Основні засади методології підготовки і читання лекцій у вищій школі

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Лекція (від лат. lectio - читання) - є основною формою навчального процесу у вищій школі. Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки, з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях, а також визначити напрям, зміст і характер самостійної роботи студентів. Вона, насамперед, залежить від галузі наукових знань, що викладаються.

У вищій школі застосовують академічну лекцію - логічний, системно - послідовний, обмежений рамками часу усний виклад певної частини теоретичних основ галузі науки в аудиторії сталого типу слухачів. Залежно від призначення конкретної лекції, її цілі можуть бути різними, проте постійними серед них є такі як розвиток мислення студентів, формування сучасного наукового світогляду, виховання позитивного ставлення до праці, проблемного бачення перспектив розвитку майбутньої професійної діяльності тощо. Слід підкреслити, що викладання всіх без винятку дисциплін навчального плану повинно слугувати меті постійного самовдосконалення з подальшою максимальною самореалізацією індивідуума.

Навчальний матеріал, що розглядається на лекціях, може і повинен не тільки збагачувати студентів знаннями, але й культивувати любов до батьківщини до свого народу, почуття національної гордості, гуманізм і інтернаціоналізм, високу якість моральності.

§ за одну лекцію студент може отримати таку кількість інформації, на яку йому потрібно було б витратити до одного місяця самостійної наукової роботи;

§ найважчі, найскладніші поняття з галузі науки кожен студент може зрозуміти за допомогою лекції, тоді як під час самостійного опрацювання матеріалу не всі студенти здатні це зробити;

§ живе слово викладача гуртує студентів у навчальній праці, вони можуть оволодівати знаннями в певному емоційному піднесенні, що робить їх працю не тільки організованішою, але й продуктивнішою;

§ сумісна робота лектора і студентів створює загальне поле напруження, яке підсилює навчально-пізнавальну активність особисто кожного студента і надає інтелектуального піднесення лектору, надихає його на творчу імпровізацію викладання, тобто відбувається взаємне емоційне стимулювання студентів і лектора.

§ лекція чинить глибокі виховні впливи на слухачів як змістом навчальної інформації, так і через особистісні якості викладача, насамперед, через його наукову ерудицію і педагогічні уміння та навички.

Намагання зовсім усунути лекцію і замінити її самостійним вивченням науки чи лабораторно — бригадною формою навчання, при якій студенти працюють під доглядом професора - інструктора, розпочались ще з 60 - 90 років XIX століття. Дискусія про доцільність лекційного способу організації оволодіння навчальним матеріалом продовжується і сьогодні. Основним аргументом проти лекції її противники висувають той факт, що як метод навчання вона є досить непродуктивною (забезпечує лише 5% засвоєння інформації). Проте, коли лектор володіє не лише професійними знаннями з певної галузі, а й словом, він своїм викладом захоплює аудиторію, збуджує інтерес до науки, викликає у студентів бажання самим працювати над підвищенням рівня своїх знань, впливає на них морально, виховує їх. Добре прочитана лекція збуджує думки студентів, спонукає їх до роздумування над предметом науки, до пошуку відповідей на проблемні питання, до перевірки цікавих і важливих наукових положень. Під впливом лекції як провідної організаційної форми навчання у студентів виховуються погляди на науку, на її завдання та перспективи розвитку, формуються наукові переконання. При вдалому висвітленні лектором наукових питань, коли теоретичні положення добре ілюструються, доводяться, то навіть усталені, традиційні явища і предмети можуть надати відбиток новизни проблеми і викликати інтерес у студентів. Якщо ж, за образним висловлюванням К.А. Тімірязєва, лекція буде простим викладенням емпіричної фактології, то вона виявиться працею даремною для лектора і непотрібною для слухача.

Таким чином лекція це один із найбільш ефективних засобів виховання молодих спеціалістів. Тому наукова і практична новизна теми, а також елементи професіональної принциповості – це те, що лектор повинен передавати своїм слухачам.

Положення про те, що лекція повинна бути головним джерелом теоретичних знань, потребує, щоб матеріал, яким наповнюється лекція, повинен регулярно поповнюватися результатами наукових досліджень і робочими гіпотезами наукової роботи кафедри. Лише з лекції повинно починатися формування наукового світогляду студентів. Навчитися безпосередньо управляти складними процесами практики – одна із задач лекції проблемного характеру.

Звісно, не кожна, а лише майстерно прочитана, добре продумана, змістовна лекція не лишає слухачам ролі пасивних споживачів інформації, а налаштовує аудиторію на плідну, наукову діяльність. Більше того, лекція є одним із провідних способів оперативного ознайомлення студентів з найновішою науковою інформацією, оскільки сучасний потужний потік інформації не встигає відобразитися в підручниках і посібниках, які часто виявляються застарілими через тривалий процес підготовки до друку та видання. У змісті лекцій узагальнюються положення підручників, монографій, наукових статей, власних наукових досліджень лектора. Якщо ж лекція побудована за змістом одного, хай і найновішого підручника чи навчального посібника, то дуже швидко інтерес до таких лекцій знизиться, студенти припинять писати конспекти, на занятті будуть неуважні.

Відсутність „живого” контакту з лектором негативно впливає на оволодіння навчальним матеріалом, відводить студентам роль пасивних споживачів інформації. І навпаки, в умовах академічної лекції контакт лектора з аудиторією стає немов би стимулом для колективного оволодіння знаннями, створює атмосферу плідної навчальної роботи.

Педагог своєю особистістю, засобами усного мовлення впливає на емоції і почуття студентів, що проявляється у його міміці, рухах, паузах, інтонації, експресії. Крім того, лекція має не лише важливе навчальне, а й виховне значення. Вона виховує не тільки за рахунок свого змісту, а і засобами особистого спілкування з викладачем - вченим, педагогом, громадянином. До цього слід додати, що виховний вплив лектора на студентів значно підвищується, якщо він користується авторитетом серед молоді, має імідж різнобічно ерудованого, вимогливого і принципового науковця - педагога.

Отже, лекції належить провідна роль у сучасному навчальному процесі аграрних вищих навчальних закладів. Внаслідок здатності прогресивно розвиватися адекватно новим вимогам до підготовки фахівців, вона стверджується як основна і незмінна форма організації навчання у вищих закладах освіти і є одним із найбільш ефективних засобів виховання молодих спеціалістів.