Проблеми та шляхи підвищення ефективності організації науково-дослідної роботи студентів хімічного факультету

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Стаття присвячена аналізу проблем у науково-дослідній діяльності студентів хімічного факультету. Детально розглянуті і охарактеризовані зміст і характер науково-дослідної роботи студентів. Визначені перспективні напрями вдосконалення та шляхи вирішення актуальних проблем.

Ключові слова: науково-дослідна робота, навчальна науково-дослідна робота, дослідницькі вміння студентів, науково-практичні конференції, саморозвиток

Статья посвящена анализу проблем в научно-исследовательской деятельности студентов химического факультета. Подробно рассмотрены и охарактеризованы содержание и характер научно-исследовательской работы студентов. Определены перспективные направления совершенствования и пути решения актуальных проблем.

Ключевые слова: научно-исследовательская работа, учебная научно-исследовательская работа, исследовательские умения студентов, научно-практические конференции, саморазвитие.

The paper analyzes the problems in the scientific research work of students of the Faculty of Chemistry. The content and nature of the students’ research works were considered in detail and described. The promising areas of improvement and solutions to actual problems were also identified.

Keywords: scientific research, educational research project, students research skills, scientific and practical conferences, self-development.

На сучасному етапі розвитку системи вищої освіти в Україні, науково-дослідна діяльність студентів набуває все більшого значення і відіграє роль основного компонента підготовки майбутнього фахівця. Зумовлено це, перш за все тим що ефективність останньої визначається рівнем сформованості дослідницьких знань, умінь, навичок, накопиченням досвіду дослідницької діяльності та розвитком особистих професійних якостей. Для того щоб опанувати навчальні дисципліни необхідно володіти дослідницькими уміннями і методами наукового пізнання. Основною метою освіти є підготовка висококваліфікованих фахівців які здатні забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство в навчанні, вихованні а також науково-методичній роботі. [1]

У Конституції України, Законі «Про освіту» поставлені завдання щодо створення такої науково-дослідницької програми, яка б сприяла реалізації творчих здібностей молодої людини, які були закладені у ній природою.

Надзвичайно важливим чинником на шляху до вдосконалення змісту і форми підготовки фахівців вищих навчальних закладів є науково-дослідна робота, до її виконання висувають певні вимоги: максимальна наближеність до навчального процесу, конкретність тематики, сучасний науковий рівень її виконання в практичній діяльності, поетапне ускладнення практичних, дослідних завдань та тематики від курсу до курсу (згідно диференційованому підходу за рівнем підготовки студентів), професійно-творчий характер науково-дослідної роботи, аналіз та обробка інформації, тощо.

Науково-дослідна робота полягає в пошуковій діяльності, яка виражається у самостійному творчому дослідженні та аналізі. Основне завдання науково-дослідної роботи студентів вищих навчальних закладів полягає у наступному: розвитку умінь пошукової, дослідницької діяльності, аналізі знайденої інформації та вміння виділити найголовніше, формування вмінь застосування методів наукових досліджень на практиці, ознайомлення студентів з постановкою та розв’язанням технічних та наукових проблем, знайдення шляхів вдосконалення вже існуючих рішень.[6]

Науково-дослідна робота студентів вищого навчального закладу є одним із напрямів їх самостійної роботи, важливим чинником підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

Загальні засади. Науково-дослідна робота студентів охоплює два взаємозв'язаних аспекти:

а) навчання студентів елементам дослідної діяльності, організації і методики наукової творчості;

б) наукові дослідження, які здійснюють студенти під керівництвом професорсько-викладацького складу.

Зміст і характер науково-дослідної роботи студентів визначаються:

- проблематикою науково-дослідної і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, вищого навчального закладу загалом;

- тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами у творчій співпраці із виробництвом;

- умовами дослідної роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливостей доступу до потрібної наукової інформації, наявністю комп'ютерної техніки, наявністю кваліфікованого наукового керівництва.

Науково-дослідна діяльність студентів вищого закладу освіти здійснюється в таких напрямах:

- науково-дослідна робота як невід'ємний елемент навчального процесу, що належить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм і є обов'язковою для всіх студентів;

- науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах студентського науково-творчого товариства, у наукових гуртках, проблемних групах тощо;

- науково-організаційні заходи (конференції, конкурси, олімпіади тощо). [9]

Основними завданнями науково-дослідної роботи є:

ü залучення науково-педагогічних працівників до виконання наукових досліджень які сприяють розвитку науки, техніки та технологій;

ü використання в науковому процесі наукових результатів які були отримані;

ü сприяння підготовці науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, та підвищенню кваліфікації професорсько-викладацьких кадрів;

ü практичне ознайомлення студентів з постановкою й розв’язанням наукових та технічних проблем і залучення найбільш здатних з них до виконання наукових досліджень;

Інтеграція навчального процесу, науки і виробництва забезпечується шляхом:

ü підготовки спеціалістів на основі використання досягнень науки й економічних потреб у спеціалістах нового рівня;

ü залучення студентів до участі у науково-дослідних і проектно-конструкторських роботах, виконаних як за рахунок коштів державного бюджету, так і за господарськими договорами із замовниками;

ü проведення наукової, методичної й організаційної роботи радами різного рівня з розвитку наукової та технічної творчості студентів у взаємозв‘язку з навчальним процесом і в поза аудиторний час у межах конструкторських і проектних бюро, науково-виробничих загонів, центрів науково-технічної творчості молоді та інших організацій;

ü розробки та впровадження у навчальний процес нових технічних засобів навчання, створених за результатами наукових досліджень: лабораторних приладів, комп‘ютерних навчальних посібників тощо. [4]

Належно організована науково-дослідна робота студентів у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню навчальних дисциплін, виявленню індивідуальності, формуванню власної думки щодо конкретної дисципліни.

Залучення студентів до науково-дослідної роботи здійснюється через академічну групу. На початку навчального року на стаціонарі, під час настановної сесії на заочному відділенні, в групах, на курсах і факультетах проводять бесіди, в яких надають докладну інформацію щодо запланованої наукової тематики вищого навчального закладу, факультетів, кафедр.

Студент, який займається науковою роботою, відповідає лише за себе: тільки від нього самого залежить вибір теми досліджень і терміни виконання роботи. Затрачаючи особистий час, студент розвиває такі важливі для майбутнього дослідника якості, як творче мислення, відповідальність і уміння відстоювати власний погляд.

Реалізована в комплексі науково-дослідна діяльність студентів забезпечує розв'язання таких завдань:

1. формування наукового світогляду студентів, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

2. надання допомоги їм у прискореному оволодінні спеціальністю;

3. розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей у розв'язанні практичних завдань;

4. прищеплення навичок самостійної науково-дослідної діяльності;

5. розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у своїй практичній роботі;

6. залучення найздібніших студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики;

7. постійне оновлення і вдосконалення своїх знань;

8. розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця тощо. [3]

Науково-дослідну роботу студентів слід спрямовувати на розвиток системи інтелектуальних творчих якостей особистості: інтуїції (пряме бачення суті речей без обґрунтування), креативності (творче) мислення (здатність продукувати нові ідеї, гіпотези, способи розв'язання проблемних задач), творчої уяви (самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних результатах діяльності), дивергентності мислення (здатність запропонувати декілька підходів до розв'язання задачі та міняти їх, бачити проблеми, об'єкти в різних ракурсах), оригінальності мислення (своєрідність якостей розуму, способу розумової діяльності), асоціативності мислення (здатність використовувати асоціації, в т. ч. аналогії).

Для науково-дослідної роботи студентів характерною є єдність цілей і напрямків навчальної, наукової і виховної роботи, тісна взаємодія всіх форм і методів роботи, що реалізується в навчальному процесі і в поза навчальний час. Це забезпечує їх безперервну участь у науковій діяльності протягом періоду навчання. [7]

Необхідно чітко розділяти поняття: навчальна науково-дослідна робота та науково-дослідна робота студентів. Навчальна науково-дослідна робота це такий вид роботи студентів у межах навчального процесу який є обов'язковим для кожного і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

- написання рефератів з конкретної теми у процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;

- виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, які містять елементи проблемного пошуку;

- виконання нетипових завдань дослідницького характеру під час різних видів практики, індивідуальних завдань;

- розробка методичних матеріалів з використанням дослідницьких методів (спостереження, анкетування, бесіда, соціометрія тощо);

- підготовка та захист курсових і дипломних робіт, пов'язаних з проблематикою досліджень кафедр.

Науково-дослідна робота студентів поза навчальним процесом є одним з найважливіших засобів формування висококваліфікованого спеціаліста. Вона передбачає:

1. участь у роботі предметних наукових гуртків;

3. участь у виконанні держбюджетних або госпрозрахункових наукових робіт;

4. проведення досліджень у межах творчої співпраці кафедр, факультетів;

5. роботу в студентських інформаційно-аналітичних і культурологічних центрах, перекладацьких бюро;

7. написання статей, тез, доповідей, інших публікацій. [8]

Хімічний факультет готує майбутніх науковців, висококваліфікованих фахівців які вирішують ряд практичних та теоретичних завдань. До проблем у сфері науково-дослідної роботи студентів хімічного факультету слід віднести:

2. відсутність достатньої матеріальної бази;

3. неправильно сформована навчальна програма та графік навчального процесу.

Некомпетентність викладачів. На порядку денному постає проблема формування гармонічно розвинутої особистості, підготовки мобільного, комунікабельного фахівця, що має навички роботи в команді. За таких умов постає проблема визначення не лише здібностей, педагогічних умінь та кваліфікації викладача, виникає завдання створення комплексної моделі компетенцій сучасного викладача. Викладач має не тільки знати свій предмет, але і вміти пояснити його, зацікавити студентів. Основною проблемою є те, що деякі викладачі є професійно компетентними але педагогічно некомпетентними (не можуть доступно пояснити матеріал, чітко сформувати вимоги, мають недостатній рівень умінь і навичок культури педагогічного спілкування). Між педагогічно некомпетентним викладачем і студентом можуть виникати конфлікти, в яких студент може бути несправедливо покараний з боку викладача. Найчастіше студенти не мають змоги відстояти свою думку в такому конфлікті. Шляхом вирішення цієї проблеми є:

- анонімне письмове опитування студентів про їх рівень оцінки роботи викладачів;

- складання рейтингового списку викладачів за анонімним голосуванням студентів (кафедральні списки);

- проведення тренінгів та семінарів з педагогічної майстерності для викладачів вищої школи;

- премії (грошові заохочення) найкращих викладачів;

Отже, професійно-педагогічна діяльності формується на основі професійної кваліфікації й компетентності в контексті певної освітньої культури, будучи наявною в межах заданої компетенції, досягаючи вищого прояву в майстерності як в особливому способі інтеграції життя й професії.

Усвідомлений прояв і відтворення в трудовій діяльності педагогічної якості свідчать про високий професіоналізм фахівця. Головну вимогу до професійної діяльності педагога, яка зумовлена наявністю в структурі компетентності гуманно-особистісної орієнтації, можна позначити як “уміння почувати людину”.

Відсутність достатньої матеріальної бази. Це основна причина, яка обмежує студентів і молодих вчених у реалізації їх науково-дослідницької діяльності. Змушує виїжджати закордон молодих вчених. Недостатня матеріальна база гальмує науково-технічний прогрес. Серед основних проблем слів відмітити наступні:

- застаріле обладнання або його відсутність;

- відсутність якісного лабораторного посуду;

- приміщення лабораторій не відповідають сучасним стандартам;

Ці проблеми виникають через недостатнє фінансування вищого навчального закладу. Запропоновано наступні шляхи вирішення проблеми:

- збільшення фінансування за рахунок збільшення студентів які б навчались за контрактом (переведення студентів з низькою успішністю на навчання за контрактом або студентів які не відвідують лекційні, семінарські та лабораторні заняття);

- фінансова підтримка хімічних фірм і виробництв які приймають на роботу випускників даного факультету;

- виконання проектів та замовлень зарубіжних партнерів;

Основним джерелом фінансування вищих навчальних закладів є кошти загального фонду бюджету, що спрямовуються на підготовку фахівців у межах державного замовлення та проведення науково-дослідних робіт. Крім того, вони створюють спеціальний фонд, який формується за рахунок коштів, одержаних за підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації фахівців, надання додаткових освітніх послуг за договорами з юридичними й фізичними особами; доходи від здачі в оренду приміщень, обладнання; безоплатні та благодійні внески юридичних і фізичних осіб; надходження за виконання наукових робіт за договорами з підприємствами, установами, організаціями й фізичними особами; інші доходи згідно з чинним законодавством. [2]

Неправильно сформована навчальна програма та графік навчального процесу. У вищих навчальних закладів України теоретичний матеріал переважає над практикою. Тому у випускників існує проблема з працевлаштування, фірми не хочуть приймати робітників без досвіду роботи. Рішенням даної проблеми є раціональний розподіл теоретичного і практичного матеріалу. Хімія – наука експериментальна. Теорія без практики ніщо. Необхідно зробити: 25% лекції, 25% семінарські заняття, 50% лабораторні роботи та навчально- виробнича практика. Це дасть можливість максимально засвоїти навчальний матеріал, розвивати творчу активність, студент усвідомлює значення і результат своїх зусиль.[ 10]

Необхідно сформувати перелік обов’язкових предметів та предметів серед яких студент зможе самостійно обрати цікаві та необхідні саме йому. Адже для студента є дуже важливим чинником зацікавленість у предметі, що покращить якість навчання. У нашій навчальній програмі студент немає права вибору предметів і тому часто процес навчання стає обтяжливим і нецікавим. Також, необхідно під час формування програми на навчальний семестр рівноцінно розподілити навантаження на студентів, треба враховувати складність предметів та форму навчання (лекції чи лабораторні роботи). Студенти повинні мати доступ до пошукових інтернет ресурсів (в читальному залі, або у межах університету). Програма має включати в себе години для самостійної роботи (пошук літератури та її опрацювання, робота в лабораторії над науковим проектом, дипломною роботою).

Однією з проблем у науково-дослідній роботі студента є вибір наукового керівника та теми своїх досліджень. Для того, щоб молодому науковцю було легше вибрати тему своїх наукових досліджень, необхідним є створення предметного наукового гуртка, в якому студенти можуть обмінюватися інформацією, спілкуватися з однодумцями та розширяти свій світогляд. Члени наукового гуртка готують доповіді та реферати. Згодом їх заслуховують на засіданнях гуртка чи науковій конференції. Членами гуртка можуть бути студенти групи, курсу, факультету, всього навчального закладу. Останній варіант найчастіше стосується гуртків, які вивчають проблеми суспільних і гуманітарних наук, тому що в технічних і природничих гуртках наукові дослідження студента п'ятого курсу будуть малозрозумілі студентам першого, що спричинить втрату інтересу до гуртка.

Для успішного функціонування і результативної діяльності наукових студентських гуртків необхідне дотримання таких основних організаційних принципів: доцільність, добровільність, плановість, реальність тематики, різноманітність методів роботи, стабільність складу, врахування інтересів і можливостей студентів, висока наукова кваліфікація і зацікавленість викладача, спадкоємність і формування традицій в роботі, стимулювання, високий ідейно-теоретичний рівень.

Діяльність студентських наукових гуртків сприяє оволодінню спеціальністю, розширенню теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутніх спеціалістів, ознайомленню студентів зі станом розроблення наукових проблем у різних галузях науки, техніки, культури, формуванню здібностей застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності, прищепленню студентам навичок ведення наукових дискусій тощо.

На організаційних зборах за вибором студентів розподіляють теми доповідей і рефератів, ознайомлюють їх зі списком основної і додаткової літератури і пропонують обміркувати план роботи. Керівник наукового гуртка повинен спостерігати за усіма студентами, допомагати їм у розробленні обраних тем. Доцільно прочитати студентам дві-три лекції про методи і способи наукового дослідження, збирання матеріалу, роботу над літературою, про користування науковим апаратом тощо.

Заслуховування доповідей здійснюється за заздалегідь складеним графіком. Як правило, на одному засіданні гуртка заслуховують не більше двох виступів, щоб мати змогу детально обговорити їх, поставити запитання і отримати розгорнуті відповіді. Більша кількість доповідей важко сприймається, що спричиняє зниження активності і зацікавленості членів гуртка. Формами підведення підсумків роботи гуртка можуть бути конкурс доповідей, участь в наукових конференціях і предметних олімпіадах, круглі столи, зустрічі з вченими, а також публікації тез кращих робіт у наукових збірниках вищого навчального закладу.

Для підвищення працездатності студентів необхідно суміщати розумову діяльність з фізичними навантаженнями, тобто створити спортивні гуртки (танці, футбол, фітнес, волейбол, тощо). Фізичні вправи допомагають у боротьбі зі стресом, є потужним засобом мобілізації резервних можливостей людини. [5]

Для молодих науковців доцільним є створення таких заходів: наукові студентські конференції, семінари, науково-практичні конференції. На наукових конференціях молоді дослідники виступають з результатами своєї наукової роботи. Це змушує їх ретельно готувати виступ, формує ораторські здібності. Кожний студент має змогу оцінити свою роботу на тлі інших і зробити відповідні висновки. Оскільки на конференціях, як правило, відбувається творче обговорення доповідей, то кожен доповідач може почерпнути оригінальні думки, ідеї.

Науково-практичні конференції спрямовані на обговорення шляхів розв'язання практичних завдань.

Отже, організація навчально-дослідної роботи студентів є важливим чинником підвищення ефективної професійної підготовки майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі передовсім тому, що передбачає індивідуалізацію навчання, дає змогу реалізовувати особистісно орієнтоване навчання, розширює обсяг знань, умінь та навичок студентів, сприяє формуванню активності, ініціативи, допитливості, розвиває творче мислення, спонукає до самостійних пошуків.