Педагогічна технологія

Прагнення постійно оптимізовувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення використовуваних педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості. Подальший їх розвиток пов'язаний з орієнтацією на реалізацію сучасних концепцій освіти й виховання.

З визнанням педагогічної технології важливим чинником навчально-виховного процесу не припинялися спроби з'ясування її сутності та особливостей.

Педагогічна технологія. Відображає тактику реалізації освітніх технологій у навчально-виховномупроцесі за наявності певних умов. Педагогічні технології акумулюють і виражають загальні ознаки та закономірності навчально-виховного процесу незалежновід конкретного навчального предмета.: Кожна конкретна педагогічна технологія відображає модель навчально-виховного та управлінського процесів у навчальному закладі, об'єднує в собі їх зміст, форми і засоби. Вона може охоплювати й спеціалізовані технології, що застосовуються в інших галузях науки і практики - електронні, нові інформаційні технології, промислові, поліграфічні, валеологічні (які зберігають здоров'я) тощо.

Під педагогічною розуміється система, безпосередньо реалізує педагогічні функції. Вона являє собою єдність взаємопов'язаних і взаємодіючих педагогічних явищ (елементів), цілісно спрямованих на досягнення певного педагогічного результату.

Є й більш розгорнуті варіанти визначення, коли педагогічна система трактується як певна сукупність взаємопов'язаних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого, цілеспрямованого і навмисного педагогічного впливу на формування особистості, або як «сукупність взаємопов'язаних, узгоджених, як єдине ціле функціонуючих педагогічних та інших за своєю природою (психологічних, управлінських, організаційних, матеріальних та ін) явищ (підсистем, елементів), що позначаються на досягненнях необхідного педагогічного результату і цілеспрямовано використовуваних для цього». Система має:

- кордону, що виділяють її серед інших систем;

- компонентний склад (внутрішні, отличимие?? одна від іншої, складові елементи);

- організацію (доцільне впорядкування елементів);

- динаміку (сукупність стійких зв'язків і відносин між елементами, що забезпечують їх злагоджене функціонування, інтегрування в цілісність і породжують їх системні властивості);

- зміст (внутрішня якісна визначеність - сутність, закономірності, основні системні властивості та якості);

- зовнішні та внутрішні функції системи.

Педагогічна система завжди є частиною більш великої соціальної системи, її елементом - підсистемою, а тому сприймає і відображає в собі характерні соціальні, історичні та інші специфічні особливості цієї системи та суспільства, в якому вона реалізується.

Мето́ дика - навчання окремої навчальної дисципліни (предмета) — галузь педагогічної науки, що являє собою окрему теорію навчання (приватну дидактику).

Зміст методики навчання складає:

Виявлення пізнавального значення даної навчальної дисципліни та її місця в системі освіти (підготовки фахівця).

Визначення завдань даної навчальної дисципліни та її змісту.

Визначення та застосування відповідних методів, методичних засобів, форм організації навчання для опанування змістом навчального предмета.

Термін методика навчання застосовується також у більш вузькому значенні — як вчення про методи навчання. Таке вчення може бути як загальним, що стосується загальної теорії навчання (дидактики), так і таким, що стосується виключно конкретної навчальної дисципліни.

Методика викладання навчального предмета (дисципліни) обумовлена особливостями та специфікою набуття знань, умінь і навичок окремої навчальної дисципліни (предмета).

Методика викладання окремого предмета має свої категорії, які визначаються на основі загально визнаних педагогічних понять.

До головних з них належать: закономірності навчання окремого предмета; принципи навчання; викладання; учіння; методи навчання; форми організації навчання, знання, уміння, навички.