Поточні тести. 1. Як умовно поділяють інститути опіки за правління Петра І?

1. Як умовно поділяють інститути опіки за правління Петра І?

а) соціального нагляду; б) соціальної звітності;

в) соціальної допомоги; г) соціального контролю.

2. Які нові категорії непрацездатних осіб, які потребували суспільної опіки, з’являються у другій половині ХІХ ст. в Росії?

а) незаконнонароджені немовлята; б) прокажені;

в) хронічні хворі; г) божевільні; д) безробітні;

е) сім’ї солдатів, призваних на дійсну службу.

3. У 1854 р. різні благодійні товариства об'єдналися у Відомство установ імператриці Марії Олександрівни. На цей час вони мали такі напрями діяльності:

а) опіка немовлят, включаючи організацію ясел у багатьох містах;

б) опікування дорослими, дітьми; в) опікування сліпими і глухонімими; г) організація закладів дівочого виховання та освіти;

д) організація закладів виховання й опіки хлопчиків та юнаків;

е) організація закладів опікування дорослими;

є) організація закладів медичної допомоги.

4. Початки системного підходу до соціальної роботи в Росії почали визначатись вже в кінці XVIII ст.:

а) з прийняттям законодавства про губернії;

б) із запровадженням Аптекарського приказу;

в) із Приказом побудови богаділень; г) всі відповіді вірні.

5. Особливу вагу у сфері соціальної допомоги потребуючим категоріям населення з боку приватних осіб мала діяльність:

а) сімейства Терещенків; б) Т. Ханенка; в) М. Дегтярьова;

г) С. Могилевцева; д) Т. Гладинюка; е) Л. Бродського.

6. Розвиток державної форми захисту вразливих верств населення в період правління Петра І:

а) укази про будівництво і утримання в усіх губерніях богаділень і лікарень для старих і калік, які не могли працювати;

б) заходи з боротьби з дитячою безпритульністю;

в) заходи з боротьби зі злидарством;

г) організація державних робіт для здорових злидарів і системи нагляду за ними.

7. У які часи почалася цілеспрямована діяльність на захист і підтримку дітей, коли було видано серію указів стосовно дитиновбивства незаконнонароджених? Укази були спрямовані на те, щоб захистити дитину і дати їй не лише право на життя, а й на прожиток (рос. «пропитание») і виховання:

а) за Петра І; б) за Катерини ІІ; в) за Павла І; г) за Олександра І.

8. У ХІХ ст. в Україні в організації соціальної допомоги було взято досвід Ельберфельдської системи опіки бідних (від м. Ельберфельд Рейнської провінції Німеччини), в основі якої лежали такі принципи:

а) надання всім працездатним особам можливостей для продовження трудового життя;

б) передумовою необхідної і раціональної допомоги виступає докладне вивчення умов життя бідних людей за місцем проживання;

в) тривалий контроль (спостереження, деколи до 6 років) за особами, які отримали допомогу (як з метою попередження зловживань наданою допомогою, так і глибшого ознайомлення з життєвою ситуацією клієнтів).

9. Важливими напрямами соціальної допомоги в Україні у ХІХ ст. стали:

а) заснування позичково-благодійних кас земствами і міськими общинами;

б) розповсюдження соціального страхування, в тому числі пенсійного;

в) створення селянських кооперативів, кредитних спілок;

г) судова реформа 1864 р. (з’явились адвокати, які надавали правові консультауії);

д) створення Товариства захисту жінок;

10. Громаду сестер милосердя товариства Червоного Хреста, названу згодом на честь імператриці Марії Федорівни Маріїнською, було засновано:

а) в Києві 1654 р.; б) у Львові 1861 р.;

в) у Києві 1878 р; г) у Києві 1905 р.