Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Психологічна структура педагогічної діяльності
|
|
Розглянемо психологічну структуру педагогічної діяльності як систем дій вчителя, спрямованих на досягнення поставленої мети через розв'язання педагогічних задач. Більшість авторів виділяють в ній такі аспекти: конструктивний, організаторський, комунікативний, проективний, мобілізуючий, розвивальний, інформаційний, фізичний. Коротко охарактеризуємо їх.
Так, конструктивний аспект виявляється у повсякчасному перетворенні умов, змісту та процесу навчально-виховної роботи. Праця педагога характеризується постійним творчим її конструюванням залежно від завдань, змісту й умов навчання та виховання школярів. Конструктивна діяльність вчителя завжди спрямовується на те, щоб за несприятливих умов навчання і виховання було ефективним. Науково-технічний прогрес, необхідність запровадження в навчально-виховний процес нових педагогічних технологій, наприклад, автоматизованих систем навчання з використанням комп'ютерної техніки, проектування педагогічного процесу на ближчу та дальшу перспективи ставить високі вимоги до конструктивної діяльності педагога.
Самостійні композиція матеріалу, добір методичних прийомів -це складна творча діяльність, яка базується на вмінні вчителя використати все, що створене Іншими, зробити все своїм способом, без стандарту та копіювання. Йому необхідно пристосувати передовий досвід колег до своїх умов та можливостей. Така композиція навчального матеріалу 
забезпечує реалізацію не тільки близьких, а й віддалених цілей /розумовий розвиток учнів, підготовка їх до майбутньої діяльності, життя/. Що ж забезпечує виконання таких завдань? Це, насамперед, знання вчителям свого предмету, а також глибоке розуміння психології дітей та володіння методами викладання. Знання психології дітей надає конструктивній діяльності вчителя зовсім іншого характеру. Вона стає ефективнішою в порівнянні з тими, хто не знає особливостей школярів.
Попередня конструктивна діяльність педагога робить матеріал доступним, дозволяє чітко передбачати реакцію учнів на своє пояснення. Для цього вчителю необхідно володіти почуттям нового, умінням передбачати. Так, володіння лекційним методом, вміння пропонувати учням творчі завдання, будувати уроки не схожими один на одного, ентузіазм, здатність пов'язати навчальний матеріал з життям, а також вміння проникнути в душу дитини. - все це умови ефективної конструктивної діяльності. Отже, конструктивна діяльність - не тільки добір вчителем матеріалу, а й знання ним того, як учні сприйматимуть матеріал, запам'ятають його думки і почуття, які він викликає у своїх вихованців.
Організаторська діяльність вчителя тісно пов'язана з конструктивною. Це є реалізація вчителем на практиці своїх проектів - умова цілеспрямованого та реального проектування особистості. Вона здійснюється в різноманітних видах організації навчально-виховного процесу: організація умов розвитку, навчання і виховання, планування навчальної, класної, позакласної роботи, організація різноманітних видів виховання й самовиховання, організація громадської діяльності учнів і своєї власної діяльності. У роботі вчителя кожна педагогічна дія носить організуючий характер.
Отже, організаційна діяльність вчителя включає такі три аспекти:
1. Організація власної діяльності та поведінки.
2. Організація діяльності дітей /класу, групи, окремого учня/,
3. Організація власної взаємодії з школярами.
Вчитель повинен вміти організувати працю, гру, навчання, пізнавання і спілкування. Кожний вад діяльності вимагає оволодіння вчителем цілим рядом організаторських умінь та навичок. Таким умінням володіють далеко не всі педагоги, навіть, можна сказати, що це рідкісні випадки. Тому педагогічні заклади повинні сприяти оволодінню майбутніми вчителями практичними організаторськими уміннями. Це повинно здійснюватися шляхом постановки перед студентами завдань на організацію різних видів діяльності. Вчитель-організатор уміє розподілити час, контролювати діяльність всіх учнів, домагається міцних знань тощо.
Які ж якості вчителя забезпечують успішне виконання організаторської діяльності? Це., насамперед, самоорганізованість, допитливість, зосередженість, терпеливе ставлення до дітей, ініціативність, чуйність. Мова вчителя-організатора образна, емоційна, виразна, пристрасна, яскрава. Вимогливість до учнів повинна здійснюватись на основі великої вимогливості до себе. На власному досвіді треба знати, важко чи легко виконати свою вимогу.
Комунікативний аспект педагогічної діяльності вчителя виявляється у навчально-виховних контактах з учнями, колегами, з батьками та громадськістю. Вона здійснюється в безпосередніх і опосередкованих стосунках та зв'язках зі своїми вихованцями, вмінні ефективно спілкуватися та встановлювати ці стосунки.
Гностична діяльність вчителя полягає у плануванні власної пізнавальної діяльності та пізнавальної діяльності школярів. Навчаючи інших, педагог повинен постійно навчатися сам.
. Дидактичний аспект діяльності педагога полягає у повсякденній навчальній роботі, в її плануванні та організації, в доборі ефективних технологій методів і засобів навчання, в активізації розумової діяльності учнів. Викладання, облік та оцінка знань потребують глибокого знання вікових та індивідуальних особливостей школярів з метою досягнення найбільш можливих успіхів за найменшої затрати сил вчителя й учня. Це є одним з основних завдань оптимізації навчання.
Виховна діяльність пронизує кожен момент праці вчителя. Школяра виховує все: умови навчання, характер стосунків між педагогом та учнем, зрілість особистості педагога, конкретна соціально-психологічна обстановка в сім'ї, класі, школі загалом.
Розвиваючий аспект діяльності вчителя полягає у забезпеченні умов для розвитку різнобічно розвиненої і внутрішньо несуперечливої особистості, творчих здібностей, індивідуального стилю діяльності тощо.
Мобілізуючий аспект педагогічної діяльності полягає в тому, що вчитель забезпечує становлення мотивів навчання і самовиховання, спонукань до інших видів діяльності тощо.
Одним із аспектів педагогічної діяльності є фізична активність вчителя. Педагог повинен мати міцне здоров'я, бо його діяльність супроводжується великими фізичними навантаженнями.
Названі вище аспекти можуть реалізуватися вчителем на різних рівнях майстерності. У залежності від результатів діяльності Н.В.Кузьміна виділила п'ять рівнів майстерності:
а/ репродуктивний: вчитель переказує те, що знає сам і як знає, він не контролює, як його сприймають учні, яких він досягає результатів;
б/ адаптивний: вчитель переказує інформацію, але з врахуванням того, кому передає;
в/ локально-моделюючий: на цьому рівні педагогічної майстерності вчитель вбачає своїм завданням формувати систему знань, з окремих питань, тем;
г/ системно-моделюючі знання: вчитель формує у школярів цілісну систему знань із свого предмету;
д/ системно-моделюючий діяльність школяра: педагог не тільки формує в учнів систему знань з даного предмету, а й сприяє їх розвитку як суб'єктів пізнання цих знань та сприяє становленню їх як суб'єктів інших видів діяльності.
Отже, за основу класифікації Н.В.Кузьміна взяла оперування вчителем знаннями та рівень їх засвоєння школярами.
В основу традиційної класифікації рівнів педагогічної майстерності покладено рівень розвитку у вчителів конструктивних, організаторських, комунікативних, гностичних та інших здібностей, володіння фаховими знаннями, особливості професійної спрямованості особистості та володіння методикою викладання свого предмету. У зв'язку з цим виділено три рівні педагогічної майстерності: високий, середній та низький.
Педагоги високого рівня педмайстерності глибоко знають предмет, методику, мають широкий науковий і культурний кругозір, знають психологію дітей, вміло використовують методику на практиці. Вони вміють організувати групову та індивідуальну роботу учнів, згуртувати дитячий клас, у них щирі стосунки з дітьми. Найголовніше те, що педагоги цієї групи досягають високих результатів у розвитку, навчанні та вихованні школярів.
Педагоги, що віднесені до середнього рівня, знають предмет, методику, мають достатньо широкий культурний і науковий кругозір. Одночасно для них характерний недостатній рівень володіння педагогічними уміннями, наприклад, конструктивними, комунікативними чи організаторськими. Вони мають середні здібності, люблять дітей, але не завжди розуміють і знають їх індивідуально-психологічні особливості.
До низького рівня педагогічної майстерності віднесені педагоги, що задовільно знають предмет викладання, але не володіють методикою його викладання. Вони мають обмежений науковий і культурний кругозір, не завжди уміють застосовувати знання предмету та методики. Однією з перепон у їх професійній діяльності виступає незнання психології дітей. Це дуже часто зумовлено недостатньою особистісною зрілістю, наявністю у них акцентуацій характеру, неврозів, психозів тощо. Вчителі цієї групи конфліктують з учнями, не завжди вміють встановити дисципліну.
На жаль, через відсутність протягом тривалого часу відбору абітурієнтів до педагогічних навчальних закладів за особистісними показниками, частина вчителів є взагалі профнепридатними. Вони не здатні виконувати будь-які педагогічні завдання.
У структурі особистості вчителя можна виділити професійні якості, які безпосередньо впливають на становлення особистості вчителя. Практика діяльності кращих вчителів свідчить, що завдяки високим " моральним якостям /свідомість, моральність, переконаність, загальна культура/ вони досягають чудових успіхів у здійсненні навчально-виховного процесу.
Висока активність особистості вчителя, його педагогічна майстерність залежить від його соціальної та професійної орієнтації, від рівня розвитку його громадських і політичних якостей, відповідальності за свою поведінку та дії, а також від включення його в творчу діяльність, діяльність педагогічного колективу школи.
|
|