💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Основна частина. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року №65 «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» в

ВСТУП

1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року №65 «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» в Україні введена багатоступенева система вищої та післявузівської професійної освіти. Її концептуальною основою є уявлення про безперервність та наступність процесу освіти, що відкриває нові можливості підвищення професіоналізму у різних галузях науки і техніки. Відповідно до цієї Постанови в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (НПУ імені М.П.Драгоманова) діє ступенева підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр – спеціаліст – магістр».

Завершальним етапом навчання у НПУ імені М.П.Драгоманова, формою державної атестації студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» виконання і захист кваліфікаційної роботи.

Завершальним етапом навчання у НПУ імені М.П.Драгоманова, однією з форм державної атестації студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр» є виконання і захист кваліфікаційної роботи поряд із складанням державного іспиту.

Кваліфікаційна робота – це дослідження, що призначене для об’єктивного контрою ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційні характеристиці відповідної спеціальності до певного типу виробничих функцій.

Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики ОКР «бакалавра» кваліфікаційна – бакалаврська – робота є самостійним (виконаним під керівництвом фахівця) науковим дослідженням, у якому студент має показати уміння вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ.

Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики ОКР «спеціаліста» кваліфікаційна – дипломна – робота є самостійним (виконаним під керівництвом фахівця) науковим дослідженням, у якому студент має показати уміння вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ.

Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики ОКР «магістра» кваліфікаційна – магістерська – робота є самостійним (виконаним під керівництвом фахівця) науковим дослідженням, у якому студент має показати уміння вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ.

Виконання та захист кваліфікаційної роботи залежить від специфіки обраної спеціальності, навчання на яких передбачає формування відповідних знань та умінь щодо професійної діяльності.

1.2. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Кваліфікаційна робота є кінцевим результатом самостійної індивідуальної навчальної діяльності студента, дослідженням, яке підводить підсумки вивчення ним різноманітних дисциплін, що передбачені навчальними планами підготовки, та проходження переддипломної практики. Студент-дипломник повинен підтвердити рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки. На підставі прилюдного захисту кваліфікаційної роботи Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору відповідної кваліфікації і видачу диплома.

Метою виконання кваліфікаційної роботи є осмислення конкретного професійного завдання; оволодіння матеріалом і методами самостійного дослідження, послідовного викладання; практичне застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань щодо вдосконалення управління одним з напрямів діяльності організацій.

У процесі виконання кваліфікаційної роботи студент у відповідності до кваліфікаційних вимог повинен проявити:

- знання загальнотеоретичних і професійно орієнтованих дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання педагогіки;

- вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію у відповідності до цілей дослідження;

- вміння розробляти обґрунтовані висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління окремими напрямами діяльності реального досліджуваного об’єкта;

- вміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ у прикладній галузі.

Кваліфікаційна робота має носити логічний, доказовій, аргументований характер і відповідати таким вимогам:

· містити поглиблений аналіз досліджуваної теми;

· містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення окремих напрямів діяльності досліджуваного об’єкта;

· мати належне оформлення;

· мати всі потрібні супроводжувальні документи;

· бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Кваліфікаційна робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження теми у реальному підприємстві, обґрунтованих пропозицій, а також не має відзиву з об’єкта дослідження та зовнішньої рецензії, до захисту не допускається.

ІІ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Кваліфікаційні роботи необхідно оформлювати відповідно до державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

З огляду на високі вимоги нормативних документів студентові необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення автореферату.

2. Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів...», «Деякі питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання..» тощо, в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

3. Під час написання кваліфікаційної роботи студент має обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело магістерська робота знімається з розгляду незалежно від стадії проходження для доопрацювання та її повторного захисту.

4. У кваліфікаційній роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

5. Наукову роботу на здобуття кваліфікаційного рівня «бакалавр» подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.

2.2. СТРУКТУРА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Кваліфікаційна робота повинна містити: титульний аркуш; зміст; вступ; основну частину; висновки до кожного розділу; висновки (загальні); додатки; список використаних джерел.

2.2.1. Титульний аркуш кваліфікаційної роботи

Титульний аркуш кваліфікаційної роботи містить назву міністерства; назву вищого навчального закладу, де виконана наукова робота; назву кафедри, на якій вона виконувалась; прізвище, ім’я, по батькові студента; повну назву кваліфікаційної роботи; шифр і назву спеціальності; кваліфікаційний рівень; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік виконання роботи.

2.2.2. Зміст

Зміст подають на другій сторінці кваліфікаційної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, основних розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.

Назви розділів і підрозділів кваліфікаційної роботи мають бути: стислими, чітко сформульованими (у формулюваннях використовуються переважно прості поширені речення), послідовно і точно відображати зміст роботи.

Вступ

Розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження; формулюються основні характеристики кваліфікаційної роботи (мета, завдання, об’єкт, предмет, методи, організація та проведення дослідження, теоретичне та практичне значення здобутих результатів, структура). Орієнтовний обсяг вступу – 3–5 сторінок.

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими поглядами на розв’язання проблеми обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку педагогічної науки. В обґрунтуванні необхідно дати відповідь на запитання: «Чому необхідно вирішувати сьогодні зазначену проблему?»

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність наукової проблеми.

Мета і завдання дослідження

Мета дослідження пов’язана з його об’єктом і предметом, вказує на кінцевий результат, якого хоче досягти студент у результаті проведеної роботи. Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію.

Мета кваліфікаційної роботи вказує, який результат необхідно отримати, яким він має бути.

Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Завдання дослідження розкривають мету дослідження й у своїй сукупності мають бути адекватні цій меті; вказують на те, що поетапно і конкретно потрібно здійснити для досягнення мети.

Формулювання цих завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення має становити зміст розділів і параграфів кваліфікаційної роботи. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів і параграфів народжуються саме із формулювань завдань виконуваного дослідження. Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього. У цілісній єдності завдань відсутність одного може призвести до незавершеності всього дослідження та неможливості його застосування в педагогічній практиці.

Правила формулювання завдань:

- починати зі слів: здійснити, виявити, визначити, розкрити, встановити, розробити, дібрати, підготувати, з’ясувати, обґрунтувати, уточнити, перевірити, оцінити тощо;

- вказати умови, за яких буде здійснюватися певний вид пошукової роботи;

- визначити критерії чи стандарти, відповідно до яких буде оцінюватися результат;

- користуватися однозначними термінами;

- формулювати текст чітко, не перевантажувати його зайвими словами;

- кожне положення має стосуватися лише одного процесу.

Кількість поставлених завдань має бути 3–5. У процесі науково-дослідницької роботи їх необхідно вирішувати конкретно.

Об ’ єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення (сукупність різноманітних аспектів теорії та практики проблеми, яка виступає джерелом для дослідження теоретичних і практичних відомостей).

Предмет дослідження – суттєві зв’язки та відношення, що є визначальними для конкретного дослідження (міститься в межах об’єкта). Під час формулювання предмету дослідження необхідно вказати, яким чином розглядається об’єкт, які нові аспекти, функції, умови, принципи, форми, методи розглядає дане дослідження.

Предметом дослідження можуть бути: методика …, зміст, форми та методи …, принципи, методи, прийоми, засоби …, педагогічні умови …, шляхи вдосконалення ….

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної роботи, яка зазначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження – певні систематизовані комплекси прийомів, процедур, які застосовуються дослідником для досягнення поставленої мети. У дослідженнях застосовуються, як правило, не один окремий метод, а оптимально поєднаний комплекс методів, їх система. Вони мають забезпечувати: репрезентативність і валідність масиву первинної інформації; формулювання наукових висновків як доповнення до вже відомих наукових теорій або системи наукового знання.

Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

2.2.4. Організація та проведення дослідження

Вказується етапність проведення дослідження; заклади, організації, де проводилась експериментальна робота.

Наукова новизна одержаних результатів

Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в магістерській роботі наукової проблеми.

Теоретичне значення кваліфікаційного дослідження є інтегральною характеристикою впливу проведеного дослідження на педагогічні ідеї та методи, комплексним показником його перспективності, доказовості, концептуальності. Зазначається, що конкретно в теоретичному плані вдалося виявити в результаті проведеного дослідження.

Практичне значення кваліфікаційного дослідження характеризує реальні зрушення в навчанні, які можуть бути досягнуті через упровадження в педагогічну практику результатів проведеної роботи. Виділяють два можливі шляхи такого впровадження:

– безпосередній, коли отримані результати адресуються школам і педагогам для застосування;