Список використаних джерел

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Список використаних джерел є обов’язковим елементом кваліфікаційної роботи. Його слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. З метою запобігання помилок під час складання бібліографії, треба використовувати реквізити книги. Бібліографія складається на основі робочої картотеки, відображає кількість опрацьованих джерел. Змістовність списку дає уявлення про те, наскільки глибоко її автор зумів вивчити стан досліджуваної проблеми, наскільки глибоко він володіє предметом дослідження. Укладаючи бібліографічний опис джерел, необхідно дотримуватися чинних стандартів. У список включаються всі використані автором роботи джерела незалежно від того, де вони опубліковані (в окремому виданні, у збірнику, журналі, газеті). Джерела в бібліографії подаються мовою оригіналу.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ І НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

3.1. МЕТА НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ ОСВІТНЬОГО РІВНЯ «МАГІСТР»

Підготовка магістерської роботи є завершальним етапом другого ступеня навчання студентів в класичних університетах. В ній необхідно показати вміння глибоко і всебічно досліджувати поставлені питання, робити обґрунтовані висновки і надавати конкретні пропозиції.

- поглиблення й поширення теоретичних і практичних знань з вибраного напрямку спеціалізації в галузі педагогіки вищої школи, а також уміння застосовувати їх при вирішення конкретних практичних завдань;

- пошук сучасних наукових досягнень у сфері розбудови системи вищої педагогічної освіти.

Магістерська робота повинна виявити сутність підготовки магістра до самостійної діяльності в обраній галузі. Майбутній фахівець має правильно використовувати теоретичні положення педагогічної науки для успішного розв’язання поставленої проблеми, вміти користуватися науковим апаратом.

При написанні магістерської роботи необхідно використовувати як загальнонаукові методи теоретичного узагальнення (методи діалектичної й формальної логіки), так і специфічні методи педагогічного дослідження.

Магістерська робота виконується індивідуально за затвердженою тематикою, яка розробляється та затверджується кафедрою педагогіки та методики початкового навчання. Як правило, основу магістерської роботи складає науковий проект з розв’язання конкретного наукового завдання.

- виконуватися на конкретних матеріалах, зібраних протягом практик, які проходить студент протягом навчання в університеті;

- містить розроблені студентом реальні пропозиції, які Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) могла б рекомендувати до впровадження;

- результати роботи можна було б включити до наукового звіту кафедри;

- з теми магістерської роботи студенту бажано мати одноосібну публікацію та виступ на науково-практичній конференції.

- відповідати сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним потребам означеної сфери;

- мати чітко визначений предмет, мету, завдання та методи дослідження;

- включати критичний аналіз науково-методичної, періодичної, законодавчої джерельної бази з теми дослідження; розроблення навчально-методичних матеріалів;

- містити доцільні шляхи, методи та прийоми розв’язання досліджуваної проблеми;

- бути правильно оформлена: складатися з титульного аркушу, змісту, вступу, основної частини, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

Керівництво магістерськими роботами здійснюється висококваліфікованими викладачами, які мають вчені ступені та звання. Науковий керівник контролює виконання індивідуального плану підготовки магістерської роботи. З ним узгоджується структура і зміст магістерського дослідження, етапи його виконання. Призначення наукових керівників затверджується рішенням кафедри.

Оцінка магістерської роботи визначається її якістю, змістом і формою виконання, а також рівнем її захисту. Організація та контроль процесу підготовки й виконання магістерських робіт покладається на завідувача кафедри.

Основні етапи підготовки магістерської роботи

Успішне виконання студентом магістерської роботи значною мірою залежить від уміння раціонально організувати свою діяльність, правильно розподілити та спланувати свій час.

2. Пошук і відбір літератури за темою дослідження.

3. Визначення понятійно-категоріального апарату (актуальність, предмет, об’єкт, мета, завдання, основні поняття, дефініції).

4. Підготовка робочої картотеки літератури з теми дослідження.

5. Вивчення та конспектування джерел з обраної теми.

6. Складання попереднього плану роботи, узгодження його з керівником.

7. Визначення структури дослідницької роботи.

9. Формулювання висновків, рекомендацій щодо реалізації напрацювань із теми в сучасних навчально-освітніх закладах.

11. Систематизація ілюстративного матеріалу, поданого в тексті магістерської роботи.

12. Погодження чорнового варіанту магістерської роботи з науковим керівником.

13. Усунення зауважень і врахування рекомендацій наукового керівника.

14. Подача остаточного варіанту магістерської роботи науковому керівникові.

3.2. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Підготовку до написання магістерської роботи починають з вибору теми. Студентам надається право вибору теми випускної магістерської роботи з проблематики, визначеної кафедрою педагогіки та методики початкового навчання ( приклади формулювання теми магістерських робіт наведено у додатку 1 ). Студент може також запропонувати свою тему для наукового дослідження з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки. Тоді вона вноситься до переліку тем магістерських робіт. Дублювання обраних студентами академічної групи тем магістерської роботи не допускається.

Закріплення за студентами тем магістерської роботи оформлюється розпорядженням керівника магістерської програми – завідувачем кафедри. Цим розпорядженням також призначаються наукові керівники магістерської роботи з числа викладачів кафедри, а в разі необхідності – з числа наукових співробітників та висококваліфікованих спеціалістів інших установ відповідного профілю.

Обравши тему, студент повинен чітко визначити мету магістерської роботи, послідовність її написання, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали. Кваліфіковану допомогу в цьому можуть надати викладачі, завідувач кафедри педагогіки та методики початкового навчання.

Огляду сучасної наукової літератури з питань, що розглядаються у магістерській роботі, повинен бути присвячений окремий параграф роботи. Після вивчення літературних джерел і нормативних матеріалів студент складає план випускної магістерської роботи. План роботи разом із завданням студент подає на кафедру для затвердження завідувачем не пізніше як через два тижні після затвердження теми і наукового керівника. Зразок плану магістерської роботи наведено у додатку 2.

Складання плану – один з найважливіших етапів підготовчої роботи. План повинен відобразити сутність обраної теми, напрямок її дослідження, постановку окремих питань. Після самостійного складання двох-трьох варіантів плану студент повинен звернутися до наукового керівника. Після обговорення підготовлених варіантів відбирається (або на їх основі складається) найбільш оптимальний. Під час написання роботи план може уточнюватися.

Після затвердження на засідання кафедри теми магістерської роботи та розробки її плану-структури студент спільно з науковим керівником складає завдання до виконання роботи у двох примірниках (за формою, наведеною в додатку 3). Один примірник завдання здається на кафедру, другий знаходиться у студента.

Важливою складовою завдання є планування графіку виконання роботи. Зразок графіку наведено у додатку 4.

3.3. СТРУКТУРА І ЗМІСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Рекомендується така структура магістерської роботи: вступ, основна частина, яка складається, як правило, з двох-трьох розділів, висновки, список використаної літератури, додатки. Обсяг магістерської роботи мусить бути в межах 90-100 сторінок комп’ютерного набору (шифр № 14, через 1, 5 інтервали). Структура магістерської роботи за обсягом наведена у додатку 5.

У вступі (4-5 сторінок) обґрунтовується актуальність теми роботи, визначається її місце в сучасних дослідженнях, рівень її розробки з переліком вчених та основних робіт, які вони написали, вказуються мета та завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, розкривається структура роботи і додається коротка її характеристика. Обов’язковим є вказання експериментальної бази дослідження. Так, до теми: «Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів» мета дослідження – теоретичне обґрунтування та апробація ефективності експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів.

1. З’ясувати і уточнити сутність понять: «соціально-ціннісні орієнтації», «формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів», «підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів».

2. Визначити й науково обґрунтувати компоненти підготовленості майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів.

3. Виявити критерії, показники й охарактеризувати рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів.

4. Розробити й апробувати експериментальну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів, визначити педагогічні умови реалізації.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів.

Методи дослідження: теоретичного рівня: вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів; емпіричного рівня: анкетування, інтерв’ю, бесіди, тестування, обсерваційні методи (спостереження, ранжування, рейтинг, методи експертної оцінки й узагальнення незалежних характеристик) з метою діагностики рівня підготовленості майбутніх учителів початкової школи до цієї роботи; педагогічний експеримент (констатувальних, формувальний етапи) з метою перевірки дієвості моделі; методи математичної статистики: статистична обробка результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація з метою обґрунтування достовірності й репрезентативності даних педагогічного експерименту.

До теми: «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів» мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

Згідно з метою дослідження було визначено такі завдання:

1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі.

2. Визначити критерії та рівності готовності студентів до формування естетичного досвіду учнів.

3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх педагогів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

4. Розробити методику підготовки студентів до досліджуваної діяльності та експериментально перевірити її ефективність.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження – методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

Методологічною основою дослідження слугували: концептуальні положення щодо гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах; системно-структурний принцип пізнання педагогічних процесів; особистісно зорієнтований, аксіологічний та діяльнісний підходи до формування професійної компетентності майбутнього вчителя.

В кінці вступної частини вказують структуру і обсяг роботи, наприклад, робота із вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку літератури із 105 найменувань. Зазначають загальний обсяг магістерської роботи, наприклад, загальний обсяг кваліфікаційної роботи магістра становить 98 сторінок друкованого тексту, включає 16 таблиць, 11 рисунків (схем та графіків), 9 додатків.

Як зразок рекомендовано використовувати структуру вступної частини автореферату кандидатської дисертації.

У першому розділі висвітлюються основні положення досліджуваної проблеми. Вивчається об’єкт дослідження як психологічна та педагогічна категорії у взаємозв’язках та розвитку. Особливу увагу слід звернути на викладення найновіших теоретичних розробок та практичний аналіз з різних точок зору з теми дослідження, опис методів дослідження. Бажано зробити короткий екскурс в історію розвитку об’єкта дослідження та дати критичний огляд відомих літературних вітчизняних та зарубіжних джерел, нормативно-правової бази тощо.

У другому розділі відповідно до поставлених завдань аналізується досліджувана проблема, а також можливості її реалізації на практиці. Для цього насамперед виконується аналіз використовуваних у практиці методів та форм організації професійно-педагогічної підготовки у ВНЗ, оцінюється їх ефективність, здійснюються розрахунки на базі зібраних у процесі дослідження фактичних та цифрових матеріалів за допомогою методів, розглянутих у першому розділі випускної магістерської роботи (залежно від теми дослідження). У розділі розглядаються напрями удосконалення, оптимізації та шляхи покращення організації навчання у вищому педагогічному навчальному закладі, обґрунтовуються висновки та рекомендації щодо практичного використання результатів дослідження.

У висновках (4-5 сторінки) підводять підсумки дослідження, формулюють та обґрунтовують пропозиції, визначають їх вагомість для удосконалення практики та розв’язання проблем, пов’язаних з організацією процесу навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Висновок починається з невеликої преамбули (вступу). Висновки нумерують за кількістю написаних параграфів. Висновок повинен узгоджуватися з метою та завданням магістерської роботи. Кожен висновок структурно містить констатуючу та конструктивну частини. При формулюванні висновків бажано уникати стилю рецензента.

В додаток, щоб не перевантажувати основну частину, виносяться громіздкі таблиці, додаткові та допоміжні матеріали.

Магістерська робота повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Необхідно домагатися рівномірного викладання матеріалу в розділах, а в середині розділів – за параграфами. Деякі відхилення в обсязі певних параграфів припускаються, але не рекомендуються, щоб обсяг одного розділу перевищував 50 відсотків загального обсягу роботи.

Зміст роботи треба викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перевантажують текст описами.

На початку роботи вміщують титульний аркуш ( зразок оформлення титульного аркушу магістерської роботи наведено у додатку 6 ) з підписом студента та наукового керівника, далі, у вигляді змісту, – план та її текст. Зміст повинен відповідати заголовкам у тексті роботи.

Всі відведені в магістерській роботі цитати та цифровий матеріал супроводжують точними посиланнями на відповідні джерела. Таблиці та графічний матеріал мають окрему нумерацію. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту ілюстративного матеріалу та вказувати на об’єкті період, до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах – масштаб.

Літературу студент підбирає самостійно. З цією метою рекомендується використовувати такі каталоги:

- системний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури – на абонементі університетської бібліотеки;

- періодичні видання – в читальному залі бібліотеки;

- можливості Інтернету та електронних засобів комунікації.

Пояснення щодо роботи з каталогом можна отримати у консультантів бібліотек.

Під час складання бібліографії необхідно фіксувати бібліотечні шифри кожного джерела, щоб не витрачати часу на повторний пошук.

З метою прискорення роботи доцільно використовувати річний перелік статей, який друкується в останньому (12) номері журналу.

Роботу з літературою треба починати зі складання правильного та повного списку книг, статей з посиланнями на джерело. Найбільш оптимальний варіант – складання картотеки на окремих картках чи файлах.

Важливим етапом виконання магістерської роботи є збір і систематизація фактичного матеріалу. Студенти збирають та систематизують інформацію за темою роботи насамперед під час практик, які вони проходять протягом навчання в університеті.

Перед проходженням практики студентів консультує керівник: визначають конкретні напрямки досліджень, методика збору та обробки інформації, її джерела.

Науковий керівник магістерської роботи проводить консультації та контролює виконання (відповідно до графіку) окремих розділів та роботи в цілому.

Перший розділ виконується на основі вивчення літературних джерел. Зміст роботи повинен включати елементи самостійного узагальнення по суті викладеного питання.

Другий розділ виконується на основі вивчених чинних нормативно-методичних документів, узагальнення літературних джерел та аналізу матеріалів власного дослідження.

Під час збору фактичного матеріалу необхідно враховувати основні вимоги, пред’явлені до інформації: повноту, порівнянність та достовірність.

Повнота полягає в тому, що студент повинен повністю охопити явище або елемент досліджуваного процесу, розглянути всі сторони проблеми: зібрати дані за максимально можливий безперервний термін (щонайменше за 5 років).

Періодичність полягає в тому, щоб зібрані в процесі вибіркового обстеження факти були взаємопов’язані, мали спільну основу. Порівнянність фактів дасть змогу підсумувати їх та зробити загальні висновки, внести пропозиції. Цю вимогу слід враховувати при виборі об’єкта для збору матеріалу та інформації.

Вірогідність пов’язана з необхідністю отримання в результаті дослідження обґрунтованих та правильних висновків. Вірогідної вважається інформація, яка відображає дійсні, правдиві параметри явищ.

Можуть бути допущені також помилки в арифметичних розрахунках при обробці зібраної інформації, які можна виявити за допомогою повторних розрахунків та логічного контролю. Повторний розрахунок необхідно виконати на підставі всіх розрахунків, а логічний контроль можливий тільки між взаємопов’язаними показниками.

Найбільш типовим недоліком роботи є описовий виклад другого розділу, що зумовлено:

- механічним перенесенням до роботи основних положень;

- запозиченням прикладів з проблеми організації навчання у вищому навчальному закладі та літературних джерелах без їх критичного огляду та аналізу.

При виконанні магістерської роботи студенти повинні використовувати як методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент), так і методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні й історичні методи).

Для повноти та ефективності використання методів математичної статистики рекомендується застосовувати ЕОМ. При цьому можуть бути використане стандартне програмне забезпечення (для обробки зібраного студентом статистичного матеріалу). При викладі матеріалу необхідно додержуватися таких вимог:

- виділення в тексті окремих абзаців, тому що занадто-великі фрагменти не сприяють розумінню викладеного матеріалу;

- належне оформлення випускної магістерської роботи.

3.5. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Магістерську роботу друкують на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), використовуючи текстовий редактор Word, 14 кегль із полуторним міжрядковим інтервалом (65-75 знаків у рядку, 29-30 рядків на одному аркуші).

Обсяг основного тексту магістерської роботи має становити не менше 90-100 друкованих аркушів. Текст наукової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.Шрифт друку повинен бути чітким; щільність тексту магістерської роботи повинна бути однаковою.

Вписувати в текст наукової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання магістерської роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин магістерської роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3–4 інтервалам.

Кожну структурну частину магістерської роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу магістерської роботи, визначеного Порядком, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів наукової роботи підлягають суцільній нумерації.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок наукової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини магістерської роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: “1. ВСТУП” або “Розділ 6. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти (див. зразок)

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “ Таблиця ” починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються) розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат або присудок таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку магістерської роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. Під час перенесення таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те cаме”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “ Таблиця ” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “ Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі магістерської роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Під час перенесення частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “ Таблиця ” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “ Продовж табл. ” і вказують номер таблиці, наприклад: “ Продовж. табл. 1.2”.

3.5.4. Загальні правила цитування та посилання

Під час написання магістерської роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в науковій роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, питання, вивченню яких присвячена кваліфікаційна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел із великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць із джерела, на яке є посилання в бакалаврській роботі.

Посилання в тексті наукової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1–7]...».

Коли в тексті магістерської роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [13, с. 29]».

13. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: навч. посіб. / Дороніна М.С. – К.: КМ Academia, 1998. – 192 c.

*Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей / Дороніна М. С. – К.: КМ Academia, 1998. – 192 c.

Посилання на ілюстрації в магістерській роботі вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

На всі таблиці магістерської роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, у якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) під час непрямого цитування (переказу, викладу думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора магістерської роботи до окремих слів або думок із цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) коли автор магістерської роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора наукової роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – М.О.), (підкреслено мною. – М.О.), (розбивка моя. – М.О.).