Лекція 5

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Лекція 5

Валютний курс – це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.

Зовні валютний курс виступає як ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни чи в міжнародних розрахункових одиницях (євро, СДР та ін.).

Використовується валютний курс при купівлі і продажу валюти у зв’язку з експортом товарів чи послуг, при надходженні в країну капіталів, доходів і кредитів, наданні кредитів іншим країнам, вивезенні за кордон капіталів, прибутків, інших доходів тощо.

На валютний курс впливає чимало чинників: стан платіжного балансу, рівень інфляції, співвідношення між попитом і пропозицією кожної валюти, міграція капіталів між країнами, політична стабільність, економічна кон’юнктура, стійкість валюти і довір’я до неї.

Занижені та завищені валютні курси мають певні наслідки. Занижений валютний курс порівняно з його купівельною спроможністю зумовлює зниження внутрішніх цін країни нижче від світових. Це підвищує конкурентоспроможність товарів на світовому ринку, дає змогу експортерам продукції продавати їх за цінами, нижчими від світових, розширювати експорт товарів і послуг і за тих самих світових цін отримувати при обміні іноземної валюти більше національної валюти, а отже, розширювати обсяги виробництва, що в свою чергу підвищує інвестиційну привабливість країни у світі.

Завищений валютний курс призводить до підвищення внутрішніх цін вище від рівня світових, зниження конкурентоспроможності товарів і послуг й ефективності експорту (його скорочення та зменшення дохідності). Здешевлюється імпорт товарів і послуг, зростає його ефективність, що може спричинити скорочення національного виробництва. Відбувається відплив капіталу, зменшується реінвестування прибутків від іноземних капіталовкладень, що є процесом протилежним до залучення іноземних інвестицій в національну економіку, збільшується обсяг цих прибутків, зростає реальний зовнішній борг.

Важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності країни відіграє валютне регулювання.

Валютне регулювання – це діяльність державних органів щодо регулювання міжнародних розрахунків, управління обігом валюти, впливу на валютний курс національної валюти, а також контролю за валютними операціями, в тому числі за використанням іноземної валюти.

При регулюванні валютних курсів широко використовують методи девальвації (від лат. de + valvo – маю вартість) – здійснення зниження обмінних курсів національної грошової одиниці з метою стимулювання споживчого попиту на внутрішньому ринку і посилення конкурентоспроможності власних товарів на світовому ринку, та ревальвації – підвищення обмінних курсів національної валюти для стимулювання споживчого попиту на внутрішньому ринку і стимулювання імпорту товарів та припливу іноземних інвестицій.

Попит та пропозиція іноземної валюти можуть виникати не тільки в результаті необхідності обслуговувати міжнародний рух товарів, але й внаслідок міжнародного руху факторів виробництва, та передусім – капіталу. В основі попиту на іноземну валюту для сплати за товари і послуги лежить як ціна самої валюти, так і співвідношення цін на однакові товари в різних країнах (відносні ціни). Якщо деякий товар відносно дешевший за кордоном, чим у себе в країні, то вірогідно, що збільшиться попит на валюту цієї країни для того, щоб придбати цей товар. Якщо цей товар відносно дешевший у себе в країні, то попит на іноземну валюту впаде, оскільки резидентам вона не потрібна: вони будуть купувати вітчизняний товар за національну валюту.

Одна попит на іноземну валюту та її пропозиція виникають не тільки в результаті необхідності обслуговувати міжнародну торгівлю товарами. Капітал у формі портфельних і прямих інвестицій активно переміщується з країни в країну. В основі руху капіталу у формі портфельних інвестицій лежить в основному різниця у відсоткових ставках, а у формі прямих інвестицій – різниця у дохідності його вкладання, яка існує між країнами. Оскільки в кожній країні і цінні папери, і активи деноміновані в національній валюті, нерезидентам, щоб купити їх, потрібна національна валюта іншої країни. Якщо в нашій країні дохідність по іноземним цінним паперам і прибутковість вкладень в активи при порівняльному рівні ризику вище, чим за кордоном, то вона являється пунктом притягання для іноземної валюти, яка спрямовується в нашу країну і створює додатковий попит на нашу національну валюту, підвищуючи її курс. З іншого боку – коли відсоток і дохідність активів вищі за кордоном, попит підвищується на іноземну валюту, а на національну, відповідно, скорочується. В результаті падає її курс.

Попит на іноземну валюту залежить також від відносного рівня доходів. Коли доходи в країні зростають відносно доходів в країнах – найближчих торгових партнерів, резиденти отримують більше товарів, в тому числі і імпортних, створюючи попит на іноземну валюту і підвищуючи її курс. Якщо доходи відносно знижуються, попит резидентів на імпортні товари і, відповідно, на іноземну валюту падає, курс її знижується. На валютному ринку робляться оцінки можливої майбутньої вартості іноземної валюти, форвардного валютного курсу, що також призводить до переміщення валюти між країнами.

Зміни курсів валют здійснює безпосередній та неоднаковий вплив на вартість товарів міжнародної торгівлі і на вартість прямих і портфельних інвестицій, які виражені в цих валютах. Під зміною курсів розуміється зміна реального валютного курсу, тобто з поправкою на темпи інфляції у себе в країні та за кордоном. Ця дія зводиться до наступного:

§ Падіння курсу національної валюти призводить до зниження цін національних товарів на світовому ринку, виражених в іноземній валюті, що сприяє росту експорту, який в результаті стає більш конкурентноздатних. Ціна на іноземні товари, виражені в національній валюті, стають вищими, в результаті чого їх імпорт скорочується. В результаті падіння курсу національної валюти деноміновані в ній національні активи і цінні папери здешевлюються та становляться більш привабливими для іноземних інвесторів, що призводить до збільшення притоку капіталу з-за кордону.

§ Зростання курсу національної валюти призводить до росту цін на національні товари на світовому ринку, виражених в іноземній валюті, що призводить до скорочення їх експорту, який в результаті стає менш конкурентоспроможним. Ціни на іноземні товари, виражені в національній валюті, знижуються, в результаті чого їх імпорт збільшується. В результаті росту курсу національної валюти деноміновані в ній національні активи і цінні папери здорожуються відносно іноземних, що призводить до збільшення відтоку капіталу за кордон.

Падіння курсу національної валюти веде до зростання експорту товарів і імпорту капіталу, тоді як зростання її курсу має зворотні наслідки – збільшення імпорту товарів та експорту капіталу. В будь-якому випадку розуміється незмінність внутрішніх цін в кожній з країн. Вплив змін валютного курсу зображено в таблиці.

Іноземна валюта має ціну, яка встановлюється на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції. Попит на неї виникає здебільшого в силу необхідності сплачувати імпортні товари, купувати іноземні цінні папери та інші активи, а її пропозиція – через отримання доходів від експорту, а також придбання іноземцями національних цінних паперів та інших активів. Під впливом коливання попиту і пропозиції валютний курс змінюється. При режимі плаваючого (фіксованого) валютного курсу зниження курсу національної валюти називається її знеціненням, а підвищення – здорожчанням. При цьому зміна плаваючого курсу відбувається автоматично, а фіксованого – за рішенням державних органів. Номінальна зміна валютного курсу в той чи інший бік з поправками на темпи інфляції у себе в країні і в країнах – основних торгових партнерів вважається реальною зміною валютного курсу.

Таблиця. Залежність доходності міжнародних інвестицій від змін валютного курсу

Велика рухливість валютних курсів, складність та великі розміри валютного ринку призвели до виникнення специфічної групи ризиків, які необхідно враховувати в міжнародних операціях.

Валютні ризики (foreign exchange risks) – це група ризиків, які виникають у зв’язку з використанням декількох валют в міжнародних операціях; це небезпека валютних втрат, пов’язана зі зміною курсу іноземної валюти відносно національної, при проведенні зовнішньоторговельних, кредитних, валютних операцій на фондових і торговельних біржах.

Валютні ризики поділяються на дві групи: ризики, пов’язані зі зміною в майбутньому валютного курсу, та ризики, пов’язані з розрахунками.

Оскільки арбітраж передбачає купівлю однієї валюти та її негайний продаж на іншому ринку, ніякого іншого ризику, крім ризику непрохідності розрахунків, не виникає. Інша справа з усіма іншими формами торгівлі валюти на світовому ринку, де існує ризик зміни валютного курсу за час здійснення конкретної операції. Такі ризики нейтралізуються за допомогою хеджування.

Хеджування (hedging) – це компенсаційні дії, які здійснюються покупцем або продавцем на валютному ринку, щоб зберегти свій дохід в майбутньому від зміни валютного курсу.

Наприклад, імпортер, якому необхідна валюта, щоб сплатити імпортні поставки через певний час, з ціллю застрахувати себе від зміни валютного курсу в майбутньому, може конвертувати національну валюту у валюту розрахунку і покласти на депозит, отримуючи відсотки по вкладу. Тим самим імпортер страхує себе від ризику підвищення курсу національної валюти на момент розрахунку, що призвело б до того, що йому довелося сплатити більше національної валюти за таку ж саму кількість іноземної валюти. Також імпортер може взяти кошти у банка в кредит, за рахунок чого вартість такого страхування від валютного ризику складатиме різницю між процентом по кредиту і відсотками по вкладу. Таким чином імпортер повинен або брати кошти у кредит, або зв’язувати власні кошти на час до розрахунку.

В цілях хеджування використовується купівля форвардного контракту по сьогоднішньому форвардному курсу іноземної валюти, але з поставкою через певний час. Для хеджування ризику також можна придбати опціон покупки валюти в майбутньому по сьогоднішньому форвардному курсу.

Таблиця 1. Форми торгівлі валютою, які застосовуються при хеджуванні

В практичних цілях для оцінки темпів економічного розвитку та економічного програмування, а відповідно і прогнозування валютних курсів, використовується декілька розрахункових різновидів валютного курсу.

Номінальний валютний курс (nominal exchange rate) – це курс між двома валютами, ціна одиниці національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти.

Реальний валютний курс (real exchange rate) – це номінальний валютний курс, перерахований з урахуванням змін рівня цін у своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна.

Номінальний ефективний валютний курс (nominal effective exchange rate) – це індекс валютного курсу, розрахований як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зваженими у відповідності з питомою вагою цих країн у валютних операціях даної країни.

P_n^E – індекс номінального валютного курсу поточного року по відношенню до базового року кожної країни - торгового партнера,

W_i – питома вага кожної країни в торговому обороті даної країни з тими країнами, які вважаються головними торговими партнерами.

Реальний ефективний валютний курс (real effective exchange rate) – це номінальний ефективний валютний курс з поправкою на зміну рівня цін або інших показників витрат виробництва, який показує динаміку реального валютного курсу даної країни до валют країн – основних торгових партнерів.

P_r^E – індекс реального валютного курсу поточного року по відношенню до базового року кожної країни – торгового партнера.

Індекс реального ефективного курсу являється основним показником, який характеризує узагальнену динаміку та напрям руху курсів основних валют, та може слугувати основою для орієнтовних висновків про тенденції їх розвитку.