Зміст лекції. Загальноосвітні навчальні заклади: типи, характеристика.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Загальноосвітні навчальні заклади: типи, характеристика.

До загальноосвітніх навчальних закладів відносяться загальноосвітні та спеціальні навчальні заклади у яких здійснюється процес навчання та виховання підростаючого покоління. Основними типами названих закладів є загальноосвітня школа, гімназія, ліцей, освітній центр естетичного виховання тощо. Всі ці освітні заклади працюють за програмами розробленими та ліцензованими Міністерством науки та освіти України. Навчальні програми предметів естетичного циклу, що викладаються у загальноосвітніх школах, підпорядковані єдиному стандарту освіти. Програми гімназій, ліцеїв та спеціалізованих шкіл збагачені додатковими предметами відповідно до спрямованості освітнього закладу і суттєво відрізняються за кількісним та якісним складом.

Особливості побудови музично-просвітницької роботи в освітніх закладах різного типу (загальноосвітня школа, гімназія, ліцей, освітній центр естетичного виховання).

Музично-просвітницька робота у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється як на уроках з дисциплін естетичного циклу, так і в позаурочний час на заняттях різних гуртків та колективів. Відповідно до завдань естетичного виховання музично-просвітницька робота спрямована на естетичний розвиток підростаючого покоління, на формування у школярів музично-естетичного смаку, на активізацію прагнення до творчості, до самовираження, що притаманне учням будь-якого віку. Зміст названої роботи відображається як у програмних завданнях, так і в різноманітних творчих заходах, у підготовці яких беруть посильну участь і самі учні, і вчителі, і батьки.

У гімназіях та ліцеях естетичного спрямування музично-просвітницька робота набуває вигляду факультативних занять для всіх школярів чи занять певного гуртка або клубу (фольклорний клуб, хоровий гурток тощо).

Педагогічні принципи побудови позакласної музично-просвітньої роботи.

принцип єдності навчання, виховання та розвитку – реалізується в процесі виховання та розвитку особистісних якостей та здібностей школярів у позакласній роботі.

Принцип оптимізації навчального процесу - передбачає досягнення максимальних результатів навчання музично-творчою діяльністю з мінімальними витратами часу (Ю.К.Бабанський).

Принцип проблемного навчання – має на меті формування творчих здібностей учнів у процесі самостійного вирішення проблемних завдань, що сприяє оволодінню школярами знаннями, вміннями та навичками музично-творчої діяльності.

Принцип взаємозв’язку дитячої творчості з навколишньою дійсністю – сприяє доступності інтересу та значимості творчої діяльності для тих, хто навчається.

Принцип тематичної побудови - створює умови для цілісності музично-творчих занять, єдності всіх видів музично-творчої діяльності та можливості органічного тематичного зв’язку з поурочним плануванням навчальних тем (за програмами Д.Б. Кабалевського та О.Я. Ростовського).

Принцип музичного пізнання – провідною метою якого є освоєння учнями теоретичних опорних музичних знань та музичних понять, засвоєння засобів музичної виразності та основних закономірностей музично-творчої діяльності.

Принцип систематичності та динаміки творчого розвитку – ґрунтується на системності та послідовності побудови творчих завдань з постійним ускладненням та розширенням “творчої самостійності” та творчої активності, що відповідають віковим особливостям учнів певного віку; співвідноситься з вимогами поступового переходу від простого до складного у музично-творчому процесі; є принципом наскрізного розвитку.

Принцип взаємозв’язку емоційного та логічного у творчій діяльності – обумовлений необхідністю застосування опорних музичних знань, вмінь та навичок для вирішення музично-творчих завдань.

Принцип взаємозв’язку всіх видів мистецтв – спирається на єдність естетичних закономірностей та глибинних емоційних основ всіх творів мистецтва.

Принцип колективному навчанню творчій діяльності з врахуванням індивідуальних особливостей учнів – здійснює необхідність масового музичного навчання та виховання без відбору та диференціації учнів на більш та менш музично здібних.

Принцип ґрунтовності, усвідомленості та результативності опорних музичних знань - передбачає розвиток у школярів здібностей та вмінь самостійно і свідомо застосовувати набуті знання на уроках музики та на позакласних музичних заняттях: під час колективного естрадного музикування, ви кально-інструментального, камерно-вокального, хорового, оркестрового виконавства, колективного чи індивідуального прослуховування музики тощо.

1. Особливості музично-просвітницької роботи в гімназіях та ліцеях естетичного спрямування.

2. Застосування у музично-просвітницькій роботі загальноосвітньої школи принципу єдності навчання, виховання та розвитку.

3. Застосування у музично-просвітницькій роботі загальноосвітньої школи принципу оптимізації навчального процесу.

4. Зміст й особливості застосування у музично-просвітницькій роботі загальноосвітньої школи принципу проблемного навчання.

1. Особливості музично-просвітницької роботи хорового колективу (або учнівського естрадного оркестру) в гімназіях та ліцеях естетичного спрямування.

2. Чи має місце принцип тематичної побудови на позакласних заняттях хору молодших школярів (або шкільного естрадного оркестру)?

3. Чи є доцільним застосування принципу ґрунтовності й усвідомленості основ музичних знаньна позакласних заняттях зі шкільним хоровим (або шкільним естрадним) колективом?

4.Особливості дії принципу єдності навчання, виховання та розвитку в процесі підготовки і проведення концертного виступу шкільного хорового (або шкільного естрадного) колективу на міському музично-просвітницькому заході.

5. Зміст й особливості застосування принципу проблемного навчання у позакласних заняттях і в музично-просвітницьких заходах шкільного хорового (або шкільного естрадного) колективу.

6. Пояснити дію принципу музичного пізнання у підготовці музично-просвітницьких заходів загальноосвітньої школи з участю шкільного хорового (або шкільного естрадного) колективу.

7. Із власного досвіду роботи з хором (дитячим, шкільним, студентським, самодіяльним дорослим) або естрадним оркестром обґрунтувати застосування принципу систематичності та динаміки творчого розвитку.

1. Застосування у музично-просвітницькій практиці загальноосвітньої школи принципу колективного навчання творчій діяльності з врахуванням індивідуальних особливостей учнів.

2. Практичне застосування у музично-просвітницьких заходах загальноосвітньої школи принципу взаємозв’язку емоційного та логічного у творчій діяльності.

3. Застосування у музично-просвітницькій діяльності загальноосвітньої школи принципу музичного пізнання.

4. Застосування у практиці музично-просвітницької діяльності загальноосвітньої школи принципу систематичності та динаміки творчого розвитку.

1. Застосування принципу колективного навчання творчій діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів на прикладі позакласних занять з хоровим колективом (або шкільним естрадним оркестром) загальноосвітньої школи.

2. Чи існує зв'язок між принципом оптимізації навчального процесу та фізіологічними особливостями розвитку голосового (або рухового) апарату дітей молодшого шкільного віку?

3. Під час проведення педагогічної практики в загальноосвітній школі перевірити застосування принципу взаємозв’язку емоційного та логічного у творчій діяльності, а також метод попереднього створення ситуацій емоційно-сценічної концентрації для виховання сценічної надійності шкільного хору (або шкільного естрадного оркестру).

4. Практичне застосування у музично-просвітницьких заходах принципу взаємозв’язку емоційного та логічного у творчій діяльності шкільного хорового колективу (або шкільного естрадного оркестру).