💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Індивідуальність учителя та педагогічні технології

Вальдорфська педагогіка вкрай важливим вважає те, якою людиною є педагог. Робота педа­гога у вальдорфських дитячих садках — не служба, не засіб заробити гроші, а спосіб життя. Педагог прагне зрозуміти кожну дитину, розібратися в її темпераменті, можливостях. Він по­винен володіти психологічною грамотністю і куль­турою, розвиненою емпатією і толерантністю. Вихователь по­винен дуже любити свою роботу і дітей, тому що вони добре відчувають це.

Багато чого педагогу потрібно вміти робити власними ру­ками — шити ляльок, бути ляльководом у ляльковому театрі, грати на музичних інструментах, малювати, ритмічно рухатись.

Монтессорівськнй вчи­тель повинен вірити, що дитина відкриє себе в роботі. Він повинен позбутися упередженості щодо " рівнів" і " типів", за якими прийнято розподіляти дітей.

Монтессорівськнй вчитель нічого не робить за дитину, а допомагає досягти всього самостійно. Вчитель багато спостерігає; він поводиться як дослідник.

Монтессорівський вчитель повинен бути гарним, мати приємний голос, дбати про свою зовнішність.

Функція вчителя в груповій навчальній діяльності — забез­печувати учням позицію справжнього суб'єкта навчання. Він опосередковано керує і спрямовує ро­боту груп. Вчитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, поправити, підтримати кожного учня, організувати співпрацю дітей.

Для ефективного використання дослідницької технології вчителю слід познайомитися з дослідницькою практикою увідповідній науковій галузі, виявити комплекс дослідницьких методів, прийомів і методик, доступних для використання внавчально-дослідницькій діяльності школярів. Йому варто розробити для школярів систему завдань, що потребують за­стосування досліджень для вирішення відповідних проблем. Велике значення має розробка системи питань і алгоритмів, що стимулюють учнів до участі в навчальних дослідженнях. Необхідно розробити і положення про інструментарій для досліджень з конкретного навчального предмета, підібрати відповідну бібліотеку. Особливої уваги педагога потребує формування дослідницьких умінь і навичок учнів відповідно до особливостей навчального предмета.

Вміння користуватися проектною технологією є показни­ком високої кваліфікації педагога, його інно­ваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини у процесі навчання.

Вчитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, ба­чити точки їх зіткнення.

Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.

Педагог повинен бути комунікабельним, особливо під час організації міжрегіональних проектів, емпатійним, толе­рантним.

Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності.

Аби використовувати комп'ютерні технології навчання у власній практиці, педагог повинен мати уявлення про мож­ливості комп'ютера як засобу навчання, знати основні вимоги до навчальних програм (дидактичні, психолого-педагогічні, технічні), вміти використовувати комп'ютер у повсякденній діяльності.

Працюючи з дітьми за технологією колектив­ного творчого виховання педагог повинен мати високий рівень роз­витку творчого потенціалу, широкий світогляд, глибокі пізнання з психології дитини, розвинені рефлексію та емпатію, володіти достатніми вміннями у сфері організа­торської та комунікативної діяльності. Своє спілкування з вихованцями вчитель повинен будувати на основі дружньої прихильності та захопленості спільною творчою діяльністю, бути прикладом дітям у дотриманні законів — заповідей колективу, серйозно ставитися до обрядів і символів, до самої форми життєдіяльності колективу. Учні повинні відчути, побачити спорідненість діяльності вихователів і учнів, зрозуміти, що для педагогів колективна організація творчої діяльності є не тільки технологією виховання, а й особистою життєвою позицією.

Кожний педагог повинен турбуватися про те, щоб на­вчально-виховний процес, який він організує, містив у собі ситуацію успіху для учня. І це повинно стосуватися діяльності як індивідуальної, так і групової.

Приступаючи до роботи за педагогічною технологією " Створення ситуації успіху", вчителю потрібно головне — ство­рити оптимістичну установку дитині, забути на деякий час про її " недоліки", побачити тільки перспективні лінії її розвитку.

Основним фактором у сугестивній технології є авторитет. Якщо вчитель внутрішньо не готовий до проведення навіювання, то сугес­тивні маніпуляції, які він проводить, і висловлені формули навіювання втрачають свою ефективність аж до повної бло­кади сугестивних реалізацій. Вчитель повинен модифікувати всі найкращі позитивні якості: манеру триматися, авторитетну поведінку, жест, міміку, повинен поводитися навіювально, достатньою мірою передати вербальну частину навіювання, не хвилюватися.

Від педагога очікують не тільки досконалого володіння предметом, який він викладає, а й володіння педагогічною психологією, мистецтвом акторської майстерності.

Загальні вимоги висунуті до діяльності педагога, який здійснює підготовку майбутнього вчителя в режимі професійного розвитку і само­розвитку:

1) наявність цілісного гуманістичного світогляду; наявність гуманістичних знань про природу людини, про глибинну еко­логію особистості; наявність здібності будувати взаємодію з іншою людиною (дитиною і дорослим) з позицій емпатії, то­лерантності та безумовного прийняття;

2) психологічна грамотність і культура;

3) здатність і потреба педагога в рефлексії власних якостей і вчинків особистості та навчально-пізнавальної діяль­ності учнів (у тому числі на основі модельного підходу);

4) потреба і здатність педагога в особистісно-професійному саморозвитку;

5) високий творчий потенціал;

6) уміння розв'язувати життєві та професійні протиріччя гуманістичним шляхом, не порушуючи індивідуальної логіки дій і в цілому розвитку учня;

здатність складати і здійснювати індивідуальні особистісно-професійні програми розвитку для конкретного його етапу; готувати до цього учнів педагогічного класу.