Підходи до ефективного керівництва
| Загальна характеристика
| Обґрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління
|
Директор
| Головний бухгалтер
| Комерц. директор
|
1.Форми влади:
|
примусу
| Вплив на працівників через примус страх втратити роботу, повагу захищеність. Використовує різноманітні санкції (адміністративні, дисциплінарні, матеріальні тощо).
| +
| -
| -
|
винагороди
| Формування необхідної поведінки підлеглих на засадах застосування матеріального та морального стимулювання.
| -
| -
| +
|
законна
| Базується на традиціях, що склались в організації у сфері взаємо підпорядкування між керівником та підлеглими.
| -
| -
| -
|
еталонна
| Базується на харизмі керівника, тобто на силі його особистих якостей, рис, здібностей.
| -
| +
| +
|
експертна
| Базується на володінні керівником спеціальними знаннями, які можуть задовольнити потреби виконавці.
| -
| +
| -
|
дисциплінарна
| Базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання установлених стандартів, критеріїв, інструкцій, методик, наказів.
| +
| +
| -
|
інформаційна
| Використання інформації, якою володіє лише менеджер. Ефективність залежить від достовірності та повноти інформації.
| +
| +
| +
|
2.Стилі керівництва:
|
|
Система Лайкерта
| 4 системи керівництва (оцінка поведінки керівника): експлуататорсько-авторитарна, доброзичливо-авторитарна, консультативно-демократична, на засадах участі працівників.
| -
| -
| -
|
Структура та увага до підлеглих
| Звернення уваги не лише на роботу, але й на підлеглих, та формування такої поведінки керівника, яка враховує особливості внутрішньої організації та взаємодії груп підприємства.
| -
| -
| -
|
Управлінська гратка Блейка і Моутон
| 5 стилів керівництва у залежності від врахування інтересів працівників та виробництва: збіднене управління, влада - підпорядкування, організаційне управління, управління на засадах приміського клубу, групове управління.
| -
| -
| -
|
Ситуаційна модель Фідлера
| 7 стилів керівництва, що формуються під впливом таких чинників: взаємовідносини між керівником і підлеглими, структурованість завдання та посадові повноваження керівника.
| -
| -
| +
|
«Шлях-ціль» Мітчела і Хауса.
| Базується на спрямуванні керівником підлеглих на досягнення цілей через вплив на шляхи їх досягнення. 4 стилі: підтримки, інструментальний, партисипативний, орієнтований на успіх.
| +
| +
| -
|
Життєвий цикл Херсі і Блашара
| Виділено 4 стилі керівництва (вказівка, передавання, участь підлеглих у прийнятті рішень, делегування), вибір якого керівником залежить від «зрілості» виконавців.
| -
| +
| -
|
Прийняття рішень Врума та Йеттона
| Концентрує увагу на виборі керівником конкретного стилю керівництва (автократичних стилів, консультативних, повної участі) залежно від ситуації, яка характеризується параметрами якості рішень та факторів, що обмежують згоду підлеглих.
| +
| -
| -
|
Узгоджене керівництво
| Базується на узгодженні між керівником та підлеглим власних потреб: завдань, затрачених зусиль та мотивування.
| -
| -
| -
|
Трансфор-маційне керівництво
| Створення умов для творчого та самостійного виконання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійснення прямого керівництва.
| -
| -
| +
|
Попарні вертикальні зв’язки Гріна
| Сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих.
| -
| -
| -
|
| | | | | | | |
Знак «+» показує, які форми влади і стилі керівництва використовуються конкретним керівником. Знак «-» показує, які форми влади і стилі керівництва не притаманні керівникам.