ІНСТРУКЦІЯ. для медичного застосування препарату

для медичного застосування препарату

ДОПАМІН-НОРТОН

(DOPAMIN-NORTON)

Склад:

діюча речовина: 1 мл містить допаміну гідро хлориду 40 мг;

допоміжні речовини: натрію мета бісульфіт (Е 223), вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Не глікозидні кардіотонічні засоби. Адренергічні та дофамінергічні препарати. Код АТС С 01С A04.

Клінічні характеристики.

Показання. Шок різного походження (кардіогенний, травматичний, інфекційно-токсичний, гіповолемічний шок (після відновлення об'єму циркулюючої крові)). Гостра серцева, судинна недостатність при різних патологічних станах.

Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату, гіпертиреоз, феохромоцитома, закрито кутова глаукома, гіпертрофія передміхурової залози із синдромом залишкової сечі, тахіаритмія, фібриляції шлуночків.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують за призначенням лікаря в умовах стаціонару. Після розведення допамін вводиться внутрішньо венно тільки у вигляді інфузій у середні або магістральні вени. Звичайно початкова доза допаміну для дорослих становить 2 – 5 мкг/кг/хв і може бути збільшена до 5 – 10 мкг/кг/хв відповідно до реакції. Допамін у дозі понад 20 мкг/кг/хв, як правило, не призначають, хоча дози до 50 мкг/кг/хв можуть бути призначені у тяжких випадках. Максимальна добова доза – 50 мкг/кг/хв.

Якщо одну ампулу (5 мл) Допамін-Нортону, концентрату для приготування ін фузійного розчину 40 мг/мл, розчиняють у 100 мл 0, 9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, одна крапля приготовленого розчину містить приблизно 0, 1 мг допаміну гідро хлориду. В 1 мл препарату – 20 крапель.

Приготовлений розчин повинен бути використаний протягом 12 годин.

Побічні реакції. Най поширенішими побічними ефектами є: відчуття сильного серцебиття, ектопічний ритм, тахікардія, загруднинний біль, артеріальна гіпертензія, вазоконстрикція; нудота, блювання, задишка, головний біль. Рідше зустрічаються порушення внутрішньо серцевої провідності, брадикардія, розширення комплексу QRS, азотемія, гіпотензія, мідріаз, відчуття тривоги. При випадковому потраплянні препарату із судин в тканини можливий місцевий некроз. Високі дози допаміну можуть бути причиною виникнення фатальної шлуночкової аритмії.

В окремих випадках можливі нудота, блювання, головний біль, неспокій, відчуття страху, тремтіння пальців рук.

Під час введення допаміну спостерігалася поліурія. Необхідно контролю вати об’єм сечовиділення.

У поодиноких випадках допамін може спричиняти некроз шкіри або гангрену. Випадкове потрапляння препарату в пара венозні м’які тканини може призвести до їх некрозу.

Передозування. Клінічні ознаки передозування допаміну відповідають симпатоміметичній гіперактивності. Але оскільки період напів виведення допаміну дуже короткий, то припинення інфузії достатньо для усунення симптомів передозування. У разі розвитку вираженої вазоконстрикції і гіпертензії вводять фентоламін.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Під час вагітності препарат застосовується тільки за життєвими показаннями у випадку, якщо користь для матері перевищує ймовірний ризик для плода.

При застосуванні допаміну годування груддю необхідно перервати.

Діти. Відсутня інформація щодо оптимальних доз допаміну для дітей.

Особливості застосування. При гіповолемічних станах перед початком терапії допаміном потрібно відновити об'єм циркулюючої крові. Під час інфузії слід проводити постійний моніторинг артеріального тиску, ЕКГ, швидкості відтоку сечі. Гіпоксія, гіперкапнія та ацидоз знижують ефективність препарату та збільшують імовірність побічних ефектів, тому лікування допаміном повинно проводитися паралельно з корекцією цих станів. Інфузія допаміну повинна бути зменшена або припинена при значному підвищенні артеріального тиску, зниженні діурезу, розвитку аритмії. При випадковому потраплянні препарату із судин в тканини можливий місцевий некроз. У цьому разі слід негайно провести локальну інфільтрацію фентоламіном у сольовому розчині (5 – 10 мл фентоламіну у 10 – 15 мл 0, 9 % розчині натрію хлориду).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Не відома.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Інгібітори моноамін оксидази (МАО).

Інгібітори МАО потенціюють ефекти допаміну і пролонгують дію препарату. З великою обережністю слід застосовувати допамін для лікування пацієнтів, які застосовують інгібітори МАО (початкова доза 1/10 від загальноприйнятої терапевтичної дози).

Трициклічні антидепресанти і мапротилін.

Допамін збільшує кількість норадреналіну, що вивільняється, у нервових закінченнях. Трициклічні антидепресанти інгібують зворотне захоплення норадреналіну в нервових закінченнях, внаслідок чого потенціюють ефекти допаміну. Для пацієнтів, які застосовують антидепресанти, доза допаміну повинна бути зменшена у зв’язку з посиленням ефектів.

Галотан і циклоп ропан.

При застосуванні допаміну у комбінації з галотаном, циклоп ропаном і деякими іншими анестетиками, що підвищують чутливість серцевого м'яза, може розвинутися шлуночкова аритмія і гіпертензія. Слід уникати одночасного застосування цих препаратів.

Фенітоїн.

При внутрішньо венному введенні фенітоїну під час інфузії допаміну може розвинутися гіпертензія і брадикардія. Дотримуйтеся обережності при одночасному введенні.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Допамін є симпатоміметиком, що діє безпосередньо на b-адренорецептори та опосередковано - на a-адренорецептори. В організмі людини допамін виконує роль катехоламіну природного походження і є безпосереднім попередником іншого катехоламіну - норадреналіну. Найважливішими метаболітами допаміну є моноаміноксидаза (МАО) і катехол-О-метилтрансфер аза (КОМТ). У малих дозах (0, 5 - 2 мкг/кг/хв) спостерігається вазодилатуючий вплив на ниркові, мезентеріальні та коронарні судини завдяки стимулюванню D1-допамін-рецепторів (підвищується концентрація внутрішньоклітинного цАМФ). Допамін збільшує нирковий кровообіг, гломерулярну фільтрацію і ниркову екскрецію.

У середніх дозах (2 – 10 мкг/кг/хв) розвивається позитивний інотропний ефект з боку серця, зумовлений стимуляцією b₁-адренорецепторів міокарда і здатністю допаміну збільшувати вивільнення норадреналіну.

У високих дозах 10 мкг/кг/хв і більше допамін також стимулює a₁-адренорецептори, що призводить до вазоконстрикції. Допамін збільшує серцевий викид, а також підвищує систолічний і пульсовий артеріальний тиск. При застосуванні засобу у малих дозах діастолічний тиск підвищується незначною мірою, проте зі збільшенням дози зростає периферичний судинний опір, а отже, підвищується і діастолічний тиск.

Фармакокінетика.

Початок дії допаміну спостерігається через 1 – 5 хв, препарат швидко розподіляється в тканинах організму (Vd 0, 89 л/кг), практично не проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Немає інформації щодо проникнення допаміну крізь плаценту. Період напів виведення допаміну становить 1 – 2 хв, його дія звичайно припиняється приблизно через 10 хв після закінчення інфузії. Значна частина препарату метаболізується первинно у моноаміноксидазу (МАО) та катехол-О-метилтрансфер азу (КОМТ) в печінці, нирках, а в плазмі крові ін активується до неактивних метаболітів гомо ванільної кислоти (ГВК) і 3, 4-дигідроксифеніл ацетату (ДОФАЦ). Приблизно 25 % дози допаміну трансформується у норадреналін. Більша частина допаміну виділяється із сечею у вигляді ГВК, а також сульфатних і глюкуронідних сполук. Менше 10 % дози виводиться з організму в незміненому вигляді. Загальний кліренс допаміну становить приблизно 4, 4 л/кг/год.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: розчин злегка жовтуватого кольору.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 5 мл в ампулі; по 5 ампул у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Власник реєстраційного посвідчення. АМЕРІКЕН НОРТОН КОРПОРЕЙШН.

Місцезнаходження. 1570 Сан-Томас Еквіно Роуд, 18, Сан-Хосе, СА 95130, США.

Виробник. ВІНУС РЕМЕДІС ЛІМІТЕД.

Смотрите также: Цены на Допамин в аптеках

Источник: ДОПАМІН-НОРТОН, інструкція, застосування препарату ДОПАМІН-НОРТОН Концентрат для приготування розчину для інфузій, 40 мг/мл по 5 мл в ампулах № 5

https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php? id=7852

· Цiни на ДОБУТАМІН-ГРИНДЕКС в аптеках

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату:

ДОБУТАМІН-ГРИНДЕКС

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Dobutaminum;

3, 4-Діокси-N-[3-(4-оксифеніл-1)-1-метил пропіл]-β -фенілетиламінугідро хлорид;

основні фізико-хімічні властивості: ін’єкційний розчин-безкольорова або з жовтим відтінком прозора рідина у скляній ампулі;

склад: 1мл концентрату містить 25мг добута міну (у вигляді гідро хлориду);

1ампула (10мл) містить 250 мг добута міну (у виглядігідро хлориду);

допоміжні речовини: спирт бензиловий, кислота аскорбінова, 1, 2-пропіленгликоля, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин концентрований для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Не глікозидні кардіотонічні засоби. Код АТС СО 1СА 07.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Добутамін- симпатоміметичнийамін, з позитивною інотропною дією, який безпосередньо стимулюєβ 1-адренорецептори серця. В результаті дії препарату збільшується скоротність міокарду, однак тахікардія та аритмії виникають тільки при застосуванні великих доз. У хворих з ослабленою функцією серця Добутамін, посилюючи скорочування серцевого м’яза, збільшує також систолічний та хвилинний об’єми серця. Добутамін знижує системний судинний опірі нормалізує тиск наповнення шлуночків, завдяки цьому знижується навантаження на серце та поліпшується функція шлуночків. Збільшення серцевого викиду покращує крім того, кровотік у нирках та виділення сечі.

Фармакокінетика. Дія Добута міну починається через 1-2 хвилини після введення, однак, залежно від швидкості інфузії для досягнення стабільної концентрації препарату в плазмі крові та для повного розвитку ефекту потрібно приблизно 10 хвилин. Добутамін діє недовго тривало, оскільки він швидко руйнується катехол-О-метилтрансфер азою. Період полу елімінації складає 2хвилини. Добутамін метаболізується у печінці, в основному, шляхом метилування і утворення кон’югатів. Метаболіти неактивні, вони виділяються з організму переважно через нирки та у невеликій кількості- з калом.

Показання до застосування. Для лікування гострої серцевої недостатності при органічних захворюваннях серця або оперативних втручаннях на серці.

Для інтенсивної терапії в стаціонарних умовах кардіогенногошоку, інфекційно-токсичного шоку.

Спосіб застосування та дози. Перед введенням концентрат добута міну розчиняють неменш ніж 50 мл 0, 9% розчину натрія хлориду або 5% розчину глюкози. Для розведення можна використовувати також 5% розчин глюкози з 0, 45% натрію хлориду, 5% розчин глюкози з 0, 9% натрія хлориду, 10% розчин глюкози, розчинРінгера-лактата, 5% розчин глюкози з розчином Рінгера-лактата або інші розчини.

Виготов ленний розчин слід використати протягом 24годин.

Загальний об’єм введенного розчину повинен відповідати потребі пацієнта у рідині. Пацієнтам, яким слід обмежувати потребу рідини, вводять більш концентрований розчин, який становить 5000 мкг/млдобута міну. Для забезпечення точного дозування розчин Добута міну високої концентрації вводять тільки за допомогою ін фузійного насоса. Звичайно дляінфузій використовують розчини Добута міну з концентрацією 250, 500 або 1000мкг/мл, а дози медикаменту складають 2, 5-15 мкг/кг/хв. Швидкість інфузійзалежно від дози можна встановити за таблицею:

*250 мг добута міну (1 амп.)/1000 мл розчину.

**500 мг добута міну (2 амп.)/1000 мл розчину

або 250 мг добута міну (1 амп.)/500 мл розчину.

***1000 мг добута міну (4 амп.)/1000 мл розчину

або 250 мг добута міну (1 амп.)/250 мл розчину.

Розчин Добута міну вводять шляхом безперервноївнутрішньо венної інфузії, точно притримуючись швидкості введення. Для дорослих звичайна доза складає 2, 5-10 мкг/кг/хв., але в окремих випадках доза може коливатися від 0, 5 до 40 мкг/кг/хв. Лікування звичайно починають з дози 2, 5мкг/кг/хв., поступово збільшуючи її до досягнення необхідного ефекту. Контролюючи показники ритму серця і центральної гемодинаміки, дозу підбирають у відповідності до реакції пацієнта.

У дітей терапію рекомендується починати з мінімальної дози (0, 5 мкг/кг/хв.), особливо ретельно контролюючи показникигемодинаміки.

Побічна дія. На відміну від інших симпатоміметичних препаратів, Добутамін, якправило, незначною мірою підвищує систолічний кров’яний тиск та частоту серцевих скорочень, однак, інколи, відзначається виражене не прискорення роботи серця і підвищення артеріального тиску. Може збільшуватись частота виникненняшлуночкових екстрасистол, в окремих випадках відмічено також падіння кров’яноготиску. Ці ефекти зазвичай можна усунути, знижуючи швидкість інфузії розчинуДобута міну.

Рідше можливі біль у грудях, серцебиття, недостатність дихання, нудота, головний біль, в окремих випадках-реакції підвищ енної чутливості (висипання, пропасниця, еозинофілі я, бронхоспазм), місцеві реакції в місці введення розчину. У пацієнтів, які раніше приймалиβ -адреноблокатори, може інколи спостерігатись судиннозужуюча реакція. Можливе незначне пониження концентрації іонів калію у сироватці крові.

Протипоказання. Підвищ енна чутливість до препарату в анамнезі. Ідіопатичнийгіпертрофічний субаортальний стеноз. Препарат не застосовують дітям віком до 3років (розчин містить спирт бензиловий).

Передозування. Симптомами перевищення дози є анорексія, нудота, блювання, збудження, тремтіння, серцебиття, головний біль, недостатність дихання, біль у грудях. Можуть виникати гіпертензія, тахікардія, ішемія міокарда та фібріляціяшлуночків; інколи в зв’язку з розширенням судин- гіпотензія.

У разі передозування введення препарату припиняють, звільняють дихальні шляхи, забезпечують оксигенацію та вентиляцію легень. За пацієнтами ведуть спостереження і при необхідності негайно приступають до інтенсивної терапії. Гіпертензія, як правило, знижується при зменшенні дози або припиненні інфузії. Шлуночкову тахіаритмію усувають, використовуючи пропранололабо лідокаін. Якщо передозування трапилась при пероральному введенні, всмоктування добута міну можна знизить, використовуючи медичне вугілля.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуваннідобута міну з засобами, які містять в собі галоген, для загальної анастезії (наприклад, циклоп ропаном, галотаном) зростає ризик виникнення шлуночковоїаритмії.

β -адреноблокатори можуть зменшувати діюДобута міну.

При поєднанні гуанетидину з добутаміном може знижуватись гіпотензивна дія гуанетидину і збільшуватись пресорний ефектдобута міну.

Встановлено, що при одночасному проведенні інфузіїдобута міну і натрію ніпропрусиду або нітратів, хвилинний об’єм серця збільшується, а тиск у капілярах легень падає у більшій мірі, ніж при окремому застосуванні препаратів.

Добутамін не можна об’єднувати з 5% розчином натрію гідро карбонату для внутрішньо венної інфузії або з будь-якими іншими лужними розчинами.

Через можливість фізичної несумісності Добутамін неслід змішувати з іншими медикаментами в одному розчині.

Особливості застосування. Під час введення Добута міну необхідно контролю вати частоту серцевих скорочень та ритм, а також артеріальний тиск. Бажані моніторинг ЕКГ та визначення рівня калію у сироватці крові.

Перед початком інфузії добута міну необхідно усунутигіповолемію шляхом введення крові, плазми або плазмозамінників.

У випадку інфаркту міокарда Добутамін використовують з обережністтю, оскільки іноді він може поглиблювати ішемію. Слід бути обережним тоді, коли кардіогенний шок ускладнюється сильною гіпотензією (артеріальний тиск нижче 70 мм рт. ст.). Якщо в період інфузії Добута міну, незважаючи на адекватний тиск наповнення шлуночків та хвилинний об’єм серця, артеріальний кров’яний тиск залишається низьким, необхідно передбачити застосування периферичних судинно звужувальних засобів (дофаміну танорепінефріну).

Слід мати на увазі, що у пацієнтів з гіпертензію в анамнезі, збільшується ризик підвищення артеріального кров’яноготиску. У пацієнтів з мерехтінням передсерддь може виникати передчасне збудження шлуночків, тому перед початком лікування добутаміном показане введенняглікозидів наперстянки.

Добутамін може не виявляти ефекту у хворих зі стенозом аорти, а також у тих пацієнтів, які недавно отримувалиβ -адреноблокатори.

Дітям Добутамін застосовують з обережністтю, враховуючи, що у них гемодинамічні показники інакші у порівнянні з дорослими. Удітей частіше та інтенсивніше збільшуються частота серцевих скорочень та підвищується артеріальний тиск, може зрости також тиск у капілярах легень

Під час вагітності та годування груддюДобутамін застосовують тільки за життєвими показаннями.

Умови та термін зберігання. Зберігати у темному, недоступному для дітей, місці, при температурі не вище 25˚ С. Не заморожувати. Термін придатності – 2роки. Не можна застосовувати після закінчення терміну придатності!

Смотрите также: Цены на Добутамин в аптеках

Источник: ДОБУТАМІН-ГРИНДЕКС, інструкція, застосування препарату ДОБУТАМІН-ГРИНДЕКС Розчин концентрований для інфузій по 10 мл (250 мг) в ампулах № 5

https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php? id=21670

· Цiни на КОФЕЇН-БЕНЗОАТ НАТРІЮ-ДАРНИЦЯ в аптеках

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению препарата

КОФЕИН-БЕНЗОАТ НАТРИЯ-ДАРНИЦА

(CОFFEIN-BENZOATE SODIUM-DARNITSA)

Состав:

действующее вещество: 1 мл раствора содержит кофеин в пересчете на 100 % сухое вещество 40 мг или 80 мг и натрия бензоат в пересчете на 100 % сухое вещество 60 мг или 120 мг;

вспомогательные вещества: 0, 1 М раствор натрия гидроксида, вода для инъекций.