Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Класифікація педагогічних технологій
Відповідно в сукупності педагогічних технологій виокремлено: 1. За рівнем застосування: - загальнопедагогічні (стосуються загальних засад освітніх процесів); - предметні (призначені для вдосконалення викладання окремих предметів); - локальні та модульні (передбачають часткові зміни педагогічних явищ). 2. За провідним чинником психічного розвитку: - біогенні (провідна роль належить біологічним чинникам); - соціогенні (переважають соціальні чинники); - психогенні (провідна роль належить психічним чинникам). 3. За філософською основою: - матеріалістичні та ідеалістичні; - діалектичні та метафізичні; - наукові та релігійні; - гуманістичні й антигуманні; - антропософські (грец. anthropos — людина і sophia — мудрість) і теософські (засновані на вченнях про всезагальний абсолют, божественну суть усіх речей); - вільного виховання та примусу тощо. 4. За науковою концепцією засвоєння досвіду: - асоціативно-рефлекторні (в основу покладено теорію формування понять); - біхевіористські (англ. behavio(u)rism, від behavio(u)r — поведінка) (за основу взято теорію научіння); - розвивальні (ґрунтуються на теорії розвитку здібностей); - сугестивні (засновані на навіюванні); - нейролінгвістичні (засновані на нейролінгвістичному програмуванні); - гештальттехнології (нім. Gestalt — цілісна форма, образ, структура і...технологія) та ін. (засновані на психотерапевтичному впливі). 5. За ставленням до дитини: - авторитарні (засновані на чіткій надмірній регламентації); - дидактоцентристські (центровані на навчанні); - особистісно-орієнтовані (гуманно-особистісні, технології співробітництва, технології вільного виховання). 6. За орієнтацією на особистісні структури: - інформаційні (формування знань, умінь, навичок); - операційні (формування способів розумових дій); - емоційно-художні й емоційно-моральні (формування сфери естетичних і моральних відносин); - технології саморозвитку (формування самоуправляючих механізмів особистості); - евристичні (розвиток творчих здібностей); - прикладні (формування дієво-практичної сфери) технології. 7. За типом організації та управління пізнавальною діяльністю: - структурно-логічні технології навчання (поетапне формулювання дидактичних завдань, вибору способу їх розв´ язання, діагностики та оцінювання одержаних результатів); - інтеграційні технології (дидактичні системи, які забезпечують інтеграцію різнопредметних знань і вмінь, різних видів діяльності на рівні інтегрованих курсів, навчальних тем, навчальних проблем та інших форм організації навчання); - ігрові технології (ігрова форма взаємодії педагога і дітей, яка сприяє формуванню вмінь розв´ язувати завдання на основі компетентного вибору альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету). В освітньому процесі використовують театралізовані, ділові, рольові, комп´ ютерні ігри, імітаційні вправи, ігрове проектування та ін.; - комп´ ютерні технології (реалізуються в дидактичних системах комп´ ютерного навчання на основі взаємодії «вчитель — комп´ ютер — учень» за допомогою інформаційних, тренінгових, розвивальних, контролюючих та інших навчальних програм); - діалогові технології (пов´ язані зі створенням комунікативного середовища, розширенням простору співробітництва на суб´ єкт-суб´ єктному рівні: «учень — учитель», «учитель — автор», «учень — автор» та ін.); - тренінгові технології (система діяльності щодо відпрацювання певних алгоритмів навчально-пізнавальних дій і способів розв´ язання типових завдань у процесі навчання — тести, психологічні тренінги інтелектуального розвитку, розв´ язання управлінських задач). Педагоги-практики розробляють авторські технології, які поєднують у різних варіантах елементи апробованих технологій. Як правило, всі вони зорієнтовані на реалізацію змісту і досягнення мети різнорівневого і різнопрофільного навчання. Вихідним матеріалом для розроблення технології є теорії, концепції. Багато педагогічних технологій мають у своїй основі такі концепції засвоєння соціального досвіду: 1) асоціативно-рефлекторне навчання, у межах якого розроблена теорія формування понять; 2) теорія поетапного формування розумових дій, згідно з якою розумовий розвиток (як і засвоєння знань, умінь, навичок) відбувається поетапно, спрямовуючись від «матеріальної» (зовнішньої) діяльності у внутрішній розумовий план; 3) сугестопедична концепція навчання, яка обґрунтовує комплексне використання у навчальних цілях вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів сугестії (навіювання), що сприяє надзапам´ ятовуванню; 4) теорія нейролінгвістичного програмування (НЛП), що розглядає процес навчання як рух інформації через нервову систему людини; 5) теорії змістового узагальнення, в основу яких покладено гіпотезу про провідну роль теоретичного знання у формуванні інтелекту дитини. На основі однієї теорії навчання можуть вибудовуватися різні технології. Так, асоціативно-рефлекторна психологічна теорія породила варіантні технології навчання, які по-різному поєднують слово і наочність. Теорія проблемного навчання покладена в основу технологій, що розвивають творчі здібності, пізнавальну активність, інтерес, самостійність особистості. Водночас побудова на одній теорії, концепції кількох технологій навчання не є свідченням їх ідентичності. Вони завжди будуть відрізнятися за кількісними і якісними параметрами. У зв´ язку з цим важливо мати цілісну систему засобів опису педагогічних технологій, враховуючи, що кожна з них містить концептуальний, змістовий та процесуальний аспекти.
|