Педагогічні здібності

Досягнення високої майстерності у навчанні й вихованні дітей великою мірою залежить від особистих якостей вчителя. І в першу чергу від його педагогічних здібностей.

Під здібностями до педагогічної діяльності розуміють певне поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя, що забезпечують досягнення високих результатів у навчанні і вихованні дітей. Дослідження психологів показали, що педагогічна діяльність вимагає не тільки спеціальної організації і певних умінь та навичок, але і цілого ряду психологічних особливостей, які належать до категорії педагогічних здібностей.

Педагогічні здібності характеризують як розумову, так і емоційно-вольову сторону особистості. Всі ці якості звісно пов'язані одна з одною і утворюють єдине ціле. Дослідження Ф.М.Гоноболіна, Н.В.Кузьміної, Н.Л.Левітова, Г.В.Страхова, С.В.Кондратьєвої, В.М.Роздобудько, Л.С. Базилевської та інших психологів дозволили представити структуру цього складного і багатогранного утворення. Використовуючи дані цих досліджень можна виділити ряд компонентів, які займають суттєве місце в структурі педагогічних здібностей.

Дидактичні здібності - це здібності передавати учням навчальний матеріал доступно, зрозуміло, викликати в учнів активну самостійну думку, організувати самостійну діяльність учнів, керувати пізнавальною активністю учнів. В основі цих здібностей лежить постійна установка педагога на врахування психології учня, рівня їх розвитку, можливостей тощо. Конкретно ці здібності проявляються у процесі використання методів передачі знань, організації засвоєних знань, умінь і навичок, забезпеченні розвитку особистості, перевірці, контролі, оцінюванні результатів уміння, управлінні пізнавальною активністю учнів, врахуванні рівня досягнутого розвитку, передбаченні труднощів учнів.

Академічні здібності - здібності до галузі науки /музики, математики, фізики, біології, літератури/, що є предметом викладання вчителя в школі. Здібний педагог добре знає навчальний предмет, досконало, глибоко володіє матеріалом, має до нього великий пізнавальний інтерес, проводить дослідницьку роботу. Він постійно знайомиться з новими досягненнями у своїй галузі знань, а також у суміжних науках.

Перцептивні здібності - це здібності педагога проникати у внутрішній світ вихованця, психологічна спостережливість, пов'язана з таким розумінням особистості учня і його тимчасових психічних станів. Про такого вчителя учні говорять, що він ніби й не дивиться, а все бачить.

Мовні здібності - це здібності чітко висловлювати свої думки й почуття за допомогою мови, а також з допомогою невербальних засобів /міміки, пантоміміки/. Це одна із досить важливих здібностей вчителя. Мовлення вчителя на уроці завжди звернене до учнів. Воно повинно бути переконливим, простим, зрозумілим, образним, виразним та емоційно забарвленим. Для вчителя повинна бути характерна чітка дикція, багатство словникового запасу, відсутність різних помилок.

Організаторські здібності - це вміння організовувати учнівський клас, згуртовувати його, правильно організовувати свою власну діяльність /планування, контроль тощо/. Робота вчителя, по суті, завжди включає в себе елемент організації і самоорганізації. Тому розвиток організа­торських здібностей має винятково важливе значення в його професійній підготовці, вдосконаленні майстерності.

З організаторськими тісно пов'язані експресивні здібності, що виражаються в емоційній насиченості, умінні транслювати себе учням. Правильна дикція, добре підготовлений голос, дихання, узгодженість мови, міміки і жестикуляції - усе це входить у поняття " педагогічна техніка". Добрий вихователь володію мімікою, може надати своєму обличчю необхідного виразу або стримати свій настрій.

І.А.Зязюн та В.О.Сластенін правильно ставлять завдання навчати студентів основ педагогічної техніки: " Вчитель, який професіонально володіє педагогічною технікою, відзначається умінням перетворювати в апарат педагогічного впливу свої емоції, голос, жест, міміку. Мова педагога повинна бути точною, переконливою, яскравою, жвавою, дієвою, образною і захоплюючою.

Сугестивні здібності виражають здатність вчителя до безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі домагатися в них авторитету. Двосторонність педагогічного процесу " вчитель-учень", " вихователь - вихованець" передбачає необхідність володіння педагогами сугестивними здібностями. Звичайно, це насамперед пов'язано з переконаністю самого педагога, з рівнем його педагогічної свідомості. Велике значення при цьому має цілеспрямованість дій, сформованість вольової сфери педагога. Здатність " читати з обличчя" називають перцептивною здатністю. Розуміння вчителем, вихователем дитячих емоцій, врахування їх в організації навчально-виховного процесу позитивно позначається на його результатах.

Педагогічна уява - спеціальна здатність, яка має вияв у передбаченні результатів своїх дій в проектуванні розвитку особистості учня. Вона пов'язується з педагогічним оптимізмом, з вірою у можливості виховання, вірою в людину.

Педагогічна рефлексія - здатність оцінити свою діяльність, її результати, свою концепцію, свій індивідуальний стиль.

Одним з компонентів педагогічних здібностей є розподіл, обсяг і переключення уваги ( педагогічна спостережливість).

Педагогічні здібності тісно пов'язані із спеціальними здібностями, наприклад, артистичними, музичними, технічними і т.д. Талановиті педагоги захоплюються музикою, літературою, сценою. Важливим є те, що ці здібності включаються в педагогічну діяльність, підпорядковуються їй.

Останніми роками дедалі частіше проводяться спеціальні експе­риментальні дослідження, присвячені ролі окремих перелічених вище здібностей у професійній діяльності педагога Так, наприклад, дослід­жувалися перспективні здібності - розуміння школяра вчителем /С.В.Кондратьєва, В.М.Роздобудько/. Одержано деякі цікаві дані: жінки-вчителі в цілому, точніше розуміють школяра, ніж чоловіки, викладачі гу­манітарних предметів краще, ніж вчителі точних дисциплін. Впливає на цю здатність також інтелектуальний рівень і конструктивне уявлення. Ко­мунікативні здібності - це здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ним правильні взаємовідносини, наявність педагогічного такту /І.В.Страхов, Н.В.Кузьміна/.

Педагогічний такт пронизує всю діяльність і поведінку вчителя. Він проявляється в умінні знаходити найбільш ефективні засоби впливу на учня, дотриманні міри у використанні виховних впливів, уважності і чуйності, врахуванні індивідуально-психологічних особливостей дітей.

Отже, педагогічні здібності проявляються в особливій чутливості до педагогічних цілей, засобів і результатів міжособистісних стосунків педагога та учнів. Базисним компонентом педагогічних здібностей виступає здатність протидіяти розвитку втоми при роботі з людьми і витримувати емоційні навантаження в процесі спілкування /соціальна працездатність і саморегуляція/.

Як можна цілеспрямовано розвивати педагогічні здібності? Чи можна взагалі це робити? Відповідь однозначна - можна. Не обов'язково робити це тільки на " професіональному матеріалі" педагога. Тут цілком придатні неспеціалізовані методики, спрямовані на формування відповідних здібностей без конкретної професіональної спрямованості. Так, у нашій країні і за кордоном застосовуються різноманітні спеціалізовані методики.

По-перше, це моделювання - те, що Н.В.Кузьміна називає " педагогічними діловими іграми". У педагогічному процесі створюються ситуації, у яких один із студентів грає роль педагога, а інші - вихованців і програється поведінка в цих ситуаціях.

По-друге, мікровикладання - пробний урок /заняття/, дуже коротке /5-7 хв./ та з нечисельною групою /5 осіб/, іноді з відеозаписом і наступним аналізом у лабораторії. На кожному мікрозанятті використовується один педагогічний прийом. По-третє, мінікурси - демонстрування фільмів, прослуховування магнітофонних записів про заняття досвідчених викладачів.

На розвиток педагогічних здібностей і педагогічної майстерності, в цілому, впливає соціально-психологічна компетентність педагога (Т.С.Яценко). Розвиток цієї компетентності - складне завдання, розв'язання якого вимагає застосування широкого кола засобів, традиційних і нових.

Одним із засобів розвитку педагогічних здібностей є соціально-психологічний тренінг /СПТ/ (Т.С.Яценко). На цих заняттях здійснюється цілеспрямоване навчання та вироблення відповідних вмінь. Під керівництвом психолога-тренера у групі відпрацьовуються відповідні техніки, відбувається їх корекція, забезпечується зворотній зв'язок та підкріплення.

При підготовці педагогічних кадрів навчання повинно полегшувати перехід від соціальної ролі студента до соціальної ролі педагога. У більшості вузів нашої країни введено спеціальний курс " Основи педагогічної майстерності", який створює умови для формування основних педагогічних здібностей та вмінь (І.А.Зязюн).