💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Ситуація 8

Учителька історії А.К. завжди відзначалась мажорним тоном в роботі. Це подобалося багатьом учням і навіть колегам. Лише завуч школи час від часу робив їй зауваження:

— Чому це учні на ваших уроках частенько так заразливо сміються? Даремне час витрачаєте, Антоніно Кузьмівно.

— Анекдоти я їм інколи розповідаю, Сергію Івановичу. Поставили уроки історії останніми – от і доводиться... А ви приходьте до мене на уроки.

І завуч запланував відвідати серію уроків А.К. 9-й клас. А.К. бадьоро, з посмішкою на обличчі заходить до класу. Це її клас: вона працює тут класним керівником з переходом учнів до четвертого класу. Уже п'ятий урок. Відчувається деяка втома учнів.

— Добрий день, шановні мої! Сідайте. Вітаю вас зі святом!

— Яким? Що ще за свято? – дивуються учні.

— Треба знати. Свято в нашому колективі. У цей день у 1984році у добрих батьків народився наш Олексій Ткачук. Олексій – від грецького аіехо – захисник. Вітаю вас, Олексію, з шістнадцятиріччям, зичу від імені всього нашого дружного класного колективу спортивного здоров'я, високої зрілості і дбайливого ставлення до духовного багатства своїх батьків і багатства всього нашого народу. Віднині ви уже не такий собі підліток, а повнолітній громадянин нашої Вітчизни. А звідси і вимоги до вас інші. Будьте щасливі, Альошо!

Альоша, рослявий, дещо незграбний, зашарілий, стоїть за партою. Всі учні радісно і доброзичливо дивляться на нього. А.К. підходить до нього, тисне руку, злегка обнімає, передаючи цим самим щирість і теплоту. В класі зриваються дружні оплески.

— Тут, Альошо, книга Вам на пам'ять. Це хвилююча розповідь Юрія Бондарева " Гарячий сніг". Вона про юність, яка своєю кров'ю заплатила рахунок за наше з вами життя.

Радісні обличчя учнів із сусідніх і далеких парт привітно посміхаються Альоші. А.К. уже біля дошки.

— То над чим ми працювали дома? – повертає увагу учнів до навчальної роботи.

Учні зразу ж переключилися на історію. Вони налаштовані на працю. Адже вони щойно отримали якийсь особливий заряд людської радості.

Альоша теж заглибився у книгу. Можливо за кілька останніх уроків. Адже він грубуватий, недбайливий у навчанні, схильний до дрібних порушень дисципліни, не завжди справедливий із товаришами. Можливо, сьогодні перелом? Адже уже шістнадцять.

Урок пройшов цікаво. Він був наповнений розумовою енергією учителя і учнів. А.К. ніби за сценарієм розповіла учням дивовижну історію, яка трапилася з одним іноземним послом при російському дворі. Сміялися всі захоплено. Завуч теж не втримався на своєму педагогічному олімпі: сміявся разом з усіма.

1. З якою метою учителька вдається до таких прийомів?

2. Формуванню яких моральних якостей вихованців сприяють дії А.К.?

3. Чи варто побутові справи виносити на уроки?