Класифікація витрат і структура собівартості

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

У процесі планування, обліку та аналізу витрати підприємства класифікуються за певними ознаками.

1. За ступенем однорідності витрати поділяються на елементні й комплексні.

– Елементні витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них належать матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати.

– Комплексні витрати різнорідні за складом, охоплюють кілька елементів витрат. Їх групують за економічним призначенням у процесі калькулювання та організації внутрішнього економічного управління (загальновиробничі витрати, витрати на утримання й експлуатацію устаткування, загальногосподарські витрати, втрати від браку).

2. За способом віднесення на окремі види продукції витрати поділяються на:

– Прямі витрати, які безпосередньо пов’язані з виготовленням певного виду продукції і можуть бути віднесені на її одиницю (вартість сировини та матеріалів, заробітна плата робітників).

– Непрямі витрати, які не можна безпосередньо обчислити для окремих різновидів продукції, оскільки вони пов’язані не з виготовленням конкретних виробів, а з усією виробничо-господарською діяльністю підприємства (заробітна плата обслуговуючого й управлінського персоналу, амортизація основних фондів загальногосподарського призначення).

3. Залежно від зв’язку з обсягом виробництва витрати поділяють на:

– Постійні витрати – це витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виготовленої продукції (витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, управління). У складі постійних витрат розрізняють умовно-постійні витрати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягу виробництва.

– Змінні витрати – це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції. Змінні витрати поділяються на:

а) пропорційні, які змінюються прямо пропорційно до обсягу виробництва (витрати на сировину, матеріали, комплектуючі, відрядну зарплату робітників);

б) н епропорційні, які поділяються на прогресуючі (зростають швидше, ніж обсяг виробництва) і регресуючі (зростають повільніше, ніж обсяг виробництва).

4. За ступенем участі у виробничому процесі витрати поділяють на:

– О сновні – пов'язані з безпосереднім виконанням виробничого процесу.

– Н акладні – пов'язані з обслуговуванням і керуванням виробництвом.

5.Залежно від виду діяльності витрати бувають:

– Операційні – це витрати, пов’язані з основним видом діяльності підприємства (виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт) або такі, що забезпечують здійснення цієї діяльності.

– Інвестиційні – це витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю (капітальне будівництво, розширення та розвиток виробництва, придбання цінних паперів).

– Фінансові – це витрати, які включають сплату відсотків іншим юридичним та фізичним особам за отримані від них кошти у вигляді кредитів та позик тощо.

6. За економічними елементами витрати поділяють на:

1. Матеріальні витрати (сировина і матеріали, комплектуючі і напівфабрикати, паливо й енергія на технологічні цілі, тара за мінусом вартості повернутих відходів).

2. Витрати на оплату праці (основна і додаткова заробітна плата працівників).

3. Відрахування на соціальні заходи (в Пенсійний фонд і фонди страхування).

4. Амортизація основних фондів утримання і нематеріальних активів.

5. Інші операційні витрати (цехові витрати, знецінення запасів, псування сировини, втрати від курсових різниць, підготовка і освоєння виробництва тощо).

7. За статтями калькуляції витрати класифікують:

1. Сировина і матеріали (за мінусом зворотних відходів).

3. Заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова).

4. Відрахування на соціальні заходи виробничих робітників.

Співвідношення між статтями витрат, виражене у відсотках, називається структурою витрат по статтях калькуляції.

3. Залежно від тривалості розрахункового періоду: місячна, квартальна, річна, за ряд років.

– індивідуальна – характеризує витрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції,

– галузева – середні витрати по галузі на виробництво і реалізацію продукції.

а) Собівартість валової продукції включає усі види робіт та послуг, що виконує підприємство.

б) Витрати на 1 гривню реалізованої продукції – використовується при аналізі зниження собівартості і характеризує рівень та динаміку витрат на виробництво продукції.

де S_1грн – витрати на одну гривню реалізованої продукції, грн/грн;

S_тов – собівартість товарної реалізованої продукції, грн;

Q_{тов.грн} – обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні, грн.

в) Собівартість одиниці продукції – витрати підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції:

S_тов – собівартість товарної реалізованої продукції, грн;

Q_тов – обсяг товарної продукції, у натуральному вираженні.