Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Режисерський задум; документи фіксації режисерського та операторського задуму
Первинне, вихідне уявлення режисера про його майбутній твір, більш-менш осмислений прообраз твору, який дає поштовх подільшій творчій роботі має назву задум. Дуже часто задум одразу містить у собі всю ритміку майбутнього твору, його пластичні вирази, головні елементи драматургії. А може статися так, що задум являє собою лише найзагальніші обриси майбутнього твору, об´ єднані тільки концепцією, прагненням режисера до виразу власного розуміння життєвих проблем У будь-якому разі задум проходить через фази уточнення змісту твору, визначення головної дії, тобто спрямування до певної мети, за потреби – побудову паралельних, допоміжних дій, які сприятимуть розкриттю теми, які будуть поглиблювати головну дію. Режисер повинен визначити характер проблематики майбутнього екранного твору, наявність можливих драматургічних конфліктів, які є чинником позитивного, або негативного розвитку тощо. Дуже важливо відразу ж, на стадії формування режисерського задуму, визначити на основі власного стилю та творчої уяви жанр і характер викладу матеріалу – поетичний, публіцистичний, розповідний тощо. Це дозволить свідомо чи підсвідомо провести відбір тих чи інших драматургічних форм, виражальних засобів. Режисер, працюючи зі сценарієм, повинен попередньо відібрати той життєвий матеріал, який наповнить літературні образи і положення реальною екранною дією, уявити більш-менш цілісний образ майбутнього твору. Існує кілька документів, у яких на різних етапах роботи над екранним твором може формуватися і фіксуватися режисерський задум. По-перше, у тому разі, коли режисер бере на себе створення літературного сценарію фільму чи програми, таким документом є авторська заявка, а потому – літературний сценарій чи сценарний план. Якщо режисер отримує сценарний матеріал, створений іншим автором, він може зафіксувати свій творчий задум у режисерській експлікації – більш-менш розгорнутому викладі загального режисерського бачення майбутнього екранного твору, і в режисерському сценарії. Останній документ являє собою точний покадровий опис майбутнього фільму чи програми і слугує планом майбутніх зйомок та основою для фінансово-виробничих документів – кошторису, календарних планів, графіків тощо. До режисерського сценарію може додаватися так звана режисерська розкадровка – серія більш-менш умовних малюнків, на яких зафіксовані головні композиційні рішення і характер руху в кадрах, або локальних епізодах майбутнього екранного твору. Розкадровка, у створенні якої можуть приймати участь художник та оператор, дає можливість значно оптимізувати виробничо-постановочний процес, забезпечує безумовну монтажність зйомок і головне – допомагає творчій групі послідовно втілювати в кожному кадрі образний задум режисера. На телебаченні аналогом режисерського сценарію може виступати монтажний план програми, в якому визначаються об´ єкти зйомок чи трансляції у чіткій драматургічній послідовності. При виробництві художніх телефільмів і значних за об´ ємом постановочних телевізійних програм у ході підготовчого періоду на основі режисерського сценарію розробляється також пакет документів постановочного проекту. Постановочний проект об´ єднує всі матеріали, на основі яких будуть проводитися зйомки та монтаж екранного твору. До постановочного проекту художнього фільму входять: - режисерський сценарій; - пооб´ єктні розробки, в яких ретельно розписано все необхідне для зйомки кожного епізоду, включаючи певних виконавців, реквізит, техніку тощо; для їх створення з режисерського сценарію вибираються та групуються епізоди, які будуть зніматися в одному об´ єкті, незважаючи на їх сценарну послідовність, а також визначаються комплекси робіт, які будуть виконуватися на одній виробничій базі – комбіновані зйомки, виготовлення титрів, озвучання, попередній запис музики і т.ін. - зйомочні карти з детальним пооб´ єктним розписом характеру майбутніх зйомок; - операторська експлікація фільму та його окремих епізодів, у якій оператор викладає своє стилістичне бачення, накреслює періоди й часові характеристики можливої зйомки тих чи інших об´ єктів, визначає точний перелік необхідних технічних і допоміжних засобів; - звукооператорська експлікація; - фото- й відеопроби акторів; - описи і фотографії об´ єктів зйомки; - розкадровки; - ескізи декорацій або інтер´ єрів; - ескізи костюмів, строки пошиву костюмів і відповідні угоди на їх створення тощо; - монтажно-технічні розробки будівництва декорацій та натурних об´ єктів; - календарно-постановочний план; - генеральний кошторис; - перелік сценічно-постановочних засобів (реквізити, обладнання, перуки, грим тощо), які будуть виготовлятися поза студією; - рекламный пакет, кошторис на рекламу; - перелік готовності першочергових об´ єктів та об´ єктів, що потребують негайної зйомки ще в ході підготовчого періоди (об´ єкти, що уходять); - угоди з учасниками проекту; - фінансові угоди.
- режисура документальна та постановочна Об´ єкт документальних форм видовища, зокрема кінематографу і телебачення – природне життя, реальна поведінка та суспільнозначима діяльність людини. Документальна режисура, використовуючи різноманітні засоби драматургічної, зображальної, звукової виразності, об´ єднує окремі елементи, факти, події реального життя в цілісні інформаційні, публіцистичні, образні видовищні твори. Отримання цього матеріалу відбувається за допомогою різноманітних методів – подієва, організована, прихована і т.ін. зйомка, зйомочне спостереження, використання літописного, іконографічного матеріалу, відновлення фактів тощо. Завдання режисера документального екранного твору – вибрати в реальному житті такі елементи і явища, які найповніше, найвиразніше характеризують ту сферу дійсності, яка є об´ єктом екранного твору і організувати їх у такій драматургічній формі, яка дозволить повноцінно розкрити на екрані тему, ідею твору відповідно до стилю авторів та завдань, які перед ними стоять. Об´ єкт ігрових форм видовища – духовний зміст соціального буття людини, яке відтворюється переважно за допомогою творення художніх образів. Засобом їх створення є акторська гра на основі певної драматургії, яка і розкриває духовну сутність соціального буття людини. Таким чином, постановочна режисура утворює на екрані світ вигаданих образів життя, в основу яких покладено реальні, або вигадані події. Мета постановочної режисури – синтезуючи численні елементи екранного видовища – звук, зображення, акторську гру, декораційне оформлення тощо, створити виразну картину суспільних відносин, яка зможе захопити глядача, розважити його, змусити замислитись над проблемами сучасного життя і шляхами їх вирішення. Якщо для режисера документального екранного твору найважливішим є вміння віднайти в реальному житті факти і об´ єкти, які відповідають його філософському розумінню життєвих процесів, то для режисера постановочного твору головним є здатність до утворення типових образів на основі відбору характерних рис реального життя та власної фантазії.
|