Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Зльна характеристика структури психіки в психоаналізі. Функція «Я» в психоаналізі. Характеристика зрілих та незрілих механізмів захисту особистості
Психоаналіз – загальна теорія і метод лікування нервових і психічних захворювань. Кожне психічне явище необхідно розглядати в трьох аспектах – динамічному (взаємодія різних психічних сил), енергетичному (розподіл енергії в конкретному процесі) і структурному. На зорі психоаналізу було розроблено вчення про різні форми і прояви психічної енергії з наголосом на сексуальні потяги (лібідо). Я, чи свідомість, відокремилося від Воно внаслідок еволюції з метою адаптації до оточуючого середовища. Я – посередник між зовнішнім світом і Воно, потягом і задоволенням. Я керується не принципом задоволення, а вимогами реальності, стримує ірраціональні імпульси Воно. До функції Я належить самозбереження організму, накопичення досвіду, зовнішніх впливів пам´ яті, уникнення загрозливих впливів, контроль над інстинктами, що виникають у Воно. Особлива увага приділялася над-Я. Останнє – представник соціально-культурного світу в психіці людини. Воно формується в результаті сприйняття людиною соціальних норм, виховних заборон та заохочень і виступає як джерело моральних принципів індивіда. Над-Я функціонує здебільшого несвідомо, проявляючись у свідомості як совість. Напруга, що породжується ним у психічній структурі, сприймається як почуття страху, провини, депресії, неповноцінності тощо.Від напруг Я рятується за допомогою спеціальних " рятівних механізмів", одним з яких є сублімація. Сублімація – це процес, за допомогою якого заборонена сексуальна енергія, переходячи на несексуальні об´ єкти, проявляється у вигляді різноманітної діяльності, притаманної індивіду та суспільству. Процес сублімації включає такі аспекти: – переміщення енергії від об´ єкта інстинктивних потягів до об´ єкта іншого роду; – трансформацію емоцій, що супроводжують діяльність (десексуалізація, дезагресифікація); –.К. Юнг використовує нове поняття – " колективне несвідоме". Якщо Фрейд стверджував, що в несвідому психіку індивіда можуть увійти явища, які були витиснуті зі свідомості, то Юнг вважає, що несвідома психіка насичена не індивідуально придбаними формами, а є " дарунком" далеких предків. Аналіз дає змогу осягнути цей дарунок, що утворюється декількома потаємними людськими структурами, які Юнг назвав архетипами. Понятие «Я» всегда соотносится и нередко даже сливается, с одной стороны, с понятием личности, а с другой ─ с понятием самосознания. Однако, не говоря уже о многозначности самих этих терминов, понятие «Я» не исчерпывает их объема. «Я» – не просто индивидуальность, личность, а личность, рассматриваемая изнутри. В то же время самосознание может быть не только индивидуальным, но и коллективным, групповым (например, классовое, национальное самосознание). Функция отношения к реальности. Этот термин обозначает не только адаптацию к реальности, осуществляемую с помощью «Я» и вовлекающую в деятельность всю личность, но также оценку и чувство реальности.
БІЛЕТ 11 сновні функції системи методичної роботи загальноосвітньої школи. Учитель школи – ключова постать у сучасному освітньому процесі, наставник школярів. Від його підготовки залежить якість шкільної освіти, рівен культури суспільства, ствердження демократичних принципів та процесів. До складу методичної ради, як правило, входять учителі вищої категорії, адміністрація школи, голови методичних об’єднань, застосовуючи колективні, групові та індивідуальні форми роботи з учителями, розв’язує наступні завдання методичної роботи школи: - забезпечення професійного; - дослідження рівня ефективності індивідуальної та колективної; - надання консультаційної допомоги з питань впровадження технологій навчання та виховання; вивчення, практичне осмислення й
- пізнавальна діяльність (формування свідомості педагогів, вивчення педагогічних ідей) у формі педагогічних читань, - тематична діяльність (визнання шляхів вирішення актуальних проблем, розробка нових педагогічних ідей, технологій) у формі тематичних педагогічних рад); - узагальнююча діяльність (упровадження нових педагогічних технологій) у вигляді методичних тижнів, творчих звітів учителів, Формування основних завдань підвищення кваліфікації педагогів школи.
, методична рада школи спрямовує зміст форм методичної роботи на виконання чинних законів і нормативно-правових актів про освіту, сприяє підвищенню професійної майстерності педагогів через розвиток у них творчого потенціалу, створює умови для підвищення професійного рівня педагогів і рівня інформаційної компетенції, сприяє науково-дослідницькій діяльності педагогів, вивчає та популяризує
2. Предмет і функції дидактики. Предметом дидактики є спільна теорія навчання всіх предметах. Чеський педагог Я.А.Коменский визначив дидактику як «загальне мистецтво вчити всіх всьому».На початку ХІХ століття німецький педагог И.Ф.Гербарт додав дидактиці статус теорії воспитывающего навчання. Нині ДИДАКТИКА сприймається як частина педагогіки, досліджує проблеми навчання дітей і освіти, їх закономірності, принципи, мети, зміст, кошти, організацію, що досягаються результати. Функції дидактики:
|