Міжособистісні

дозволяють оцінювати людські відносини в різних соціальних групах, таких як клас, навчальна група, – це тести професійні та аматорські. Аматорські тести відрізняються простотою (зазвичай 10-15 питань і табличка для підраховування балів), а тому не розкривають Професійні ж тести не є широко розповсюдженими

БІЛЕТ 4

1Зміст та основна мета виховання в школі

Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.
У процесі привласнення особистістю вироблених людством морально-духовних цінностей коригується її потребнісна, когнітивна та діяльнісна сфери. Загальній меті виховання підпорядковується спеціально спроектована система супідрядних, поетапно конкретизованих цілей за напрямами виховання, сконцентрованих на вихованні цінностей природи, культури, соціальних цінностей та особистісних цінностей. Першим і найважливішим чинником виховання є сім’я, яка стоїть у центрі глобальних економічних, політичних та
Другим важливим чинником є школа, яка сьогодні покликана, в першу чергу, стати осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості.У навчально-виховному процесі головний акцент має переноситись із засвоєння певної кількості знань
Виховання дітей як в сім’ї, так і в школі повинно враховувати індивідуальні здібності і нахили, здійснюватись рідною мовою, в атмосфері доброзичливості і і національні моральні цінності.
Важливим чинником у вихованні дітей виступають і соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, інститути підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо), які виступають суб’єктами Культурні умови включають: врахування особливостей національного менталітету, історії народу, Педагогічні умови повинні враховувати особливості впливу школи, сім’ї і соціальних інститутів. Створення необхідних умов на рівні школи передбачає визначення мети виховання, створення навчальних і виховних програм, спеціальну підготовку вчителів,
2 О1Гуманістичний зміст підготовки майбут­нього вчителя початкових класів як педагогічна проблема л 1. Сімейне виховання: правовий аспект проблем Однією з важливих проблем розвитку суспільства була і залишається проблема вдосконалення освіти і виховання підростаючого поколінняНаше суспільство не виняток, воно сьогодні замовляє, насамперед, гуманну особистість, здатну до творчості, ініціативи, саморозвитку, самоосвіти. ”;

Загальновідомо, що формування та розвиток гуманної дитини молодшого шкільного віку залежить від вчителя. Якщо майбутні вчителі початкових класів усвідомлюють важливість завдання формування в учнів ціннісного ставлення до навколишнього світу і самого себе, то їх знання набувають ціннісного значення.

. Гуманістичну спрямованість майбутнього вчителя початкових класів визначаємо як професійну властивість, що є основою прояву у дітей поваги до інших, відповідальності, турботи, творення добра. Безперечно, гуманістичну спрямованість зумовлюють моральні потреби, які є певним станом особистості. Вони виявляються у прагненні людини надавати допомогу іншим, співпереживати, піклуватися про певний психологічний клімат у колективі тощо. Відмітимо, що в основі гуманістичної спрямованості вчителя початкових класів має бути потреба у гуманній діяльності [

Провідна роль у формуванні особистості належить учителю, і в першу чергу, – вчителю початкових класів, адже саме він закладає фундаментальні основи духовності, освіченості, культури та життєвого досвіду дитини підготовки педагогів].
Лише в межах особистісно-орієнтованої парадигми освіти, на думку А. Сиротенка та Л. Отже, відповідно до означеної парадигми освіти першоосновою її змісту визнається досвід культури.

Забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів (прийоми “актуалізація асоціативних зв’язків”, “почув, побачив, запам’ятав”; використання естетико-пошукових завдань тощо). 3.Місце уваги в структурі пізнавальної сфери. Розвиток уваги в онтогенезі

Увага – динамічний психічний пізнавальний процес, який виявляється в направленості і зосередженості індивіда на певному об’єкті. Лозниця В.С. від-мічає, що одночасно з цим процесом відбувається абстрагування (тобто відді-лення) людини від всіх інших об’єктів об’єм уваги, який визначається кількістю предметів, на яких одночасно може зосередитись людина. Він залежить від генетич-них чинників та специфіки об’єктів уваги (їхньої однорідності, взаємозв’язків тощо). Зокрема, доросла людина має в середньому обсяг але інший вид діяльності повинен бути автоматизованим і не привертати до себе уваги);

- - зосередженість (сконцентрованість) уваги виступає показником ступені або інтенсивності зосередженості свідомості на певному об’єкті, при цьому людина не звертає уваги на інші подразники

Увага

мимовільна ( пасивна) увага є найбільш простою і генетично зумовленою, це зосередження свідомості людини на певному об’єкті через його особливості як подразника. Прикладом такого виду уваги є ситуація, коли Ви сидите в аудиторії, спілкуючись з кимось зі своїх одногрупників, і раптом хтось заходить до цієї аудиторії, гучно зачиняючи за собою двері – Ваш погляд (а значить і Ваша увага) миттєво звернеться до щойно прибулого;