Метод аналітичного групування

а) може застосовуватись у випадках, коли факторна ознака є атрибутивною або варіаційною, а результативна – тільки варіаційною;

б) дає можливість тільки припускати наявність або відсутність зв’язку, а також визначати його напрям (якщо факторна ознака є ранговою атрибутивною або варіаційною) та можливий вид і характер залежності (останнє – за умови варіаційної факторної ознаки).

в) не дає можливості формально перевіряти істотність та оцінювати щільність зв’язку.

Для проведення аналітичного групування сукупність, що вивчається, поділяється на групи (для варіаційної ознаки − на інтервали) за факторною ознакою. При цьому число т груп може вибиратись дослідником на його власний розсуд. Для варіаційної факторної ознаки ширина інтервалів вибирається дослідником на його розсуд, але бажано, щоб інтервали були кількісно однорідними і для виявлення характеру залежності необхідно, щоб m 3. Для кожного і -го інтервалу знаходяться групові середні та , після чого приймаються за значення х_і фактора Х. Якщо при проведенні групування використати поділ, вже зроблений у таблиці 3.1, то одержимо таку, наприклад, лінію регресії, задану таблично (табл. 3.2):

Таблиця 3.2