходах, що задовольняють її бажання або необхідність участі вдома, в школі, на робочому місці і в суспільному житті.

Поведінка людини спостерігається на основі фізичного, когнітивного, емоційного та соціального стану індивідуума. Дослідження людського розвитку свідчать про те, що ці зміни, з плином часу, зазвичай відбуваються систематично і впорядковано.

Фізичний розвиток включає в себе функції організму та структуру тіла, тобто становить собою ріст і розвиток всіх частин тіла, зміни в руховому апараті та сенсорній системi організму людини [2]. Він триває під генетичним впливом та впливом екологічних факторів, таких як харчування, якість охорони здоров'я та ін. До когнітивного розвитку відносять функції організму, структуру тіла, діяльність та участь у ній. Когнітивний розвиток включає в себе всі зміни психічної системи, необхідні для інтелектуальної діяльності, мислення, навчання, пам'яті, вирішення проблем і спілкування. Пізнавальний розвиток перебуває під впливом генетики, фізичного розвитку, а також екологічних факторів, таких як соціальна стимуляція, харчування та якість медичної допомоги. Емоційний розвиток людини - це функції організму, структура тіла, діяльність та участь у ній. Він включає в себе розвиток почуття прихильності, довіри, безпеки і любові, а також особисті емоції і почуття [5]. Емоційний розвитокпризводить до появи самоусвідомлення і ставлення людини до інших. Це, своєю чергою, відбиваєтьсяв поведінці, інтересах і стратегіях, що використовуються для взаємодії з іншими людьми у повсякденному житті. На eмоційний розвиток впливають фізичний та когнітивний чинники, а також природні ресурси. Соціальний розвиток включає в себе функції організму, структуру тіла, діяльність, участь у ній і вплив навколишнього середовища. Соціальний розвиток відповідає за соціалізацію, моральний розвиток, відносини з сім'єю і колегами. Він являє собою набуття ролей і обов'язків, таких як шлюб, батьківство, професійна та освітня діяльність [4]. Соціальний розвиток відбувається через взаємодію фізичної особа з її/його соціальним, культурним та фізичним навколишнім середовищем та залежить від індивідуального і соціального контексту.

Багато моделей заняттєвої участі вирішують проблеми розвитку та жодна з них не надає єдиного пояснення ролі занятості протягом усього життя. Вчені визначають заняттєву участь у розвитку людини як «здатність вибирати, організовувати і задовільно виконувати значущу занятість як в культурному відношенні, так і у відповідності до віку, турботи про себе, насолоджуючись життям і прагнучи до емоційної, соціальної та економічної спільноти» [4]. Зв'язок між занятістю та розвитком не викликає сумнівів і знаходить відображення у таких принципах:

- У людини є здатність брати участь y занятості;

- Занятість становить собою складну і багатовимірну діяльність;

- Занятість повинна розглядатися в контексті навколишнього середовища;

- Занятість проходить випробування в контексті часу;

- Занятість має сенс для людини, яка займається нею;

- Занятість впливає на здоров'я і благополуччя людини;

- Занятість виступає як засіб та процес упродовж розвитку людини [3; 4].

Означені взаємозумовлені відносини можуть спостерігатися в прагненні займатися діяльністю, що забезпечить можливості для ефективності, майстерності і серйозності відносин з іншими. Заняттєві терапевти використовують поняття занятості як засобу реалізації таких можливостей. Вибір заходів залежить від вимог, що досягаються шляхом застосування окремих наявних ресурсів для задоволення потреб. Oзначені процеси є вузько специфічними для окремої людини, її віку, фізичного і соціального стану.

Відносний розподіл ресурсів для конкретного заняття змінюється протягом усього життя. Саме тому занятість є організованим і значущим завданням та заходом y повсякденному житті, в процесі розвитку людини (формуючи її фізичний, соціальний, когнітивний й емоційний стан), окремо визначає потужність і мотивацію особистості до участі в цих заходах. Хоча зростання і втрати відбуваються в будь-якому віці, традиційна теорія розвитку припускає, що в цілому ресурси зорієнтовані на: зростання на початку життя, підтримання в середньому віці та управління втратами або їхню компенсацію у подальшому житті. Отже, заняттєва терапія становить основу для розвитку людини протягом усього життя, що відповідно має значення для її здоров’я та благополуччя.

1. Заняттєва терапія – це____________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Поняття «діяльність» відрізняється від поняття «занятість» тим, що_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Соціальний розвиток людини – це ___________________________

4. Дайте характеристику людській занятості, відповідаючи на запитання «Як?». Наведіть власний приклад.__________________________

5. Дайте характеристику людській занятості, відповідаючи на запитання «Що?». Наведіть власний приклад. _________________________

6. Дайте характеристику людській занятості, відповідаючи на запитання «Чому?». Наведіть власний приклад.________________________

7. Дайте характеристику людській занятості, відповідаючи на запитання «Де?». Наведіть власний приклад.___________________________

8. Дайте характеристику людській занятості, відповідаючи на запитання «Хто?». Наведіть власний приклад._________________________

9. Дайте характеристику людській занятості, відповідаючи на запитання «Коли?». Наведіть власний приклад.________________________

1. Canadian Association of Occupational Therapists. How does occupational therapy help? [Електронний ресурс]. - Access mode: https://www.caot.ca/default.asp? pageid=2035.

2. Canadian Model of OT // World Health Organization. International Classification of Functioning, Disability and Health, 2001.

3. Christiansen, C. H., & Townsend, E. A. Introduction to occupation: The art and science of living, 2^nd ed. United State of America, 2010. – 434 p.

4. Christiansen, C. H. Occupational Therapy, Performance, Participation and Well-being. United State of America, 2005. – 668 p.

5. Kilhofner, G. Model of Human Occupation: Theory and Application. China, 2008. – 565p.

6. World Federation of Occupational Therapists. Definition of Occupational Therapy, 2004. - [Електронний ресурс]. – Access mode: www.wfot.org