Вступне слово вчителя. Життя і смерть, любов і ненависть, жертовність і зрада, добро і зло ці поняття були завжди пріоритетними у розв’язанні проблем війни і миру

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Життя і смерть, любов і ненависть, жертовність і зрада, добро і зло ці поняття були завжди пріоритетними у розв’язанні проблем війни і миру, конфлікту особистості з антиприродним нищенням і руйнації. Сьогодні ми продовжимо розмову на цю тему.

1. Виразне читання поезій про війну, які учні готували за

власним вибором (учні аргументують власний вибір поетичного твору).

Життєву позицію цього письменника можна визначити трьома

словами: совість, достоїнство, мужність. В його творах мало

батальних сцен, ефектних історичних подій, основна увага автора

зосереджена на відчуттях пересічного солдата великої війни.

1. Обговорення плану роботи, що передбачається виконати.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

1. Слово вчителя. Неординарністю в осмислення внутрішнього світу людини, злетів і падінь в найекстремальніших ситуаціях воєнного лихоліття, непомітного героїзму у буденних епізодах війни відзначались повісті білоруського письменника – фронтовика Василя Бикова – твори, які по праву можна віднести до світових шедеврів прози ХХ століття.

Учень 1. Василь ВолодимировичБиковнародився 19 липня 1924 року в біднійселянськійродині в с. БичкиУшацького районуВітебськоїобласті.

Навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища. Коли почалася війна, Бикова направили в інженерний батальйон, на будівництво оборонних укріплень, потім брав участь у важких боях на Південно-Західному фронті, після закінчення Саратовського піхотного училища воював на 2-му і 3-му Українських фронтах. Двічі поранений. Батьки отримали повідомлення про його загибель. З діючою армією пройшов Румунією, Болгарією, Угорщиною, Австрією; старший лейтенант, командир взводу полкової, потім – армійської артилерії. Демобілізований в 1947 році. Працював у Гродно.

Учень 2. З 1947 року друкується. З 1972 по 1978 роки – секретар Гродненського відділення Спілки письменників Білорусії. Весною 1989 року обраний депутатом З’їзду народних депутатів СРСР.

У 1990 – 1993 роках – президент об’єднання білорусів світу «Батьківщина».

Покинув Білорусь в кінці 1997 року. Спочатку на запрошення ПЕН – центру (організація, яка займається захистом прав творчої інтелігенції) у Фінляндії проживав у околицях Хельсінкі, потім отримав запрошення ПЕН – центру ФРН, переїхав до Німеччини.

Учень 1. Творчу біографію прийнято відраховувати з оповідань, написаних в 1951. Герої – молоді солдати і офіцери з трагічною фронтовою долею – визначать на роки вперед особливості його прози. Твори писав білоруською мовою, найчастіше сам перекладав на російську.

Учень 2. Народний письменник Білорусі (1980), Герой Соціалістичної Праці (1984). Державна премія (1986). Ленінська премія (1986).

- балет «Альпійська балада» (1967, музика Євгена Глєбова)

- опера «Стежкою життя» (1980, музика Генріха Вагнера, за «Вовчою зграєю»).

Народний письменник Биков прожив нелегке життя. Починаючи з середини 90-х років, йому довелось пережити і нападки в державній пресі, і заборону творів. В 2003 році важкохворий письменник повертається в Мінськ, де йому залишилось жити зовсім недовго. Символічною стала дата смерті людини, відданої своїй темі в літературі і долі – 22 червня 2003 року.

2. Історична довідка ( Слово вчителя, супроводжується слайдовою презентацією). Один із дослідників творчості Бикова зауважив, що в серці письменника «… б’ється попіл спалених білоруських сіл».

Дійсно, за роки війни на території Білорусі фашистами було спалено 186 сіл, де не залишилось жодної сім’ї; там же було біля 260 таборів смерті, загинуло 2 млн. 230 тисяч чоловік - кожний четвертий житель цієї багатостраждальної країни.

Яке почуття домінує у вас, коли ви повторно переглядаєте кадри зйомок концтаборів та проектуєте такі події на власне життя? (Страх).

Головною в творах Бикова є не подія війни, а людська реакція на цю подію, і головною проблемою його творів є проблема подолання страху.

3. Повідомлення учня. Передісторія створення повісті.

“Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах.

Тут був глибокий тил німецького рейху, і тут, як повсюди в його тилу, було багато працюючих на війну промислових підприємств, в тому числі всіляких таборів.

Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди. Довжелезна колона артполку завмерла на вуличці.

І раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина – худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці, вона перебирала поглядом обличчя бійців і заперечно хитала головою. «Хто є Іван?» - запитувала вона. Звісно, Іванів у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке: її звати Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування воєнного заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні та холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку напоролись на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до табору, а що сталося з Іваном, вона не знає.

Я згадав про цю історію через 18 років, коли почав літературну діяльність. І тоді я написав все те, що ви прочитали в «Альпійській баладі».

4. Бесіда на виявлення первинного читацького сприйняття.

- Як читали цей твір ви? (Повість читається одним подихом. Цьому сприяють і напружений сюжет, і контраст між світлим почуттям кохання і тією трагічною ситуацією, в якій опинилися двоє молодих людей)

Учитель. Автор змушує читачів не відриваючись слідкувати за розвитком подій, переживати разом з героями і співчувати їм.

- Коротко розкажіть про героїв. Хто вони? (В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, - з гіркотою думає Іван, - плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”.

Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням)

5. Визначення жанрової приналежності твору.

(Повість – прозовий жанр описово – оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. В ній:

- описано низку епізодів, які складають період життя головного персонажа;

- більше подій і діючих осіб, ніж в оповіданні.)

- Чи є «Альпійська балада» повістю? Якщо так, то повістю якого типу? Ця повість – соціальна, пригодницька, любовна, філософська, сентиментальна, мелодраматична? Можливо, інша? (Лірична)

- Вчитаймось в назву – «Альпійська балада». Чому «Альпійська» - зрозуміло – за місцем розвитку подій. А про що говорить поняття «балада»?

(Баладний жанр, як правило, належить до поетичних форм, до ліро-епосу фантастичного, героїчного чи родинно-побутового змісту, з трагічними фіналами, з загадково-таємничими елементами, уривчастими повіствуваннями, драматичними діалогами.)

Складання таблиці «Реалістичне та романтичне у творі»

Учитель. Повість В.Бикова «Альпійська балада» - реалістичний прозовий твір, однак вжита у назві твору жанрова номінація цілком вмотивована, адже в ній письменник змальовує таке кохання, яке в результаті перемагає все: холод і голод, муки і страждання, війну і смерть.

- Скільки сюжетних ліній в повісті? Які? З ким /чим вони пов’язані? (Дві сюжетних лінії. Перша – минуле Івана Терешка, його участь у боях, поранення, госпіталізація, втечі з концтабору, оточення й полон; друга – колізії втечі з табору і кохання Івана й Джулії).

- Скільки часових пластів у цьому творі? Поясніть. (Теперішнє – лист героїні, яка залишилась жити, минуле – поневіряння білоруського солдата й італійської дівчини під час втечі з концтабору).

- Чому письменник в порівняно невеликому за обсягом творі вводить часові пласти? (Це дуже важливо, адже для справжніх людських почуттів немає часових або просторових обмежень).

- Яка побудова повісті «Альпійська балада»? (Твір складається із 24 розділів; також лист – замість епілогу; вставні частини – 4, в яких розповідається про те, як Іванові вдалося здійснити втечу з табору; вставка – сон Івана (він символічний); спогади про дівчину свого друга та про невдалі втечі з табору)

2. Рефлексія «Рефлексивний екран». Учні по колу висловлюються, вибираючи початок фрази з рефлексивного екрану на дошці:

1. Дібрати цитати до характеристики образів Івана та Джулії.

2. Дати письмову відповідь на запитання «В чому ви вбачаєте завдання письменника, який пише про війну?»

3. Спробуйте від імені сина Івана та Джулії написати листа своїм батькам.