Класифікація технічних засобів навчання

Технічні засоби навчання — сукупність технічних приладів з дидактичним забезпеченням, застосовуваних у навчально-виховному процесі для пред'явлення й обробки інформації з метою його оптимізації. ТЗН поєднують два поняття: технічні пристрої (апаратура) і дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються.

В англомовних джерелах ТЗН називають аудіовізуальними засобами, які діляться на жорсткі (hardware) і м'які (software). До жорстких відносяться магнітофони, проектори, телевізори, комп'ютери. До м'яких — носії інформації: грамплатівки, магнітна стрічка, магнітні й оптичні диски, слайди, кінофільми.

Класифікувати технічні засоби навчання складно в силу розмаїтості їхнього пристрою, функціональних можливостей, способів пред'явлення інформації.

ТЗН класифікуються по:

1) функціональному призначенню (характеру розв'язуваних навчально-виховних задач);

2) принципу приладу й роботи;

3) роду навчання;

4) логіці роботи;

5) характеру впливу на органи почуттів;

6) характеру пред'явлення інформації.

По функціональному призначенню ТЗН підрозділяють на технічні засоби передачі навчальної інформації, контролю знань, тренажерні, навчання й самонавчання, допоміжні. Крім того, існують технічні засоби, що сполучають функції різного призначення - комбіновані.

Технічні засоби передачі інформації: діапроектори, графопроекторы, эпіпроектори, магнітофони, радіоустановки, музичні центри (аудиосистемы), програвачі, радіовузли, кінопроектори й кіноустановки, телевізори, відеомагнітофони, комп'ютери й т.п. Відмінною рисою всіх цих технічних пристроїв є перетворення інформації, записаної на тім або іншому носії, у зручну для сприйняття форму.

Технічні засоби контролю поєднують усілякі технічні пристрої й комплекси, що дозволяють по певній програмі й заданих критеріях з тим або іншим ступенем вірогідності оцінювати ступінь засвоєння навчального матеріалу. Із цією метою використовуються як старі модифікації пристроїв типу «АМК-2», так і новітні комп'ютерні технології. Контролюючі ТЗН бувають індивідуальні й групові. Вони відрізняються типом навчальних програм і методом уведення відповіді учнів. По ступені складності ТЗН контролю знань варіюються від простих карт, касет і квитків автоматизованого контролю до спеціальних комп'ютерних програм. Однак застосування цих пристроїв, як показала практика, доцільно лише у вузьких межах і не може замінити безпосередні контакти вчителя з учнями під час аналізу й оцінки результатів їхньої роботи.

Технічні засоби навчання й самонавчання забезпечують пред'явлення навчальної інформації тим, яких навчають, по певних програмах, закладеним у технічні пристрої, і самоконтроль засвоєння знань. Такі програми подають навчальний матеріал у вигляді невеликих доз, після кожної з яких треба контрольне питання. Швидкість засвоєння матеріалу встановлюється залежно від індивідуальних можливостей, потреб і здатностей того, якого навчають,. Навчальні програми бувають лінійні, розгалужені й комбіновані. Лінійні програми не залежать від правильності відповіді по кожній порції матеріалу. Розгалужені програми дають можливість просуватися по них тільки за умови правильної відповіді. Якщо відповідь помилковий, той, якого навчають, вертається програмою до попереднього матеріалу доти, поки не будуть ліквідовані виниклі пробіли в знаннях і не отримані правильні відповіді при кожному пред'явленні питань, що перевіряють. Комбіновані програми, як ясно з їхньої назви, сполучать обидва варіанти.

Тренажерні технічні засоби — спеціалізовані учбово-тренувальні пристрої, які призначені для формування первісних умінь і навичок. Використання тренажерів у навчанні засновано на застосуванні спеціально розроблених програм дій, що становляться на основі процесу моделювання освоюваної діяльності. Особливо широко використовуються в процесі навчання технічним спеціальностям.

Допоміжні технічні засоби поєднують засоби малої автоматизації (механізації) і апарати, використовувані для допоміжних цілей: класні дошки в вигляді стрічки, пристрої для переміщення карт, плакатів; пристроїв дистанційного керування комплексами ТЗН й затемненням предметних кабінетів; радіомікрофони, мікрофонну провідну техніку, підсилювачі, поліекрани, електронні дошки й т.п.

До комбінованих технічних засобів (універсальним), що виконують кілька функцій, ставляться лінгафонні пристрої, замкнуті навчальні телевізійні системи, комп'ютерні системи.

За принципом устрою й роботи ТЗН бувають механічні, електромеханічні, оптичні, ізостудії, електронні й комбіновані.

По роду навчання виділяють технічні пристрої індивідуального, групових і потокового (для більших груп тих, яких навчають,, наприклад, у вузах для цілого потоку) користування.

По логіці роботи ТЗН можуть бути з лінійною програмою роботи, тобто не залежати від зворотного зв'язку, і з розгалуженою програмою, що забезпечує різні режими роботи залежно від якості й об'єму зворотного зв'язку.

По характері впливу на органи почуттів виділяють візуальні, аудіо засоби й аудіовізуальні ТЗН.

По характеру пред'явлення інформації ТЗН можна розділити на екранні, звукові й экранно- звукові засоби.

До засобів навчання висувають різнобічні вимоги: функціональні, педагогічні, ергономічні, эстетические, економічні.

Функціональні — здатність апаратури забезпечувати необхідні режими роботи (гучність і якість звучання; місткість касет аудіовізуальних засобів, достатня для проведення заняття з мінімумом перезаряджень; універсальність приладу).

Педагогічні — відповідність можливостей технічного засобу тим формам і методам навчально-виховного процесу, які погодяться із сучасними вимогами.

Ергономічні — зручність і безпека експлуатації; мінімальна кількість операцій при підготовці й роботі з апаратом; рівень шуму; зручність огляду, ремонту, транспортування.

Естетичні — гармонія форми (наочне вираження призначення, масштаб, домірність); цілісність композиції, товарний вигляд.

Економічні — відносно невисока вартість при високій якості й довговічності технічних засобів.