Ways improve the efficiency of practical training students in high school

The article examines the problems associated with increasing the effectiveness of the practical training of students of high school on an example of the Chemical Faculty of Kyiv National Taras Shevchenko University. It is well known that the economic welfare of the country the envy of the Occupational training students still at university. At the moment, due to poor practical training in the majority of students have a problem with employment. Large companies do not take Graduates. There is a need to make a new system of teaching practical skills. The paper discusses the types and levels of practice that apply to the university; developed and presented amendments to the curriculum are based on reviews of employers and wishes of the students. Recommendations for teachers in the current school year. The main factors that interfere with the quality of practical training. Proposed amendments that allow to raise students' interest in the subject. Characterized by the technical condition of the working premises, namely non-laboratory. It proved the importance of safety for students of the Faculty of Chemistry. In the work is discussed the level of safety performance by students of chemical faculty. It shows the importance of updating scientific material teacher. The dependence of interest of students from the novelty of the material and technical equipment of the laboratory. Displaying dependence of the amount of practical training course. This paper discusses the relevance of practical work in the senior years. The findings suggest ways to solve the problem of poor quality of practical training. By the attached guidance and development for high school teachers.

Keywords: system of practical training; National Taras Shevchenko University; chemical faculty;

Економіку держави можуть підняти тільки виробники та інженерний персонал, який має достатньо високий науково-технічний потенціал, володіє новими технологіями, запасом життєвої активності і бажанням працювати. Ефективність роботи товаровиробника можуть підвищити тільки випускники, які здобули хорошу професійно-практичну підготовку, володіють сучасними технологіями, мають активну життєву позицію. Старі механізми розподілу випускників не працюють. Їх не сприймають ні підприємства, які часто вимагають від претендентів попереднього стажування, або принаймні вступного іспиту-співбесіди, ні студенти, незважаючи на дефіцит робочих місць. Підвищення ефективності практичних робіт майбутніх хіміків є дуже актуальним питанням у зв’язку з відомою небезпекою цієї професії. На поточний рік відомо близько сімнадцяти нещасних випадків серед працюючих за спеціальністю випускників. Рівень практичних навичок задля просування в науково-дослідницькій діяльності та роботі теж займає велике значення. Відомо що кількість практичних робіт зменшується з кожним роком. Причинами цього є недосконалий навчальний план та байдужість влади до такого важливого відділу як наукова діяльність.

Метою статті є аналіз якості системи проведення практичних занять студентів; аналіз якості технічного забезпечення приміщень для проведення практичних занять, а саме-лабораторій; розробка поправок для викладачів на основі відгуків студентів та роботодавців.

Про ефективність професійно-практичної підготовки можна судити з огляду на зростання її результативності та зменшення витрат. Результативність оцінюється за якістю виготовленої продукції, рівнем сформованих професійних якостей студента та ступенем активізації навчально-виробничої діяльності. Зменшення затрат у першу чергу торкається науково-методичного забезпечення професійно-практичної підготовки. Розрахунок ефективності професійно-практичної підготовки (Е_ППП) можна здійснювати як відношення її результативності (Р _ППП) до затратності (З_ППП).

Результативність професійно-практичної підготовки забезпечується як зовнішніми умовами (якість речовин, які виготовляють майбутні хіміки може підвищитись шляхом використання більш новітнього обладнання, або ж за рахунок більш якісних теоретичних знань).(Байденко В. И., 1998, с. 165).

Аналіз професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців, як процесу «виробництва» інтелектуального продукту, має підстави визначати її ефективність на основі раціонального використання технічних (засоби навчання), матеріальних (кошти) і трудових (інженерно-педагогічні кадри) ресурсів, застосування ефективних засобів «виробництва» (методи навчання) та досягнень науково-технічного прогресу. Якщо розглядати практичну підготовку майбутніх фахівців хімічного профілю, як процес «виробництва» матеріального продукту, то показниками її ефективності можуть бути якість, продуктивність та рентабельність.

Основними функціями практичних занять є поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях та в процесі самостійної роботи, формування інтелектуальних умінь та навичок планування, аналізу і узагальнень, опанування новітніх методик синтезів речовин, накопичення первинного досвіду організації виробничого процесу, формування вміння аналізувати і оцінювати економічну ефективність виробництва, оволодіння науковим апаратом роботи с джерелами.

Практичні заняття проводяться і хімічному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час проведення практичних занять студенти проходять практику, і мають на меті навчитися розв’язувати специфічні завдання за спеціальністю. Інший вид практичних занять - лабораторний практикум, проводиться в технічно оснащених приміщеннях. На молодших курсах практичні заняття мають систематичний характер і проводяться регулярно через кожні 2-3 лекції, логічно продовжуючи почату на лекціях роботу. Однак на лекціях можливо лише загально показати підхід до розв’язання задачі, виконання розрахунків, проведення синтезів. Повне розкриття науково-теоретичних принципів здійснюється на практичних заняттях. Деякі викладачі вищої школи вважають що практичні заняття не поповнюють знань студентів, а зосереджують увагу насамперед на виробленні певних навичок, на оволодінні методикою синтезу. Але досвід переконує, що правильно сплановані практичні заняття мають важливе виховне та практичне значення. Якщо викладач володіє широким науковим світоглядом, чітко дотримується певних наукових принципів, здатен зацікавити студентів, розкрити наукове та практичне значення дисципліни, показати завдання і перспективи її розвитку, то саме на практичних заняттях відбувається процес формування фахівців. Кількість студентів у групі на практичному занятті не має перевищувати половини академічної групи, за умови достатньої кількості реактивів. Значних проблем завдає технічне оснащення лабораторних приміщень. Коли в світі ці прилади вже стоять в музеях, то на практичних заняттях в університеті ці прилади все ще використовуються. Звідси отримуємо одну з основних проблем – невміння користуватись сучасними технічними приладами, які представлені на заводі одного з основних роботодавців для факультету.

Методика практичних занять може бути різною залежно від досвіду та методичних концепцій викладача. Важливо, щоб вона активізувала навчально-пізнавальну діяльність студента, сприяла формуванню навичок і умінь, поглибленню знань з курсу. Усе це передбачає продуману підготовку до практичного заняття самого викладача. Йдеться про перегляд програми підручника, посібників, інструкцій, методик синтезу, що дає змогу викладачеві внести в роботу елементи нового, уточнити зміст звіту і контрольних питань, перевірити готовність приладів, установок і реактивів, необхідних для проведення практичного заняття, а також готовність інженерів. Однією з головних проблем факультету є відсутність таких викладачів. Значна кількість навіть не оновлює матеріал, в результаті цього студенти користуються методиками синтезу шістдесятих років, які займають багато часу і мають низькі виходи речовин.(Галеева Р. Б., 2004, с.67).

Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами теоретичними положеннями, завданнях різної складності для розв’язування їх студентами на занятті та необхідних дидактичних засобах.

Підготовка до занять здійснюється за рахунок часу, відведеного на самостійну роботу студента. Особливо важливо щоб студент усвідомив тему і завдання роботи, від чого залежить ступінь зацікавленості нею. Важливою для успішного проведення практичних занять є підготовка інструкцій, методичних розробок. Інструкція, як правило, містить номер роботи та її назву, мету роботи, короткі теоретичні відомості; опис установки і методику синтезу. Однак такі інструкції надто спрощують роботу студента. Тому необхідно розробляти такі інструкції, які б сприяли формуванню самостійності студента, звичайно під керівництвом викладача.

На початку кожного практичного заняття доцільно декілька хвилин відводити для перевірки знань студентів. Тематика і план проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводиться до відома студентів. Студенти згідно з тематичним планом самостійно опрацьовують лекційний матеріал, рекомендовану літературу. За потреби – готують необхідні дидактичні матеріали і виконують домашні завдання. Попередня підготовка передбачає також інструктивні роботи (вступні заняття), на яких вивчають устаткування лабораторії та техніку безпеки. Під час таких занять необхідно домогтись засвоєння студентами всіх правил поведінки у цих приміщеннях, користування устаткуванням і суворого дотримання їх у практичній роботі. На хімічному факультеті існує проблема нехтування правилами технічної безпеку у лабораторіях. До основних правил належить: використання спецодягу під час проведення лабораторних занять (халат, окуляри), точне виконання методики, заборона вживання їжі у приміщеннях лабораторій.(Гончаренко С. В., 1997, с.45).

Під час дослідження проблеми зроблено висновок, за яким система проведення практичних занять на хімічному факультеті потребує змін. Розроблено поправки для викладачів на основі відгуків основних роботодавців та студентів. Охарактеризовано основні проблеми практичної діяльності студентів на хімічному факультеті.