Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Закономірності процесу навчання






    Навчальний процес має свої закони та закономірності, які визначають порядок досягнення цілей і завдань навчання, сприяють ефективному управлінню навчальною діяльністю, надають можливість передбачити результати навчально-виховної роботи, науково обгрунтувати та оптимізувати зміст, методи й форми навчання учнів на сучасному етапі формування національної системи освіти.

    Будь-який закон має і пояснювальну, і прогностичну функції. Дидактичні закони дають змогу з'ясувати сутність навчального процесу, віддзеркалюють його об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв'язки.

    “Основні правила легкості навчання й учіння”, “Основні правила природного учіння і навчання”, “Дев'ять правил мистецтва навчати наукам”. А. Дістервег збільшив кількість правил до 33 і згрупував їх стосовно вчителя, предмета викладання та учня.

     

    Й. Песталоцці сформулював закони розумового розвитку дитини — від невиразного споглядання до ясного уявлення, а від них до ясних понятьЧисленні правила та настанови К. Д. Ушинського можна назвати основними закономірностями дидактики, наприклад: “Чим більше фактичних знань здобув розум і краще їх переробив, тим він більше розвинений і сильний”.

    2) закон тренування — чим вищою є інтенсивність тренування;

    3) закон інтенсивності — чим інтенсивніше тренування відповіді, тим краще вона засвоюється 4) закон асиміляції — кожний новий стимул має здатність викликати реакцію, яка в минулому була пов'язана з цим самим стимулом;

    5) закон результативності — реакцію, що супроводжується приємними наслідками, процесу;

    закон виховного і розвиткового навчання розкриває співвідношення опанування знань, навичок, умінь і всебічного розвитку

    закон зумовленості навчання характером діяльності учнів з'ясовує співвідношення між педагогічним керуванням і розвитком особистої активності учнів як суб'єктів учіння, між способами організації;

    закон цілісності та єдності дидактичного процесу

    виявляє співвідношення частини та цілого в дидактичному процесі, необхідність гармонійної єдності всіх його компонентів;

    ^ Отже, закони дидактики — це її об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв'язки, які виявляються під час організації та проведення навчального процесу. Вони віддзеркалюють сутність

    ^.

    Конкретні вияви законів у дидактичному процесі визначаються як закономірності навчання, які мають об'єктивні, суттєві, стійкі та повторювані зв'язки між складовими та їх класифікація компонентами цього процесу і сприяють ефективній реалізації його функцій.

     

    3 Характеристика мислення як пізнавального процесу. Природа розумо-вих здібностей і типи інтелекту людини

     

    Мислення – це вищий пізнавальний (складний психічний) процес, який характеризується узагальненістю та опосередкованістю:

    - узагальненість – це здатність людини переробляти за допомогою мис-лення значні обсяги інформації;

    - опосередкованість виявляється у тому, що мислення дозволяє розу-міти зв’язки та відношення об’єктів та явищ, розуміти їх сутність у резуль-таті переробки наявної інформації.

    синтез

    (від грец. розкладання, розчленовування) – це мислене розчленовування якогось предмета на складові частини для їхнього подальшого вивчення

    аналіз

    (нейролінгвістичне програмування) через таку здатність людей навіть умовно поділяють на два типи:

    наочно-дійове мислення

    вирішення завдання відбувається одночасно з практичним діями: наприклад, намагаючись дістати якийсь предмет, який, припустимо закотився під диван, Ви одночасно вирішуєте цю задачу і виконуєте якісь дії, припустимо, намагаєтесь дістати предмет за допомогою якоїсь палички

    наочно-образне мислення

    пов’язане з уявленням ситуацій та їх змін –

    це, наприклад, уявлення якогось предмета

    словесно-логічне мислення

    зазвичай отримує свій розвиток вже у підлітковому віці. Цей вид мислення використовується при побудові логічного ряду

    Інтелект (від лат. розуміння, пізнання) є відносно стійкою структурою розумових здібностей людини. Структурними компонентами інтелекту є мислення, пам’ять та здатність до розумної поведінки у проб-лемних ситуаціях.

    вербально-лінгвістичний

    який пов’язаний з мовленнєвою діяльністю людини. Цей тип інтелекту найбільше розвинений у людей, які постійно спілкуються з іншими людьми вербально-лінгвістичний інтелект розвинутий в більшій мірі (хоча серед дорослих людей в світі дуже

    логіко-математичний

    пов’язаний з оперуванням з сим-волами та цифрами (розвинутий в інженерів, програмістів, фізиків тощо).






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.