Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розділ 5.








Концептуальна модель (схема організації і ведення БД) є формальним поданням АІС на понятійному рівні, тобто являється загальною логічною структурою БД. Завдання концептуального інфологічного проектування полягає в одержанні логічної моделі БД у термінах об'єктів торговельного підприємства та зв'язків між ними, що не залежить від конкретної СКБД й узагальнює інформаційні вимоги потенційних користувачів.

Розрізняють два основних методи концептуального інфологічного проектування:

^низхідне проектування (метод формулювання та аналізу сущностей);

висхідне проектування (метод синтезу атрибутів).

Ці методи не мають достатньої формалізації і єдиних правил їх використання не існує.

Найпридатнішим для практичного застосування вважається перший метод. Він складається з двох етапів проектування БД:

1) ідентифікації та моделювання локальних інформаційних структур БД у вигляді локальних ER-діаграм;

2) побудови глобальної логічної моделі — ER-діаграми всієї АІС.

5.4.1. Ідентифікація та моделювання локальних інформаційних структур

Локальні інформаційні структури відповідають окремим функціо­нальним задачам, процес відокремлення яких здійснений за принципом: один алгоритм - один вихідний документ".

V процесі проектування ER-діаграми для окремої функціональної Задачі керуються кількома евристичними правилами.

Правило 1. Визначаються кінцеві користувачі, які будуть користу-ватися БД. На підставі анкетування та проведених співбесід формулю­ються запити до БД і тим самим визначається характер зв'язків між об'єктами.

Правило 2. Відокремлюються типи сутностей з множини даних, що

в словнику даних за приналежністю до конкретної задачі (ці дані

беРуться з таблиці " Задача-дані"). При цьому рахується, що тип сутності

Г Це набір об'єктів, однотипних у тому розумінні, що вони описуються

°ДНаковими атрибутами. У постановці задачі такі об'єкти фігурують у


106__________________________________________________ ИСТИНА,

множині. Множина таких об 'ектів - скінченна, її потужність є величиною І що підлягає оцінюванню, а самі елементи множини не повинні відзНа. чатися надмірною мінливістю. В локальній задачі не слід виділяти більще ' п'яти - семи типів сутностей.

Графічно тип сутності в нотації П. Чена зображується у вигляді пойме­нованого прямокутника. Найменування заноситься у називному відмінку однини.

Правиш) 3. Для кожного типу сутностей встановлюється певний іден­тифікатор: первинний ключ (один чи кілька атрибутів, що однозначно ідентифікують конкретний об'єкт), або первинний атрибут чи атрибути-складові первинного ключа та атрибути опису. Первинний ключ має бути унікальним для всієї БД АІС і коротким (якщо його вибирають із мож­ливих ключів). За відсутності такого ключа його розробляють і потім вводять у словник даних. Уразі складної схеми, коли не вдасться відразу встановити первинний ключ об'єкта зберігання, виділяють первинний атрибут (або атрибути), а первинний ключ об'єкта уточнюють вже на етапі даталогічного проектування БД. Графічно атрибути типів сутностей зображують в овалах, які зв'язуються з прямокутниками неспрямова-ними зв'язками. Ключ або первинні атрибути на діаграмі підкреслюються.

Наприклад, тип сутності " Товар", як показано на рис. 5.4, характе­ризується набором таких атрибутів: " Назва", " Параметр 1", " Параметр 2", " Параметр З", " Параметр 4". " Кількість", " Ціна". Якщо ці атрибути, крім атрибутів " Кількість" та " Ціна", незалежні, то їх сукупність єдиним способом визначає конкретний екземпляр сутності " Товар" і тому приймається за можливий складний ключ. Дтя розв'язання задачі обліку товарів такий ключ незручний, через що його замінюють (часто навіть прі і ручному обробленні інформації) коротким еквівалентом " Код товару •

Прави.ю 4. Зв'язок між типами сутностей відображає фактичну або можливу взаємодію між ними, а також динаміку взаємодії між екзем­плярами сутностей. Графічно зв'язок зображують у вигляді пойме­нованого ромба з обов'язковим позначенням типу асоціативності (напр) ік-лад, 1: 1, 1: М, М: М). Само найменування зв'язку повинно відображати

його змісті бути коротким. Так. наприклад, за необхідності накопичення у БД інформації про сукупність секцій магазину і сукупність товарів. що ними реалізуються, зв'язки між вищезазначеними сукупностями даних визначають різні постановки задачі визначення обсягів реалізації та оброблення даних.

За умови розгляду зв'язку за типом 1: 1 передбачається, що кожна секція може реалізувати товар одного типу (ідентифікуються власним


POJ0J:



Рис.5.4. Відображення типу сутності " Товар" на ER-діаграмі.

кодом) у певній кількості. Кожний із товарів може зберігатися лише в одній секції, тобто секція визначає товар, який в ній зберігається, і навпа­ки, товар характеризує секцію, в якій реалізуються товари одного типу з однаковими параметрами. ER-діаіраму цього фрагмента БД зображено

нарис. 5.5.

Uc- 5.5. ER-діаграма фрагмента БД " Склад-Товар" з питом

зв'язку 1: 1.


Рис. 5.6. Схема фрагменту БД " Секція- Товар" з типом зв'язку lM

За умови розгляду зв'язку типу М.М передбачається, що в кожній секції може зберігатися багато різних товарів, причому кожний товар може зберігатися на інших секціях. Наприклад, секції інтермаркета зберігають різноманітні товари, які можуть бути розміщені в інших сек­ціях в різних кількостях. Крім того, ціна одного й того самого товар)' може бути різною.

Правило 5. Тільки зв'язок типу М: М допускає дані перетину, тобі0 дані, що одночасно належать з'єднуваним типам сутностей. Такі дані визначаються як атрибути зв'язку.

Правило 6. Розрізняють унікальні сутності, які не залежать ВІД


розваи^- ____ ------------------------------------ —^-9

жодних сутностей в межах конкретної задачі, та залежні (породжені) сутності. Це повинно враховуватися при встановленні зв'язку між типами сутностей.

у зв'язку типу 1: 1 (див. рис 5.5.) сутності " Секція" та " Товар" зале­жать одна від одної. Яку з них вважати породжувальною, а яку породженою, можна зробити висновок тільки після уточнення семантики задачі. Точкою входу в таку модель даних може бути будь-яка з сутностей. У даному разі породжувальною можна вважати сутність ■ Секція", а породженою - " Товар".

У зв'язку типу 1: М (див. рис. 5.6.) сутність " Секція" є породжу­вальною, а сутність " Товар" - породженою.

У зв'язку типу М: М сутності " Секція" та " Товар" є незалежними (автономними). Зв'язок між ними встановлюється тоді, коли конкретний екземпляр виробу потрапляє на конкретний склад.

Правило 7. За наявності відчутних труднощів щодо відокремлення типів сутностей з множини даних табл. 5.4. і 5.5. використовується метод синтезу атрибутів. Для цього складається таблиця бінарних зв'язків між елементами даних за формою наведено в табл. 5.6.

Таблиця 5.6. Таблиця бінарних зв'язків між елементами даних.

 

Елемент 1 Елемент 2 Тип зв'язку

Якщо типом зв'язку між елементами даних є 1: 1, то ці елементи скоріше за все належать до однієї сутності, а якщо типом зв'язку є 1: М або М: М, то елементи належать до різних типів сутностей. Елементи, які неможливо віднести до жодної з сутностей являються даними перетину.

Правило 8. Окреме місце у схемах БД займають однорідні моделі, в яких усі типи сутностей мають однакову структуру, тобто описуються °Днаковим набором атрибутів.

Бази даних часто мають фрагменти з однорідними структурами і Певними зв'язками між екземплярами об'єктів 1С. Залежність ^земплярів об'єктів може бути різною (типу 1: М або типу М: М). Наприклад, залежність товарів один від одного, коли в кожного більш Жадного товаруу є своя підмножина товарів, які входять до його складу, 'Лкзструє рис 5.7. В торгівлі це товари групи " Посуд", де сервізи можуть Р°Даватися як один товар і як сукупність товарів.



 


P03fljJ]J:



структуру використовуються поняття: ідентичності, агрегації, узагальнення. Усі вони однаковою мірою належать до типів сутностей або об'єктів 1С та їхніх атрибутів, а також зв'язків між об'єктами прикладної області та їхніх атрибутів.

в§> Ідентичність — означає однакове семантичне значення двох або більше об'єктів моделі.

Наприклад, об'єкти " Підприємство-виробник" і " Фірма-постачальник" у межах певної 1С можуть належати до однієї категорії, тобто бути ідентичними.

Зв'язки " Пропозиція на продаж" і " Випуск на ринок" та їхні атрибути ідентичні й об'єднуються в один зв'язок з новими атрибутами. Це приклад того, що при складанні родовидових списків реквізитів документів, а також словника даних були виявлені не всі синоніми.

Графічне відображення даних є більш наочним і дає змогу під іншим кутом зору виконати аналіз семантики 1С, що розробляється для конкретного підприємства. Після корекції ER-діаграми обов'язково потрібно повернутися до словника даних й уточнити склад його елементів.

лэ= Агрегація — абстрактне відображення даних, яке дає змогу трактувати сукупність різноманітних за природою об'єктів як новий об'єкт.

Наприклад, сукупність об'єктів " Товар", " Товарна підгрупа", " Товарна група", " Товарооборот" в межах певної 1С може бути подана у вигляді агрегованого об'єкта " Обсяг реалізації*" з атрибутами " Товар", " Товарна підгрупа", " Товарна група", " Товарооборот".

«з3 Узагальнення — абстрактне відображення даних, яке дає змогу трактувати клас різних подібних типів об'єктів як один пойменований узагальнений тип об'єкта,

Наприклад, при організації реалізації БД АІС супермаркету дані про Менеджерів з поставки товарів, які укладають угоди поставку-реалізацію певних товарів, недоцільно зберігати в різних масивах і відповідно ображати у вигляді окремих типів сутностей, оскільки кожний менеджер °Дночасно може бути і продавцем, і покупцем. Цей варіант моделі ХаРактеризується необгрунтованим дублюванням даних.

В такому разі доцільно, використавши поняття узагальнення, зберігати Диний масив даних про менеджерів, а угоду зобразити у вигляді петлі Язку між менеджерами, як це показано на рис. 5.9.



 


розділ^



повторювачів, мостів). Вибирають також відповідні ОС: MS DOS, OS/ 2, UNIX, Windows 98, Windows NT, Windows 2000 та ін.

Основоположними при виборі локалізованої чи розподіленої АІС визначаються такі чинники:

Ч> обсяги інформації, яка буде зберігатися. їх оцінюють на підставі фактології про основні масиви даних. Кожному типу сутності ER-діаграми відповідає двовимірний масив, структура стовпців якого визначається атрибутами відповідного типу сутності. Кількість рядків матриці або кількість екземплярів типів сутності оцінюється на підставі даних про наповнюваність масивів. Важливого значення тут набуває тривалість зберігання даних або час їх накопичення. Такий попередній розрахунок не може претендувати на високу точність, оскільки остаточно структура БД визначається тільки після оптимізації даталогічної моделі. Проте такий розрахунок потрібний для вибору технічного та програмного забезпечення АІС;

" Ь кількість, особливості, частота виконання прикладних програм, що звертаються до БД, або багатозадачність 1С;

^ кількість користувачів БД;

^> територіальна віддаленість користувачів один від одного. Цей чинник впливає на вибір варіанта топології та архітектури розподілено-розосередженої АІС;

^спадкоємність розробок на підприємстві. Використання традицій і. водночас, поновлення технічного та програмного забезпечення з метою адаптації існуючих розробок без докорінної їх зміни є надзвичайно важливим чинником, що характеризує підприємство як стабільну систему. Гнучкість стратегії планування роботи підприємства має враховувати і те, що в IT перехід на нову платформу потребує кілька Років (зокрема, для повного освоєння сучасної СКБД) і, водночас, запізнення з переходом на нову платформу може призвести до втрати позицій підприємства на ринку;

v фінансові можливості та побажання замовника стосовно реалізації сисгеми: зробити її автономною і якомога компактнішою чи " з розмахом" *" з орієнтацією на новітні типи організації мереж, ОС, СКБД.

Вирішальними при виборі СКБД є такі чинники: ■ ^ абстрактна структура або модель даних, яку підтримує СКБД ієрархічна, мережна, реляційна, об'єктно-орієнтована, об'єктно-Реляційна, багатовимірна, гібридна). Поняття даталогічної або СКБД-


114___________________________________________________________ ЧАСТНИЦ,

орієнтованої моделі передбачає передусім вибір моделі для БД і, відп0. відно, вибір СКБД, що підтримує таку модель. Загалом стан реальної АІС відображається складною мережною моделлю, яка включає фраг­менти простих мережних та ієрархічних структур. СКБД реляціі иного типу на сьогодні є настільки популярними в підприємствах комерційної діяльності, що здебільшого не залишають розробникам БД права вибору типу моделі даних. Тому реальна даталогічна модель зводиться до г^ящйної;

< > швидкість оброблення інформації (перевага віддається більш високошвидкісним пакетам).

При виборі СКБД важливими є також наведені вище чинники, що визначають вибір технічного та програмного видів забезпечення. Всі сучасні СКБД забезпечують можливість мережного оброблення інфор­мації (багатокористувальний режим), тому цей чинник не є критичним при виборі СКБД.

Кожна нова СКБД сумісна з попередніми версіями своїх, а іноді не тільки своїх пакетів, але, як правило, несумісна з попередніми версіями технічного забезпечення. Тому надмірне захоплення новинками проти­показане за наявності відсталої від потреб СКБД технічної бази.

При виборі лінгвістичного забезпечення вирішальною є наявність національних драйверів, які забезпечують адекватні введення-виведення, зберігання та маніпулювання даними. Особлива увага при цьому приділяється можливості адекватного сортування даних засобами СКБД.

5.5. Проектування реалізації бази даних

Точного стану розмежування інфологічного і фізичного етапів проектування БД не існує через неможливість встановлення точки переходу станів і відсутність усталеної термінології. Вважається, що на етапі інфологічного проектування дані розглядаються без урахування специфіки СКБД, яка використовується, а особливості фізичного зберігання БД у пам'яті ЕОМ включають в опис її структури вже на етапі фізичного проектування. Етап між інфологічним і фізичним проектуванням, на якому одержують СКБД як орієнтовану схему БД-називається проектуванням реалізації.

За суттю проектування реалізаціїБД представляє процес переходу


роздан^ ___________________________ us

до даталогічної концептуальної моделі даних (іншими словами до СКБД-орієнтованої моделі).

Оскільки інфологічна концептуальна модель є більш загальним відображенням стану функціональної предметної області через 1С, даталогічна модель потребує більш детального опису стану об'єктів 1С і зв'язків між ними через необхідність відображення моделі даних у пам'яті обчислювальної системи. Тут, як правило, виникають додаткові об'єкти зберігання в БД.

Наприклад, ER-діаграму фрагмента БД 1С обліку переміщення товарів на складі, що відображає поставку товарів постачальникам і реалізацію товарних запасів іншим підприємствам, зображається кількома варі­антами які не суперечать один одному, а доповнюються додатковими реквізитами.

На концептуальному інфологічному рівні є можливим використання різних варіантів ER-діаграми. Перехід до більш раціональної моделі здійснюється на даталогічному рівні, на якому відбувається уточнення та оптимізація структури БД.

На етапі проектування реалізації БД, яке буде прийняте за основу 1С торговельного підприємства, здійснюється (при необхідності) доповнення одержаної концептуальної інформаційної моделі інформаційними струк­турами (у вигляді ER-діаграм), що зумовлюється додатково виявленими запитами до БД.

В подальшому цей етап проектування служить переходом від одер­жаної концептуальної інфологічної моделі до даталогічної або СКБД-орієнтованої моделі даних 1С.

Графічно даталогічна модель є відображенням інфологічної. У ній тип сутності зображується у вигляді поіменованого прямокутника, кожна клітина якого відповідає атрибуту сутності. Ключ підкреслюється. •5В язки між записами відображають у вигляді спрямованих ліній з зазначенням типів зв'язку 1: 1, 1: М, М: М. Дані перетину при зв'язку типу М: М вказуються поруч із лінією зв'язку. Наприклад, наведена на рис. 1 -5.10 " а" і " б" даталогічна модель фрагмента БД обліку товарів і тари.

При формуванні даталогічної моделі даних, керуються такими евристичними правилами.

Пршшдо 1. Складна мережна модель є найпоширенішою моделлю Ианих, оскільки вона відображає складність зв'язків між об'єктами авто-Ма і изації. Тому даталогічна концептуальна модель даних відобра-


ТОВАР


Рис. 5.10. " а " Даталогічна модель фрагмента БД 1С обліку товарів і тари.

Рис. 5.10. " б" Даталогічна модель фрагмента БД 1С обліку товарів і тари.

жається у вигляді складної мережної моделі.

Правило 2. Від складної мережної моделі здійснюється перехід до простої мережної моделі. При цьому позбавляються зв'язків типу М.М. вводячи додатковий запис, який обов'язково містить ключі записів, що з'єднуються. На рис. 1.5.10 " б" наведена неоднорідна проста мережна модель, яка відповідає складній моделі на рис. 5.10 " а".

Правило 3. При усуненні " залежності від шляху" в ієрархічних фрагментах моделі даних у породжені записи включаються ключі


розділу.



породжувальних записів. Якщо екземпляри породжених записів враховуються у межах породжувальних записів, то первинним ключем породженого запису стає складний ключ. Він складається з первинного ключа породжувального запису та первинного атрибута породженого запису.

На рис 5.11. наведена ієрархічна даталогічна модель фрагмента БД 1С обліку товарів на складі, що відповідає раніше створеній ER-діаграмі. Уданому випадку атрибут породженого запису " Код товару" означає нумерацію товарів у межах кожного складу.

СКЛАД

Рис. 5.11. Ієрархічна даталогічна модель фрагмента БД 1С

обліку товарів на складі супермаркету з залежним записом

" Товар".

Після усунення " залежності від шляху", як це показано на рис. 1.5.12, ключ породженого запису " Товар" стає складним. Він складається з ключа породжувального запису " Склад" і коду товару на складі.

Якщо об'єкти породжених записів враховують у межах усієї БД, то Первинним ключем породженого запису стає його первинний атрибут, а первинний ключ породжувального запису надходить до породженого запису і стає зовнішнім ключем, необхідним для з'єднання записів за запитами до БД. Результатом усунення " залежності від шляху" є те, що feci записи в моделі даних стають індивідуальними (автономними), незалежними від породжувальних записів.

Правило 4. У мережевій моделі поняття " породжувальний" і " пород­жений" записи умовні, тому що точкою входу в ній може бути будь-який запис. Вважати записи породжувальними та породженими можна


Рис. 5.12. Ієрархічна даталогічна модель фрагмента БД 1С обліку товарів на складі супермаркету з незалежним записом

" Товар".

тільки після вибору точки входу. Тоді " залежність від шляху" усувають так само, як і в ієрархічній структурі даних.

У прикладі з фрагментом БД, наведеному на рис 5.10. " а", запис " Код операції" містить ключі породжувальних записів, тому в цій моделі залежності від шляху немає.

Приклад, який наведений на рис. 5.13, ілюструє просту мережну модель із залежним записом. Це фрагмент БД 1С обліку товарів на складі

ПОСТАЧАЛЬНИК

Рис. 5.13. Дапишгічт модель БД 1С обліку товарів на складі з залежним записом " Товар".


Рис. 5.14. Даталогічна модель БД 1С обліку товарів на складі з незалежним записом " Товар".

супермаркету свідчить, що кожний товар залежить від складу, на якому він зберігається, і постачається певним постачальником.

Запис " Товар" стане автономним, якщо включатиме ключі записів " Склад" та " Постачальник" або як зовнішні ключі, або як компоненти складного первинного ключа " Код постачальника" + " Код складу" + " Код товару". Рис. 5.14 ілюструє такий варіант ключа запису " Товар".

на складі з незалежним записом „Товар"

Правило 5. Фрагменти структури, що містять цикли та петлі, спро­щуються в залежності від виду зв'язку між типами сутностей. За наявності зв'язків типу М: М у циклі або в петлі вводиться додатковий запис із ключами записів, які з'єднуються.

Стосовно фрагмента БД 1С супермаркету даталогічна модель даних являє складну мережу (рис.5.15.).

Ця модель відповідає складній мережевій моделі даних, яку 3°бражено на рис. 5.15.

Атрибути " Код відділу 1" та " Код відділу^" належать домену " Код сУпермаркету" і визначають коди секцій менеджерів з реалізації та Менеджерів з поступлення товару.

Атрибути " Код менеджера 1" та " Код менеджера 2" належать домену Код менеджерів" і визначають коди менеджерів з реалізації та



 


PO30JL ________________________._____________________ ш

менеджерів з поступлення у відділах (секціях) супермаркету.

Правило 6. Після того як усі записи даталогічної моделі даних стають незалежними від породжувальних записів, вони оформляються у вигляді схем окремих відношень. Даталогічна реляційна модель даних містить набір схем відношень або записів, які графічно не пов'язані між собою. Схема відношення зображається у вигляді вектора. Назва вектора повинна відповідати назві запису. В дужках через кому іде перелік імен атрибутів. Первинний ключ при цьому підкреслюється.

Правило 7. Даталогічна реляційна модель даних повинна складатися з набору схем відношень, які неможливо звести. Відношення цієї моделі повинні бути зведені як мінімум до третьої нормальної форми.

Правило 8. Первинні ключі відношень використовуються при проектуванні унікальних первинних ключових або індексних файлів, за допомогою яких здійснюється пошук даних у пам'яті обчислювальної системи.

Правило 9. У відношенні порядок атрибутів у складному ключі не має значення, а при проектуванні індексного або ключового файла порядок полів, що відповідають цим атрибутам, має принципове значення. Сортування даних ключа виконується спочатку за першим атрибутом, а в межах однакових екземплярів першого атрибута ключа - за наступним атрибутом і т.д.

Правило 10. Одержану даталогічну модель аналізується з метою оптимізації (зокрема, оцінюється ефективність схеми БД за обсягом оброблення).

Кожна прикладна задача характеризується частотою виконання та кількістю звернень LRA (Logical records access - англ.) до логічних записів БД. Кількість LRA оцінюється за даними таблиці " Задача— Дані" та даними про частоту виконання кожної прикладної задачі.

Загальна кількість LR А в усіх прикладних задачах є одним з основних критеріїв ефективності схеми БД. LRA характеризує загальну кількість звернень до фізичних записів БД, що містяться в зовнішній пам'яті. Як правило, чим вищий цей показник у системі, тим нижча швидкість оброблення. Тому прикладна задача з найбільшим значенням LRA має бути досліджена з метою вдосконалення структури даних, зменшення частоти виконання, вирішення питання про доцільність оптимізації зберігання записів у процесі експлуатації БД. Останню обставину особливо важливо враховувати тоді, коли файл даних через великий


122 _______________________________ ЧАСТИШ,

розмір повністю не вміщується в оперативній пам'яті. Вибірка записів такого файла, відсортованого за ключем, може забирати багато часу Це зумовлено тим, що близькі за ключем записи можуть фізично знахо­дитись на диску на значній відстані один від одного. Такі файли треба час від часу перезаписувати, заздалегідь проіндексувавши їх за первинним ключем. Це мінімізує час оброблення записів.

За результатами аналізу розроблюються пропозиції щодо вдоско­налення схеми БД і режимів оброблення даних.

5.6. Фізичне проектування бази даних

Фізична організація даних істотно впливає на експлуатаційні характе­ристики БД, що проектується, оскільки вона зумовлюється прив'язкою БД до фізичної пам'яті.

Фізичне проектування БД представляє собою відображення дата-логічної концептуальної моделі даних у пам'ять обчислювальної системи.

Наявні інструментальні засоби розроблення прикладних програм (ОС та СКБД) не потребують проектування фізичних записів, оскільки вико­ристовуються фізичні записи, прийняті в цих інструментальних засобах.

На цьому етапі проектуються структури файлів даних і ключових (індексних) файлів, а також методи доступу до записів даних, які полягають у виборі шляхів доступу до даних: первинного та вторинного.

Первинні шляхи доступу визначають способи пошуку записів БД, а вторинні включають міжфайлові зв'язки й альтернативні точки входу для доступу до записів, що зберігаються, за допомогою вторинних ключів.

Програмний продукт налагоджують на контрольному прикладі, який охоплює усі можливі запити до БД.

5.7. Вибір системи управління базами даних

Основними засобами СКБД виступають:

& засоби задания (опису) структури БД;

•=> засоби конструювання екранних форм, призначених для вве­дення, перегляду й оброблення даних у діалоговому режимі;

& засоби створення запитів для вибірки даних за заданими умо­вами, а також їх оброблення;

& засоби створення звітів з БД для виведення на друк результатів


РОЗДІЛ^ _____________________________________________________ 123

оброблення:

& мовні засоби - макроси (вбудована алгоритмічна мова, мова ■ затінив), які використовуються для реалізації нестандартних алго­ритмів оброблення даних;

с> засоби створення додатків користувача (генератори додатків, засоби створення меню і панелі керування додатками), що дають змог\' об'єднати різні операції з БД в єдиний технологічний процес.

Відповідно до моделі та структур даних, які підтримують СКБД, орга­нізуються БД.

Ринок ПЗ комп'ютерів нараховує різноманітні за функціональними призначеннями СКБД. Найбільшу популярність завоювали реляційні СКБД, що функціонують в середовищі DOS: Dbase (компанія Ashton­Tate). Paradox (Borland), R.base (Microrim), FoxPro (Fox Software), Clipper 5.0 (Nantucket).

Протягом тривалого часу в АІС торговельних підприємств широко використовувалася СКБД, сумісна зі стандартом X base (Dbase, FoxBase, FoxPro). СКБД Dbase (версії II, III, III+, IV) має просту командну мову маніпулювання даними й інтерфейс користувача типу меню, засоби генерації звітів та екранних форм; відзначається високою швидкодією при виконанні запитів у невеликих БД. У більшості реляційних СКБД даного покоління, які працюють в середовищі DOS, програми на базовій мові виконуються в режимі інтерпретації, тобто заздалегідь не перетво­рюються на машинний код, що знижує їхню продуктивність.

Реляційна СКБД Paradox (версії 3.5, 4.0, 5.0) з'явилася на ринку наприкінці 1980 р. Вона відрізняється від сім'ї X base-засобів із запитами за зразком QBE, генератором додатків на основі об'єктного підходу, меню користувача, яке настроюється, діалоговими засобами й автома-1 ичі іим формуванням макросів, в яких запам'ятовуються всі налагоджені користувачем процеси. Уданій СКБД використовується базова мова програмування PAL (мова для розроблення прикладних програм). Для виконання запиту в цьому середовищі достатньо заповнення бланків запитів, які на екрані відображаються структурою таблиці БД.

Перспективи розвитку архітектури СКБД пов'язані з розвитком кон­цепції оброблення нетрадиційних даних та їх інтеграції, обміну даними з 'Ншимії СКБД, багатокористувальної технології в локальних мережах.

З 1996 р. ОС Windows 95 стала стандартом для ПЕОМ. Для використання переваг цієї ОС в АІС торговельної діяльності відбувається



 


 

|Нф0рмаційні сховища на основі СКБД з паралельним обробленням позраховані на багатопроцесорні системи. Такі СКБД за типом архі­тектури відносяться до " без поділу ресурсів" і " зі спільним викорис­танням дискового простору". У першому випадку за кожним із процесорів закріплюються виділені області пам'яті та диски, що забезпечує високу швидкість оброблення даних. У другому випадку оперативна пам'ять і місце на диску раціонально розподіляються між усіма процесорами.

Прикладами СКБД без поділу ресурсів служать системи: DB 2 (IBM), Informix Online Dynamic (Informix), Navigation Server (Sybase). СКБД зі спільним використанням пам'яті є система Adabas D 6.1 (Software AG). У СКБД Oracle 7.2 забезпечується краще перенесення інформації на різні платформи.

Вибір СКБД для АІС комерційної діяльності здійснюється не тільки за типом архітектури та якістю зовнішнього інтерфейсу, а й передусім на основі врахування їх функціональних можливостей (саме ці можливості відіграють в АІС торговельних підприємств визначальну роль). Основ­ним критерієм вибору служить здатність оброблення складних запитів (і швидкість оброблення), можливість перенесення даних між плат­формами (для корпоративних торговельних структур, таких наприклад, як споживча кооперація України).

Серед основних ознак класифікації сучасних СКБД, які використо­вуються в комерційній діяльності, виділяють:

• середовище функціонування — клас комп'ютерів та ОС (платфор­мах), на яких працює СКБД, у тому числі розрядність, на яку орієнтована СКБД (16- або 32-розрядна);

• тип моделей даних, що підтримуються в СКБД (мережева, ієрархічна

або реляційна);

• можливості вбудованої мови СКБД, можливості її перенесення в інші додатки (SQL, Visual BASIC, Object PAL і т.д.);

• наявність розвинених діалогових засобів конструювання і засобів роботи з БД;

• можливість роботи з нетрадиційними даними в корпоративних мережах (сторінки HTML, повідомлення електронної пошти (ЕП), зображення, звукові файли, відеокліпи та ін.);

• концепція роботи з нетрадиційними даними - об'єктно-реляційна, об'єктна;


126___________________________________________________ ЧАСТИЦ

• рівень використання (локальна система, архітектура " клієнт ^ сервер" з паралельним обробленням даних (багатопроцесорна)-

• можливість використання об'єктної технології OLE 2.0;

• можливість інтеграції даних з різних СКБД;

• міра підтримки мови SQL і можливість роботи з сервером БД (SQЈ. сервером);

• наявність засобів підтримки відчужуваних додатків.

При встановленні СКБД в мережу ПК можливим є створення багатокористувацької БД, до якої одночасно мають доступ кілька користувачів.

Вибір СКБД для практичних додатків в АІС комерційної діяльності визначається такими чинниками:

> наявним технічним та базовим ПЗ, його конфігурацією, оперативною і дисковою пам'яттю;

> потребою додатків користувача, що розробляються;

> типом моделі даних, що підтримується специфікою функціональної області;

> вимогами до продуктивності при обробленні даних;

> наявністю в СКБД необхідних функціональних і діалогових засобів розроблення та роботи з БД.

СКБД Microsoft Access 7.0 є 32-розрядною системою управління реляційною БД нового покоління, що працює в середовищі Windows 95 і Windows NT. Практичним мінімумом для роботи Access 7.0 є процесор 486 DX 2/66 і 8 Мбайт оперативної пам'яті. Збільшення ємності опера­тивної пам'яті до 12 Мбайт дає змогу помітно підвищити продуктивність цієї системи при роботі з 32-розрядними додатками. У СКБД Access 7.0 підтримується реляційна модель даних. Процес створення реляційної БД включає розроблення схеми даних, що наочно відображає таблиці та зв'язки між ними. СКБД орієнтовано на роботу з об'єктами, до яких належать таблиці БД, форми, запити, звіти, макроси і модулі. Конст­руювання форм, запитів та звітів здійснюється в діалоговому режимі.

Майстри СКБД Access 7.0 допомагають користувачеві виконувати роботу, не вдаючись до конструювання форм, таблиць, звітів.

Для створення додатків в АГС комерційних підприємств, як правило, застосовуються макроси і модулі на мові програмування Visual BASIC. У Microsoft Access 7.0 включено нову версію об'єктно-орієнтованої мови програмування Visual BASIC for Applications (VBA), що дає змогу


____________________________________ 127

«томатизувати оброблення баз даних і створювати 32-розрядні додатки пля Windows 95. Ця мова використовується також у Microsoft Excel, форми з командними кнопками, пов'язаними з макросами або процедурами Visual BASIC, утворюють зручний інтерфейс користувача для керування додатком.

При встановленні СКБД Access 7.0 в локальну мережу можливе створення багатокористувацької БД, до якої одночасно забезпечується доступ кількох користувачів. Система стежить за розмежуванням доступу різних користувачів до БД і забезпечує захист даних при одночасній роботі користувачів з одними й тими самими даними.

СКБД Access 7.0 функціонує в мережі, що підтримує концепцію " клієнт -сервер" (найбільш поширену концепцію, яка використовується в АІС торговельних підприємств). У такій мережі використовується SQL-сервер.

Ця система має набір вбудованих панелей інструментів, що забезпечує зручний інтерфейс користувача при виконанні робіт у кожному з режимів БД. Ці панелі виводяться у вікні Access за умовчуванням відповідно до обраного режиму роботи.

Стандартна панель інструментів забезпечує швидкий доступ до найчастіше виконуваних команд.


©


Питання для самоперевірки


1. Які компоненти включаються в інформаційне забезпечення АІС торговельного підприємства?

2. Наведіть узагальнену структуру інформаційного забезпечення АІС комерційної діяльності.

3. Дайте характеристику позамашинного інформаційного
забезпечення.

4. Що представляє собою внутрішньомашинна інформаційна база?

5. Дайте характеристику банку даних в АІС комерційної діяльності.

6. Назвіть і дайте характеристику моделям організації БД.

7. Охарактеризуйте вимоги до БД, що ставляться в АІС комерційної діяльності.

8. Дайте характеристику передироектній стадії створення БД в АІС торговельного підприємства.

9. За якими критеріями здійснюється оцінка доцільності розробки АІС комерційної діяльності?


128____________________________________________________ частина,

10. Назвіть основні методи концептуального інформаційного проектування 1С.

11. Яким чином здійснюється ідентифікація та моделювання локальних інформаційних структур.

12. За яким сценарієм відбувається проектування глобальної інфологічної моделі 1С торговельного підприємства?

J 3. На основі чого здійснюється прийняття попереднього рішення

про види забезпечення 1С?

14. Що розуміється під процесом проектування реалізації БД'?

І 5. Перерахуйте і охарактеризуйте основні правила проектування

реалізації БД.

16. Що означає фізичне проектування БД в АІС торговельного підприємства?

17. На основі чого здійснюється вибір системи управління БД? Дайте характеристику основних (сучасних) СКБД.



ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АІС КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



Q План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

6.1. Поняття, призначення та склад технічного забезпечення

А/С

6.2. Вимоги, які пред'являються до технічного забезпечення АІС

6.3. Вибір комплексу технічних засобів АІС.

6.4. Організаційні форми інформаційного бізнесу.

6.1. Поняття, призначення та склад технічного забезпечення АІС

Управління торговельною діяльністю пов'язано зі збором, передачею і обробкою інформації. В загальному обсязі затрат на управління торго­вельною діяльністю, як показують дослідження, питома вага збору і передачі інформації складають більше 50%, обробка її - 30-40% і на заповнення і розмноження - 20-30%. Для виконання цих операцій застосовується комплекс технічних засобів (КТЗ), який представляє собою сукупність пристроїв, що забезпечують реалізацію функцій управ­ління всім розмаїттям комерційних об'єкіїв на базі машинних економіко-математичних методів і технологій.

КТЗ являється матеріально-технічною базою АІС, однією із складових и забезпечувальної частини. В АІС комерційної діяльності під технічним забезпеченням розуміють інтегрований комплекс засобів обчислюваль­ної, організаційної та комунікаційної техніки, за допомогою яких виконуються процедури збирання, реєстрації, передачі, зберігання, оброб­ки, розмноження інформації в процесі вироблення, прийняття та контролю 3& виконанням прийнятих управлінських рішень. При автоматизованому Управлінні виконання цих функцій покладено на підсистему технічного забезпечення процесу комп'ютерного перетворення інформації.

На техтчне забезпечення АІС покладені такі завдання:

^ вибір системи засобів формування, передачі та обробки


ізо _____________________________________________ ™ЈI*ha,

економічної інформації залежно від виробничо-торгове; ihHl ситуацій та алгоритмів перетворення даних;

=> моделювання та алгоритмізація процедур комп'ютерного перетворення економічної інформації;

^> стандартизація процедур формування первинної інформації- •=> розроблення методик перетворення економічної інформації- о забезпечення надійності роботи технічних засобів у системі перетворення інформації;

=> створення інтегрованих систем обробки економічної інформації Технічні засоби класифікуються за призначенням в технічнологічному процесі обробки інформації, за продуктивністю виконання обчислю­вальних процедур, класами розв'язуваних задач і іншими ознаками. При виборі КТЗ однією із визначальних є ознака їх призначення, тобто ролі в технологічному процесі. За призначенням технічні засоби АІС поділя­ються на чотири групи:

1) засоби збору, реєстрації і підготовки даних;

2) передачі інформації;

3) обробки інформації;

4) видачі і відображення результатної інформації (рис. 6.1.). Технічні засоби збору, реєстрації і підготовки даних складаються із

різних пристроїв, які призначені для фіксації інформації на первинних документах і машинних носіях. Технологічний процес обробки комер­ційної інформації починається з її збору та реєстрації. Процедура збору інформації включає: підрахування, зважування, вимірювання або інші варі­анти кількісного визначення параметрів будь-якої господарської операції-Реєстрація, як процедура, представляє собою комплекс операцій по зане­сенню зібраних відомостей, даних, повідомлень на відповідні носи інформації.

Збір інформації може виконуватися вручну, автоматизовано або авто­матично. Автоматизований збір виконується за допомогою спеціальних приладів (наприклад, електронних ваг). Автоматичний збір виконується за допомогою спеціальних приладів, до яких під'єднані різні датчики та обчислювальна техніка (наприклад, система автоматизованої фасовки товарів дає змогу фіксувати без втручання людини вагові параметри товарів.

Реєстрація інформаї - •" в торговельній діяльності виконується у трьох варіантах: ручному, авт і чатизованому та автоматичному.


Рис.6.1. Узагальнена структура КТЗ А 1С комерційної діяльності.

Ручна реєстрація - це виписування первинних паперових документів, а автоматизована (машина-ручна) - це виписування первинного Документа за допомогою технічного пристрою, яке в даний час все частіше доповнюється паралельним формуванням машинного носія (наприклад, як при виписуванні прихідної накладної при поступленні товарів на склад супермаркету). У разі автоматичного збору інформації-* в°на автоматично реєструється (наприклад, на підприємстві існує автоматизована система реєстрації приходу і виходу працівників на Роботу, у якій підключений спеціальний пристій реєстрації, з допомогою якого кожний працівник, минаючи прохідну, відмічає свою картку, що

Шє змогу здійснювати облік часу перебування кожного працівника на Робочому місці (супермаркети типу " Технополіс"). Підготовка даних є найбільш трудомістким процесом в АІС торго-

'Єльного підприємства. Первинна інформація спочатку записується в д°кументах, а потім за допомогою вибраних технологією засобів


112-------------------------------- ______--------------------------- ~^Г^,

підготовки даних переноситься на машинні носії.

Технічні засоби передачі інформації призначені для обміну інформаіІ; між місцями її виникнення і центрами обробки даних. Для цього всебіч використовуються засоби зв'язку, зокрема телефонний, телеграфно-сотовий зв'язок, приймально - передавальні пристрої, радіозв'язок тощо Вибір технічних засобів передачі інформації визначається за такими критеріями, як: швидкість передачі, достовірність повідомлень доступність придбання і тип використовуваних мережних архітектур.

Основу засобів обробки інформації в комерційній діяльності складають персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ).

Технічні засоби видачі і відображення результативної інформації поділяються на дві групи:

ІJ пристрої виводу на машинні носії інформації;

2) пристрої виводу інформації в знаковій формі у вигляді текстів, графіків і зображень, що дозволяють виводити інформацію на друк і екран дисплея.

Мета створення технічного забезпечення полягає у виборі і оснащенні багаторівневої АІС торговельних підприємств (організацій) технічними засобами збору, реєстрації, передачі, зберігання, накопичення, обробки інформації, створення умов нормального завантаження і надійності технічних елементів системи при розв'язку в установленому часовому режимі всіх, передбачених проектом задач управління.

Комплекс технічних засобів як " тверда" складова АІС торговельного підприємства призначений для:

> надійного і своєчасного розв 'язання функціональних задач;

> подання результатів розв 'язку задач користувачам в необхідних
розрізах і обсягах;

> сполучення і інформаційної взаємодії АІС торговельного підприємства із зовнішніми автоматизованими інформаційними системами (планових і фінансових розрахунків, статистики і галу­зевих інформаційних систем);

> забезпечення функціонування спеціалізованих баз даних; пере­дачі інформації по каналах зв 'язку;

> оброблення як регламентних задач, так і задач, які поступають у виді запитів;

> видачі інформації на термінальні пристрої всіх учасників
торговельного процесу.


досягнення заданої ефективності КТЗ в АІС торгівлі формується

мозв'язаний набір пристроїв обробки інформації, який базується

} ч сукупності організаційних принципів.

Поинцип інтегрованої обробки припускає створення і функціону-

ння неперервного технологічного процесу автоматизованої обробки

сЬормації, що досягається наявністю автоматизованого банку даних,

іовної, програмної і технічної сумісності різних пристроїв.

Принцип розміщення технічних засобів формує раціональний " лан­цюг" технічних пристроїв у відповідності з етапами технології обробки даних. При розробці технологічних процесів необхідно, щоби в кожній технологічній ланці результат, який видається попереднім пристроєм, являвся б початковою інформацією для роботи наступного пристрою, а самі сполучені пристрої були узгоджені по кодах (мові) і носіях інформації. Принцип узгодженої продуктивності передбачає на стадії проектування автоматизованої системи узгодження в технологічній ланці обробки інформації пристроїв за їх продуктивністю. Це досягається створенням, при необхідності, буферних накопичу вачів інформації для наступної видачі її в необхідні користувачеві терміни або створенням паралельних ланцюгів обробки інформації на ділянках з недостатньою пропускною здатністю.

6.2. Вимоги, які пред'являються до технічного забезпечення АІС

Узгоджена робота сукупності технічних засобів як одного комплексу висуває низку вимог до технічних засобів АІС комерційної діяльності. Ці вимоги поділяються на чотири групи: організаційно-економічні (1), °Рі анізаційно-технічні (2), конструктивні (3) і експлуатаційні (4).

Організаційно-економічні вимоги забезпечують розв'язок всього зада­ного набору економічних задач і вдосконалення технології управління, використання прогресивних зразків вітчизняної і зарубіжної обчислю­вальної і організаційної техніки, мінімально можливі капітальні і експлу­атаційні затрати на придбання техніки і її обслуговування.

Організаційно-технічні забезпечують виконання функцій реєстрації і збору, передачі, обробки, накопичення і видачі інформації, необхідну сУмісність (кодову, програмну, технічну), пропускну здатність технічних засобів на всіх фазах перетворення інформації, максимальну



 


нормативних матеріалів майбутньої системи, на основі яких здійсню­сяься вибір КТЗ. Цей перелік включається в " Технічне завдання на розробку АІС", складанням якого закінчується передпроектна стадія ЛІС. Початкові дані для орієнтованого вибору КТЗ АІС визначаються на першому етапі передпроектної стадії (в документі техніко-економічне обґрунтування). В цілому на передпроектній стадії розв'язуються такі

завдання:

> визначаються початкові дані для вибору КТЗ;

> аналізується попередній вибір складу КТЗ;

> здійснюється орієнтований розрахунок кількості технічних засобів коленого типу;

> розробляються попередні варіанти структури КТЗ;

> здійснюється вибір оптимальної за критерієм варіанту струк­тури КТЗ.

Основою для вибору КТЗ майбутньої АІС торгівельного підприємства на передпроектній стадії служить: аналіз економічних показників-параметрів в обстежуваній системі управління, характер специфічних особливостей управління і методів їх відображення, характеристики типів технічних засобів, які пропонуються на ринку IT і накреслені до випуску, аналіз капіталовкладень і експлуатаційних затрат на формування КТЗ.

На стадії розробки проектів АІС торговельних підприємств питання вибору КТЗ розв'язуються на етапі техно - робочого проектування.

На етапі технічного проекту уточнюються початкові дані для вибору КТЗ, розробляються завдання на вибір КТЗ, вибирається обчислювальне, периферійне і організаційне обладнання, засоби передачі даних, визна­чається структура КТЗ. На цьому ж етапі розраховується необхідна кількість обчислювального і периферійного обладнання і надійність КТЗ, визначаються техніко - економічні характеристики підсистеми техніч­ного забезпечення АІС торговельного підприємства, складаються кош­торис і замовні специфікації на КТЗ, встановлюються технічні вимоги а Нові пристрої, які не входять в номенклатуру технічних засобів, що впускаються серійно. В цілому на етапі технічного проекту кінцево пзначаються щодо структури, номенклатури і кількості технічних асобів і особливостей технології обробки інформації. На цьому ж етапі Розробляється технічний проект, як платформа подальшої розробки АІС торговельного підприємства.

" а етапі робочого проекту АІС складаються схеми функціональних


І36----------------------------------------------------------------------------------------- Ч< С7^

компонент КТЗ з відображенням окремих елементів КТЗ, розміще периферійних пристроїв в місцях безпосередньої реєстрації первцн * інформації, креслення розміщення пристроїв КТЗ, описуються стандапти' процедури роботи з пристроями. На цьому етапі виконується робочг проект центра обробки інформації майбутньої АІС.

Узагальнюючи роботу із вибору КТЗ на стадії розробки проектів вона представляється сукупністю наступних елементів: уточнення лочат- ' кових даних; вибору типів технічних засобів; розрахунку кількості технічних засобів; розгляду можливих варіантів КТЗ; вибору оптималь-! ного за критерієм економічної ефективності.

В даний час КТЗ АІС торговельного підприємства вибирається на базі типових проектних рішень (ТПР) або CASE-рішень, які представ­ляють собою комплекси проектно-технічної документації на елементи КТЗ, достатні для його вибору, прив'язування до розроблюваної системи і об'єднання з іншими типовими проектними рішеннями. ТПР як і CASE-рішення містять необхідні дані для розрахунку техніко - економічних характеристик КТЗ, короткий опис технічних засобів, що пропонуються до застосування, технологію їх використання, інструкції по складанню програм роботи окремих пристроїв, описи носіїв інформації, а також інструктивно-нормативних документів з їх використання.

При розробці КТЗ на базі ТПР і CASE-рішень на передпроектній стадії створення АІС, коли здійснюються попередній вибір технічних засобів, складається попередній перелік технічних засобів, схематично уклада­ється орієнтований перелік типових проектних рішень, які можна викорис­тати в АІС конкретного торговельного підприємства. На стадії розробки проектів АІС вибирається конкретне ТПР або CASE-рішення і виконується його прив'язування до розроблювальноїавтоматизованої інформаційної системи визначеного підприємства.

На етапі визначення потреб в засобах збору і реєстрації інформації здійснюється розрахунок затрат часу на виконання операцій збору J реєстраціїданих і на розв'язок задач заданого обсягу в установлений термін. Час фіксації інформації одним пристроєм (і) розраховується за формулою:

* ~ 8. І v, (6.1)

де g. - обсяг інформації на одному робочому місці, який визначається при аналізі інформаційних потоків в АІС торговельного підприємства




 


 



 


 

t - кількість годин однозмінної роботи за місяць;

К - коефіцієнт змінності;

Кеф' - коефіцієнт корисної роботи пристрою, дорівнює 1, 2.

Коефіцієнт змінності (Кз) визначається за формулою:

де Мз- загальна кількість відпрацьованих машино-годин; N- кількість встановлених засобів підготовки даних. Розрахунок кількості ЕОМ здійснюється за формулою:


(6.5)



(6.6)


де Nеом - розрахункова необхідна кількість ЕОМ;

Тобр - потреба в машинному часі для обробки даних на ЕОМ на протязі заданого періоду;

Т/ - затрати часу на коректування і оновлення масивів постійної інформації (складають 10-15% Тобр );

Тр -загальний ресурс часу для однієї ЕОМ на протязі місяця (годин).

В свою чергу (Т) розраховується наступним чином:

(6.7)

де /'- плановий добовий фонд робочого часу;

D - середня кількість днів роботи ЕОМ в місяць.

Час обробки інформації на ЕОМ розраховується за формулою:

(6.8)

де Тв - час введення інформації в ЕОМ;

Тр~ час роботи процесора;

Твив - час виведення інформації.

Час введення інформації в ЕОМ визначається за формулою:

(6.9)

де - обсяг інформації (в символах), що вводиться в ЕОМ зі-зовнішнього пристрою;


 



(6.10)

де Qз- кількість операцій, необхідних для розв'язування задач; Qзв1 - кількість звертань до і - зовнішнього пристрою;

ТЗВІ - середній час звертання до /-зовнішнього пристрою;

Vcp-швидкодія мікропроцесора операцій/с; m - кількість зовнішніх пристроїв.

Час, витрачений на виведення з ЕОМ всієї необхідної інформації при розв'язуванні задач, визначається за формулою:

Де QВИВ- обсяг інформації, що видається на /-пристрій;

VBиB - швидкодія і - пристрою виведення;

к - кількість пристроїв виведення.

Передача інформації між підрозділами торговельного підприємства і Центром обробки даних може бути організована двома способами: по каналах зв'язку або з використанням поштового зв'язку. Як правило використання поштового зв'язку здійснюється для інформації, яка має Великі обсяги, тривалий період оновлення і зафіксована в документах а°о машинних носіях.

Для оперативної передачі інформації використовуються канали зв'язку

а апаратура передачі даних. Вибір каналів зв'язку і апаратури передачі

Даних здійснюється з врахуванням таких основних параметрів як: обсяги

Даних, що передаються; необхідна ступінь достовірності передачі

Ф°рмації; віддаль передачі даних від територіально розміщеного центру

Р°бки даних; тип використовуваних каналів зв'язку.


                     
   
   
  &nb





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.