Еволюція фінансового аналізу, місце фінансового аналізу в системі економічних дисциплін.

Тема 1. Сутність, мета та завдання фінансового аналізу.

1. Еволюція фінансового аналізу, місце фінансового аналізу в системі економічних дисциплін.

2. Сутність та школи систематизованого аналізу фінансової звітності.

3. Місце фінансового аналізу в системі управління підприємством, функції фінансового менеджменту.

Еволюція фінансового аналізу, місце фінансового аналізу в системі економічних дисциплін.

Слово " аналіз" походить від грецького слова й означає дослідження, вивчення будь-чого шляхом розмежування, розкладання цілого на складові. Термін " фінансовий аналіз" свідчить про спрямованість даного виду аналізу на дослідження фінансового стану та результатів фінансової діяльності підприємства, а також причин, які привели до відповідного рівня фінансового стану та результатів.

Фінансовий аналіз — це галузь економічної науки, яка досліджує вплив прийнятих і запланованих господарських рішень для зміни фінансового стану підприємства, його спроможності вчасно погасити свої зобов'язання, для підвищення ефективності використання наявних активів.

Оскільки елементи аналітичної функції притаманні будь-якій господарській діяльності, то зміст фінансового аналізу можна визначити такими складовими:

— це функція управління, завдяки чому визначається конкурентоспроможність суб'єкта господарювання;

— це інформаційна система, що виконує функції нагромадження, трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою забезпечення життєдіяльності підприємства. В системі інформаційного забезпечення особливе значення мають дані фінансової звітності. Звітність є основним засобом комунікації, що забезпечує достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства. Основні якісні характеристики до інформації у фінансових звітах дано в МСФЗ та в Законі України «Про бухгалтерський облік в Україні»;

—це метод дослідження, а саме метод оцінювання та прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його фінансової звітності.

Фінансовий аналіз тісно пов'язаний з низкою наук: бухгалтерський облік, фінанси, фінанси підприємств, статистика, економетрика, макроекономіка, мікроекономіка, економічний аналіз, планування та прогнозування. Бухгалтерським облік подає необхідну інформаційну базу для фінансового аналізу через бухгалтерську звітність. Крім того, фінансовий аналітик повинен враховувати особливості ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, щоб не допустити методичних помилок. Це, передусім, стосується способів оцінки оборотних і необоротних активів, методів нарахувань одержаних доходів.

Фінанси пов'язані з фінансовим аналізом збігом окремих об'єктів дослідження, методів і цілей. Це аналіз забезпеченості підприємства оборотними засобами, джерел їхнього формування, умов надання кредитів та економічної обґрунтованості їх.

Статистика значною мірою забезпечує методологічну базу фінансового аналізу, в якому широко використовують такі статистичні показники, як коефіцієнт кореляції, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, графічне зображення досліджуваних процесів тощо.

Макро- та мікроекономіка створює підґрунтя для багатьох наук, у тому числі й для фінансового аналізу. Розуміючи вплив макроекономічних чинників на фінансовий стан, можна виявити причинно-наслідкові взаємозалежності, спрогнозувати фінансовий стан підприємства.

В окрему науку фінансовий аналіз виокремився на початку 90-х років ХІХ ст. У подальшому зусилля фінансових аналітиків були зосереджені на різних аспектах. Є. Брігхем виділяє такі етапи становлення фінансового аналізу в XX ст.: " Під час депресії 30-х років акцент змістився у галузь банкрутства та реорганізацій, ліквідність акцій та регулювання ринку цінних паперів.... наприкінці 50-х років з'явився напрям теоретичного аналізу, і у фінансовому менеджменті почали концентрувати свою думку на прийнятті управлінських рішень щодо вибору активів і пасивів так, щоб максимізувати прибутковість фірми. Зосередження уваги на розв'язанні прибутковості тривало до 90-х років. Двома найважливішими тенденціями 90-х років можна вважати зростання глобалізації бізнесу та збільшення можливостей використання комп'ютерних технологій".

Виділений в окрему науку фінансовий аналіз на сьогоднішньому етапі має свої особливості проведення, пов'язані насамперед з:

а) зростаючим впливом зовнішнього середовища на роботу підприємств: посиленням залежності фінансового стану від зовнішніх економічних процесів, збільшенням кількості й сумнівної надійності контрагентів (постачальників і покупців), ускладненням організаційно-правових форм їхнього господарювання;

б) роллю людського фактора і бухгалтерського ризику, пов'язаного з певними умовностями первинного і бухгалтерського обліку, мірою консерватизму прийомів і неконкретністю окремих бухгалтерських методик;

в) значною кількістю суб'єктів фінансового аналізу і користувачів його результатів, що визначає зміст програми дій і зумовлює конкретні цілі та завдання аналітичної роботи.

Основними завдання фінансового аналізу:

· проведення попереднього (експрес) аналізу фінансового стану підприємства з використанням балансу;

· оцінка поточного фінансового стану з використанням коефіцієнтів;

· аналіз стану використання оборотних коштів і джерел їхнього утворення;

· аналіз впливу операційного та фінансового важеля на фінансовий стан підприємства;

· оцінка фінансової стабільності підприємства;

· фінансово-економічне обґрунтування інвестиційних проектів;

· аналіз платоспроможності підприємства і ліквідності його активів.

Проведення попереднього (експрес) аналізу пов'язане з необхідністю визначення фінансового стану підприємства на конкретну дату, виходячи з показників динаміки і структури балансу. Розв'язуючи щоденні проблеми господарської діяльності підприємства, керівництво може залишити поза увагою питання співвідношення власних і залучених коштів, необоротних та оборотних активів, структури оборотних актів тощо. Це, в свою чергу, може призвести до погіршення фінансового стану підприємства в короткостроковому періоді та до його банкрутства в довгостроковому. Обов'язок фінансового аналітика — вчасно попередити керівника підприємства про погіршення чи, навпаки, поліпшення ситуації з фінансами.

Оцінка поточного фінансового стану з розрахунком фінансових коефіцієнтів поглиблює його попередній аналіз. Якщо останній дає лише загальну картину змін у структурі балансу, то коефіцієнти структури капіталу допомагають чітко їх зафіксувати і простежити в динаміці. Крім того, проводять розрахунок коефіцієнтів ділової активності з метою визначення ефективності використання оборотних активів, коефіцієнтів рентабельності — з метою визначення прибутковості використання капіталу і витрат, коефіцієнтів ринкової активності — з метою визначення ефективності діяльності акціонерного товариства через аналіз виплат дивідендів на акцію, їх прибутковості, ринкової вартості.

Аналіз використання оборотного капіталу проводять з метою визначення показників швидкості обігу оборотних активів, джерел їхнього формування, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами. Крім того, аналізують наявність робочого капіталу та політику управління оборотними активами.

Одне з головних завдань фінансового аналізу полягає у визначенні величини операційного та фінансового важелів. Операційний важіль пов'язаний з структурою постійних і змінних витрат, а фінансовий — з ефективністю всього капіталу та ціною і часткою довгострокового залученого капіталу. У вітчизняній практиці ці два показники майже не піддають аналізові. На те є як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. Перші з них полягають у тому, що існуюча система бухгалтерського обліку не дає змоги чітко визначити постійні та змінні витрати. У вітчизняній практиці вони традиційно розподіляються на прямі та розподільчі. Стосовно фінансового важеля, то у більшості вітчизняних підприємств він дорівнює нулю, що пов'язано з майже повною відсутністю можливості одержання довгострокових кредитів. Незважаючи на це, актуальність аналізу цих показників для підприємств України сумнівів не викликає.

Аналіз фінансової стабільності підприємства фактично поглиблює і доповнює аналіз фінансового стану. Фінансова стабільність підприємства безпосередньо пов'язана із співвідношенням робочого капіталу та оборотних активів між собою та джерелами їхнього формування. Аналіз цих співвідношень теж дуже рідкісне явище роботи економічних служб вітчизняних підприємств. Одним з наслідків цього є майже повна залежність їх від постачальників оборотних засобів і відповідно кабальні умови розрахунку за них.

Актуальність аналізу інвестиційних проектів нині зумовле­на новими підходами, показниками та прийомами для визначення їх ефективності. Серед них можна назвати такі, як дисконтування грошових потоків, приведена вартість, ануїтет тощо. Розрахунок ефективності капітальних вкладень майже до середини 90-х років минулого століття виконували без аналізу цих показників за методикою, розробленою ще в СРСР для державних підприємств. І лише останніми роками вони почали використовуватися на практиці.

Аналіз платоспроможності і ліквідності балансу дає змогу оцінити можливості підприємства вчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Цей аналіз має важливе значення насамперед для самого підприємства. У ньому також зацікавлені банківські установи та кредитори при розв'язанні цілої низки питань.