💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Мельпомена 2 страница

Опрацювати поняття: в’ятичі, дреговичі, кривичі, бужани, волиняни, поляки, сіверяни, тиверці, древляни, місто, дитинець, село, торгівля, ремесло, господарство

Теми рефератів:

1. Рух слов’ян та його наслідки.
2. Міграція кочівників південними степами Русі (ІV-ХІІІ ст.).
3. Історико-географічні умови виникнення Київської Русі.
4. Формування геополітичних понять «Руська земля» та «Русь» та їх кордони.

Література: Войтович Л.В. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ ― початок XVІ ст.). Склад, суспільна і політична роль: Іст.-генеалог. дослідження.― Львів, 2000.― 649 с.; Греков Б. Киевская Русь. ― М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. ― 671 с.; Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. ― К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. ― 335 с. ― («Україна крізь віки», т.5). Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ - ХІІІ вв. ― М., 1982; Рычка В.М. Формирование территории Киевской земли (ІХ ― первая треть ХІІ вв.). ― К.: Наукова думка, 1988. ― 119 с.; Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь. ― К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. ― 319 с. ― («Україна крізь віки», т.4).

Практичне заняття 8. Українські землі під владою Литви та Польщі

Практична частина:

1. На контурній карті підпишіть і підкресліть назви держав, які на початку ХІV ст. претендували на галицько-волинську спадщину.

2. Позначте на контурній карті межу розподілу українських земель між Литвою і Польщею на кінець ХІV ст..

3. На контурній карті обведіть кордони і підпишіть: Польське королівство, Велике князівство Литовське, Велике князівство Московське, королівство Угорщина, князівство Молдавія, Тевтонський і Лівонський ордени, Кримське ханство.

4. Обведіть межі розселення українців у ХV cт.

5. Заштрихуйте на контурній карті територію розселення українців на середину ХVІ ст.

6. Зафарбуйте різними кольорами території Польського королівства і Великого князівства Литовського на середину ХVІ ст.

7. На контурній карті заштрихуйте землі, які внаслідок Люблінської унії увійшли безпосередньо до складу Польського королівства.

8. Обведіть різними кольорами район формування реєстрового козацького війська і територію Земель (Вольностей) Війська Запорізького Низового.

9. Порівняйте становище українських земель в складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського і заповніть таблицю:

10. На відповідних контурних картах («Національно-визвольна боротьба українського народу у 1590-1630-х рр.»):

♦ вкажіть різними кольорами напрямки дій козацьких і польських військ;

♦ підпишіть назви населених пунктів, пов'язаних з перебігом воєнних дій;

♦ позначте місця найважливіших битв;

♦ позначте місця укладення мирних угод між козаками і польським коман -дуванням, вкажіть роки.

11. Визначте соціальну структуру населення українських земель у складі різних держав (Великого князівства Литовського та Королівства Польського), проаналізуйте взаємовідносини соціальних груп, зміну їх складу і кількості в залежності від географічних умов.

12. Продовжить складання термінологічного словника. Дайте визначення понять: фільварк, фільварочне господарство, «подимщина», «поголовщина», «серебщина», «партачі», цех, чумаки.

Теми рефератів:

1. Міста Лівобережної України ХVІ - 1 пол. ХVІІ ст.: розміщення, склад населення.

2. Географічний фактор та етнічна територія української народності.

Література: Крикун М.Г. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV - XVІІІ ст. Кордони воєводств у світлі джерел. ― 2-е вид. ― К., 1993. ― 185 с.; Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. ― К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. ― 319 с. ― («Україна крізь віки», т.6); Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. ― К.: Наукова думка, 1987. ― 184 с.

Практичне заняття 9. Історико-географічна характеристика українських земель 18-19 ст.

Практична частина.

1. На контурній карті зафарбуйте суцільну етномовну територію. Надпишіть назви держав, до яких входили українські землі. Обведіть межі губерній і земель Російської імперії, земель (королівств) Австрійської імперії, утворених на українських землях станом на 1802 р.; надпишіть назви цих адміністративних утворень

2. Зафарбуйте різними кольорами регіони спеціалізації сільського господарства України у 1-й пол. ХІХ ст..

3. На контурній карті підпишіть промислові центри, які почали формуватися внаслідок розгортання промислової революції та назви міст, у яких було розташовано перші машинобудівні підприємства.

4. Вкажіть різними умовними позначеннями на контурній карті України:

♦ місця видобутку корисних копалин;

♦ морські торговельні порти;

♦ центри ярмаркової торгівлі;

♦ центри торгівлі хлібом.

5. На контурній карті позначте зовнішньоекономічні зв’язки України у першій пол. ХІХ ст. З якими країнами Україна була зв'язана в ті часи? Що було предметом українського експорту, а що – імпорту?

6. Населення Півдня України у 1861 р. становило 451, 8 тис.чол., у 1887 р. - 712, 4 тис.чол., а у 1907 р. воно досягло 1, 1 млн. чол. В той же час площа орної землі на Півдні України в першій пол. ХІХ ст. збільшилася у 25 разів. Чим пояснити швидке зростання кількості населення і площі орної землі на Півдні України в першій пол. ХІХ ст.?

7. У 80-90-х рр. ХІХ ст. сотні тисяч селян переселялися з Лівобережжя та Правобережжя України на Дон, Кавказ і Крим. В той же час велика кількість селян Західної України переселилася за океан - в Канаду, Сполучені Штати Америки. Чим пояснити значне посилення переселенського руху серед українських селян саме в цей час? Чому мешканці Західної України переселялися за океан, а ті, хто жив на Лівобережжі та Правобережжі - на Дон, Кавказ і Крим?

8. На контурній карті обведіть різними кольорами залізниці, побудовані до 1870 р. та у 1870-1900 рр.

9. У 1870-1874 рр. всі залізниці України перевозили 121 млн. тонн вантажів щорічно. У 1895-1899 рр. вони перевозили вже по 1.414 млн. тонн кожного року. Які причини обумовили бурхливий розвиток залізничного транспорту на Україні у 2-й пол. ХІХ ст.?

10. Наприкінці ХІХ ст. частка України у загальній довжині всіх залізниць, які існували у Російській імперії, становили 70%. Чому питома вага України в загальній довжині залізниць була такою високою? Яке це мало значення для розвитку промисловості та сільського господарства України?

11. Наприкінці ХІХ ст. залізниці з'єднали між собою всі промислові центри та губернські міста України. Вони зв'язали Україну також з найбільш крупними промисловими центрами Росії. Яке це мало значення для розвитку промисловості та сільського господарства України?

12. У 1860-1870 рр. через азово-чорноморські порти проходило майже 27% всіх грузів Російської імперії, які вона імпортувала, та 41% всіх експортних грузів. У 1895-1899 рр. ця частка відповідно становила 87, 5% та 57, 3%. Які висновки можна зробити на підставі цих цифр? Чим пояснити таку велику роль азово-чорноморських портів у зовнішній торгівлі? Чому за 20 років питома вага цих портів у зовнішній торгівлі зросла майже вдвічі?

13. Зафарбуйте різними кольорами регіони спеціалізації сільського господарства наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

14. На контурній карті позначте різними літерами Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцеворудний промислові центри та Дрогобицько-Бориславський нафтовий район. Вкажіть роки початку широкого промислового використання нафти, кам'яного вугілля, залізних та марганцевих руд у місцях зосередження їх видобутку.

15. На контурній карті підпишіть назви п’яти міст - найбільших торговельно-промислових центрів українських земель.

16. Обведіть основний район розміщення іноземних капіталів у Наддніпрянський Україні на початку ХХ ст..

17. Підпишіть міста, які на початок ХХ ст. мали чисельність населення понад 100 тис. жителів.

18. У 1906-1912 рр. з України у Сибір та інші райони Російської імперії переїхали 2, 5 млн. переселенців. Вони сподівалися там отримати землю. Причому майже половина цих переселенців повернулася назад. Поясніть, чому переселенців з України було так багато. Чому майже половина з них змушена була повернутися назад?

19. На початку ХХ ст. еміграція українського населення значно зросла. Так, з Західної України на постійне проживання виїжджали в основному в Канаду, США, Бразилію та Аргентину. Сезонні ж робітники їхали в Германію, Росію, Румунію. Які причини змушували велику кількість людей виїжджати за кордон? Чому з Західної України на постійне проживання їхали в основному за океан, а на сезонні роботи - в найближчі країни?

21. На основі даних переписів населення Австро-Угорщини та Росії, Історичного атласу України за ред. І.Теслі та Є.Тютька (1980) окреслити на контурній мапі межі суцільної української етнічної території, виділяючи історико-географічні краї та межі сучасної державної території. Порівняти конфігурацію і розміри етнічної території з сучасною державною територією України. Зробити висновки.

Частка українців серед населення повітів колишньої Російської імперії, що не увійшли до складу УРСР

22. На основі зазначених картографічних матеріалів, використовуючи дані переписів, вказати на мапі способом картодіаграм і значковим національний склад і кількість населення України за найбільшими адміністративними одиницями, а також географію та чисельність населення міст України. Зробити висновки.

Чисельність населення міських населених пунктів України наприкінці 19 ст. (у тис. чол.)

У складі Російської імперії

Александрія (Херсон.) 14, 0

Александрівськ (Катерин) 18, 0

Альошки (Тавр.) 9, 0

Амур-Нижнєдніпровськ (Катерин.) 6, 0

Ананьїв (Херсон.) 16, 7

Охтирка (Харків) 23, 4

Балта (Подільськ.) 23, 4

Бар (Подільськ.) 10, 0

Бахмут (Катерин.) 19, 3

Бахчисарай (Тавр.) 13, 0

Бердичів (Київськ.) 53, 5

Бердянськ (Тавр.) 26, 5

Богодухів (Харків.) 11, 7

Борзна (Черніг.) 12, 5

Брацлав (Поділ.) 7, 9

Біла Церква (Київ.) 35, 4

Біловодськ (Харків.) 12, 6

Білопілля (Харків.) 15, 2

Валки (Харків.) 8, 0

Васильків (Київ.) 13, 1

В.Знаменка (Тавр.) 15, 7

В.Токмак (Тавр.) 19, 3

Верз.Дніпровськ (Катерин.) 6, 7

Верхній Рогачик (Тавр.) 15, 2

Вінниця (Поділ) 30, 0

Володимир-Волинський (Вол.) 9, 9

Вознесенськ б.м. (Херсон) 15, 7

Волчанськ (Харків.) 11, 0

Гадяч (Полтав.) 7, 7

Гайсин (Поділ) 9, 4

Глухів (Черніг.) 14, 8

Городня (Черніг.) 4, 3

Дубно (Волин.) 14, 2

Євпаторія (Тавр.) 17, 9

Єлисаветград (Херсон.) 61, 5

Житомир (губ.м) 65, 5

Жмеринка (Поділ.) 14, 0

Звенигородка (Київ) 16, 9

Зіньків (Полт.) 10, 4

Зміїв (Харк.) 4, 7

Золотоноша (Полт.) 8, 7

Ізюм (Харків.) 13, 1

Кам’янець-Подільський (губ.м.) 35, 9

Кам’янка (Катерин.) 9, 9

Камінське (Катерин.) 16, 9

Канів (Київ.) 8, 9

Катеринослав (губ.м.) 121, 2

Керч (Тавр.) 33, 3

Київ (губ.м.) 247, 7

Клинці (Черніг.) 12, 1

Кобеляки (Полт.) 10, 5

Ковель (Волин.) 17, 7

Козелець (Черніг.) 5, 1

Конотоп (Черніг.) 18, 8

Констянтиноград (Полтав.) 6, 5

Кременець (Волин.) 17, 7

Кременчуг (Полтав.) 63, 6

Кривий Ріг (Херсон.) 14, 9

Кролевець (Черніг.) 10, 4

Куп’янськ (Харк.) 6, 9

Лебедин (Харк.) 14, 3

Летичів (Поділ.) 7, 2

Липовець (Київ.) 8, 7

Літин (Поділ.) 9, 4

Лохвиця (Полтав.) 8, 9

Лубни (Полтав.) 10, 1

Луганськ (Катерин.) 20, 4

Луцьк (Волин.) 15, 8

Маріуполь (Катерин.) 31, 1

Мглин (Черніг.) 7, 6

Мелітополь (Тавр.) 15, 5

Миргород (Полтав.) 10, 0

Могилів (Поділ.) 22, 3

Миколаїв (Херсон.) 92, 0

Нікополь (Катерин.) 17, 1

Новгород-Сіверський (Черніг.) 9, 2

Новоград-Волинський (Волин.) 17, 0

Новозибків (Черніг.) 15, 4

Новомосковськ (Катерин.)12, 9

Ніжин (Черніг.) 32, 1

Овруч (Волин.) 7, 4

Одеса (Херсон.) 405, 0

Ольгопіль (Поділ.) 8, 1

Основа сл. (Харків.) –

Остер (Черніг.) 5, 4

Острог (Волин.) 14, 7

Павлоград (Катерин.) 15, 8

Перекоп (Тавр.) 5, 3

Переяслав (Полтав.) 14, 6

Пирятин (Полтав.) 8, 0

Полонне (Волин.) 16, 3

Полтава (губ.м.) 53, 7

Почеп (Черніг.) 9, 7

Прилуки (Полтав.) 18, 5

Проскурів (Поділ.) 22, 9

Радомисль (Київ.) 10, 9

Рівне (Волин.) 24, 6

Ромни (Полтав.) 22, 5

Севастополь (Тавр.) 53, 6

Семенівка (Черніг.) 14, 1

Сімферополь (губ.м.) 49, 1

Сквира (Київ.) 18, 0

Слов’яносербськ (Катерин.) 3, 1

Слов’янськ (Харк.) 15, 8

Слободзея (Херсон.) 9, 7

Сміла (Київ.) 15, 2

Сосниця (Черніг.) 7, 1

Старобільськ (Харк.) 9, 8

Стародуб (Харк.) 12, 4

Старокостянтинів (Волин.) 16, 4

Суми (Харк.) 27, 6

Сураж (Черніг.) 4, 0

Тараща (Київ.) 11, 3

Тирасполь (Херсон.) 31, 6

Катеринодар (Кубан.) 65, 7

Ейськ (Кубан.) 35, 4

Новоросійськ (Чорн.губ.) 16, 2

Тульчин (Поділ.) 16, 2

Умань (Київ.) 31, 0

Харків (губ.м.) 174, 8

Хурсон (губ.м.) 59, 1

Хмільник (Поділ.) 11, 7

Хорол (Полтав.) 8, 0

Черкаси (Київ.) 30, 0

Чернігів (губ.м.) 27, 7

Чорнобиль (Київ.) 9, 3

Чигирин (Київ.) 9, 9

Юзівка (Катерин.) 28, 1

Ялта (Тавр.) 13, 2

Ямпіль (Поділ.) 6, 6

Феодосія (Тавр.) 24, 1

Брест-Литовськ (Гроднен.) 45, 5

Кобрин (Гроднен.) 10, 4

Мозир (Мінськ.) 10, 8

Холм. (Люблін.) 19, 2

У складі Австро-Угорської імперії

Вижниця (провінція Буковина) 4, 5

Заставна (провінція Буковина) 4, 2

Кімпелунг (провінція Буковина) 3, 2

Кіцмань (провінція Буковина) 4, 8

Радівці (провінція Буковина) 14, 4

Серет (провінція Буковина) 7, 6

Старожинець (провінція Буковина) 6, 7

Сучава (провінція Буковина) 10, 9

Бібрка (провінція Галичини і Лодомерії) 4, 7

Борщів (провінція Галичини і Лодомерії) 4, 6

Броди (провінція Галичини і Лодомерії) 17, 4

Бережани (провінція Галичини і Лодомерії) 11, 4

Дрогобич (провінція Галичини і Лодомерії) 19, 4

Городок (провінція Галичини і Лодомерії) 11, 8

Грибів (провінція Галичини і Лодомерії) 2, 7

Городенка (провінція Галичини і Лодомерії) 11, 6

Гусятин (провінція Галичини і Лодомерії) 5, 7

Калуш (провінція Галичини і Лодомерії) 7, 8

Кам’янка Струмилова (провінція Галичини і Лодомерії) 7, 3

Коломия (провінція Галичини і Лодомерії) 34, 2

Косів (провінція Галичини і Лодомерії) 3, 1

Кросно (провінція Галичини і Лодомерії) 4, 4

Львів (провінція Галичини і Лодомерії) 159, 9

Мостиська (провінція Галичини і Лодомерії) 4, 7

Надвірна (провінція Галичини і Лодомерії) 7, 5

Печеніжин (провінція Галичини і Лодомерії) 6, 8

Підгайці (провінція Галичини і Лодомерії) 5, 9

Бучач (провінція Галичини і Лодомерії) 11, 8

Чортків (провінція Галичини і Лодомерії) 5, 1

Добромиль (провінція Галичини і Лодомерії) 3, 3

Долина (провінція Галичини і Лодомерії) 9, 1

Болехів (провінція Галичини і Лодомерії) 4, 2

Перемишляни (провінція Галичини і Лодомерії) 46, 3

Рава Руська (провінція Галичини і Лодомерії) 8, 9

Рогатин (провінція Галичини і Лодомерії) 7, 2

Рудки (провінція Галичини і Лодомерії) 3, 2

Самбір (провінція Галичини і Лодомерії) 17, 0

Сянок (провінція Галичини і Лодомерії) 6, 4

Снятин (провінція Галичини і Лодомерії) 11, 5

Сокаль (провінція Галичини і Лодомерії) 9, 6

Станіславів (провінція Галичини і Лодомерії) 30, 4

Стрий (провінція Галичини і Лодомерії) 23, 2

Сколе (провінція Галичини і Лодомерії) 3, 4

Тернопіль (провінція Галичини і Лодомерії) 30, 4

Турка (провінція Галичини і Лодомерії) 6, 0

Ярослав (провінція Галичини і Лодомерії) 22, 6

Комітати Угорини

Деречин (Ужан. ком.) 2, 1

Великий Березний (Ужан.ком.) 2, 6

Свалява (Берез.ком.) 2, 4

Тячів (Мармар. ком.) 4, 8

Рахів (Мармар.ком.) 5, 9

Севлюш (Угочан.ком.) 5, 7

Ясіня (Мармар.ком.) 9, 0

Хуст (Мармар.ком.) 8, 7

Берегове (Берез.ком.) 9, 6

Ужгород (Ужгород.ком.) 13, 5

Мукачеве (Берез.ком.) 13, 6

Національний склад населення українських земель (за винятком північно-західних і південно-східних реґіонів) у складі Російської імперії (за матеріалами перепису 1897 р.)

23. Нанести на мапу значковим способом та способом ареалів райони і центри розміщення харчової, деревообробної, гірничодобувної, нафтової і нафтопереробної, металургійної, хімічної та машинобудівної промисловости. Показати основні залізничні магістралі, вказуючи час їх прокладання.

Література: Багалій Д. Нарис історії України. - К., 1994; Бойко Я.В., Данилова Н.О. Формування етнічного складу населення Південної України. Кінець ХVІІІ - ХІХ ст.// Український історичний журнал. - 1992. - № 6. - С.54-65; Гнєздіков О.Ф. Заселення російськими та українськими селянами Криму в кінці ХVІІІ ст.// Український історичний журнал. - 1987. - № 6. - С.103-109; Гуржій І. Україна в системі всеросійського ринку 60-90-х років ХІХ ст. - К., 1968; Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. - К., 1992; Завальнюк К.В. Торгівля промисловими товарами між Україною та Білорусією у другій половині ХІХ ст.// Український історичний журнал. - 1998. - №4. - С.43-56; Заставний Ф.Д. Українська діаспора: розселення українців у зарубіжних країнах. - Львів, 1991; Історія України. - Львів, 1996; Історія України. - К., 1997; Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. - К., 1991; Історія України: нове бачення. - К., 1995; Кругляк Б.А. Ярмарочная и базарная торговля в конце ХІХ - начале ХХ века (на материалах Украины) // Отечественная история. - 1993. - № 2. - С.165-175; Лазанська Т.І. Соціальне походження промислової буржуазії України в ХІХ ст.// Український історичний журнал. - 1996. - №2. - С.65-73; Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2-х т. - К., 1992; Рибалка І.К. Історія України. Ч.2. - Харків, 1995; Субтельний О. Україна: історія. - К., 1990; Ткачук П. Адміністративно-територіальний устрій України: досвід і уроки // Місцеве самоврядування. - 1998. - № 5- 7.

Семінарсько-практичне заняття 9. Питання історичної географії України 20 ст.

1. Географія розселення українців на мапі світу (18-20 ст.): а) Освоєння Кубані, Слобожанщини, Причорномор’я. Переселення українців на Далекий Схід, до Сибіру і в Казахстан; б) Українська еміграція 19-20 ст. в країни Європи, Америки, в Австралію; в) Історико-географічна характеристика процесу возз’єднання українських земель

2. Географія господарства: раднаргоспи, перехід до галузевого управління. Зміцнення командно-адміністративної системи.

Практична частина

1. На основі статистичних даних побудувати структурні діаграми переселення українців за Урал. Зробити висновки.

Переселення з України на Урал

2. На основі історичних атласів і мап, статистично-довідкових матеріалів відтворити на контурній карті державні кордони і територіально-адміністративний устрій на українських землях у міжвоєнний період. Поясніть невідповідність географії систем розселення і ТПАУ на українських землях у складі ІІ Речіпосполитої.

3. На основі матеріалів переписів населення 1897-1926 рр. (у межах УРСР) побудувати структурні діаграми національного складу населення України. Дати письмову характеристику структурних змін у національному складі.

4. Використовуючи картографічний і статистичних матеріал «Атласу України і сумежних країв» дати письмову характеристику змін у географії промисловости і транспорту та ролі у цьому територіально-політичних чинників.

5. Зробити порівняльну характеристику темпів і особливостей соціально-економічного розвитку Львова, Луцька, Харкова і Ужгорода у міжвоєнний період.

6. Дослідити і визначити на контурній карті:

ü кордони України на час проголошення незалежности у серпні (грудні) 1991 р.

ü територіально-адміністративний поділ незалежної України;

ü виділення автономної респіблуки Крим.

Література: Трубчанінов С.В. Історична географія України: Курс лекцій. ― Кам’янець-Подільський: ОІЮМ, 2005. ― 192 с.; Українська народність: Нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. ― К., 1990; Пономарьов А.П. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. – К., 1997; Андрусечко П. Українська діаспора в Польщі під загрозою? // Українське слово. – 2003. – 7-13 серпня. – С.6; Барбіл Б. «А на том берегу», Або дещо з життя української меншини в Румунії // День. – 2003. – 13 серпня. – С.5; Бача Ю. Чому, коли і як?: Запитання й відповіді з історії і культури русинів – українців Чехословаччини. – К.: ІНТЕЛ, 1992; Бевз Т., Яремчук В. Феномен української еміграції кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Історія України. – 2002. – травень (№18). – С.5-6; Безкоровайний Б. І в чеських українців козацький дух // Молодь України. – 2002. – 3 серпня. – С.3; Брук С.И., Кабузан В.М. Динамика численности украинского населения в мире // Советская этнография. – 1981. - №5. – С.15-32; Булгакова Л. Культурна спадщина українців за океаном / Людмила Булгакова, Олександр Ситник // Народознавчі зошити. – 1995. – Ч.6. – С.357-360; Власов-Овдієнко О. Становище українців і русинів після розпаду Югославії // Золоті ворота. – 1992. – Вип.2. – С.119-127; Ємець Т. Українська діаспора: тенденції виникнення та сучасний стан // Україна: крок у ХХІ ст.: соціально-політичний аналіз. – К., 2002. – С.263-271; Заставний ФД. Українська діаспора. – Львів, 1990; Заставний Ф.Д. Українська східна діаспора. – Львів, 1992; Піскун В. Українська політична еміграція і голодомори // Пам’ять століть. – 2003. - №3. – С.74-85; Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці у світі. – К.: Альтернативи, 1999; Юричко В. Українці за межами України // Київська старовина. – 1992. - №4. – С.66-71; Українська діаспора мовою статистики // Історія української культури: Зб. мат. і док. / За ред. С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. – К.: Вища школа, 2000. – С.564-570; Жмуркевич Я. Українці в Америці // Вітчизна. – 2002. - №3\4. – С.105-109.