Загальна характеристика кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Ця система передбачає відхід від традиційної схеми «навчальний семестр — навчальний рік, навчальний курс»; раціональний поділ навчального матеріалу дисципліни на модулі (логічно завершені частини теоретичних знань і практичних умінь з певної навчальної дисципліни) і перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля; перевірку якості підготовки студентів до кожного лабораторного, практичного чи семінарського заняття; використання широкої шкали оцінювання знань; вирішальний вплив суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни; стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань; підвищення об'єктивності оцінювання знань студентів; запровадження здорової конкуренції в навчанні; виявлення та розвиток творчих здібностей студентів [5].

Кредитно-модульна система має дві основні функції. Перша - сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходу з одного університету до іншого. Друга - акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів засвідчує, на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою [2].

Кредитно-модульна система передбачає значне збільшення обсягів самостійної роботи студента (до 50 - 60 %), індивідуалізацію навчання, що, відповідно, потребує належного науково-методичного забезпечення навчального процесу, відповідної матеріальної бази. Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань) [4].

У разі кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах зміст навчальних дисциплін розподіляють на змістові модулі (2 - 4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль потрібно оцінити.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначають без проведення семестрового іспиту (заліку) як інтегровану оцінку засвоєння всіх змістових модулів з урахуванням " вагових" коефіцієнтів [4].

Студент, який набрав упродовж семестру необхідну кількість балів, може:

1) не складати іспиту (заліку) й отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;

2) складати іспит (залік) для підвищення свого рейтингу з певної навчальної дисципліни;

3) ліквідувати академічну різницю, пов'язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу;

4) поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;

5) використати час, відведений графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задоволення, своїх особистих потреб.

Не можна не назвати й деяких недоліків у застосуванні КМС. Передусім вона може призвести до фрагментації знань, сегментації процесу навчання, зменшення значущості наукових досліджень у процесі навчання тощо.

Реалії. Кредитно-модульна системи організації навчального процесу в Україні в цілому та в КНУ ім. Т. Шевченка зокрема, потребує доопрацювання, вдосконалення з урахуванням потреб та інтересів студентів. Успіх упровадження в навчальний процес будь-якої інновації залежить від ставлення студентів до нововведення [2].

Так, аналіз організації навчання на Хімічному факультеті та проведенні опитування серед студентів потоку, призвели до виявлення автором недоліків, що виникли в процесі впровадження кредитно-модульної системи.

1. Через велику кількість студентів (більше двадцяти) у групі (переважно на першому - другому курсі бакалаврату) по-перше, важко забезпечити всім студентам рівні можливості для одержання необхідних балів; по-друге, значно збільшується навантаження на викладачів; по-третє, бали, накопичені під час семестру, не завжди відображають якість знань, а свідчать скоріше про активність студента.

2. Відсутня фактична можливість вільного вибору студентами предметів. Так, за п’ять років навчання лише один раз студенти потоку мали можливість обрати навчальну дисципліну серед запропонованих – етики та естетики, основ релігієзнавства та соціолінгвістики. Загальна думка багатьох студентів – необхідність розширення кількості вибіркових змістових модулів за рахунок дисциплін, що не мають відношення до хімії (філософія, політологія, основи екологічного права, педагогіка, історія України, історія української культури тощо). Іноді введення таких дисциплін в якості обов’язкових розцінюється як заганяння студентів на лекції під страхом необхідності здачі іспиту.

3. Важко отримати необхідну навчальну літературу та матеріали як для самостійної роботи – однієї з основних форм організації навчання за КМС, так і для практичних та лабораторних робіт. Навчальні програми (наприклад зі спецкурсів по органічній хімії) мають посилання на наявну в абонементі бібліотеки літературу, котра сильно застаріла (це переважно радянські видання). Майже відсутній доступ до нових (починаючи з 2000 року) англомовних підручників, посібників і в електронному, і тим більше, в паперовому вигляді. Це стосується також наукових статей (в бібліотеці немає доступу до більшості публікацій в основних хімічних журналах починаючи з 2000 - 2005 років) Тому зменшується доступність освіти, спостерігається погіршення її якості. Студенти активно використовують піратські on-line бібліотеки і сервіси доступу.

4. Це ж стосується використання хімічних програм, робота з якими передбачена спецкурсами групи органічної хімії, хімії ВМС та інших.

5. Значні затрати часу на екзаменаційні сесії. Останніми роками екзаменаційна сесія включає п’ять іспитів. Майже кожен із них є обов’язковим для здачі, не дивлячись на результати роботи студента впродовж семестру. З боку керівництва університету все менше сприяння для отримання студентами так званих «автоматів» (що передбачено КМС організації навчання). Крім того спостерігається тенденція до скорочення часу екзаменаційної сесії до двох тижнів, коли доводиться здавати по три іспити за тиждень.

6. Студентам не завжди можливо перевірити кількість отриманих балів протягом семестру. Це пов’язано з нерозумінням деякими викладачами КМС організації навчального процесу.

7. Самостійна робота студентів не включає тьюторські заняття. Ефективність тьюторських занять у тому, що вони містять різні види навчальної роботи: письмове опитування, дискусію за змістом опрацьованих джерел, аналіз ситуацій, розв'язок педагогічних задач, ділові ігри тощо.

Серед позитивних рис впровадження на Хімічному факультеті кредитно-модульної системи варто зазначити такі.

1. Мобільність, а саме можливість 1) продовжувати навчання в інших країнах, 2) завдяки стандартизації дипломів, працевлаштовуватися в інших країнах. Хімічний факультет налагодив чимало зв’язків з університетами Франції, Німеччини, Польщі та деяких інших європейських країн для можливості стажування та/або отримання двох дипломів спільної магістратури/аспірантури.

2. КМС система є більш об’єктивною і дає можливість зменшити суб’єктивний фактор при оцінюванні.

3. Робота студента протягом всього семестру, а не лише на іспитовій сесії.

Шляхи подальшого розвитку кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Для реального втілення європейських стандартів освіти пропонується здійснити наступне [1]:

1) зменшити кількість студентів в академічній групі до максимум десяти;

2) провести коригування системи обліку педагогічного навантаження викладача;

3) збільшити кількість вибіркових змістових модулів для формування індивідуального навчального плану;

4) вжити заходів, спрямованих на забезпечення студентів матеріально-технічною базою для здійснення повноцінної індивідуальної підготовки;

5) перенести акцент на індивідуальну роботу зі студентом;

6) збільшити самостійну позааудиторну роботу студента з відповідним контролем викладачем;

7) запровадити систему повторного прослуховування курсів для студентів, які не набрали мінімально необхідної кількості балів;

8) запровадити сучасні інтерактивні методи навчання.

Подальшого вирішення потребують такі питання, названі студентами [1]:

1) модульно-рейтингова система призводить до нервового та розумового виснаження через безперервну напругу протягом семестру;

2) недостатня кількість часу для самостійної роботи над предметом;

3) дуже високі вимоги до отримання балів з деяких дисциплін;

4) незадоволеність підходом до оцінювання навчальних досягнень (студенти борються за кількість балів, а не знань).