Сутність та структура реальних (виробничих) інвестицій (капіталовкладень). Джерела фінансування виробничих інвестицій

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Виробничі інвестиції (капітальні вкладення ) – це кошти, що спрямовані на розширене відтворення основних фондів і об’єктів соціальної інфраструктури підприємства. Вони складаються із затрат на реконструкцію, розширення, технічне переоснащення діючих та спорудження нових підприємстві, заміну основних фондів, що вибули.

Розрізняють валові й чисті капіталовкладення. Валові капіталовкладення – це загальна сума витрат капіталу на просте й розширене відтворення виробничих основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури. Чисті капіталовкладення – це витрати лише на розширене відтворення. Величина чистих капіталовкладень визначається як різниця між валовими капіталовкладеннями та сумою амортизаційних відрахувань.

Капітальні вкладення класифікують за різними ознаками:

1. За відтворювальною структурою: нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переозброєння, підтримка діючих потужностей.

– вартість будівельно-монтажних робіт (підготовка території під забудову, будівництво, зведення споруд, монтаж обладнання);

– вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю;

– витрати на проектно-пошукові роботи, вартість земельних ділянок, вартість придбаних патентів і ліцензій, витрати на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств, що будуються, та інші витрати.

3. За призначенням: виробничого призначення та невиробничого призначення.

4. За галуззю: промислові, сільськогосподарські, транспорту, зв’язку.

Залежно від класифікаційних ознак і напрямів використання капіталовкладень розрізняють таку структуру виробничих інвестицій:

1. Галузеву структуру, яка характеризує розподіл інвестицій за галузями економіки країни.

2. Територіальну (регіональну) структуру – співвідношення розподілу інвестицій за регіонами країни та областями.

3. Технологічну структуру – співвідношення між основними складовими інвестицій (витратами на будівельно-монтажні роботи, вартістю обладнання тощо). Позитивною тенденцією в динаміці технологічної структури капітальних вкладень є поступове збільшення частки витрат на устаткування, інструмент та інвентар за відносного зменшення питомої ваги вартості будівельно-монтажних робіт.

4. Відтворювальну структуру, яка відображає розподіл інвестицій на просте і розширене відтворення, а також співвідношення довгострокових витрат на нове будівництво, розширення, технічне переоснащення і реконструкцію. Головна тенденція зміни відтворювальної структури капітальних вкладень полягає у значному збільшенні частки витрат на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств у більшості галузей виробничої сфери.

Інвестиційна діяльність підприємства здійснюється за рахунок таких джерел:

1. Власні кошти підприємств (засновницькі внески, амортизаційні відрахування, прибуток, кошти, одержані внаслідок реалізації не використовуваних основних фондів, залучення частини оборотних коштів).

2. Позичкові кошти (банківські кредити, векселі, емісія акцій та облігацій, лізинг, цільові державні кредити, що надаються під конкретні інвестиційні проекти).

3. Кошти державного бюджету для фінансування інвестиційних програм у пріоритетних галузях економіки.

4. Іноземні інвестиції, які здійснюються у таких формах: участь у спільних підприємствах, створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, придбання рухомого і нерухомого майна, прав на користування землею і природними ресурсами тощо.