Типи уроків виробничого навчання, класифіковані за змістом

1.4 Підбір навчально-виробничих робіт.

Зміст навчання в навчальних майстернях має відображати сукупність процесів праці, ще характеризують виробнича діяльність робочого певної кваліфікації конкретної професії. Основними документами, визначальними зміст усього виробничого навчання у професійних, училищах є кваліфікаційна характеристика, навчальний та зведено-тематичний плани, а також навчальна програма. При цьому навчальна програма є документом, що конкретизує зміст навчання і в цілому і в навчальних майстернях зокрема. Учні освоюють зміст навчання при виконанні навчально-тренувальних і навчально-виробничих робіт. Отже, добір та виконання в повному обсязі і в певному методично правильно послідовності цих робіт дає можливість сформувати в учнів необхідний комплекс загально трудових і професійних знань, навичок та вміння.

Кожна дидактична задача, яка вирішується на конкретному уроці. Як правило реалізується при виконанні того чи іншого практичного завдання. Праця учнів за всі періоди навчання має бути посильними. Тільки в цьому випадку їх діяльність набуває елементів зацікавленості, стає активною. До вибору об'єктів праці можна переходити, лише знаючи запропоновані вимоги до навчальної теми, вимоги які поділяються на навчально-технічні та навчально-технологічні.

Навчально-технічні вимоги характеризують технічну сторону об'єктів праці (матеріал, форма, конфігурація виробів, габаритні розміри, розміри окремих частин).

До навчально-технологічним вимогам ставляться вимоги до процесу та результатів обробки (підбір інструментів для обробки та контролю, що отримуються в результаті обробки параметрів точності і шорсткості поверхні, фінішні операції т.д.)

Конкретні об'єкти праці повинні підбиратися так, щоб у процесі їх виконання (виготовлення, складання, ремонту, регулювання) учні у певному порядку і послідовності відпрацьовували рухи і прийоми досліджуваних дій та операцій, а також їх найбільш раціональне поєднання. Завдання повинні бути різноманітними поступово ускладнюватися. Але при цьому необхідно враховувати індивідуальні здібності учнів. У процесі підбору об'єктів праці слід в першу чергу знаходити можливість для освоєння необхідних рухів, прийомів і дії (прийом приймається як комплекс рухів). Підбираєма робота розчленовується на окремі операції, кожна з яких ділиться на прийоми, в цьому випадку трудовий прийом має свою, приватну мету. На основі такого розчленування підбираєма робота аналізується, виявляються можливість освоєння певних рухів і прийомів, а також їх поєднань, визначається доцільність використання її в якості навчально-виробничої. При виконанні комплексних робіт учні навчаться застосовувати тільки певні рухи, прийоми і дії, але різні поєднання. Необхідно враховувати також важливу особливість підбору робіт.

Підібрані навчально-виробничі роботи за сво'їм змістом, складності та об'єму повинні забезпечувати планомірне і послідовне ускладнення професійних умінь і навичок, що стимулює в свою чергу активізацію пізнавальної діяльності учнів. Підібрані завдання з усіх тем (предметів) навчальної програми зводяться до переліку навчально-виробничих робіт, повне і своєчасне виконання якого сприяє успішному формуванню в учнів професійних знань, навичок і вмінь. Слід прагнути до того, щоб навчально-виробничі роботи виконувалися у навчальних майстернях протягом декількох років. Це буде сприяти повному оснащенню майстерень необхідним технологічним оснащенням, дасть можливість підготувати необхідну навчально-технічну документацію. Допоможе вдосконалювати технологи обробки об’єкта праці. Встановлення норм на роботи учнів, проводиться з урахуванням виробничих можливостей у різні періоди навчання і передового виробничого досвіду. Протягом операційного періоду майстер навчає учнів правильного і найбільш раціональному виконання окремих рухів і співаємо. У цей період часу норму учням не повідомляється. Для кожного підібраного об'єкта обов'язково розробляється відповідна технічна документація (креслення, маршрутна і інструкційна карти і т.п.), підбираютьа необхідні довідкові матеріали і таблиця. Зміст і характер документації повинні відповідати навчального періоду. Ефективність процесу навчання багато в чому буде залежати від індивідуальних особливостей учнів. Тому майстер, одночасно з підбором загальної для всієї групи дози навчального матеріалу повинен розробити завдання для поглибленого вивчення сильними учнями.

Весь зміст навчання має бути спрямоване в учнів на вміння планувати свою працю, працювати в колективі, вирішування завдань. Одне має сприяти вихованню в учнів, завзятості, наполегливості в

1.5 Нетрадиційні форми організації занять,

Останнім десятиріччям завдяки незгасаючій творчій ініціативі майстрів у навчальній практиці поширилися так звані нетрадиційні уроки. Їх різновидів розроблено дуже багато. Щоб встановити характерні риси нетрадиційних уроків, визначимо, а в чому ж полягає традиційність звичайного уроку. Кожен традиційний урок складається з елементів, які можна знайти якщо і не в усіх уроках, то принаймні, у більшості з них. Скажімо, у більшості типових уроків є організація учнів до роботи на уроці, актуалізація знань, мотивація, актуалізація опорних знань, організація вивчення нового матеріалу, закріплення й осмислення матеріалу, організація домашнього завдання. Варіюючи тривалістю одного або декількох з цих елементів за рахунок інших та змінюючи їх порядок навіть незначною мірою, ми отримаємо різні типи звичайного уроку. Звичайного не тільки з погляду елементів уроку і їх порядку, а й звичайного з погляду їх тривалості, з погляду загальноприйнятого виконання цих елементів, їхньої середньої тривалості тощо. Характерні риси нетрадиційного уроку. Нетрадиційний - це такий урок, в якого його традиційні елементи виконуються нетрадиційними способами і на цій основі структура цього уроку суттєво відрізняється від структури традиційного уроку. На цій підставі можна стверджувати, що нетрадиційний урок - це розвиток, рух структури традиційного уроку. Отже, якщо хоча б один елемент традиційного уроку буде реалізовано нетрадиційним способом, то вже такий урок певною мірою можна назвати нетрадиційним, або традиційним з нетрадиційним виконанням одного із елементів уроку. Зрозуміло, якщо навіть кількість елементів уроку, виконаних нетрадиційним способом, буде невеликою, але такою, що приведе до суттєвої зміни структури уроку, то такий урок називатимемо повністю нетрадиційним. Річ в тому, що реалізація хоча б одного елемента уроку нетрадиційним шляхом пов’язана зі зміною тривалості інших елементів уроку, а це означає, що автоматично змінюється і структура уроку, а отже, урок стає нетрадиційним. Нетрадиційність уроку виявляється і в нетрадиційності тривалості уроку. Фактично тривалість нетрадиційного уроку виходить за межі загальноприйнятої, як при традиційному, і в першу чергу, за рахунок залучення учнів до виконання завдань, пов’язаних з підготовкою до цього уроку. Адже нетрадиційний урок фактично розпочинається з моменту його підготовки. Власне сам урок - це його заключний акорд. Цей урок характерний ще й тим, що якщо у підготовці традиційного уроку основна вага лягає на плечі майстра, то у нетрадиційному уроці ми маємо концентрацію вольових, інтелектуальних, емоційних зусиль учнів, як під час підготовки до уроку, так і при його проведенні. У зв’язку з цим можна виділити значну пізнавально-організаційну і творчу активність учнів. Щодо того, коли краще проводити такий урок - на початку вивчення теми, усередині, наприкінці - залежить від тієї мети, яку сформулював майстер перед цим уроком.

Нетрадиційні уроки можна класифікувати за різними критеріями й основами. Наприклад, урок відпрацювання трудових прийомі і операцій можуть бути проведені у формі уроку-вікторини, уроку КВК, уроку-суду, уроку-турніру, уроку - прес-конференції, " Очевидне - неймовірне", " Я хотів би знати... ", " Подорож розділом" (темою), гри " Що? Де? Коли? Чому? ", " Інтерв’ю", " Телеміст", " Захист проекту", " та багатьох інших, у тому числі й ігрових

Практикуються уроки розв’язання задач: урок однієї задачі з розвивальним змістом; розвґязування задачі, в якій потрібно знайти " все, що можна. Творчий майстер постійно шукає шляхи вдосконалення уроку. Актуальною є проблема розвитку у учнів пізнавальних інтересів, виховання потреби в знаннях і самоосвіти, формування вміння працювати з джерелами наукової інформації, відбирати необхідну для свого загального розвитку і майбутньої професійної діяльності. Великої ваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань.

1.6 Підготовка майстра до занять

Складний і багатогранний навчально-виховний процес здійснюваним на уроках виробничого навчання в навчальних майстернях буде успішним, якщо він всебічно осмислений і підготовлений. Майстер зобов'язаний продумати процес навчання і виховання, чітко уявляти мету взаємопов'язаних тем програми. Практика показує, що до вивчення черговеї теми не можна приступити, не засвоївши змісту навчального матеріалу попередніх тем.У той же час треба знати і зміст наступних тим, щоб, вивчаючи чергову тему готуват учнів до сприйняття навчального матеріалу, який буде викладено в подальшому. При плануванні роботи майстру необхідно суворо враховувати фонд часу, що відпускається на вивчення кожної теми навчальної програми. Все це дається підставу стверджувати, що вирішальним фактором успішного навчання і виховання є систематична і ретельна підготовка майстра до заняття, вона складається з трьох послідовних. Етапів: підготовки до навчального догоду, підготовки учнів до вивчення тем і до конкретного заняття (уроку).

Підготовка до навчального року завжди починається з вивчення кваліфікаційної характеристики. Майстер усвідомлює вимоги до обсягу теоретичних знань, професійних загально трудових умінь і навичок, які повинен опанувати учень в майбутнім навчальному році.

Знаючи і представляючи ці вимоги, майстер виробничого навчання визначає зміст навчального матеріалу, його обсяг і послідовність вивчення. Ці відомості представлені у тематичному плані та навчальних програмах виробничого навчання спеціальної технології. У цих документах викладено зміст навчального матеріалу з розбивкою його на теми. У них зазначено також час, що відводиться на вивчення окремих тем, визначено період, до якого приурочується проходження кожної теми програми. Керуючись переліком навчально-виробничих робіт і розробленої навчально-технічною документацією майстер завчасно продумує матеріально - технічне оснащення занять. Керуючись переліком навчально-виробничих робіт і розробленої навчально-технічною документацією майстер завчасно продумує матеріально - технічне оснащення занять. У необхідних випадках він замовляє відсутні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі складальні одиниці, деталі, ході підготовки майстер знайомиться з інформацією, галузевою літературою та інструкціями. Підготовка до проведення конкретного занять (уроку виробничого навчання) - завершальний етап багатогранної підготовчої діяльності майстра. Він охоплює методичну, технічну підготовку майстра. Майстер знайомитися з методичним матеріалами - посібниками і розробками, що роз'яснюють найбільш доцільні прийоми і способи подачі навчального матеріалу. Майстру необхідно заздалегідь визначити зміст і послідовність показу прийомів і способів роботи, хід пояснень. Ефективність уроку в чол залежить від уміння майстра підібрати і пояснити факти і приклади, що ілюструють зв'язок досліджуваного матеріалу. Плану року розробляється відповідно до програми навчання. Розробка плану уроку завжди повинна починатися з аналізу результатів попереднього заняття. Майстер встановлює, якою мірою вирішені завдання минулого уроку аналізує недоліки і недоліки. Визначає на основі результатів аналізу, які зміни потрібно внести в наступні заняття. При цьому майстер повинен прагнути, щоб воно відповідало сучасному рівню техніки, технології та організації праці. Дуже важливо щоб зміст було пов'язане з попередніми заняттями, а також готував учнів до засвоєння навчального матеріалу наступних уроків і сприяло вирішенню виховних завдань, далі майстер визначає структуру уроку і дозування часу кожної його частини. Необхідно враховувати рівень сформованості умінь і навичок учнів, слід враховувати індивідуальні особливості. Підбираючи індивідуальні завдання майстер прагнути до того, щоб роботи найбільшій мірі сприяли подальшому зростанню майстерності кожного учня. Виконання завдань може проводитися фронтально-груповими, бригадами та індивідуально, остаточно визначивши структуру уроку, майстер намічає методи керівництва діяльністю учнів протягом усього заняття, він планує, як буде організовані індивідуальні інструктажі, кол і з якою метою будуть проводитися цільові обходи. Встановлює порядок прийому виконаних робіт, виділяє час для допомоги слабким і відстаючим учням. Продумує порядок, проведення заключної частини уроку. Усе це фіксується в плані уроку. Дуже важливо повністю реалізувати розроблений план уроку, тобто виконати все заплановане у ньому. Успішність навчання слід розглядати в декількох сторін: якість і час виконання завдання, рівень професійної самостійності, відповідність освоєних рухів, прийомів і дій навчальній програмі. Результативність визначається контролем і оцінкою трудової діяльності учнів.