Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Формування у майбутніх вчителів готовності до впровадження інноваційних технологій
На основі аналізу наукової літератури (Л. Виготський, О. Леонтьєв, В. Сластьонін та ін.) зроблено висновок про те, що система готовності являє собою сукупність таких компонентів: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-операційний, рефлексивно-особистісний. Мотиваційно-ціннісний відображає усвідомлення студентами ролі зазначених технологій у педагогічному процесі загальноосвітнього закладу, розвиненість у них мотивів щодо оволодіння цими технологіями, потреби в постійному вивченні перспективних теоретичних і практичних доробок у галузі виховання, навчання, розвитку учнів і творчого використання цих доробок у своїй педагогічній діяльності. Цей компонент пов’язаний також із сформованістю в майбутніх учителів ціннісних інтересів і настанов, необхідних для успішного впровадження інноваційних педагогічних технологій у практику роботи загальноосвітньої школи, демонстрації студентами загальної спрямованості на реалізацію педагогічної діяльності на особистісно-творчих засадах, забезпеченні всебічного розвитку кожного школяра на основі врахування його індивідуальних потреб і інтересів. Другий – когнітивно-операційний – компонент передбачає наявність у майбутніх учителів знань про суть, специфічні особливості й види інноваційних педагогічних технологій, умінь і навичок ефективного використання цих технологій у своїй професійній діяльності, спроможності відмовитися від готових стереотипів у навчанні й вихованні учнівської молоді, здатності обирати оптимальні для кожної конкретної навчально-виховної ситуації педагогічних засобів, самостійно генерувати нові педагогічні ідеї, уявлення, проектувати й моделювати на їхній основі нові авторські педагогічні технології й успішно впроваджувати ці технології в освітню практику школу. Рефлексивно-особистісний компонент забезпечує прояв студентами таких особистісних якостей, як інтелектуальна мобільність, рефлективність, емпатія, самокритичність тощо. З урахуванням визначених компонентів системи готовності вчителя до впровадження інноваційних педагогічних технологій у процесі проведення наукового дослідження було визначено й теоретично обґрунтовано, що ефективними шляхами формування цієї готовності майбутніх учителів є: 1) стимулювання розвитку у студентів мотивів щодо оволодіння зазначеними технологіями, формування відповідних професійно-ціннісних пріоритетів; 2) збагачення змісту професійної підготовки майбутніх учителів інформацією про суть, характеристики інноваційних педагогічних технологій і особливості їхнього використання в педагогічному процесі школи; 3) застосування комплексу різноманітних методів і форм організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з метою оволодіння ними практичними вміннями, потрібними для успішного застосування у професійній діяльності інноваційних педагогічних технологій; 4) забезпечення набуття майбутніми вчителями під час проходження педагогічної практики досвіду використання у практичній діяльності різних видів інноваційних педагогічних технологій, а також подальшого розвитку професійно необхідних для цього особистісних якостей. Усе це разом стало підґрунтям для визначення чотирьох рівнів готовності студентів до використання педагогічних інновацій. Елементарний рівень (низький), на якому спостерігається прояв байдужого ставлення студентів до педагогічних інновацій. Студенти цього рівня не можуть чітко визначити необхідність і доцільність використання освітніх інновацій, не можуть окреслити їх сутність, а до їх упровадження підходять формально, базуючись лише на власному досвіді. Репродуктивний рівень (задовільний). Студентам цієї групи притаманне поверхове формулювання змісту нових педагогічних технологій. Вони мало орієнтовані на творчий пошук у навчально-виховному процесі, впровадження сучасних педагогічних систем. Продуктивний рівень (достатній) притаманний студентам, що виявляють активний інтерес до інноваційних технологій і досить чітко усвідомлюють необхідність їх упровадження, методично грамотно їх використовують. Студенти прагнуть до самостійного застосування освітніх технологій, створення авторських курсів, проектів виховної діяльності, при цьому проявляють уміння обґрунтувати та вмотивувати доцільність використання окремих технологій. Творчий рівень (оптимальний). Студенти цього рівня характеризуються ініціативністю та творчим підходом до впровадження нових педагогічних технологій. Вони самостійно проектують оригінальні та педагогічно доцільні варіанти навчальної та виховної діяльності. Їх технології і проекти відповідають потребам та можливостям конкретної вікової групи. Студенти володіють уміннями прогнозувати можливі результати навчальної й виховної діяльності після використання певної технології.
|