Заняття 26. тема. тарас григоровиЧ шевЧенКо — УКраїнсьКий поет програмовий зміст:ознайомити дітей із дитячими роками

тема. тарас григоровиЧ шевЧенКо — УКраїнсьКий поет програмовий зміст: ознайомити дітей із дитячими роками, родиною ви-

датного українського поета Т. Г. Шевченка; вчити уважно слухати, розумі- ти зміст вірша; виховувати повагу та шанобливе ставлення до українсько- го поета.

матеріал: портрет Т. Г. Шевченка, малюнки до вірша «Зацвіла в долині…», іграшкова українська хата, подвір’я.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Дуже давно в українській бідній родині в маленькій, старенькій селянській хаті, жив маленький хлопчик, якого звали Тарасиком. Батька його звали Григорій Іванович, а маму — Катерина Якимівна. Жили вони дуже бідно, щоб прогодувати родину, багато працювали, а сім’я була чималенька — п’ять сестричок Тарасових, і два братики. А звали їх Катери- на, Ярина, три Марії, Микита і йосип. Старша сестра Катерина була Тара- сові за няньку. Вона доглядала меншеньких дітей, годувала їх, коли батьки працювали на панському полі. Тарасик дуже любив свою сестру, слухався її. Він був допитливим, вразливим, усім цікавився. Дуже любив природу, ра- ненько прокидався і біг до річки зустрічати схід сонечка. Дасть Катерина йому маленький олівець і клаптик паперу, і малює Тарасик річку, дерева, кві- ти, а як немає олівця та паперу — то й паличкою на піску малює. Ще коли Тарасик був маленьким, підійде, бува, до Катерини, коли вона читає, і про- сить: «Навчи і мене». Катруся показує Тарасикові букви, а він їх викладає з паличок на землі, або пише паличкою на піску.

Дидактична гра «виклади букву»

Вихователь показує букву, а діти викладають її з лічильних паличок на килимку. В и х о в а т е л ь. Любив малий Тарасик бавитися з дітлахами. Українська народна гра «гуси»

Діти обирають з-поміж себе двох — матку і вовка. Матка жене всіх останніх учас-

ників, своїх дітей, у поле, а потім, усівшись на певній відстані, за лінією, яка нази- вається городом, кличе своїх дітей:

— Гуси, додому!

— Задля чого?

— Вовк за горою.

— Що він робить?

— Гуси скубе.

— Які?

— Сірі! Сірі! Гуси волохаті,

Тікайте прямо до моєї хати!

Гуси біжать в город, а вовк перебігає їм дорогу і намагається кого-небудь зло- вити.

Коли вовк зловить когось за лінією, то його гуси б’ють крилами, і піймане за лінією гусеня він не бере до себе. Пійманих же на шляху до городу він забирає і садовить їх усіх разом.

А ще Тарасик дуже любив слухати казки й пісні. Прийде, бувало мати з роботи, а він до неї горнеться, просить казку розповісти, пісню заспівати.

А ще більше любив Тарас розповіді старого діда Івана Шевченка. Слухати його збиралися не тільки сім’я, а й багато сусідів.

Ріс Тарас і все від матері та діда в голову клав. А потім сам почав склада- ти вірші, які народ співав, як свої пісні. Із маленького хлопчика Тараса ви- ріс український народний поет, і почали його звати Тарасом Григоровичем Шевченко. (Демонстрація портрета Т. Г. Шевченка.)

підсумок

Декламація вірша «Зацвіла в долині» із демонстрацією на фланелеграфі.