Пізнавальної самостійності

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

...Один і той самий матеріал по-різному впливає на розвиток дитини залежно від методів його засвоєння. Практичні рекомендації з цьо-

го кардинального висновку педагогічної психології полягають у тому, що засвоєння системи знань, умінь і навичок має передбачати і цілеспрямоване формування розумових здібностей, самостійності школярів, інтересу до навчання, удосконалювати різні форми сприймання, формувати логічні прийоми пізнання.

...«Є тільки один спосіб здобуття знань — це розумова і фізична діяльність самих учнів, якою керує педагог. Від того, як вона організована і якими способами здійснюється, залежить обсяг і якість знань, умінь і навичок, що їх учні набувають у процесі цієї діяльності» (Г. С. Костюк). З цього випливає, що досвід пізнавальної самостійності не можна передати словами, розповідями, прикладами. Лише безпосереднє залучення учнів у процес, що потребує застосування самостійних зусиль думки, волі, почуттів, забезпечує оволодіння досвідом пізнавальної самостійності. А саме через досвід відбувається засвоєння.

Які ж умови створення досвіду пізнавальної самостійності? Адже відомо, що не все, зроблене учнем самостійно, формує його пізнавальну самостійність, її розвиток є складним, довготривалим процесом і залежить від багатьох умов...

Пізнавальна самостійність формується в процесі пошукової діяльності... Щоби пошукова діяльність відбувалася успішно, потрібний певний рівень готовності школяра до навчання...

Які ж дидактичні умови розвитку пізнавальної самостійності?

Як виявилося в процесі узагальнення передового педагогічного досвіду та проведених досліджень, для успішного формування всіх компонентів готовності молодших учнів до пошукової діяльності в організації навчально-виховного процесу потрібно:

1. формувати в учнів пізнавальні потреби, сприяти розвитку наполегливості у виконанні самостійних завдань;

2. домагатися раціонального поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності учнів, доцільно збільшуючи питому вагу частково-пошукових методів, що сприяють активному, перетворювальному характеру засвоєння знань і способів їх переробки;

3. запровадити у змісті початкового навчання спеціальну систему пізнавальних завдань (з різних предметів), що оптимально забезпечить пізнавальну, розвивальну й виховну функції навчання;

4. використовувати ефективні способи керування пошуковою діяльністю молодших школярів через поступове ускладнення і варіювання змісту пізнавальних завдань, а також операційне формування пошукових умінь;

5. озброювати молодших учнів системою інтелектуальних умінь, загальних та спеціальних методів навчальної роботи.

Отже, пізнавальна самостійність школяра формується не внаслідок дії якогось одного ефективного способу, а є закономірним результатом

досконалої системи навчання й виховання учнів на уроці, спрямованої на всебічний розвиток самостійності думки і самостійності як риси характеру дитини...

Спостереження та бесіди з учителями — майстрами педагогічної праці, які досягають високої результативності, навчаючи різні контингенти дітей, переконують, що вони насамперед бачать особистість учня, а вже потім спосіб, яким можна на нього вплинути. Стосовно організації активного навчання це зумовлює необхідність розвинути в школярів активність як особисту рису, як стійке прагнення активно міркувати під час навчання. Якщо риса сформована, то в дитини виникає внутрішня готовність уважно слухати, пригадувати, напружено міркувати, висловлювати свою думку, випробовувати свої сили на складнішому завданні тощо.

Щоби стимулювати активну позицію дитини в навчанні, психологи рекомендують забезпечувати оптимальне співвідношення між задоволенням і незадоволенням пізнавальних мотивів навчання... Для активізації навчання необхідне глибоке розуміння вчителем можливостей тих чи тих способів збудження активності учнів, точне врахування рівнів розвитку учнів даного класу, щоби правильно визначити співвідношення між репродуктивною і пошуковою діяльністю. Ця загальна рекомендація не знімає необхідності розгляду конкретних дидактичних ситуацій стимуляції активності молодших школярів у ході навчання.

У процесі пояснення нового матеріалу важливо так спрямувати роботу дітей, щоб вони доходили висновків на основі цільового порівняння та порівняння нових знань з тими, що здобуті раніше, засвоювали б узагальнення силою власного мислення, активізованого вчителем. Для цього необхідно правильно організувати дидактичний матеріал, щоб учні усвідомили недостатність раніше засвоєних знань та були психологічно готові до засвоєння нових...

Узагальнюючи ефективні способи активізації молодших учнів, доходимо висновку, що дитина починає активно мислити, якщо:

— вчитель уміє добре актуалізувати попередній досвід через виконання учнями підготовчих вправ, попередніх дослідницьких завдань;

— повідомляє дітям яскраві, незвичайні відомості, факти, заохочує до порівняння відомого й досі невідомого;

— у вступній бесіді чи розповіді показує практичне значення нових знань;

— оголошення нової теми або її пояснення здійснюється через ситуацію дидактичної гри;

— треба порівняти раніше відоме з тим, що засвоюється;

— знайти місце новим знанням у системі раніше засвоєних;

— обрати один розв'язок (відповідь) з кількох можливих;

— знайти і виправити помилку фактичну, логічну, стилістичну;

— розв'язати задачу з недостатніми чи зайвими даними;

— скласти власну задачу, характеристику, опис, узагальнення з низки спостережень;

— розпізнати певний об'єкт за відомими ознаками тощо. (Савчєнко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших

/. Поясніть сутнісне співвідношення між процесами активізації пізнавальної самостійності та діалогічної взаємодії вчителя й учнів (це одне й те ж; маються певні відмінності; наявна взаємообумовленість; одне є складовою іншого тощо).

2. Як О. Я. Савчєнко розкриває зміст вислову «оптимальне співвідношення між задоволенням і незадоволенням пізнавальних мотивів навчання»? Чим розуміння цього дидактичного явища допомагає вчителеві в організації діалогічної взаємодії?

3. Проаналізуйте запропоновані способи активізації молодших учнів з погляду того, наскільки кожен з них актуальний для ефективної організації уроків із вашого фаху. Оберіть кілька найбільш значущих, прокоментуйте свій вибір.