Зовнішність учителя також виховує

...Принагідно слід наголосити на важливості здійснення кожним педагогом індивідуального підходу до свого одягу, свого зовнішнього вигляду. Одяг учителя й доповнення до нього мають добиратися відпо­відно до виконуваних ним професійних функцій та індивідуальних особливостей. Кожен педагог повинен завжди пам'ятати, що будь-яка деталь у його зовнішньому вигляді й поведінці має виняткове значення.

Можливо, доцільно ввести для вчителів єдину форму? Вважаємо, що така крайність не потрібна. Педагог формує морально-етичні погляди і смаки своїх вихованців. Тому його зовнішній вигляд, зокрема одяг, має виконувати передусім професійну функцію: допомагати у вихо-панні учнів...

Педагог зобов'язаний одягатися красиво, з урахуванням вимог су­часної моди. Але не гіперболізувати певного її стилю, не доводити ті чи ті компоненти зовнішнього вигляду до потворних крайнощів.

У школу вчитель йде на роботу. Тому його одяг повинен бути не лише естетично виразним, а й зручним для виконання необхідних педа­гогічних операцій: писати на дошці, працювати з демонстраційними матеріалами, нахилятися, ходити між рядами парт тощо.

Одяг конкретного педагога має відповідати його морально-етичним поглядам, бути витриманим, красивим, простим, виразним та охайним. Колір, фактура, доповнення (ґудзики, пряжки тощо) також мають підкреслювати красу, простоту, елегантність і скромність. Усе це позитив­но впливає на емоційний настрій учнів, дисциплінує їх, сприяє форму­ванню відчуття міри, не відвертає уваги від навчальних занять.

Учителеві потрібно також подбати, щоб взуття було зручним, помір­но елегантним та охайним. Оскільки він проводить уроки в класі пере­важно стоячи, то вимоги до зручності взуття з погляду гігієни не повинні залишатися тільки добрими побажаннями. Туфлі на високих підборах, незвичних моделі й кольору, з додатковими прикрасами, з рипом відвер­татимуть увагу учнів від навчальної діяльності й навіть дратувати­муть. Отже, і тут необхідне відчуття міри.

Для вчителя-чоловіка питання одягу вирішується значно простіше: два-три костюми помірних тонів класичного покрою, світлі сорочки, кілька краваток тощо. Потрібно лише турбуватися, щоб костюми й со­рочки були чистими, випрасуваними, а краватки гармонували з їхнім кольором. Учитель-чоловік повинен бути завжди охайно підстриже­ний, причесаний, поголений. Носіння бороди та вусів визначається чут­тям міри, особливостями будови обличчя і т. д.

Дещо складніше вчителям-жінкам. Та й тут на перший план має виступати почуття міри, простота, розумний добір удалих ансамблів з різних елементів одягу. Вчительці варто утримуватися від бажання дуже часто міняти костюми й сукні, щодня створювати якісь нові ансамблі в одязі. По-перше, це може посіяти підозру в її недостатній скромності. По-друге, такі дії вчительки можуть призвести до зосередження уваги учнів не на змісті навчального матеріалу, а на «вивченні» її одягу.

Інколи педагогові, особливо в сільській місцевості, доводиться пра­цювати в дещо ускладнених побутових умовах: пішки далеко добира­тися до школи, ходити в несприятливу погоду по ґрунтовій дорозі. Тому треба вдягати теплий одяг, із взуття віддавати перевагу старим туфлям, чоботам чи валянкам. Та в школі у спеціально відведеному

місці вчитель повинен мати красиві туфлі, іноді навіть костюм, щоб перевзутися й перевдягатися.

Щодо інших компонентів зовнішнього вигляду вчителя — зачіски, косметики, прикрас (каблучок, перснів, брошок, намиста, сережок, кліпсів та ін.), то й тут варто дотримуватися почуття міри, скромності, простоти, охайності й краси.

Однак педагогові недостатньо бути обізнаним із загальними вимогами до свого зовнішнього вигляду. Важливо постійно працювати за певною системою над формуванням у себе відповідних умінь та навичок.

Учитель збирається на урок. Через 2 — 3 хвилини дзвінок, після якого він має увійти у складний навчально-виховний процес. Це своєрідний вихід на сцену для відповідальних педагогічних дій. Тут і потрібна звичка: оглянути себе перед дзеркалом, потурбуватися про «дрібниці» — зачіску, краватку, носову хусточку та ін. Остання також має бути чис­тою, дбайливо складеною, міститися в лівій зовнішній кишені. Якщо немає кишені — у сумці, папці. Чому саме в лівій кишені? По-перше, це допомагає сформувати звичку. Коли треба скористатися хустинкою, не витрачається час на її пошуки, не відвертається увага учнів. По-друге, учитель, як правило, пише крейдою на дошці правою рукою. Якщо по завершенні роботи необхідно витерти пальці від крейди, то зручніше дістати її лівою рукою.

Для формування вмінь і навичок стежити за своїм зовнішнім ви­глядом молодому вчителеві доцільно дотримуватися таких вимог і пра­вил:

1. Залежно від розкладу занять у школі складіть орієнтовний розпоря­док дня, зафіксуйте на аркуші паперу і вивісьте на видному місці. Виділіть час для догляду за собою, зокрема за одягом, доповненнями до нього. Щодня олівцем позначайте, скільки хвилин витратили на ту чи ту процедуру. Якщо в один із днів не вистачило часу на це — поставте на аркуші «0». Такий самоконтроль допоможе вам вироби­ти звичку стежити за своєю зовнішністю. Крім того, це позбавить вас від постійно метушливого збирання на роботу, побоювання запіз­нитися. Через певний час аркуш із нагадуванням про догляд за одягом можна буде зняти.

2. Періодично переглядайте спеціальні книжки та журнали для озна­йомлення з напрямами розвитку моди, дбайте про поновлення свого гардероба.

3. Виходячи з дому, обов'язково огляньте себе перед дзеркалом, по­просіть своїх близьких подивитися на вас з усіх боків.

4. Ви одягли новий костюм чи сукню. Необхідно перевірити, наскільки зручно буде вам працювати в ньому (ній) у класі. Перед дзерка­лом присядьте, підніміть угору праву руку (пишете крейдою на дошці), потім обидві руки (розвішуєте таблиці), поверніться праворуч, ліво­руч, сядьте на стілець.

5. Добираючись на роботу (пішки, автобусом, трамваєм, тролейбусом, на метро), стежте, щоб не забруднити одягу, не пом'яти його, не залишитися без ґудзиків і т. д.

(і. Ви прийшли до школи. У гардеробі чи вчительській огляньте себе перед дзеркалом, перевзуйтеся, у разі потреби поправте зачіску тощо. Оцініть себе з позицій учнів класу і своїх колег. Промовте про се­бе: «Я готова до виходу».

7. Перед кожним уроком знову подивіться на себе в дзеркало. При цьому раз у раз промовляйте собі: «І знову вихід. Я готова».

8. Аналізуйте з позиції педагогічних вимог одяг, зовнішній вигляд у цілому різних людей: своїх колег, товаришів, випадкових перехо­жих на вулиці, акторів у кіно, виставах, на концертах, дикторів телеба­чення. Це сприятиме формуванню у вас вмінь аналізу й самоаналізу.

9. Спостерігайте, як ваші друзі, колеги, учні реагують на ваш зовнішній вигляд, робіть відповідні висновки.

Крім спілкування з учнями в класі, взагалі в межах школи, учителе­ві доводиться разом з ними брати участь у спортивних змаганнях, ту­ристських походах, суспільно корисній праці тощо. У кожному конк­ретному випадкові він добирає одяг відповідно до виконуваних у цей момент професійних функцій. Простота, скромність, адекватність певній діяльності і тут повинні братися вчителем за основу.

(Мороз О. Г., Омеляненко В. Л. Перші кроки до майстерності. — К.: Знання України, 1992. — С. 12—17.)

______ Дидактичні завдання ________________________

/. У чому полягає професійна функція зовнішнього вигляду вчителя? На які аспекти діяльності вчителя впливають характеристики його зовнішності? Знайдіть у тексті підтвердження, що естетика зовнішності педагога відіграє важливу дисциплінувальну роль як у вихованні учнів, так і в житті самого вчителя..

2. Чи вбачаєте ви суперечності між естетикою зовнішності вчителя і вимогами сучасної моди? «Модність» учителя є позитивним чи негативним чинником його діяльності?

Б. А. Буяльський