ЧАСТИНА 2. сукупності створюють нову якість, яка відрізняється від властивостей окремих елементів.

сукупності створюють нову якість, яка відрізняється від властивостей окремих елементів.

Характерною особливістю системи є те, що вона перебуває в py_cj набуває різного стану під впливом зовнішніх дій і в наслідок розвитку складових її елементів. Дії на систему зовнішнього середовища (система - торгівля, середовище - галузі промисловості, сільське господарство, транспорт та ін.) називають вихідними величинами, а елементи сис­теми, до яких прикладені зовнішні дії- входами.

Розрізняють два типи вхідних величин: керуючі і збурюючі дії.

Дії, які формуються цілеспрямовано для переведення системи з одного стану в інший, необхідний у певний момент часу, називають керуючими. У торгівлі, як системі, керуючими діями є плани товарообороту, поставок, реалізації товарів та ін.

Збурюючі дії мають випадковий характер як правило, вони неперед­бачені і відображують зміну стану зовнішнього середовища. До збурю­ючих дій торговельних систем відносяться зміни погоди, незапланована реакція покупців та багато інших факторів, які впливають на попит.

Вхідні дії виявляються у вигляді інформаційних і матеріальних потоків. Інформаційні потоки - це інформація про зовнішнє середовище, про стан торгівлі або окремого підприємства як системи, матеріал ы і і і к різні види ресурсів.

Дії системи на навколишнє середовище характеризуються значеннями її вихідних величин. Сукупність вихідних величин і їхні зміни визначають поведінку системи. Керуючі і збурюючі дії змінюють вихідні величини. значення яких не завжди виявляються відразу, оскільки вони інколи запізнюються, але ніколи не випереджають зміну вхідних величин. Це пояснюється тим, що вихідні змінні є наслідком, а вхідні - причиною руху системи.

Систему, вхідні і вихідні величини, що належать до неї, схематично наведено на рис. 2.1.

Система складається з сукупності взаємопов'язаних і взаємодіючій один з одним елементів, які об'єднуються каналами зв'язку (рис. 2.2). В ній деякі вихідні величини однієї складової можуть одночасно бути вхідними величинами для іншої частини системи. Частина каналів, як входи і виходи всієї системи у цілому, при цьому може залишатися вільною.

ЧАСТИНА 2.

Рис. 2.4. Принципова схема побудови ієрархічної системи

управління.

В ієрархічній структурі управління кожний елемент більш високого рівня підпорядковує не менш як два елементи нижчого рівня. На кожному рівні управління обсяги інформації переробляються і верхньому рівню передається лише агрегована (укрупнена) інформація, яка характеризує стан підсистем рівня в цілому.

Отже, складна система являє собою багаторівневу cue- і тему, яка функціонує із загальною метою і об'єднує мно-ф жину взаємопов язаних і взаємодіючих елементів, згрупо­ваних у підсистеми різних рівнів за ознаками окремих цілей, здійснення яких необхідне для досягнення загальної мети.

Особливістю складної системи є те, що всі елементи, які її утворюють, взаємопов'язані і взаємозалежні. Тому зміна будь-якого зв'язку або параметрів елемента системи призводить до зміни всіх або багатьох зв'язків і параметрів інших елементів системи. Включення нового еле­мента в систему зумовлює встановлення зв'язків цього елемента з ін­шими, а також зміну існуючих зв'язків між іншими елементами системи.

Складну систему характеризують такі властивості:

^Подільність - система ділиться на скінчене число підсистем аж до її елементів, які не підлягають подальшому розчленуванню (в менед­жменті це, як правило задачі). При цьому в складних системах одночасно функціонує кілька різних ієрархічних структур.

Ь Цілісність - властивості системи принципово не зводяться до властивостей ЇЇ елементів і не виводяться із останніх властивостей цілого