Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Закономірності процесу навчання
|
|
Навчальний процес має свої закони та закономірності, які визначають порядок досягнення цілей і завдань навчання, сприяють ефективному управлінню навчальною діяльністю, надають можливість передбачити результати навчально-виховної роботи, науково обгрунтувати та оптимізувати зміст, методи й форми навчання учнів на сучасному етапі формування національної системи освіти.
Будь-який закон має і пояснювальну, і прогностичну функції. Дидактичні закони дають змогу з'ясувати сутність навчального процесу, віддзеркалюють його об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв'язки.
“Основні правила легкості навчання й учіння”, “Основні правила природного учіння і навчання”, “Дев'ять правил мистецтва навчати наукам”. А. Дістервег збільшив кількість правил до 33 і згрупував їх стосовно вчителя, предмета викладання та учня.
Й. Песталоцці сформулював закони розумового розвитку дитини — від невиразного споглядання до ясного уявлення, а від них до ясних понятьЧисленні правила та настанови К. Д. Ушинського можна назвати основними закономірностями дидактики, наприклад: “Чим більше фактичних знань здобув розум і краще їх переробив, тим він більше розвинений і сильний”.
2) закон тренування — чим вищою є інтенсивність тренування;
3) закон інтенсивності — чим інтенсивніше тренування відповіді, тим краще вона засвоюється 4) закон асиміляції — кожний новий стимул має здатність викликати реакцію, яка в минулому була пов'язана з цим самим стимулом;
5) закон результативності — реакцію, що супроводжується приємними наслідками, процесу;
закон виховного і розвиткового навчання розкриває співвідношення опанування знань, навичок, умінь і всебічного розвитку
закон зумовленості навчання характером діяльності учнів з'ясовує співвідношення між педагогічним керуванням і розвитком особистої активності учнів як суб'єктів учіння, між способами організації;
— Регулярная проверка качества ссылок по более чем 100 показателям и ежедневный пересчет показателей качества проекта.
— Все известные форматы ссылок: арендные ссылки, вечные ссылки, публикации (упоминания, мнения, отзывы, статьи, пресс-релизы).
— SeoHammer покажет, где рост или падение, а также запросы, на которые нужно обратить внимание.
SeoHammer еще предоставляет технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Зарегистрироваться и Начать продвижение
закон цілісності та єдності дидактичного процесу
виявляє співвідношення частини та цілого в дидактичному процесі, необхідність гармонійної єдності всіх його компонентів;
^ Отже, закони дидактики — це її об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв'язки, які виявляються під час організації та проведення навчального процесу. Вони віддзеркалюють сутність
^.
Конкретні вияви законів у дидактичному процесі визначаються як закономірності навчання, які мають об'єктивні, суттєві, стійкі та повторювані зв'язки між складовими та їх класифікація компонентами цього процесу і сприяють ефективній реалізації його функцій.
3 Характеристика мислення як пізнавального процесу. Природа розумо-вих здібностей і типи інтелекту людини
Мислення – це вищий пізнавальний (складний психічний) процес, який характеризується узагальненістю та опосередкованістю:
- узагальненість – це здатність людини переробляти за допомогою мис-лення значні обсяги інформації;
- опосередкованість виявляється у тому, що мислення дозволяє розу-міти зв’язки та відношення об’єктів та явищ, розуміти їх сутність у резуль-таті переробки наявної інформації.
• синтез
(від грец. розкладання, розчленовування) – це мислене розчленовування якогось предмета на складові частини для їхнього подальшого вивчення
• аналіз
(нейролінгвістичне програмування) через таку здатність людей навіть умовно поділяють на два типи:
• наочно-дійове мислення
вирішення завдання відбувається одночасно з практичним діями: наприклад, намагаючись дістати якийсь предмет, який, припустимо закотився під диван, Ви одночасно вирішуєте цю задачу і виконуєте якісь дії, припустимо, намагаєтесь дістати предмет за допомогою якоїсь палички
• наочно-образне мислення
пов’язане з уявленням ситуацій та їх змін –
це, наприклад, уявлення якогось предмета
словесно-логічне мислення
зазвичай отримує свій розвиток вже у підлітковому віці. Цей вид мислення використовується при побудові логічного ряду
Інтелект (від лат. розуміння, пізнання) є відносно стійкою структурою розумових здібностей людини. Структурними компонентами інтелекту є мислення, пам’ять та здатність до розумної поведінки у проб-лемних ситуаціях.
• вербально-лінгвістичний
який пов’язаний з мовленнєвою діяльністю людини. Цей тип інтелекту найбільше розвинений у людей, які постійно спілкуються з іншими людьми вербально-лінгвістичний інтелект розвинутий в більшій мірі (хоча серед дорослих людей в світі дуже
— Разгрузит мастера, специалиста или компанию;
— Позволит гибко управлять расписанием и загрузкой;
— Разошлет оповещения о новых услугах или акциях;
— Позволит принять оплату на карту/кошелек/счет;
— Позволит записываться на групповые и персональные посещения;
— Поможет получить от клиента отзывы о визите к вам;
— Включает в себя сервис чаевых.
Для новых пользователей первый месяц бесплатно. Зарегистрироваться в сервисе
• логіко-математичний
пов’язаний з оперуванням з сим-волами та цифрами (розвинутий в інженерів, програмістів, фізиків тощо).
|
|