💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Модель оптимального обсягу виробництва і максимального доходу підприємства

Ефективність діяльності підприємств залежить від того, наскільки швидко вони можуть відгукнутися на попит споживачів.

Керівництву підприємства слід постійно одержувати інформацію про рівень та структуру собівартості продукції, можливі обсяги виробництва й очікуваний прибу­ток. Для цього необхідно розробляти й використовувати такі моделі:

– визначення максимального обсягу виробництва продукції в залежності від по­тужності підприємства;

– визначення обсягу виробництва продукції в залежності від прибутковості замов­лення (угоди, контракту).

– Аналіз замовлень і угод про можливий обсяг виробництва на рік включає:

o по-перше, визначення максимального обсягу виробництва продукції, виходячи з можливостей виробничої потужності;

o по-друге, визначення передбачуваних варіантів обсягів виробництва продукції з урахуванням використання наявних і можливих ресурсів (матері­альних, трудових, фінансових);

o по-третє, визначення максимального обсягу продукції на серію випуску виробів.

При вирішенні цих завдань слід враховувати прибутковість кожного замовлен­ня (угоди, контракту). Для цього встановлюється вагомість прибутковості продукції окремих замовлень шляхом розрахунку їх рентабельності. Рентабельність — відно­шення можливого доходу від реалізації продукції до її повної собівартості. Продукції, що має найбільшу рентабельність, привласнюється перший номер, а продукції, що має значення другого рівня рентабельності, — другий, і т. д.

До виробничої програми підприємства включають замовлення, що мають най­менші номери, аж до повного використання хоча б одного з ресурсів.

Крім того, визначаються обсяги виробництва продукції у залежності від прибут­ковості замовлень (контрактів). Ці розрахунки виконуються в такій послідовності:

1. ранжируються замовлення з урахуванням прибутковості;

2. визначається потреба в ресурсах та їх наявність на підприємстві (матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, устаткування, трудові та ін.);

1. розраховуються за нормами потреби в усіх видах ресурсів на можливий обсяг кожного виду продукції;

Блок-схема моделі оптимального обсягу виробництва в залежності від прибутковості

4. перевіряється забезпеченість ресурсами всіх замовлень;

1. формується виробнича програма на наявні й можливі ресурси.

Формування програми, що забезпечує максимальний доход чи прибуток, здій­снюється на основі оптимізаційної моделі розподілу ресурсів

Основними напрямами економії виробничих ресурсів мають бути:

1. економія за рахунок застосування ресурсів поліпшеної якості;

2. економія за рахунок використання нових матеріалів замість традиційних;

3. економія внаслідок впровадження прогресивних технологічних процесів та їх удосконалення;

4. економія ресурсів за рахунок удосконалення й покращення якісних характери­стик виробів;

5. економія внаслідок удосконалення нормування, обліку і збереження матеріалів;

6. еконрмія завдяки підвищенню рівня стандартизації, уніфікації, нормалізації ви­робів, що випускаються, та їхніх елементів;

7. удосконалення організації матеріально-технічного постачання;

8. покращення економічного стимулювання за зниження ресурсомісткості.

Для обґрунтування цих напрямів слід регулярно проводити аналіз ресурсомісткості продукції й виявляти резерви її зниження. Модель такого аналізу представлено на рис. 25.3. Розробка такої моделі надасть змогу вирішувати такі завдання:

– виявляти фактори, що впливають на витрату ресурсів;

– оцінювати якість діючих норм витрат ресурсів та їх динаміку;

– розраховувати ефективність використання нових видів ресурсів;

– виявляти резерви скорочення відходів та максимального їхнього використання.

Велику увагу при аналізі використання ресурсів необхідно приділяти матеріало­місткості продукції. Її зниження є важливим резервом економії матеріалів і великою мірою визначає ефективність роботи підприємств. Розрізняють матеріаломісткість окремих видів продукції, питому матеріаломісткість, матеріаломісткість загального обсягу виробництва чи величину матеріальних витрат на 1 грн. товарної продукції.