Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм

Режисура є професією, у якій органічно поєднані творчі та технологічні елементи. Режисер не тільки творець змісту і форми екранного видовища, але і керівник техніко-виробничого процесу безпосередньої реалізації свого творчого задуму, а також керівник творчої групи, до складу якої входять не тільки творчі, але й технічні працівники, що забезпечують виконання різноманітних технологічних процесів.

Традиційний раніше процес виробництва фільмів складався з періоду режисерської розробки, підготовчого, зйомочного, монтажно-тонувального та здавального періодів. Однак нині все частіше процес створення ігрових фільмів, особливо багатосерійних, поділяється на періоди так званого «голівудського циклу», а саме:

- сценарна розробка, під час якої сценарний матеріал набуває завершеного вигляду, максимально наближеного до режисерської розробки; іноді до сценарію додається створена режисером, або художником-постановником за вказівками режисера так звана розкадровка головних епізодів і кадрів фільму. Її мета – чітко визначитись із пластичним образом майбутнього фільму та необхідними декораціями і технічними засобами;

- довиробнича підготовка, або препродакшн, тобто період, під час якого режисер, оператор, художник та організатор виробництва добирають основні об´ єкти майбутніх зйомок, готують декорації, костюми тощо, визначають концептуальні проблеми стилістики картини, склад майбутньої групи, акторський ансамбль. Як правило, у цей же період режисер розробляє режисерський сценарій, або так звану режисерську експлікацію, які розкривають його безпосереднє бачення фільму і кожного з епізодів.

Літературний сценарій та режисерська експлікація, або режисерський сценарій, слугують основою для розробки кошторису фільму, виробничих графіків, необхідних угод, бізнес-плану подальшої реалізації фльму, включаючи міропріємства з реклами та маркетингу.

При потребі під час препродакшну розпочинається робота режисера з композитором над музикою майбутнього фільму, а якщо треба – пишуться необхідні для фільму пісні.

Наступні періоди – продакшн, тобто безпосередня зйомка фільму (знімальний період), і постпродакшн, або монтажно-тонувальний період. У ньому фільм монтується і озвучується; зйомочний матеріал поєднується з комп´ ютерним; створюються титри.

Нині роботи останнього періоду за участю творчої групи проводять здебільшого спеціалізовані студії, які мають технічні можливості не тільки для монтажу й озвучування фільмів, але й для пополіпшення візуального змісту та технічних характеристики зображення і звуку.

Останній сучасний період роботи над ігровими телефільмами – розповсюдження, або дистрибуція.

Технологія виробництва неігрових фільмів простіша.

Основою для їх створення є здебільшого повноцінний літературний сценарій, екранна реалізація якого доручається режисеру, котрий є повноправним керівником творчо-виробничого процесу, і організатору виробництва – продюсеру, директору картини, адміністратору (назва цієї посади залежить тільки від системи посад, прийнятих на студії, каналі).

Режисер добирає оператора, а при потребі – художника, консультантів тощо.

Підготовчий період виробництва документального телефільму складається з таких етапів: ознайомлення з об´ єктами зйомок, формування зйомочної групи (насамперед добираються асистент режисера, асистент оператора, звукорежисер, а при потребі – монтажер), підготовки технічних засобів, розв´ язання необхідних організаційних проблем, пов´ язаних зі зйомками певних об´ єктів; при потребі – підготовка необхідного реквізиту, підбір іконографічного матеріалу, відбір необхідної кіно- і телехроніки.

Паралельно проводиться розробка кошторису і створення календарно-постановочного плану всіх робіт над фільмом, у якому вказуються строки проведення різних етапів роботи.

Зйомочний період, природно, складається з проведення зйомок. Паралельно їм може проходити відбір і попередній монтаж необхідних літописних матеріалів, монтажна синхронізація зображення і звуку синхронних зйомок і відбір необхідних дублей.

У монтажно-тонувальному періоді відбувається монтаж зображення і звуку, необхідні оперативні дозйомки, написання дикторського тексту, запис і підкладка тексту, добір і монтаж музики й шумів, створення та зйомка, або вписування титрів. Остання творча операція – перезапис, тобто зведення всіх фонограм під зображення.

Фільм попередньо здається редактурі та керівництву студії чи каналу (а якщо фільм створюється на замовлення – замовнику) на одній плівці – тобто у вигляді змонтованого зображення з включенням підігнаних синхронних кадрів. Під це зображення начитується майбутній дикторський текст.

Прийнятий чорновий варіант озвучується і після перезапису здається в остаточному вигляді.

Останній період – здавальний. У ньому асистент режисера робить монтажний запис фільму; упорядковуються робочі і завершені матеріали й документація, провадиться завершення фінансової діяльності знімальної групи.

Технологічно робота режисера телебачення починається із затвердження теми майбутньої програми, отримання від головного режисера завдання на створення програми на основі сценарію, сценарного плану, або просто плану оперативних зйомок, за які відповідає редактор.

Режисер входить до складу основної творчої групи, яка ще включає редактора й провідного оператора. Інші працівники або включаються в творчо-виробничу групу відповідно до складності роботи, або працюють з нею за графіком.

Також за графіком працює випускаючий режисер, тобто такий, який або тільки випускає програму в ефір, або ще й попередньо готує до випуску необхідні відео- і кіноматеріали.

В художніх програмах режисер, зазвичай, розробляє режисерську експлікацію (план майбутньої програми), або режисерський чи монтажний сценарій, у яких вказуються об´ єкти зйомок, їх приблизний хронометраж, ролі, необхідні виконавці та фахівці, техніка, спеціальні ефекти, передбачається використання архівних матеріалів, уточнюються головні виражальні засоби.

Для ігрових програм і складних за постановкою неігрових передбачаються репетиції з виконавцями, так звані трактові репетиції, тобто чорнові прогони програми з метою встановлення узгоджених дій усіх учасників телевізійної групи та відпрацювання технічних питань запису чи трансляції.

Зйомки нескладних інтерв´ ю, репортажів, допоміжного зображального матеріалу можуть проводитися без режисера – оператором чи редактором і оператором, а при наявності в групі асистента режисера – асистентом і оператором. У всіх інших випадках режисер безпосередньо керує зйомками, визначаючи драматургічно обумовлений відбір об´ єктів зйомки, передбачаючи характер майбутньої монтажної організації, визначаючи розміщення камер і використання спеціальних технічних засобів.

Під час записів програм режисер безпосередньо проводить ефірний монтаж, включаючи ті чи інші камери, а під час підготовки відеоматеріалів до ефіру – монтує матеріали разом з відеомонтажером, а при потребі – за участю звукорежисера.

Слід звернути увагу на те, що ефірне телебачення дозволяє одночасно здійснювати зйомку, обробку зображення й звуку та їхній монтаж, не зупиняючи реального процесу розгортання подій, що транслюються, або записуються на плівку. Ця особливість суттєво відокремлює специфіку режисерської праці на телебаченні від кінематографічної.

При потребі, режисер проводить озвучування програми – разом із звукорежисером записує закадровий дикторський текст, репліки акторів, проводить дублювання фільмів на необхідну мову, підбирає музичне й шумове оформлення.

Режисер відбирає шрифти, необхідні для створення титрів програми, і формує їх композиційно, творчо вирішує питання про створення телезаставок та їх використання.