Поради вчителеві, який працює у великій школі

Ви закінчили вищий навчальний заклад, у вас — диплом учителя, скажімо, початкових класів. Крім вас, у школі, куди ви одержали при­значення, працює шістнадцять учителів початкових класів. Про одних із них говорять на засіданнях педагогічної ради як про справжніх майстрів, інших ніде не згадують, деяким час від часу вказують на недо-

ліки. Вам, новачкові на педагогічній ниві, є чого повчитися майже в кожного педагога, який попрацював у школі хоча б кілька років. Але, запозичуючи досвід, треба економити час. Важко було б дібратися до джерел майстерності, якби ви почали відвідувати уроки в усіх педа­гогів по черзі.

Я б радив спершу проглянути зошити всіх колег по роботі в почат­кових класах. Побачите гарне, чітке, грамотне письмо переважної більшості дітей — це вже прямий орієнтир: у цьому класі можна бага­то чого повчитися. Учнівські зошити — дзеркало всієї виховної робо­ти. Підіть на урок до цього вчителя. Не тільки на урок письма. Зоши­ти — це результат усього педагогічного процесу. Письмо залежить і від того, як діти читають, що і скільки вони читають.

Зрозуміти якийсь один бік педагогічного досвіду не можна без гли­бокого розуміння всього, що робить учитель, і того, як сприймають його дії діти. Відвідавши перший урок досвідченого педагога, спочатку лише з тим, щоб зрозуміти, як він зумів навчити дітей добре писати, ви поба­чите багато такого, що, здавалося б, не пов'язане безпосередньо з об'єк­том ваших спостережень. Не розгубіться у складних залежностях явищ. Осягнути досвід — це передусім зрозуміти, що від чого залежить. Інакше ні осмислити, ні запозичити чужий досвід неможливо. Адже запози­чення найкращого досвіду — це не механічне перенесення окремих методів і способів у свою роботу, а перенесення ідеї. Щоб навчатися у кращих майстрів, треба в чомусь переконатися.

Ось ви побачили, що у вашого колеги, чиї зошити привернули до себе вашу увагу, учні прекрасно читають: швидко схоплюють очима слова й частини речень, читаючи, думають, а звідси і яскраве емоційно-інтонаційне забарвлення читання. Ви уважно придивляєтеся до мето­дики читання, але нічого несподіваного й нового для себе не знаходи­те. Відвідуєте ще один урок, потім - ще і ще. Порівнюєте побачене зі своїми уроками. Ви робите все так само, але результат далеко не такий самий. Шукайте, наполегливо шукайте, від чого ж залежить добрий результат.

Ви розпитуєте учнів, прагнете пізнати життя сім'ї, — і ось поступово перед вами відкривається залежність прекрасного читання учнів від безлічі речей: і від інтелектуального життя сім'ї, і від того, які казки слухали малята в дитинстві, і від системи позакласного читання, і від того, як турбується вчитель про співвідношення знань і практичних умінь. Ви доходите висновку: немає в педагогічній справі одного ре­зультату, який залежав би тільки від чогось одного: роби ось так — і вийде обов'язково ось що. Кожний результат залежить від десятка, від сотні даних, інколи, здавалося б, дуже віддалених, безпосередньо не пов'язаних із предметом вивчення, спостереження, дослідження.

Осмислювання досвіду вчителя-майстра допомагає вам бачити, що від чого залежить у вашій власній практиці.

Удосконалення педагогічної майстерності — це передусім самоосві­та, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і насамперед культури мислення. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива жодна методична робота.

Чим більше ви вивчаєте і спостерігаєте досвід своїх старших колег, тим необхідніші вам самоспостереження, самоаналіз, самовдосконален­ня, самовиховання. На основі самоспостереження, самоаналізу у вас народжуватимуться власні педагогічні ідеї.

(Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5 т. — К.: Рад. шк., 1976. - Т. 2. - С. 522-524.)

______________ Дид актичн і завдання ________________________