Закріплення мосту.

Поперечне закріплення моста утримує його від зносу силою води і поперечного вітру. Рекомендована схема якірного поперечного закріплення НЖМ-56 приведена на рис. 1. При глибинах води до 10 м табельні якірні ланцюги забезпечують утримання моста інвентарними якорями масою 100 кг. У той же час інструкція рекомендує влаштовувати поперечне закріплення табельними якорями з довжиною ланцюга 75 м на всій довжині моста. Видалення якірний ліній від країв понтонів мосту повинне бути не менше восьми найбільших глибин на закріплюваній ділянці і не менше 30 м. При цьому повинна передбачатися можливість їх протягання по дну в проектне положення на довжину близько 10 м для набору утримуючої сили.

Рис. 1. Схема посиленого наплавного моста НЖМ-56 з поперечним закріпленням: 1 – клітинна засада; 2 – залізнична прогонова будова; 3 – підйомна опора; 4 – шарнірний стик прогонової будови моста; 5 – додаткові потони посилення моста; 6 – пором річкової частини; 7 – натяжний шарнірний стик вивідного порома; 8 – стрічка з комплекту РЕМ-500 подовжнього закріплення; 9 – талреп; 10 – металеві палі подовжнього закріплення; 11 – автодорожній поїзд; 12 і 22 – табельні якорі поперечного закріплення; 13 – поліспаст натягнення бічних канатів якір ниці з однодольними блоками г/п 10 т; 14 – бічний канат якірниці d22 мм; 15 – швелер для закріплення якірних ланцюгів; 16 – пакет двотаврових балок якірниці; 17 – поліспаст натягнення канатів якірного закріплення з блоком г/п 25т; 18 – бакен; 19 – якірний канат (дві нитки d37 мм); 20 і 23 – залізобетонні якорі присоси масою 8 і 15 т; 21 – сполучний канат d37 мм.

Найбільша глибина води на закріплюваній ділянці не повинна перевищувати 8, 5 м, а з урахуванням протягання якоря – 7, 5 м. При великих глибинах рекомендується використовувати ланцюги подвоєної довжини або замінювати їх рівно міцними тросами.

Як інвентарні якорі в НЖМ-56 використовується якорі Матросова або якорі сошникового типу. Кормовий якір має масу 40 кг, носовий – 100 кг. У перших випусках парків зустрічалися якорі типу «Холу» масою 200 кг (носовий) і 75 кг (кормовий).

Рис. 2. Носовий якірний пристрій понтона НЖМ-56: 1 – брашпиль; 2 – якір в транспортному положенні; 3 – змінний клюз; 4 – якірний ланцюг з роз’ємною скобою; 5 – буксирний кнехт: 6 – стопор якірного ланцюга; 7 – порушена для кріплення кінця якірного ланцюга понтона; 8 – роз’ємна скоба; 9 – глаголь-гак і перехідна ланка для нарощування якірного ланцюга; 10 – скоба для закріплення ланцюга на днищі понтона; 11 –ніша для розміщення лап якоря.

При глибинах більше 10 м табельні якорі застосовувати не рекомендується, оскільки при проході протягу від осідання понтонів і ослаблення натягнення якірних ланцюгів можуть мати місце деформації моста в плані.

При великих швидкостях перебігу води, коли неможливо застосувати табельні якорі, можливо застосувати сошникових якорів масою від 460 до 600 кг. Крім того, інструкція рекомендує при частих переміщеннях майна з однієї водної перешкоди на іншу доповнити комплект якорями Горбунова.

Застосування таких якорів примушує переобладнати понтони під установку лебідок тритонок або п’ятитонних, що вимагає виконання додаткових робіт. У решті випадків застосовується закріплення залізобетонними якорями-присосами зі застосуванням якірниць. Поперечне закріплення двома залізобетонними якорями-присосами масою 15 т з верхової сторони і двома масою 8 т з низової сторони забезпечує утримання групи з чотирьох поромів завдовжки 37, 5 м. Кількість закріплюваних по цій схемі поромів рекомендується перевіряти розрахунком реальних швидкостей перебігу води, вітру і характеристик грантів дня по існуючій методиці.

Крім того, інструкція рекомендує при неможливості застосовування табельних якорів, зважаючи на слабкі або скельні ґрунти дна, закріплювати найближчі до берега мостові пороми тросовими відтяжками до забитих паль або дерево земляним якорям на березі.

Рис. 3. Закріплення важкими сошниковими якорями: 1 – бакен; 7 – лебідка тритонки; 8 – п’ятитонна лебідка; 9 – лебідка закріплення мостового порома одним якорем; 10 – балка з рухомим блоком якірного поліспаста; 11 – важкий сошниковий якір.

Рис.4. Схема поперечного закріплення при великій глибині води: 1 – наплавний міст з автопроїздом; 2 – якірниця; 3 – 5-тонна ручна лебідка; 4 – якірні ланцюги і бічні канати; 5 – бакен; 6 – якірний канат; 7 і 9 – залізобетонні якорі-присоси; 8 – якірний трос.

Крім того, інструкція рекомендує при неможливості застосовування табельних якорів, зважаючи на слабкі або скельні ґрунти дна, закріплювати найближчі до берега мостові пороми тросовими відтяжками до забитих кущів паль або дерево земляних якорів на березі.

Рис.5. Схема закріплення мостових поромів відтяжками до берегових якорів: 1 – береговий якір; 2 – залізничний проїзд; 3 – автодорожній проїзд; 4 – підйомна опора.

Відтяжка з ланцюгів або тросів повинні ставитися під кутом до осі моста не менше 50° і підбиратися по міцності. Так само бути запроектовано закріплення мостових поромів за кущі паль в руслі річки. Кріплення тросів до паль повинне вироблятися в рівні не вище 1 м від дна. Допустиме горизонтальне зусилля на палю допускається приймати 1/6 від розрахункового вертикального тиску, що приймається для паль на опорах мостів.

Мости невеликих довжин при скельних ґрунтах дна можуть кріпитися за поперечні троси.

Рис.6. Схема закріплення наплавного моста за поперечні троси: 1 – берегові якорі поперечного троса; 2 – верховий поперечний трос; 3 – низовий поперечний трос.

Інструкції рекомендують влаштувати поперечне закріплення:

1). На табельних якорях.

2). На важких суднових якорях.

3). На якорях-присосах.

4). Відтяжками до берегових якорів або до якорів в руслі річки.

5). За поперечні троси.

Рис.7. Варіант якірниці з лебідками для натягнення бічних тросів бакеном: 1 – секція понтона; 2 – прогони автопроїзду з розпірками; 3 – п’ятитонна лебідка якірного поліспаста; 4 – п’ятитонні лебідки для натягнення бічних тросів; 5 – швелер для кріплення якірних ланцюгів; 6 – бакен; 7 – поворотна сережка для запобігання закручуванню поліспаста; 8 – блоки поліспаста г/п 15 і 25 т; 9 – бічні троси до прогонової будови поромів; 10 – якірні ланцюги; 11 – однорольниє десятитонні блоки.

Для поперечного і подовжнього закріплення за берега застосовуються дерево земляні якоря.

Подовжнє закріплення мосту виконується у вигляді тросових відтяжок, одним кінцем закріпленим за залізничну або автодорожню прогонову споруду кінця річної частини, а другим – закріпленим за барабан трьохтонної табельної лебідки, поставленої на берегу. На кожному березі ставляться дві відтяжки, верхова і низова. Кут між відтяжкою і віссю мосту повинен бути не більш 30^°. Дозволяється використання для подовжнього закріплення лебідок, поставлених для передвижки підйомної рамної опори.

Мости довжиною більш 500 м рекомендується закріпляти у подовжньому відношенні з установкою на кожної відтяжці двох лебідок. Розповсюдження тягового зусилля у цьому випадку забезпечується кріпленням відтяжки подовжнього закріплення до балансирної балки.