💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Виступ істориків

Перший історик Тютюн родом з Америки. Історія прилучення європейців до куріння почалося коли 12 жовтня 1492 року матрос Родріго Тріана з корабля „Пінта” з флотилії Х.Колумба вигукнув: „Попереду – земля! ” Серед подарунків, що піднесли остров’яни Колумбові, було сушене листя рослини „петум”. Це згорнуте листя вони курили. У пошуках золота Колумбпоплив далі на південь і 28 жовтня 1492 року зійшов на берег Куби. Мешканці зустріли Прибулих травою для куріння, яку вони називали „сигаро. Після другого плавання Х.Колумба (1493-1496р.р.) насіння тютюну завезли до Іспанії, Потім воно потрапило до сусідніх європейських держав. В ті далекі часи тютюну приписували надзвичайні цілющі якості.

У середині 30-х років 18ст. Шведський природознавець К.Лінней дав тютюну родову назву „нікотіана” на честь Жана Ніко, який першим у Європі почав культивувати тютюн.

Не можна сказати, що тютюн скрізь проникав без перешкод. Наприклад в Італії курців відлучали від церкви. В Росії звинувачених у курінні вперше карали 60 ударами палиць по ступнях, удруге – відрізували носа або вуха, а після спустошливої пожежі в Москві 1634р., причиною якої було куріння, його заборонили під страхом смерті.

Другий історик Чистий спирт почали добувати в 6-7ст. араби і називали його „аль коголь”, що означає „одурманюючий”. Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина з метою одержати спирт різко посилила пияцтво. Не виключено, що саме це і стало приводом для заборони вживання спиртних напоїв, до якої вдався основоположник ісламу Мухаммед. Відтоді протягом 12століть у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а п’яниць жорстоко карали. Правитель Спарти – Лікург заборонив пити вино вищій знаті держави, але заохочував споювати рабів, щоб тримати їх у покорі.

У стародавній Індії вживати спиртні напої представникам вищих каст було заборонено. Звинувачених у пияцтві примушували пити кип’ячене вино доти, доки не наставала смерть. Якийсь час і в Росії пияцтво переслідувалось державою. За часи Петра І п’яницям, які потрапляли до в’язниці, вішали на шию важку медаль з написом „З пияцтво”.

Третій історик Багато тисяч років тому люди звернули увагу на те, що деякіречови­ни мають особливий вплив на людину спричиняютьгалюцинації, за­спокоєння, знімають болісне відчуття, покращують сон, формують стан ду­шевного комфорту, задоволення, емоційного підйому.Вживання цих речовин найчастіше було пов'язано з релігійними обрядами. Ейфорія та неадекватна веселість, потім дивнезаймання після вжи­вання зілля з різних рослин незмінно супроводжувало грецькі вакханалії, релігійні свята мешканців джунглів Амазонки або верхів'я Нілу.

В стародавньому Єгипті та Греції мак використовували як рослину, що діє заспокійливо, що викликає сон.. Як виявилося опій мав і негативні наслідки. Ця речовина мала властивості викликати звичку до неї. Широкого розповсюдження наркоманія, як хвороба дістала після 1806 року, коли з опійного маку було виділено речовину названу на честь грецького бога сну - морфієм. Пізніше було виявлено іншу речовину – героїн. В 1822 році коли було винайдено шприц для підшкірних ін’єкцій, наркотики стають модним захопленням. В 1922 році було підписано перший міжнародний договір про заборону наркотиків. Якщо в минулі століття їх використовували доволі рідко, то у XX столітті нарко­манія ітоксикоманія розповсюджувалися дуже широко, особливо у вели­ких містах. У наш час наркоманія стала хворобою незахищених прошарків су­спільства, а точніше — найслабших його членів.