Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Как продвинуть сайт на первые места?
    Вы создали или только планируете создать свой сайт, но не знаете, как продвигать? Продвижение сайта – это не просто процесс, а целый комплекс мероприятий, направленных на увеличение его посещаемости и повышение его позиций в поисковых системах.
    Ускорение продвижения
    Если вам трудно попасть на первые места в поиске самостоятельно, попробуйте технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Если ни один запрос у вас не продвинется в Топ10 за месяц, то в SeoHammer за бустер вернут деньги.
    Начать продвижение сайта
  • Класифікація витрат і структура собівартості






    У процесі планування, обліку та аналізу витрати підприємства класифікуються за певними ознаками.

    1. За ступенем однорідності витрати поділяються на елементні й комплексні.

    Елементні витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них належать матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати.

    Комплексні витрати різнорідні за складом, охоплюють кілька елементів витрат. Їх групують за економічним призначенням у процесі калькулювання та організації внутрішнього економічного управління (загальновиробничі витрати, витрати на утримання й експлуатацію устаткування, загальногосподарські витрати, втрати від браку).

    2. За способом віднесення на окремі види продукції витрати поділяються на:

    Прямі витрати, які безпосередньо пов’язані з виготовленням певного виду продукції і можуть бути віднесені на її одиницю (вартість сировини та матеріалів, заробітна плата робітників).

    Непрямі витрати, які не можна безпосередньо обчислити для окремих різновидів продукції, оскільки вони пов’язані не з виготовленням конкретних виробів, а з усією виробничо-господарською діяльністю підприємства (заробітна плата обслуговуючого й управлінського персоналу, амортизація основних фондів загальногосподарського призначення).

    3. Залежно від зв’язку з обсягом виробництва витрати поділяють на:

    – Постійні витрати – це витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виготовленої продукції (витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, управління). У складі постійних витрат розрізняють умовно-постійні витрати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягу виробництва.

    – Змінні витрати – це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції. Змінні витрати поділяються на:

    а) пропорційні, які змінюються прямо пропорційно до обсягу виробництва (витрати на сировину, матеріали, комплектуючі, відрядну зарплату робітників);

    б) н епропорційні, які поділяються на прогресуючі (зростають швидше, ніж обсяг виробництва) і регресуючі (зростають повільніше, ніж обсяг виробництва).

    4. За ступенем участі у виробничому процесі витрати поділяють на:

    – О сновні – пов'язані з безпосереднім виконанням виробничого процесу.

    – Н акладні – пов'язані з обслуговуванням і керуванням виробництвом.

    5.Залежно від виду діяльності витрати бувають:

    Операційні – це витрати, пов’язані з основним видом діяльності підприємства (виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт) або такі, що забезпечують здійснення цієї діяльності.

    Інвестиційні – це витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю (капітальне будівництво, розширення та розвиток виробництва, придбання цінних паперів).

    Фінансові – це витрати, які включають сплату відсотків іншим юридичним та фізичним особам за отримані від них кошти у вигляді кредитів та позик тощо.

    6. За економічними елементами витрати поділяють на:

    1. Матеріальні витрати (сировина і матеріали, комплектуючі і напівфабрикати, паливо й енергія на технологічні цілі, тара за мінусом вартості повернутих відходів).

    2. Витрати на оплату праці (основна і додаткова заробітна плата працівників).

    3. Відрахування на соціальні заходи (в Пенсійний фонд і фонди страхування).

    4. Амортизація основних фондів утримання і нематеріальних активів.

    5. Інші операційні витрати (цехові витрати, знецінення запасів, псування сировини, втрати від курсових різниць, підготовка і освоєння виробництва тощо).

    7. За статтями калькуляції витрати класифікують:

    1. Сировина і матеріали (за мінусом зворотних відходів).

    2. Паливо та енергія на технологічні цілі.

    3. Заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова).

    4. Відрахування на соціальні заходи виробничих робітників.

    5. Загальновиробничі витрати.

    6. Адміністративні витрати.

    7. Підготовка і освоєння виробництва.

    8. Інші виробничі витрати.

    9. Витрати на збут (позавиробничі витрати).

    Співвідношення між статтями витрат, виражене у відсотках, називається структурою витрат по статтях калькуляції.

    З метою проведення економічного аналізу рівня витрат підприємства собівартість продукції класифікується за низкою ознак.

    1. Залежно від часу формування витрат:

    планова собівартість – визначається перед початком планового періоду;

    фактична собівартість – характеризує фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку;

    проектна (прогнозна) собівартість – визначається в техніко-економічних обґрунтуваннях на майбутній період;

    нормативна собівартість – розраховується на основі поточних норм витрат;

    кошторисна – характеризує витрати на вироби, які виготовляються під замовлення (як правило, одноразово).

    2. Залежно від місця формування:

    цехова – сума витрат на виробництво продукції в межах цеху;

    виробнича – витрати на виробництво продукції в межах підприємства;

    – повна – сукупність виробничих і невиробничих витрат.

    3. Залежно від тривалості розрахункового періоду: місячна, квартальна, річна, за ряд років.

    4. За ступенем охоплення підприємства:

    індивідуальна – характеризує витрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції,

    галузева – середні витрати по галузі на виробництво і реалізацію продукції.

    5. За складом продукції:

    собівартість товарної продукції,

    – собівартість валової продукції,

    собівартість реалізованої продукції,

    – собівартість незавершеного виробництва.

    Основними показниками собівартості є:

    а) Собівартість валової продукції включає усі види робіт та послуг, що виконує підприємство.

    б) Витрати на 1 гривню реалізованої продукції – використовується при аналізі зниження собівартості і характеризує рівень та динаміку витрат на виробництво продукції.

    де S1грн – витрати на одну гривню реалізованої продукції, грн/грн;

    Sтов собівартість товарної реалізованої продукції, грн;

    Qтов.грн обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні, грн.

    в) Собівартість одиниці продукції витрати підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції:

    де Sод – собівартість одиниці продукції;

    Sтов собівартість товарної реалізованої продукції, грн;

    Qтов – обсяг товарної продукції, у натуральному вираженні.






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.