Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Режисерський задум; документи фіксації режисерського та операторського задуму






Первинне, вихідне уявлення режисера про його майбутній твір, більш-менш осмислений прообраз твору, який дає поштовх подільшій творчій роботі має назву задум. Дуже часто задум одразу містить у собі всю ритміку майбутнього твору, його пластичні вирази, головні елементи драматургії.

А може статися так, що задум являє собою лише найзагальніші обриси майбутнього твору, об´ єднані тільки концепцією, прагненням режисера до виразу власного розуміння життєвих проблем

У будь-якому разі задум проходить через фази уточнення змісту твору, визначення головної дії, тобто спрямування до певної мети, за потреби – побудову паралельних, допоміжних дій, які сприятимуть розкриттю теми, які будуть поглиблювати головну дію.

Режисер повинен визначити характер проблематики майбутнього екранного твору, наявність можливих драматургічних конфліктів, які є чинником позитивного, або негативного розвитку тощо.

Дуже важливо відразу ж, на стадії формування режисерського задуму, визначити на основі власного стилю та творчої уяви жанр і характер викладу матеріалу – поетичний, публіцистичний, розповідний тощо. Це дозволить свідомо чи підсвідомо провести відбір тих чи інших драматургічних форм, виражальних засобів. Режисер, працюючи зі сценарієм, повинен попередньо відібрати той життєвий матеріал, який наповнить літературні образи і положення реальною екранною дією, уявити більш-менш цілісний образ майбутнього твору. Існує кілька документів, у яких на різних етапах роботи над екранним твором може формуватися і фіксуватися режисерський задум. По-перше, у тому разі, коли режисер бере на себе створення літературного сценарію фільму чи програми, таким документом є авторська заявка, а потому – літературний сценарій чи сценарний план. Якщо режисер отримує сценарний матеріал, створений іншим автором, він може зафіксувати свій творчий задум у режисерській експлікації – більш-менш розгорнутому викладі загального режисерського бачення майбутнього екранного твору, і в режисерському сценарії. Останній документ являє собою точний покадровий опис майбутнього фільму чи програми і слугує планом майбутніх зйомок та основою для фінансово-виробничих документів – кошторису, календарних планів, графіків тощо. До режисерського сценарію може додаватися так звана режисерська розкадровка – серія більш-менш умовних малюнків, на яких зафіксовані головні композиційні рішення і характер руху в кадрах, або локальних епізодах майбутнього екранного твору. Розкадровка, у створенні якої можуть приймати участь художник та оператор, дає можливість значно оптимізувати виробничо-постановочний процес, забезпечує безумовну монтажність зйомок і головне – допомагає творчій групі послідовно втілювати в кожному кадрі образний задум режисера. На телебаченні аналогом режисерського сценарію може виступати монтажний план програми, в якому визначаються об´ єкти зйомок чи трансляції у чіткій драматургічній послідовності.

При виробництві художніх телефільмів і значних за об´ ємом постановочних телевізійних програм у ході підготовчого періоду на основі режисерського сценарію розробляється також пакет документів постановочного проекту.

Постановочний проект об´ єднує всі матеріали, на основі яких будуть проводитися зйомки та монтаж екранного твору.

До постановочного проекту художнього фільму входять:

- режисерський сценарій;

- пооб´ єктні розробки, в яких ретельно розписано все необхідне для зйомки кожного епізоду, включаючи певних виконавців, реквізит, техніку тощо; для їх створення з режисерського сценарію вибираються та групуються епізоди, які будуть зніматися в одному об´ єкті, незважаючи на їх сценарну послідовність, а також визначаються комплекси робіт, які будуть виконуватися на одній виробничій базі – комбіновані зйомки, виготовлення титрів, озвучання, попередній запис музики і т.ін.

- зйомочні карти з детальним пооб´ єктним розписом характеру майбутніх зйомок;

- операторська експлікація фільму та його окремих епізодів, у якій оператор викладає своє стилістичне бачення, накреслює періоди й часові характеристики можливої зйомки тих чи інших об´ єктів, визначає точний перелік необхідних технічних і допоміжних засобів;

- звукооператорська експлікація;

- фото- й відеопроби акторів;

- описи і фотографії об´ єктів зйомки;

- розкадровки;

- ескізи декорацій або інтер´ єрів;

- ескізи костюмів, строки пошиву костюмів і відповідні угоди на їх створення тощо;

- монтажно-технічні розробки будівництва декорацій та натурних об´ єктів;

- календарно-постановочний план;

- генеральний кошторис;

- перелік сценічно-постановочних засобів (реквізити, обладнання, перуки, грим тощо), які будуть виготовлятися поза студією;

- рекламный пакет, кошторис на рекламу;

- перелік готовності першочергових об´ єктів та об´ єктів, що потребують негайної зйомки ще в ході підготовчого періоди (об´ єкти, що уходять);

- угоди з учасниками проекту;

- фінансові угоди.

 

- режисура документальна та постановочна

Об´ єкт документальних форм видовища, зокрема кінематографу і телебачення природне життя, реальна поведінка та суспільнозначима діяльність людини. Документальна режисура, використовуючи різноманітні засоби драматургічної, зображальної, звукової виразності, об´ єднує окремі елементи, факти, події реального життя в цілісні інформаційні, публіцистичні, образні видовищні твори. Отримання цього матеріалу відбувається за допомогою різноманітних методів – подієва, організована, прихована і т.ін. зйомка, зйомочне спостереження, використання літописного, іконографічного матеріалу, відновлення фактів тощо.

Завдання режисера документального екранного твору – вибрати в реальному житті такі елементи і явища, які найповніше, найвиразніше характеризують ту сферу дійсності, яка є об´ єктом екранного твору і організувати їх у такій драматургічній формі, яка дозволить повноцінно розкрити на екрані тему, ідею твору відповідно до стилю авторів та завдань, які перед ними стоять. Об´ єкт ігрових форм видовища – духовний зміст соціального буття людини, яке відтворюється переважно за допомогою творення художніх образів. Засобом їх створення є акторська гра на основі певної драматургії, яка і розкриває духовну сутність соціального буття людини. Таким чином, постановочна режисура утворює на екрані світ вигаданих образів життя, в основу яких покладено реальні, або вигадані події. Мета постановочної режисури – синтезуючи численні елементи екранного видовища – звук, зображення, акторську гру, декораційне оформлення тощо, створити виразну картину суспільних відносин, яка зможе захопити глядача, розважити його, змусити замислитись над проблемами сучасного життя і шляхами їх вирішення. Якщо для режисера документального екранного твору найважливішим є вміння віднайти в реальному житті факти і об´ єкти, які відповідають його філософському розумінню життєвих процесів, то для режисера постановочного твору головним є здатність до утворення типових образів на основі відбору характерних рис реального життя та власної фантазії.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.