Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Економічний зміст, функції і види цін






За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення, є ціна. Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, рівень конкуренції, ступінь державного контролю тощо.

Функції ціни:

1. Обліково-аналітична функція полягає в тому, що ціна є засобом обліку й вимірювання витрат суспільної праці на виробництво продукції або надання послуг.

2. Розподільча функція зводиться до того, що за допомогою цін, які відхиляються від вартості, здійснюється перерозподіл частини доходів первинних суб’єктів господарювання й населення.

3. Стимулююча функція використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання, сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню сортименту.

4. Розподільча функція впливає на розподіл ресурсів, доходів і фінансів у суспільстві.

Ціна одиниці продукції (послуги) формується зі складових елементів, які відображають структуру відповідних видів цін, що використовуються різними суб’єктами господарювання. Типові складові ціни показано на рис. 2.

 

Рис. 2. Типові структурні елементи ціни одиниці продукції.

У системі господарювання застосовується багато видів цін, які виокремлюються за різними класифікаційними ознаками (див. рис. 3).

1. За рівнем встановлення та регулювання застосовують:

– централізовано-фіксовані ціни встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін; на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги), виробництво якої зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку. Централізовано-фіксовані ціни бувають державними фіксованими (безпосередньо встановлюються державою) і державними регульованими, коли держава встановлює граничні рівні торгівельних надбавок чи граничні рівні рентабельності;

– договірні ціни формується на засадах домовленості між виробником (продавцем) та споживачем (покупцем) і стосується конкретної партії товару;

– в ільні ціни – це ціни, які визначає підприємство самостійно з урахуванням попиту і пропозиції на ринку товарів.

2. Залежно від особливостей купівлі-продажу і сфери економіки існують:

– Світові ціни – це грошовий вираз міжнародної вартості товарів, що реалізуються на світовому ринку. Вони визначаються рівнем цін країни-експортера, цінами бірж та аукціонів, цінами провідних фірм світу.

– Оптові (відпускні) ціни – це ціни, за якими державні, колективні та приватні підприємства розраховуються між собою чи з гуртовими посередниками за великі партії товару; встановлюються виходячи із фактичних витрат на виробництво продукції; прибутку підприємства, кон’юнктури ринку, якості продукції; величини податку на додану вартість; суми акцизів; суми ліцензійного збору.

 

Рис. 3. Основні види ринкових цін

– Закупівельні ціни застосовуються постачально-збутовими, заготівельними організаціями, оптово-посередницькими фірмами, підприємствами оптової торгівлі та іншими юридичними особами, які здійснюють торговельну діяльність відповідно до свого статуту. Вони включають оптову (відпускну) ціну підприємства-виробника, податок на додану вартість, акцизний та ліцензійний збори, а також витрати зазначених підприємств для закупівлі, збереження, фасування, транспортування і реалізації продукції та прибуток, необхідний для нормальної діяльності.

Роздрібні ціни визначаються самостійно торговельними підприємствами, підприємствами громадського харчування та іншими юридичними особами, які здійснюють продаж товарів чи надають послуги населенню, згідно з кон’юнктурою ринку, якістю товару чи послуги, виходячи з вільної ціни закупівлі.

Основними чинниками, які впливають на процес ціноутворення є:

– гнучкість попиту: ріст цін зумовлює зменшення попиту й навпаки;

– високі технічні параметри та низька вартість експлуатації продукції;

– орієнтація на одержання прибутку та оцінка потенційних покупок з огляду на їхню ефективність: чинники, що впливають на вибір товару покупцем, за ступенем їхньої важливості розміщуються в такій послідовності: якість, технічне обслуговування, ціна;

– здатність надавати готовому виробу більшої привабливості для покупців: доступні ціни, узгоджені з показниками якості товару, є привабливішими для потенційних покупців.

– ринкова кон’юнктура: державне регулювання цін, конкуренція виробників, співвідношення попиту і пропозиції, якість товару, купівельна спроможність.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.