Ситуація 7

Ганна Іванівна була суворим, вимогливим завучем. І всі у школі її побоювалися. Вона була непримирима до найменших порушень порядку, частенько дорікала молодій учительці літератури Світлані Миколаївні за надто близьку дистанцію з учнями, за прояв лібералізму. " Дивіться, – попереджувала Ганна Іванівна молоду вчительку, – прийде час, наплачетеся ви зі своїми вихованцями".

Невдовзі у школі трапився такий випадок. На уроці в 10 класі, який вела Ганна Іванівна, учень, глянувши у вікно, сказав:

" Дивіться, як він б'є її – прямо жах! " Учні, які сиділи біля вікна, повернули голови і побачили, що на дорозі застряг віз із дровами і візниця що є сили б'є коня. У руці в нього була товста палиця. Бідна тварина напружувалася з усіх сил, падала, піднімалась, але віз залишався на місці.

— Ви чим зайняті? – суворо сказала учням Ганна Іванівна. – Хто дозволив вам дивитися на вулицю? Як же у вас, одначе, легко відволікається увага будь-якою дрібницею. Пригадайте, що я вам розповідала про великого математика древності Архімеда: він настільки був захоплений розв'язанням на піску геометричної задачі, що навіть не помітив, як у місто увірвалися завойовники. Один ворожий воїн опинився у його дворі, і що сказав йому вчений? – " Не чіпай моїх кіл! " Тоді воїн завойовників убив Архімеда. У нас же, слава Богу, війни немає, і лише хтось на вулиці стьобає коня, а ви вже готові забути про роботу. Отож, всі дивляться на дошку!

У той же час у 9 класі урок вела Світлана Миколаївна. Вона випадково подивилася у в вікно і побачила, як візни­ця несамовито бив коня, який уже впав.

— Що він робить? – вигукнула вчителька. – Він же вб'є його.

Всі учні повскакували із своїх місць і обліпили вікно.

— От негідник! – вирвалося в учительки.

— Це Гришка із сусіднього села, – сказав Вася Володій. – Він завжди, коли п'яний, б'є коня.

— Світлано Миколаївно! Можна ми вийдемо і не дозволимо йому бити коня? – попросив Петя Торцов, найбільший і найсильніший учень класу.

— Добре, – сказала Світлана Миколаївна, – та ви можете і допомогти витягти воза, адже вас так багато.

Клас миттю спорожнів. Петя першим підбіг до воза, висмикнув палицю з рук візниці і з силою відштовхнув його набік. Одні хлопці вхопилися за посторонки, інші почали штовхати воза ззаду. Але він не піддавався... Хлопці зняли з воза дрова, та колеса так загрузли в болоті, що і порожнього воза кінь, навіть при допомозі дітей, не міг витягти. Тоді хлопці з допомогою кілків, використовуючи їх як важелі, витягли воза. Кілька хлопців оточили Григорія і почали сварити його за нелюдське ставлення до коня. А Коля Сьоушкін приніс коневі свій сніданок. Школярі повантажили дрова на віз. Григорій дякував хлопцям і обіцяв більше ніколи не бити коня. В цей час задзвонив дзвінок з уроку.

У коридорі Ганна Іванівна зустрілась з Світланою Миколаївною.

— Це ви відпустили учнів з уроку чи вони самі вибігли на вулицю? – запитала завуч.

— Я відпустила.

— Хороша вчителька, хороша! Значить, ви свідомо зірвали урок?

1. Проаналізуйте дії учительки і завуча в цій ситуації.

2. Формуванню яких моральних якостей вихованців сприяли дії учительки?