Висновки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри загальновійськової підготовки

К.т.н. А.Г. Зінчик

____ ______________20____р.

ІНДІВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

для проведення занять зі студентами

Дисципліна: спеціальна підготовка

Тема №1 Прилади хімічної розвідки

Заняття 1 Прилади хімічної розвідки

Навчальна мета: Навчити студентів порядку підготовки до роботи ВПХР,

визначенню ОР у повітрі, на місцевості, бойовій техніці, у пробах сипучих

матеріалів.

Виховна мета: Виховувати впевненість у надійності сучасних засобів визначення ОР.

Час: 4 години

Місце: клас.

Метод: практичне заняття з ½ взводу

Матеріально-технічне

забезпечення: прилади ВПХР, інструкція по експлуатації, слайди

Література: 1. " Учебник сержанта химических войск" вид. 1988р.

2. " Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю, газоаналізатори" вид.2006р

3. " Методичні вказівки до практичної роботи з приладами радіаційної та хімічної розвідки" вид.1996р.

Навчальні питання і розподіл часу

ВСТУП - 5 хв

ОСНОВНА ЧАСТИНА 170 хв

1. Призначення, тактико – технічні данні, принцип роботи,

Будова ВПХР 75 хв.

2. Порядок підготовки до роботи військового приладу хімічної розвідки,

визначення ОР у повітрі, на місцевості, бойовій техніці, у пробах сипучих

матеріалів. 75 хв.

3. Порядок обслуговування, ремонту та зберігання. 20 хв.

ВИСНОВКИ 5 хв.

Організаційно-методичні рекомендації

Заняття необхідно проводити в спец класі та на тренувальному майданчику у складі півгрупи. При викладанні матеріалу звертати увагу студентів на заходи безпеки при поводженні з ОР.

ВСТУП

Після аварій на хімічно небезпечних об'єктах З викидом СДОР у атмосферу, або використання хімічних боєприпасів проводиться хімічна розвідка і оцінка хімічної обстановки методом прогнозування. Для визначення наявності та концентрації отруйних і сильнодіючих отруйних речовин в атмосфері, на місцевості, спорудах, обладнанні, транспорті, одязі, продуктах харчування, воді застосовують прилади хімічної розвідки.

На озброєнні найчастіше знаходяться такі прилади і комплекти: військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) та напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (НПХР).

Виявлення і визначення концентрацій отруйних і сильнодіючих отруйних речовин приладами хімічної розвідки ґрунтується на методі хімічного експрес-аналізу. Принцип дії всіх приладів хімічної розвідки і контролю зараження однаковий і ґрунтується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. Залежно від індикатора і зміни його забарвлення, визначають тип ОР, а порівняння інтенсивності одержаного забарвлення з кольоровим еталоном дає можливість визначити приблизну концентрацію небезпечної хімічної речовини або щільність забруднення.

1.Призначення, тактико – технічні данні, принцип роботи, будова ВПХР.

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення наявності в повітрі, на місцевості і на техніці наступних отруйних речовині (ОР): GВ, GD, HD, СG, АС, СК, а також парів Vх у повітрі.

Принцип роботи ВПХР полягає в наступному: при просмоктуванні через індикаторні трубки (ІТ) аналізованого повітря у випадку наявності ОР відбувається зміна фарбування наповнювача трубок, по якому приблизно визначають концентрацію ОР.

Індикаторні трубки (ІТ) призначені для визначення ОР і являють собою запаяні скляні трубки, усередині яких поміщені наповнювачі і скляні ампули з реактивами.

На верхній частині ІТ нанесено умовне маркірування, що показує, для виявлення якої ОР вона призначена: червоне кільце і червона крапка – для визначення GВ, GD(зарин, зоман), VХ; три зелених кільця - для визначення CG, АК, СК; одне жовте кільце - для визначення НD(іприт).

Десять ІТ з однаковим маркіруванням розміщаються в паперовій касеті. На лицьовій стороні касети мається кольоровий еталон, короткі вказівки про порядок роботи з II, дата виготовлення і гарантійний термін придатності. Для визначення ОР типу Сі-Ес (СS) і Бі-Зет (ВZ) призначені грубки ІТ-46, що не входять до комплекту ВПХР і поставляються окремо.

Ручний насос поршневого типу призначений для прокачування повітря через ІТ. За допомогою пристроїв, що маються в голівці і ручці насоса, розкривають ІТ і розбивають у них ампули.

При визначенні ОР частота качань насосом повинна складати 50-60 на 1 хв, при цьому через ІТ просмокчується близько 2 літрів повітря.

Насадка до насоса призначена для роботи з приладом у димі, при визначенні ОР на ґрунті, озброєнні, техніці і у сипучих матеріалах.

Протидимові фільтри використовуються для визначення ОР у димі або в повітрі, що містить пари речовин кислого характеру, а також при визначенні ОР у ґрунті та сипучих матеріалах.

Захисні ковпачки для запобігання насадки від зараження ОР виготовляються з поліетилену і мають отвори для проходу повітря.

Грілка служить для підігріву ІТ при низькій температурі повітря. Вона приводиться в дію за допомогою хімічного патрона, що складається з металевої (алюмінієвої) гільзи, ампули з розчином хлориду міді (чи з розчином кислоти) і пластмасового ковпачка. На дно гільзи насипаний порошок магнію (чи цинку), закритий зверху прокладкою з фільтрувального паперу. Пластмасовий ковпачок мас центральний отвір, закритий полістироловою плівкою. У цей отвір вводиться штир для розбивання ампули в момент використання патрона. Грілка працездатна від одною патрона 10 хвилин. Штир не виймається з грілки до остигання патрона.

2.Порядок підготовки до роботи військового приладу хімічної розвідки, визначення ОР у повітрі, на місцевості, бойовій техніці, у пробах сипучих матеріалів

Підготовка приладу до роботи

Перш ніж приступити до роботи з ВПХР, необхідно перевірити його комплектність, справність насоса й інших предметів, придатність ІТ. Касети з ІТ розміщаються так, щоб угорі знаходилися грубки з червоним кільцем і крапкою, потім - трубки з трьома зеленими кільцями і внизу трубки з жовтим кільцем.

У похідному положенні прилад носиться на лівому боці і закріплюється тасьмою навколо пояса; при роботі пересувається вперед.

Методика визначення ОР.

Визначення ОР проводять в протигазі та захисному одязі. Визначення бойових отруйних речовин ведуть залежно від їх небезпеки у такій послідовності: спочатку зарину, зоману, Vх-газів (ІТ з червоним кільцем і крапкою); потім фосгену, дифосгену синильної кислоти і хлорціану (ІТ з трьома зеленими кільцями) і в останню чергу іприту (ІТ з жовтим кільцем).

При підозрі на наявність в повітрі ОР (наявність зовнішніх ознак хімічного зараження) надягають протигаз і досліджують повітря за допомогою ІТ. Дослідження проводять спочатку трубками з червоним кільцем і крапкою, потім грубками з трьома зеленими кільцями й в останню чергу – з жовтим кільцем.

Для того, щоб розкрити ІТ, необхідно взяти насос у ліву руку, а грубку в праву, зробити надріз обох кінців ІТ за допомогою ножа, розташованого в головці насоса, і обламати надрізані кінці за допомогою спеціальних поглиблень, що маються на головці насоса. Ампули в ІТ розбиваються за допомогою штирів ампулорозкривача, розташованого в торці ручки насоса. При цьому необхідно використовувати ампулорозкривач, що відповідає маркіруванню ІТ

При роботі з трубками, маркірованими червоним кільцем і крапкою, спочатку визначають наявність небезпечних концентрацій ОР (VХ, GВ, GD), а при одержанні негативного результату - безпечних.

Дія визначення ОР у небезпечних концентраціях необхідно:

· витягти з касети дні IТ з червоним кільцем і крапкою і розкрити їх із двох кінців;

· розбити верхні ампули обох ІТ і, взявши обидві II за маркіровані кінні, струснути одночасно 2-3 рази;

· одну з грубок (дослідну) вставити немаркованим кінцем у насос і прокачати через неї повітря (5-6 качань), через другу (контрольну) трубку повітря не прокачують;

· надломити ІТ по " паску" і розбити нижні ампули в обох ІТ і дві трубки одночасно струснути, після чого спостерігати за зміною фарбування наповнювача в контрольній трубці від червоної до жовтої.

До моменту утворення жовтого фарбування в контрольній трубці збереження червоного кольору верхнього шару наповнювача дослідної трубки вказує на наявність ОР, зміна кольору до жовтого - на відсутність ОР у небезпечних концентраціях.

При визначенні ОР у безпечних концентраціях порядок роботи залишається той же, але збільшується число качань насосом (50-60) і нижні ампули в ІТ розбиваються не відразу, а через 2-3 хв після прокачування повітря.

Якщо жовте фарбування в трубках утвориться відразу після розбивання нижніх ампул, то це свідчить про наявність у повітрі парів кислих речовин. У цьому випадку визначення ОР необхідно повторити з використанням протидимового фільтра.

При роботі з індикаторною трубкою, маркірованою трьома зеленими кільцями, необхідно розкрити ІТ, розбити в ній ампулу, зробити 10-15 качань насосом, після чого порівняти фарбування наповнювача грубки з фарбуванням еталона на касеті.

При роботі з ІТ, маркірованої одним жовтим кільцем, необхідно розкрити трубку, зробити 60 качань насосом і через 1 хв порівняти фарбування наповнювача з еталоном на касеті.

Визначення ОР на місцевості, техніці й озброєнні проводиться аналогічно визначенню ОР у повітрі, але з використанням насадки. На воронку насадки надівається захисний ковпачок, притискне кільце знаходиться у відкритому стані (відкинуте). Насос з ІТ, нагвинченою насадкою і надягнутим захисним ковпачком притискають до досліджуваної поверхні і просмоктують повітря. Після визначення ОР захисний ковпачок скидається за допомогою лопатки.

Для визначення ОР у диму необхідно використовувати насадку і протидимовий фільтр, що закріплюється на воронці насадки притискним кільцем.

Для визначення ОР у ґрунті й у сипучих матеріалах необхідно підготувати прилад, як і для визначення ОР на різних поверхнях, потім за допомогою лопатки насипати в ковпачок, надягнутий па воронку насадки, пробу ґрунту або сипучого матеріалу. Воронку накрити протидимовим фільтром і закріпити його за допомогою притискного кільця При прокачуванні повітря насос тримати воронкою вниз. Після визначення ОР проба, захисний ковпачок і фільтр викидаються.

При низьких температурах(від -40⁰ до +15⁰С) визначення ОР проводиться з використанням грілки.

Під час обстеження повітря при низьких температурах на наявність ОР нервово-паралітичної дії за допомогою індикаторних трубок з червоним кільцем і крапкою, роботу виконують у такій послідовності:

вставити патрон грілки в центральний отвір корпуса грілки, штирем грілки через отвір у ковпачку патрона розбити ампулу, що знаходиться в ньому (штир повинен бути заглиблений в патрон повністю), повертаючи штир, пересвідчитися в тому, що ампула розбита, вставити дві ІТ (одна дослідна, інша контрольна) у бокові гнізда грілки до відтавання ампул (тривалість відтавання залежно від температури становить від 0, 5 до 3 хв), після відтавання трубки вийняти; надпиляти і обламати кінці трубок, розбити верхні ампули, 2-3 рази енергійно струснути і прокачати повітря через дослідну трубку 5-6 разів, контрольну трубку тримати в штативі; після прокачування повітря вставити трубки немаркованими кіпцями в гнізда грілки на 1 хв, після цього розбити нижні ампули дослідної і контрольної трубок і струснути їх; спостерігати за зміною забарвлення наповнювача трубок.

Визначення наявності отруйних речовин індикаторними трубками з трьома зеленими кільцями при мінусових температурах і трубками з жовтим кільцем при температурі нижче 15°С проводиться із застосуванням грілки. Трубки підігрівають у грілці 1-2 хв, потім визначають зараженість повітря так, як описано для кожної групи ОР. Необхідно пам'ятати, що перегрівання трубок призводить до їх псування і неприпустимо.

3.Порядок обслуговування, ремонту та зберігання.

Після закінчення роботи прилад необхідно очистити від забруднень, при необхідності про дегазувати, доукомплектувати.

ВИСНОВКИ

- нагадати тему та мету заняття;

- підвести підсумки, оголосити оцінки;

- відповісти на запитання;

- дати завдання на самопідготовку.

Доцент кафедри загальновійськової підготовки О.С. Демʹ янюк