💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Історія розвитку монашого Типікону

Вільний переклад: Скабалланович М. Толковый Типикон. – Київ, 1910, – С. 197-441.

Ієромонах Онуфрій

Рудно, 1998-1999 (розділи 1-9)

Унів, 2004-2005 (розділи 10-13)

Львів, 2007 (розділ 14)

Вступ

1. Початки монашества

2. Анахоретство

2.1. Преподобний Павло Тивейський

2.2. Преподобний Антоній Великий (+356 р.)

2.3. Розвій анахоретства

2.3.а. Піст

2.3.б. Сон і одежа

2.3.в. Молитва

2.3.г. Анахоретський устав

3. Анахоретські монастирі древнього християнського Єгипту

3.1. Монастирі преподобного Антонія

3.2. Нітрія

3.3. Келії

3.4. Скит

3.5. Інші анахоретські монастирі Єгипту

4. Монастирі преподобного Пахомія

4.1. Преподобний Пахомій і його монастирі

4.2. Внутрішній устрій Пахомієвих монастирів

4.3. Устав даний Ангелом

4.4. Правила преп. Пахомія за пізнішими редакціями

5. Інші єгипетські кіновії

5.1. Єгипетські кіновії за св. Ієронімом

5.2. Єгипетські кіновії за преп. Йоаном Касіяном

5.3. Богослуження в єгипетських кіновіях за Йоаном Касіяном

5.4. Ставлення єгипетського монашества до церковної пісні

6. Палестинські монастирі

6.1. Преп. Іларіон і його монастир

6.2. Лаври преп. Харитона

6.3. Лавра преп. Євтимія та кіновія преп. Теоктиста

6.4. Преподобний Герасим

6.5. Походження і особливості Палестинського уставу

6.6. Роль монашества в парафіяльному богослуженні Єрусалимської Церкви

6.7. Спудеї єрусалимські

7. Сирійсько-месопотамське монашество

7.1. Сирійсько-месопотамське монаше богослуження

8. Малоазійські монастирі

8.1. Устав св. Василія Великого

9. Константинопільські монастирі

9.1. Монастир Неусипающих

9.2. Студійський монастир

9.3. Спудеї Константинопільські

10. VI-VIII ст. Характер періоду

10.1. Преподобний Сава Освященний

10.2. Устрій Савиних монастирів

10.3. Преподобний Теодосій кіновіарх

10.4. Заповіт преподобного Сави

10.5. Доля Савиної лаври та її богослужбове значення

10.6. Недільне чування на Синаї і в Палестині – відвідини Ніла Мосхом та Софронієм

10.7. Часослов VIII ст.

11. Період IX-го і наступних століть

11.1. Святогробський Типікон

11.2. Монастирське богослужіння IX і наступних століть

11.3. Житіє преп. Теодора Студита

11.4. Студійський устав

11.5. Богослужіння в Студійському монастирі за преп. Теодора

11.6. Іпотипос та Діатипос

11.7. Синайський канонар

11.8. Ктиторські Студійські Типікони

11.8.а. Вечірня за ктиторськими Студійськими типіконами

11.8.б. Утреня за ктиторськими Студійськими типіконами

11.8.в. Часи та повечеріє у студійських уставах

12. Єрусалимський устав. Никон Чорногорець

12.1. Район і редакції єрусалимського уставу

12.2. Характер богослужіння добового циклу за єрусалимським уставом

12.3. Вечірня й утреня змішаного типу

12.4. Часи

12.5. Междочасія

12.6. Повечеріє

12.7. Нічні часи і чин 12-ти псалмів

12.8. Трьохчастинне повечеріє

12.9. Мале повечеріє

12.10. Велике та буденне повечерія

12.11. Полунощниця

12.12. Чин ізобразительних

13. Скитські устави

13.1. Чин 12 псалмів і пінія Псалтиря

13.2. Руський скитський устав

13.3. Вплив скитського уставу

14. Дисциплінарна частина уставів

14.1. Монастирська дисципліна в преп. Теодора за Іпотипосом та Діатипосом

14.2. Дисциплінарна частина Святогорського уставу

14.3. Дисциплінарна частина Студійсько-Олексіївського уставу

14.4. Дисциплінарна частина древніх ктиторських Типіконів

14.5. Типікон імператриці Ірини в дисциплінарному відношенні

14.6. Дисциплінарна частина в Єрусалимському Типіконі за грузинськими та давньогрецькими рукописами

14.7. Дисциплінарна частина за пізнішими грецькими і слов'янськими Єрусалимськими Типіконами

Закінчення

Вступ

Другий Ватиканський Собор закликає “знати, шанувати, зберігати та плекати багатющу східню літургічну та духовну спадщину”[i][1]. Щоб вірно берегти повноту християнської традиції, необхідно поглиблювати розуміння безмірного багатства автентичних східних традицій.

1. Початки монашества [ii] [2]

Монашество в Церкві постало значно раніше ІV-го століття. Уже з перших її днів існував певний відповідник до цієї інституції. Властиво, подвижництво св. Йоана Хрестителя відкриває еру Нового Завіту. Господь наш Ісус Христос санкціонував аскетичні нахили деяких християн: “Бувають і скопці, що самі себе оскопили задля Царства Небесного” [iii][3]. А апостол Павло бажає, щоб усі люди були, яквін, бо “хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві … щоб бути святим і тілом, і духом” [iv][4].

У письменників ІІ-ІІІ ст. зустрічаються свідчення про існування в Церкві цілого класу людей, які воздержаніє ставили за мету свого життя. “Хто може на честь Господа плоті перебувати в чистоті, нехай перебуває без марнославства”[v][5]. Св. Климент Римський пише послання до дівственників та до дівственниць. Св. Климент Олександрійський вирізняє з-посеред християн, “вибранців Божих”, ще “особливих вибранців”[vi][6].

У ІІІ ст. богопосвячені особи складають уже цілі общини. У одну з таких общин (дівственниць) св. Антоній перед відходом у пустиню примістив свою сестру. Дівственниці зовнішнім виглядом, одежею та способом життя відрізнялися від звичайних християнок.

Із ІІ ст. відомі приклади віддалення в самітні місця для аскетичних цілей. Так Наркис Єрусалимський з любові до любомудренного життя, хоча головно через наклеп на нього, пішов із своєї церкви (бл. 196 р.) і, ховаючись у місцях пустих і невідомих, прожив там багато років, протягом яких змінилось три єпископи на його катедрі. При останньому з них, неначе з іншого світу, з’явився Наркис (бл. 212 р.). Брати негайно покликали його до предстоятельства[vii][7].

2. Анахоретство [viii] [8]

У Єгипті ще до преп. Антонія були анахорети[ix][9], однак нечисельні та маловідомі. Вони подвизались поблизу поселень і не поривали остаточно з попереднім способом життя.