Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зовнішнє макросередовище господарювання підприємства, його чинники




Зовнішнє макросередовище підприємства – це сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних умов і чинників, що діють у глобальному оточенні. Воно складається з елементів, які не перебувають у постійному зв'язку з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу. Зовнішнє макросередовище охоплює матеріально-технічні, економічні, соціальні та інші чинники, що опосередковано впливають на діяльність підприємства.

На сьогоднішній день існують різні підходи до визначення складових зовнішнього макросередовища та дослідження його впливу на діяльність підприємства. Так, Ф. Котлер вважає, що зовнішнє середовище складається з шести основних факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних і факторів культурного середовища.

Відомим є підхід до аналізу зовнішнього середовища, під назвою PEST-аналіз, в основі якого лежить абревіатура англійських слів: р – policy; e – economy; s – society; t – technology - тобто групи основних факторів – політичних, економічних, соціальних та технологічних, які впливають на підприємство.

Виходячи з описаних підходів основними чинниками макросередовища є:

1. Економічні чинники –це основні чинники економічного середовища, які потребують постійної діагностики та оцінки з точки зору можливих для підприємства наслідків від їх зміни. До них належать: темпи економічного зростання, фаза економічного циклу, рівень ділової активності, темпи виробництва, рівень та темпи інфляції, коливання курсу національної валюти відносно валют інших держав, умови одержання кредиту і процентна банківська ставка, структура споживання і купівельна спроможність населення, рівень доходів населення, показники торгового балансу, грошово-кредитна політика, умови оподаткування, рівень продуктивності праці в різних галузях тощо.

2. Політико-правові чинники– це чинники політичного та правового характеру, які охоплюють ставлення уряду до підприємництва, антимонопольну політику, законодавчу базу, інвестиційний клімат, політичну стабільність у суспільстві, взаємодію законодавчої та виконавчої гілок влади, професіоналізм політиків. Усі підприємства працюють в юридичних рамках, згідно законодавчих норм ті правил, які регулюють їх поведінку. Внутрішній ринок знаходиться під впливом політичних подій і рішень, також політичні фактори можуть впливати на умови діяльності у сфері міжнародного бізнесу.

Варто зазначити, що держава в економіці може відігравати три різні ролі:

невтручання держави в процеси економіки (вільний ринок);

радикальне втручання в економіку (соціалізм і комунізм);



прагматичне втручання – узгодження політичних поглядів, індивідуальної ініціативи, прибуткової мотивації, ринкових сил (регульований ринок).

3. Соціально-демографічні фактори – це динаміка чисельності, зміна статево-вікової структури, частка активного населення, міграція населення, рівень освіти, рівень і тривалість життя людей, ціннісні орієнтації і світогляд. Зростання населення, розвиток культури та освіти визначають характер зростаючого потенційного ринку; вимірювання потреби в кількості та якості благ, які споживаються (продуктів, житла, комфорту), зміна стилю життя призводить до трансформації понять зайнятості та відпочинку, здорового способу життя, комфорту житла, а все разом – мотивація для зміни виробництва благ і послуг.

4. Техніко-технологічні чинники – це чинники, що пов’язані з розвитком техніки, машин та обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продукції, матеріалів і технологій, а також “ноу-хау”. До них належить науково-технічна політика держави, особливості науково-технічного прогресу, рівень розвитку НДДКР та стан галузевої науки, ступінь впровадження нової техніки та технологій, технічний рівень і якість продукції тощо. Динаміка попиту і пропозиції на ринку праці, ресурсів і фінансів, а також рівень конкуренції впливають на темпи інноваційних процесів у сфері технологій. Завдяки розвитку НТП на підприємствах відбувається впровадження нової техніки та технологій виробництва, знижується матеріало- та енергоємність продукції, підвищується її якість, зростає продуктивність праці, що сприяє росту виробничого потенціалу.



5. Природно-географічні чинники – це чинники, пов’язані з географічним розміщенням підприємств, віддаленістю від джерел сировини та потенційних споживачів продукції, природно-кліматичними умовами, наявністю природних ресурсів, їх видами, ступенем освоєння й використання ресурсів тощо. Також до природно географічних факторів слід віднести фактори екологічного характеру (екологічна безпека навколишнього середовища, екологізація виробництва).

6. Міжнародні чинники –це чинники міжнародного характеру, які мають значний вплив на діяльність підприємств, особливо тих, які працюють на зовнішніх ринках. До міжнародних факторів належать науково-технічне співробітництво, обсяги експорту-імпорту товарів та послуг, умови торгівлі товарами, митні бар’єри, державна митна політика, відкритість та доступність міжнародних ринків, міжнародна конкуренція.


.

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал